Белицкая сотня

romaf написал:

[q]

Грубо говоря сын Тарасов, но не как не Тарасович.

[/q]

Это абсолютно одно и тоже. Т.е. сын Тарасов - сын Тараса или Тарасович.

Уважаемые форумчане, может кто знает откуда было переселение в Белики в 17 веке? Может кто сталкивался с такими документами? Могут ли быть списки переселенцев? Заранее благодарен.

Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В.

Неурядовая старшина Гетманщины. Київ
«Стилос»
2009

Глоба Василь – підписок полковий полтавський, служитель ГВК, писар сотенний білицький (1759 – 1763– ?), значковий товариш Полтавського полку. Д.:Марфа Микитівна Мороз, донька писаря суду полкового.

Залеський Степан Степанович – покозачений шляхтич, син писаря полкового гадяцького і онук полковника полтавського Федора Жученко, значний військовий товариш Полтавського полку (1701).Його дід Федір Жученко в м. Біликах при своєму млині купив грунти і зробив слободу Федорівку, яку віддав його брату писарю полковому полтавському Івану Залеському. Двоюрідний брат Ярема Черняк Д.: 1) NNN, їй з чоловіком дід Жученко дарував
млин на греблі білицькій з лісом і левадою. 2) NNN.

Даниленко Іван Григорович (1727 – 1767 – ?) – син козака Білицької сотні. В службу вступив у 1743 р. З серпня 1761 р. призначений полковою канцелярією в значкові товариші Полтавського полку.

Кирилов Олександр – писар городовий білицький, товариш Полтавського полку (? – 1740 – 1743 – ?).
Мав двір у Біликах

Кот Василь Юхимович (? – 1687 – 1751 – ран. 1761) – сотник білицький (1709), (? – 1718 – ?), (? – 1725 – ?) (?– 1732 – 1739). Мав шинок. Абшитований сотник (1739 – ?). Неписьменний. Військовий товариш Полтавського полку (? – 1743 – 1751 – ?), 1751 р. патенту не пред’явив.

Кот Іван – шляхтич, козак білицький, значковий товариш Полтавського полку (? – 1748 – 1755 – ?). 7 листопада 1748 р. у козака білицького Федора Козирода та його синів Харка, Василя і Семена купив луку в урочищі Вовчому. Мав двір у Біликах. У грудні 1753 р. купив у білицького козака хутір.

Кот Іван Леонтійович (бл. 1728 – 1762 – ?) – службу розпочав з 1756 р., при полковій канцелярії виконував доручення. Син значкового товариша Леонтія Юхименка (дід померлий сотник білицький Василь Юхименко. Обидва були в походах). Після смерті батька подав прохання про службу значковим товаришем. У 1761 р. призначений із зятями своїми Власом і Леонтієм відбувати «єдно» служби в значкових товаришах, на що отримали ордер полкової канцелярії. Значковий товариш (1761 – 1762 – ?).

Кот Леонтій Васильович (? – 1717 – 1760) – син сотника білицького, служив з 1732 р., сотник наказний білицький (1737, 1738), значковий товариш Полтавського полку (1743 – 1759 – ?). Мав двір у Біликах,
підсусідків і хутір у Біликах.

Кот Павло Юхимович – значковий товариш Полтавського полку (? – 1732 – 1739), мав шинок і двір у
Старосанжарівській сотні, у 1736 р., наказний сотник при сотні, висланий на головний тракт. Брав участь у ладозькому в команді полтавського полковника Черняка (1722), кримському, очаківському (1737) походах. У 1735 р. в команді генерал-лейтенанта Дукласа за Оріллю, восени в команді генерал-аншефа Леонтьєва на ногайську орду і під Білозерку. Полковий комісар (1738). Сотник білицький (1739.17.04. – 1751 – ?). Протягом 1750–1752 рр. ГВК розглядала скаргу сотнян на нього за зловживання. 19 червня 1735 р. його швагро старосанжарський мешканець Григорій Опанасович Коваленко продав йому половину млинового кола і четверту частину ступ. Гайдамаки у 1751 р. напали на його дім.

Остроградський Іван Іванович (1730 – 1778.12.02.) – мешканець голтвянський, у 1742 р. разом з батьком склав присягу на вірність імператриці Лизаветі Петрівні. Службу розпочав з 29 березня 1756 р . вій-ськовим товаришем Миргородського полку. Направлений у військовий похід (1769). У 1764 р. козак білицький Іван Біба-Шульженко скаржився на бунчукового товариша Івана Остроградського та його синів за захоплення спадкових грунтів. Мав разом з братом Володимиром в м. Голтві 51, д. Броварах 37, при сл. Боняківці 58, в хут. при р. Голтві 53, при хут.
Пашенному 8 (1770). Д.: (з 1768.19.08.) Гафія Павлівна Іваненко (? – 1779, с. Хорошки), донька городищанського козака.

Сердюченко Матвій – значковий товариш Полтавського полку (1735), мешкав у Білицькій сотні.

valcha написал:

[q]

Если писарем был "засланный казачок" из Московии\ или РИ, то он, конечно, руссифицировал записи

[/q]

Вы правы. Прочел послесловие Лазаревского к Малороссийским переписным книгам 1666. В них есть часть Полтавского полка. И указаны только посполитные (без козаков). Он пишет: " Очень часто прозвища последних (домохозяев) великорусскими переписчиками испорчены, а еще больше прозвищ этих не записано, при чем последние заменялись, по великорусскому обычаю, отческими прозваниями (Иванов, Петров, Андреев...)