Белицкая сотня - Генеалогический форум ВГД. Тема №94874

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

forum.genoua.name/viewtopic.php?id=23157

УДК 94(477.53) «1731»
Є.С. Калашник
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ СЕЛА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVIII ст. (село Комарівка Полтавського полку у свідченнях 1731 р. про татарський набіг)
У статті проаналізовано свідчення обивателів с. Комарівка Білицької сотні Полтавського полку про збитки, завдані татарським набігом взимку 1731 р. На основі цих свідчень реконструюються деякі аспекти повсякденного життя козацького села першої половини XVIII ст. Розглядаються відносний склад населення, сім’я, екстер’єр та інтер’єр житла, домашнє та сільське господарство, ремесла, довкілля.

romaf написал:

[q]

romaf написал:
[q]

[/q]

Уважаемые форумчане подбросьте идеи насчет окончаний. В подчеркнутых фамилиях (прозвищах) окончания -ович или -овий или -овъ? Все эти фамилии (прозвища) похоже образованы от имен отцов. Но писали ли в 17 веке отчества с окончаниями на -ович ? Судя по исповедкам 18 века вроде нет (Степан Тарасовъ, Иван Тарасовъ...) Либо все зависело от писаря.
[/q]

В 17-18 вв.. на территории Гетманщины превалировали записи на- овъ (по деду\ отцу = Иван сын Тарасовъ), - iй\ый\ой, -енко, -ко (Иван Тарасенко), -ин, -ец, -ук\юк и т.д или на согласную (Иван Лащенко или Иван сын Лащ), записи
на -евичъ\овичь - редки, они характерны на западных территориях, для бывших в ВКЛ.

Если писарем был "засланный казачок"

из Московии\ или РИ, то он, конечно, руссифицировал записи, если местный, то писал "как слышал" на малороссийском, посмотрите Реестр 1756 г., там таааакое разнообразие.записей фамилий\прозвищ!!
Да и в своих сказках, подаваемых в ГенКацелярию ВЗ, казаки были фантазийными.....в записях.

romaf написал:

[q]
Грубо говоря сын Тарасов, но не как не Тарасович.
[/q]

Это абсолютно одно и тоже. Т.е. сын Тарасов - сын Тараса или Тарасович.

Приветствую.
В нынешнее время это конечно само собой разумеется. Но было ли так в то время? В исповедках Беликов отчество идет с окончанием -ов. В компуте 1718 года есть козаки с окончанием -овичъ, но практически везде в конце стоит буква еръ - ъ. Здесь же этого нет. Почему то. Хочется чтобы список козаков и мещан Беликского Брода получился максимально аутентичным оригиналу. Хотя может и не стоит так заморачиваться

Уважаемые форумчане, может кто знает откуда было переселение в Белики в 17 веке? Может кто сталкивался с такими документами? Могут ли быть списки переселенцев? Заранее благодарен.

romaf написал:

[q]
Уважаемые форумчане, может кто знает откуда было переселение в Белики в 17 веке?
[/q]

Найдите в Инете издания Полтавской губернской учёной архивной комиссии, м.б. там и найдете инфу о заселениях\переселениях.
Например такие:

http://elib.shpl.ru/ru/nodes/1...-1905-1917

Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В.

Неурядовая старшина Гетманщины. Київ
«Стилос»
2009

Глоба Василь – підписок полковий полтавський, служитель ГВК, писар сотенний білицький (1759 – 1763– ?), значковий товариш Полтавського полку. Д.:Марфа Микитівна Мороз, донька писаря суду полкового.

Залеський Степан Степанович – покозачений шляхтич, син писаря полкового гадяцького і онук полковника полтавського Федора Жученко, значний військовий товариш Полтавського полку (1701).Його дід Федір Жученко в м. Біликах при своєму млині купив грунти і зробив слободу Федорівку, яку віддав його брату писарю полковому полтавському Івану Залеському. Двоюрідний брат Ярема Черняк Д.: 1) NNN, їй з чоловіком дід Жученко дарував
млин на греблі білицькій з лісом і левадою. 2) NNN.

Даниленко Іван Григорович (1727 – 1767 – ?) – син козака Білицької сотні. В службу вступив у 1743 р. З серпня 1761 р. призначений полковою канцелярією в значкові товариші Полтавського полку.

Кирилов Олександр – писар городовий білицький, товариш Полтавського полку (? – 1740 – 1743 – ?).
Мав двір у Біликах

Кот Василь Юхимович (? – 1687 – 1751 – ран. 1761) – сотник білицький (1709), (? – 1718 – ?), (? – 1725 – ?) (?– 1732 – 1739). Мав шинок. Абшитований сотник (1739 – ?). Неписьменний. Військовий товариш Полтавського полку (? – 1743 – 1751 – ?), 1751 р. патенту не пред’явив.

Кот Іван – шляхтич, козак білицький, значковий товариш Полтавського полку (? – 1748 – 1755 – ?). 7 листопада 1748 р. у козака білицького Федора Козирода та його синів Харка, Василя і Семена купив луку в урочищі Вовчому. Мав двір у Біликах. У грудні 1753 р. купив у білицького козака хутір.

Кот Іван Леонтійович (бл. 1728 – 1762 – ?) – службу розпочав з 1756 р., при полковій канцелярії виконував доручення. Син значкового товариша Леонтія Юхименка (дід померлий сотник білицький Василь Юхименко. Обидва були в походах). Після смерті батька подав прохання про службу значковим товаришем. У 1761 р. призначений із зятями своїми Власом і Леонтієм відбувати «єдно» служби в значкових товаришах, на що отримали ордер полкової канцелярії. Значковий товариш (1761 – 1762 – ?).

Кот Леонтій Васильович (? – 1717 – 1760) – син сотника білицького, служив з 1732 р., сотник наказний білицький (1737, 1738), значковий товариш Полтавського полку (1743 – 1759 – ?). Мав двір у Біликах,
підсусідків і хутір у Біликах.

Кот Павло Юхимович – значковий товариш Полтавського полку (? – 1732 – 1739), мав шинок і двір у
Старосанжарівській сотні, у 1736 р., наказний сотник при сотні, висланий на головний тракт. Брав участь у ладозькому в команді полтавського полковника Черняка (1722), кримському, очаківському (1737) походах. У 1735 р. в команді генерал-лейтенанта Дукласа за Оріллю, восени в команді генерал-аншефа Леонтьєва на ногайську орду і під Білозерку. Полковий комісар (1738). Сотник білицький (1739.17.04. – 1751 – ?). Протягом 1750–1752 рр. ГВК розглядала скаргу сотнян на нього за зловживання. 19 червня 1735 р. його швагро старосанжарський мешканець Григорій Опанасович Коваленко продав йому половину млинового кола і четверту частину ступ. Гайдамаки у 1751 р. напали на його дім.

Остроградський Іван Іванович (1730 – 1778.12.02.) – мешканець голтвянський, у 1742 р. разом з батьком склав присягу на вірність імператриці Лизаветі Петрівні. Службу розпочав з 29 березня 1756 р . вій-ськовим товаришем Миргородського полку. Направлений у військовий похід (1769). У 1764 р. козак білицький Іван Біба-Шульженко скаржився на бунчукового товариша Івана Остроградського та його синів за захоплення спадкових грунтів. Мав разом з братом Володимиром в м. Голтві 51, д. Броварах 37, при сл. Боняківці 58, в хут. при р. Голтві 53, при хут.
Пашенному 8 (1770). Д.: (з 1768.19.08.) Гафія Павлівна Іваненко (? – 1779, с. Хорошки), донька городищанського козака.

Сердюченко Матвій – значковий товариш Полтавського полку (1735), мешкав у Білицькій сотні.

valcha написал:

[q]

romaf написал:
[q]

Уважаемые форумчане, может кто знает откуда было переселение в Белики в 17 веке?
[/q]

Найдите в Инете издания Полтавской губернской учёной архивной комиссии, м.б. там и найдете инфу о заселениях\переселениях.
Например такие:

http://elib.shpl.ru/ru/nodes/1...-1905-1917
[/q]

Большое спасибо

valcha написал:

[q]
Если писарем был "засланный казачок" из Московии\ или РИ, то он, конечно, руссифицировал записи
[/q]

Вы правы. Прочел послесловие Лазаревского к Малороссийским переписным книгам 1666. В них есть часть Полтавского полка. И указаны только посполитные (без козаков). Он пишет: " Очень часто прозвища последних (домохозяев) великорусскими переписчиками испорчены, а еще больше прозвищ этих не записано, при чем последние заменялись, по великорусскому обычаю, отческими прозваниями (Иванов, Петров, Андреев...)