На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК (1648-1782) ===========================
Полк належав до перших, "старожитніх" козацьких полків, центром якого став Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький, місто та районний центр Київської області). До нього відійшли старі руські міста (гради), такі як Желнин, Буромль, Рклієв, Кропивна, Гелмязов, Піщана, Домонтов, Дубков. Ще в першій чверті XVI ст. на землях колишнього руського Переяславського князівства почало формуватися нове Переяславське староство Київського воєводства Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського. Сюди ж, на лівий берег Дніпра, поширюється територія і більш раннього Черкаського староства. На 1616 рік до складу останнього вже входили такі волосні (окружні) центри, як Піщане, Золотоноша, Домантів, слободи Ірклій, Кропивна і Голтва [Олтва]. Переяславське староство на той час включало місто Переяслав, містечка Гелм'язів, Биків, Яготин, Яблуневе [Яблонів]. При цьому основним населенням цього староства були козаки, осаджені тут ще від 1585 року князем Костянтином Острозьким на підставі привілею Стефана Баторія. Десь у 20-х pp. XVII ст. зі складу Переяславського староства виділився Миргородський округ (обвод), в якому теж формувалися козацькі підрозділи.
Згідно з „Ординацією Війська Запорозького" 1638 року Переяславський козацький полк складався з таких сотень: Переяславської - сотник Михайло Ворона; Лубенської (Процько Ворона); Богушківської (Михайло Залеський); Кропивнянської (Михайло Каша); Іркліївської (Папкевич Мисько); Березанської (Остап Лісовець); Биківської (Лютай Лесько); Яготинської (Яготинський Захар); Бориспільської (Мокієвський Северин); Миргородської (Дмитро Перехрест). Полковими старшинами були: Мокієвський Левко (осавул); Бут Мисько (хорунжий); Балдко Михайло, Яненко Михайло та Гладкий Іван - отамани полкові. Поряд знаходилася Золотоніська сотня Черкаського козацького полку на чолі з сотником Золотоніським Ференцем.
За „Реєстром" 1649 р. полк мав 19 сотень: 1. Романенкова - Романенко Андрій; 2. Коваленкова - Коваленко Іван; 3. Чикменева - Чикмень Федір; 4. Сидоровича - Сидорович Оверко; 5. Бабича - Бабич Іван; 6. Гоголівська - Гоголівський Василь (157 козаків); 7. Козелецька - Гарчака Прокіп (200 козаків); 8. Остерська - Кошин Яків (100 козаків); 9. Заворицька - Міщенко Іван (110 козаків); 10. Моровська - Ткаченко Ничипір (131 ко¬зак); 11. Яготинська - Станіслав Оброжевич (152 козаки); 12. Гельм'язівська - Яків Ілляшевич (128 козаків); 13. Березанська - Биченко Полуян (124 козаки); 14. Биківська - Величко Онопрій (141 козак); 15. Воронківська - Криштенко Богдан (101 козак); 16. Бориспільська - Герасименко Антін (196 козаків); 17. Баришівська - Шкабура Овсій (111 козаків); 18. Басанська - Смілий Тихон (80 козаків); 19. Переяславська полкова [перша] - Скук Петро. Переяславськими були також сотні Романенка, Коваленка, Чикменя, Сидоровича та Бабича. Всього шість переяславських сотень складали сукупно 1251 особу Полк нараховував 2982 козаки.
На початку 1654 року полк зазнав територіальних змін, поступившись на користь Київського полку північними сотнями - Остерською, Козелецькою та Заворицькою. 1658 року, у зв'язку з ліквідацією Кропивнянського полку, до Переяслава перейшла Кропивнянська сотня, а 1663 p., після ліквідації Іркніївського полку - Іркліївська. Внаслідок Андрусівської угоди 1667 р. до Київщини передали ще дві переяславські сотні - Гоголівську та Моровську. Натомість, у Переяславський полк 1667 р. включили п'ять лівобережних сотень правобережних полків: Канівського (Бубнівську та Ліплявську) і Черкаського Домонтовську, Золотоніську і Піщанську). Того ж року до полку перейшла розташована на правобережжі Трахтемирівська сотня підрозділ Канівського полку), а також було укрупнено Басанську за рахунок ліквідованої Биківської [504; 506; 508-510]. Відтак у 1672 році, коли до влади прийшов І. Самойлович, Переяславський полк нараховував 21 сотню: шість Переяславських, Баришівську, Басанську, Березанську, Бориспільську, Бубнівську, Воронківську Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Кропивнянську, Ліплявську, Піщанську, Іркліївську, Трахтемирівську та Яготинську.
25 травня 1672 року на Конотопській раді були присутні і Конотопські статті підписали такі старшини Переяславського полку. Полковник - Дмитрашко Райча; обозний Григорій Рубаник; суддя Юрій Мокрієвич; осавул Роман Ракушка-Романовський; писар Кирило Бувайло; хорунжий Федір Забузький та 15 сотників: переяславський Максим Хоменко; баришпільський Василь Носач; басанський Сава Матяшенко; гелм'язівський Семен Якубенко; кропивнянський Процик Кульженко; піщанський Мусій Федоренко; бубнівський Богдан Омельченко; баришівський Павло Моркотун; воронківський Кирило Брайко; березанський Федір Бузинарський; золотоніський Войця Сербии; іркліївський Пилип Андрієнко; домонтовський Тишко Сашченко; ліплявський Семен Юхименко; яготинський Лаврін Скоченко. За компутом і ревізією 1723 року полк складався із 17 сотень, які загалом нараховували 2188 піхотинців і 4512 кіннотників. До 1724 р. кількість сотень у Переяславі скоротилася до двох, а 1752 р. Бориспільська сотня відійшла до Київського полку. Навзамін 1757 року із сіл Іркліївської сотні (Канівці, Крутьки, Воронинці, Мельники, Лихоліти, Ревбинець) створено (відновлено) окрему Канівську [Канівцівську] сотню. 1764 р. була також відновлена третя Переяславська сотня, і на 1781 рік полк мав 18 сотень: три Переяславські, Баришівську, Басанську, Березанську, Бубнівську, Воронківську, Гелм'язівську, Домонтовську, Золотоніську, Іркліївську, Канівцівську, Кропивнянську, Ліплявську Піщанську, Трахтемирівську і Яготинську.
У січні 1782 року території цих сотень розподілено поміж Остерським, Козелецьким, Пирятинським, Переяславським, Київським, Городиським, Золотоніським та Хорольським повітами Київського намісництва. А саме: Баришівська (Остерський); Басанська (Козелецький, Остерський, Пирятинський); Бубнівська (Золотоніський); Воронківська (Київський); Гелм'язівська (Переяславський, Золотоніський); Домонтовська (Золотоніський); Золотоніська (Золотоніський); Іркліївська (Золотоніський, Городиський); Канівська (Золотоніський, Городиський); Кропивнянська (Золотоніський, Хорольський, Городиський); Ліплявська (Золотоніський); Переяславська перша (Переяславський); Переяславська друга (Переяславський, Золотоніський); Переяславська третя (Переяславський); Піщанська (Золотоніський); Трахтемирівська (Переяславський); Яготинська (Переяславський, Золотоніський, Пирятинський) . Всього ж за роки існування у складі Війська Запорозького (1648-1782 pp.). до Переяславського полку входило 28 сотень: Баришівська (1648-1782); Басанська (1648-1782); Березанська (1648-1782); Биківська (1648-1667); Бориспільська (1648-1752); Бубнівська (1667-1782); Воронківська (1648-1782); Гелм'язівська (1648-1782); Гоголівська (1648-1667); Домонтовська (1667-1782); Заворицька (1648-1654); Золотоніська (1667-1782); Іркліївська (1663-1782); Канівцівська (1757-1782); Козелецька (1648-1654); Кропивнянська (1663-1782); Ліплявська (1667-1782); Моровська (1648-1654); Остерська (1648-1654); Переяславські [було до шести сотень] (1648-1782); Піщанська (1667-1782); Трахтемирівська (1667-1782); Яготинська (1648-1782). На короткий час, на стадії реформування, до полку належали Буромльська (1665) та Крукпільська (1654) сотні.
Із Канівського полку до Переяслава перейшли Бубнівська, Ліплявська, Трахтемирівська та Канівська сотні, із Київського - Бориспільська, із Кропивнянського - Іркліївська та Кропивнянська сотні, із Черкаського - Золотоніська, Піщанська та Домонтовська сотні. Сотенними містами Лівобережжя були: Баришівка, Басань, Березань, Биків, Бориспіль [Баришполе], Бубнів [Бубнове], Буромль [Бурімка], Воронків, Гельм'язів, Гоголів, Домонтов, Заворичі, Золотоноша, Іркліїв, Канівка [Канівці], Козелець, Кропивна [Кропивня], Круки [Крукполе], Ліплява [Ліпляве], Морівськ [Муровськ], Остер, Переяслав, Піщана [Піщане], Яготин. Сотенним містом Правобережжя був Трахтемирів.
Під час судової реформи К. Розумовським у 1763 році полк розділено на два судові повіти - Переяславський та Золотоніський, а у 1766 році утворено дві фіскальні установи - Переяславське та Золотоніське комісарства. Серед полковників та полкової старшини відомими в Гетьманщині діячами були Павло Тетеря, Тимофій Цицюра, Яким Сомко, Бойца Сербин, Думитрашко Раїч, Іван Лисенко, Леонтій Полуботок, родини Томар, Афендиків та Мировичів. ============================================ Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 78-80.
Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка. 1729-1731 гг. Это фактически ревизские сказки с переписью семей.
Сборник Харьк-го Ист-Филол.Института т. 8 1896 с. 244-288. Есть на торрентах.
Ввиду того, что некоторые найти на торрентах не смогли, пришлось перезалить самому: http://zalil.ru/29856139
[/q]
Поскольку файл отсутствует , нашел другую ссылку Мякотин В. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка (1729-1731 г.). 1896.pdf на http://www.ex.ua/view/4269007?r=28731,23778 файл под номером 1461
Polkovnik50 Если речь о Великой Буромке современного Чернобаевского района, то это скорей всего Лубенский полк. И не было оно "чисто казачьим". Можете погуглить Великобурімський парк.
Polkovnik50! В Описание Киевского наместничества 1781года : местечко Буромка уезда Городинского полка Лубенского сотни Горошинской Всего проживают 1065. из них 3 священника 1 разночинец 34 козака 29 подпомощников 293 посполитых. Хат 359. Землей владеют разного звания казенные люди и козаки.
Здравствуйте, не встречались ли кому-нибудь казаки по фамилии Червяк ? В Яготинской сотне есть Юско Червяк. А в Леплявской сотне он же, только уже как посполитый.
Murmansk Сообщений: 572 На сайте с 2008 г. Рейтинг: 423
Наверх##21 декабря 2012 11:4121 декабря 2012 11:42
РГИА Фонд 1374 опись 1 дело 310 за 1797 год Переписка по поводу нерешенных тяжебных дел, находящихся в Сенате и оставленных «Без хождения тяжущихся» и по привидении в исполнение указов верховной власти 30 августа и 4 октября 1797 года о таких делах.
Началось: 757-го июля 14 Вступило в Сенат: 30 сентября 1775 года Из Малоросроссийской коллегии по Аппеляции Малороссийского Переяславского полка сотни второй, полковой казаков жителей
Ивана Старченко Мирона Тесля Николая Антоненка Василия и Гаврилы Болеленков Герасима Деревенка Романа Болеленко Михаил Болеленко Вдовы Пелагеи Подотчихи Романа Борейсеша Ивана Дубенка Агафьи Даценковой Семена и Саввы Даценков Моисея Иваненка Максима Хоряженка Осипа Балаика Петра Сильница Грицка Шалтыка Грицка Гоба Ивана Певнаго Гаврилы Торба Евдокии Даниленченковой Никиты Теленка Ивана Мука Ивана Гуцана Грицка Гуцана Кирилы Макаренка Опанаса Макаренка Наума Панфиленка Ефима Свиридченка Ивана Свиридченка Корнея Свиридченка Василия Торба Демьяна Артюшенка Дениса Крамаренка Апанаса Довгаго Антона и Ивана Згонных Федора, Ивана и Грицка Мазуров Романа Алалея Грицка Шаповала Василия Ткаченка Андрея Делькеля Ивана Гуцала Павла и Семеа Тарасенков Грицка Даниленченка Семена Ветрогона Трохима Арюшенка Ивана Рубана Федора Игнатенка Тимоша Боленка Грицка Евченка Филипа, Якова и Демьяна гуляницких Есипа пугуца Потапа Лубенского Алексея и Ефима Артюшенков Василия Потаенка Грицка Примака Грицка Даценка Ильи Онищенка Ивана пугуца Филипа Ермоленка Нестора Харченка Устина Бебина Ивана Настенка Ивана Белила Ивана Пещенка Ивана Бовта Федора Радченка Евдокии Богданенковой Григория Кравченка Ивана Федорченка Петра Босея Ивана и Моисея Лаврина Антона Стадненка Ивана Бовта Самоила Богданенка Василья и Грицка Таранецов Савки Дибенка Ивана и Лаврина Старших Андрея Шкода Михаила Артюшенка Степана Дорошенка Петра Сергеенка Леонтия Чорного Василья Зенченка Ивана Певнаго Ивана Дибенка Максима Шевченка Ивана и Ильи Попвичев Кирилы Перехода Аврама, Иосифа, Пателеймона и Даниила Костеченков, Федора Кучка Федора Месенка Степана и Иосипа Головаленков Артема Переходенка Якова, Ильи и Спиридона Герасименков Герасима Заиченко Семена Хвостина Яков, Павла и Никифора да вдовы Екатерины Сич Якова дельненка Настасьи Пильчиковой Никифора Петренка Ирины Кислой Семена и Ивана Прокопенков Василья Дельненка Иосифа Дибы Ефима Дорошенка Степана Верчаха Гаврилы Бражника Дороша Крамаренка Грицка Згонника Вдовы Аколины Усачихи Прокопа Дорошенка Клима Довгаго Агафьи Лавричной Матвея Ненка Остапа Хвостина Антона Бражника Андрея и Омельки Шевченков Якова Коломиченкова Демьяна Ищенко Моисея Стоина Левки Шведченка Ильи Сича Корнея Андреинка Екима и Никиты Зеченков Дмитрия и Ивана дубинов Уласа Ткаченка Якова Дериземля Ивана Земченка Алексея Кожа Ульяны Беилчкиной Ивана Охтеня Корнея Мовчана Грицка и Дмитрия Марченка Антона и Парфена Миненков Сидора Тонивш… Вдовы Калеи Дьячихи Петра и Антона Свириденков Василья Прокопенка Ефима Зенченка Андрея Мусенка Ивана Кудра Остапа Пономарева Саввы Тарасенка Василья Мазора Савки Гонжа Ивана лукьяненка Андрея Фильненка Гаврилы Пиная (Миная) Федора Онопрелого Ивана, Максима, Проофия и Трофима Жолудов Кондрата Большака Михайла, осипа, Никиты, Ивана и Корнея Мовчанов Власа и Самойло Кузменских Ивана Ландика Есипа Збавителя Никифора Хороженка Максима Личкана Мины, Григория и Василия Каленков? Ивана Кочуба Ивана думба Василья Шкенда Якова и Ефима Семеновых Ивана Устиченка Василья Щербака Степана, Ивана и Захара Молдаков Лукьяна Летухи Грицка Нейденка Якова Серополя Тимоша Гордеенка Ивана Хоруженка Леонтия Кановеца Ивана Здурского Екима Черныша Ивана Игнатенка Федора Вакуленка Игнатия Коваля Ивана Рога Кирилы и Никиты Марченков Ивана Бабенка Николая Зубенка
О взысканных и отданных якобы неправильно Переяславскому Михайловскому монастырю за хлеб и сено деньгах. Решено: Поелику Аппеляторы казаки, суть казенного ведомства, так как и монастырь, в довольствие коего с ним взыскание учинено ныне в различном противу прежнего положении: то публикация здесь невместна,а впредь остережения бесплодности решения в разсуждении давности времени можно справиться через начальство их неучинения какого мирного постановления.
Л.д.82 об-83 № 1158 Начато 786 мая 11 Поступило в Правительствующий Сенат 795 июля 20
Из Новгород-Северской гражданской палаты по аппеляции Сосницкого уезда казаков жителей деревни Ляшковец: Федора, Фомы и Ивана Герасимовых Михайлы и Матвея Петровых Ивана, Якова и Павла Николаевых Юрия Гурьбиш Тимофея, Якова Акимовых Осипа, Марка Емельяненковых Ивана Петрова Федора Дудина Ивана Гаджина Прокопа и Ивана Ковалевых Василья Батечка Захара и Марии Марковых Семена Борисенка Ивана Бушея Степана Вакула По иску их на секунд-майора Василия Скоропадского за насильное чрез подданых его поношение принадлежащих аппелянтам секоносов и за забор у оных тысячи возов сена.
Решено: поелику аппеляторы казаки, суть казенного ведомства, то впредь можно справиться через начальство их насчет учинения какого мирного постановления.