РЕШЕТИЛОВСКАЯ сотня - Генеалогический форум ВГД. Тема №25131

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Труды Полтавской ученой комиссии. Местечко Решетиловка

SrDiuk написал:

[q]
РЕШЕТИЛІВСЬКА СОТНЯ
(1683-1775 pp.)
[/q]

Створена І. Самойловичем у 1683 році з вихідців із Правобережної України, яких переселили у 1672-1682 pp. з правобережних полків (зокрема міста Мурафи), згідно з мирними угодами з Польщею та Туреччиною. Розселені в селах навколо Решетилівки, вони і склали територію новоствореної сотні. Весь час існування Решетилівська сотня входила до Полтавського полку. Була ліквідована разом з ним у жовтні 1775 p., a територія включена до Новоросійської губернії.

Сотенний центр: Решетилівка, тепер - однойменний районний центр Полтавської області.

Сотники: Мураховський Гаврило (1684, н.). Завадовський Ясько (1690). Буженко (1696). Григорій (1717). Ярема Федорович (1714-1718). Гаєвський Іван (1720-1733). Степанов Семен (1727). Бузановський Семен (1737-1763).

Населені пункти за описом 1750 p.: Димидівка, село; Решетилівка, містечко.

За "Генеральним описом Малоросії" 1765-1769 pp. до Решетилівської сотні віднесено: містечко Решетилівка; села - Димидівка, Надежда, Потеряйки, Стінка; слобода Піщанка; 51 хутір.
Список сотенной старшины

РЕШЕТИЛІВСЬКА СОТНЯ
=========================
СОТНИКИ:
----------------------

ОТАМАНИ:
--------------------

ПИСАРІ:
-----------------

ОСАВУЛИ:
-------------------

ХОРУНЖІ:
-------------------

Кривошея В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. – Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. – К.: Стилос, 2005. – С. 190-191.

У кого решетиловские в роду? Мои - Убей-Собака.

A Wojucki
Полностью поддерживаю Валеру в его желании...

[q]
не дам никому возможности молоть необоснованый бред о местах проживания моих предков
[/q]

В тех местах жили и мои козаки Шаля с 1649 года - точно ,а может быть и раньше.
А в компетентности valera g нисколько не сомневаюсь.
Он очень серьезно занимается историей Полтавщины.
Наши предки в 1723 году жили в соседних дворах.
Александр

Убейсобака у нас майор в решетиловской милиции есть.

А по моим Пасечникам,а также по Нагорному и Николаевке нет данных?

Вроде Шишацкое относилось к Решетиловской сотне?
Возможно кому то будет интересно: Шишацкое (Шишацьке), метрическая книга за 1785

ІР ф1 спр 57014
год неустановлен, ориентировочно 1720-1760е (ниже все что есть на листке)

Сотенній реестр направленним в Полтаву дудникам и сопѣлникам и какого они званія

козаки Решетиловскі пѣшіи подпомошніки

Сопѣлники:
Никита Шкурупѣй
Іван Сученко

наємнїє козачіє:

Дудники:
Іванъ Окопненко
Грицко Гарасименко
Іван Гарасименко менший

parus

Спасибо !

=>Metallist
Спасибо за информацию о с.Надежда и с.Піщане (Слобода Піщана)
Хочется верить, что встречаемые в переписи с.Піщане фамилии Сохань и Калина->Каленик->Кальник есть моими родными по материнской линии.
Терентий Сохань (бабушкин прадедушка) проживал уже с сер.XIX в с.Надежда, что в 4 км от с.Піщане
Петр Кальник (бабушкин дедушка по материнской линии) в кон.XIX проживал в с.Балясне (Сідаківка, ур.Сідакова Балка), что в 12 км от с.Надежда и 12 км от с.Піщане

Кстати, во времена моей бабушки, ни о какой Церкви Веры, Надежды и Любви в с.Надежде уже не слыхивали (учитывая что она была деревянная и старая еще в 1760-х гг. - пропала без следа)
Бабушку крестили в 1922 г. в с.Піщане. Пешком ходили по необходимости и в с.Піщане (4 км) и в с.Балясне (12 км)

Полтавщина: Енциклопедичний довідник, Київ, 1992, за ред. А.В.Кудрицького

ПІЩАНЕ - село Решетилівського р-ну, центр сілськ. Ради нар. депутатів, якій підпорядковані населені пункти Молодиківщина, Нова Михайлівка, Потеряйки, Славки, Шарлаї. Розташ. за 22 км від райцентру та за 12 км від залізничн. ст. Решетилівка. 1057 ж. (1990). За переказами, назву поселення дістало від прізвища козака Піщанського (Піщаного), що вперше тут оселився. Село засн. в 17 ст. За даними Ген. опису Лівобережн. України 1765-1769 П. входило до складу Решетилівської сотні Полтав. полку. 1782 власницею П. була полковниця Н.Потьомкіна, згодом село перейшло до Кочубеїв. У 1859 в П. наліч. 164 двори, 976 ж., мурована Захаро-Єлизаветинська церква (1847). До реформи 1861 село належало поміщику Кочубею...

Кстати, бабушка моя говорила, что за преданиями, с.Надежда получило такое название от некой помещицы. Возможно эта помещица и есть полковница Н.Потьомкина, а звали ее Надежда

Действительно, у С.В.Кочубея, генерального обозного Войска Запорожского и Нежинского полковника в 1746-1751 гг. (ум. 1779) была дочь Надежда, которую отец выдал замуж за полковника Потёмкина.

Вот что написано в Энциклопедическом словаре "Полтавщина"
БАЛЯСНЕ (Сідаківка) - село Диканського р-ну, центр сільс. Ради нар. депутатів, якій підпорядковані села Андренки, Дейнеківка, Марченки, Нелюбівка, Попівка, Сивці. Розташ. за 16 км від райцентру і за 26 км від залізнич. ст. Решетилівка. Через село проходить асфальтова дорога Полтава - Диканька - Шишаки. 1065 ж. (1990).
Відоме з серед. 18 ст. як поселення в урочищі Сідакова Балка. За переписом 1782 в Б. разом з Попівкою проживало 259 чол. і 253 жінки. У 1800 ур. Сідакова Балка (пізніше Сідаківка) було куплене графом, а згодом князем В.П.Кочубеєм у дворянки Марії Барабашевої (Барабаш) та прапорщика Федора Псьола. 1794 полковник П.В.Кочубей переніс у Б. із Старих Млинів Хрестоздвиженську дерев. церкву, яку назвав Євдокіївською. 1869 збудовано нову Успенську церкву. З часом поселення стало центром Баляснівської економії Кочубеїв. 1801 в Б. (Сідаківці) разом з Попівкою, що розташ. поряд, наліч. 643 ж. 1814 до Баляснівської економії увійшли хутори Піщане та Надія, що належали раніше дочці С.В.Кочубея Надії (одружена з полковником Потьомкіним)...

Интересной видится информация о том что и с.Піщане и с.Надежда в 1814 указаны как хутора, а также украинское название села Надежда - Надія, ведь даже сейчас и последние сто лет село называется как по-русски так и по-украински НАДЕЖДА (де народився - в с.Надежді).

Извените за оффтопик, но
подскажите, пожалуйста, есть ли указанная перепись 1782 на сайте
и к какой сотне относилось с.Балясне (ур. Сідакова Балка), если конечно успело войти как населенный пункт при административно-территориальном делении Украины на полки.
В Будищанской сотне есть и Диканька и Старі Млини. Возможно ур. Сідакова Балка это один из тех 70 безимянных хуторов (https://forum.vgd.ru/288/25183/)

borisovichi

[q]
подскажите, пожалуйста, есть ли указанная перепись 1782 на сайте
[/q]

На сайте нет,.

А Ваши Сохани и Кальники на начало 20 века какого сословия были?