СТАРОСАНЖАРСКАЯ сотня

СТАРОСАНЖАРСЬКА СОТНЯ (1654-1764 рр.).

Утворилася в ході Визвольної війни протягом 1651-1654 рр у процесі росту звільненої території і кількості покозаченого населення. Вперше згадана 1654 р. у присяжних списках. Весь час існування входила до складу Полтавського полку. Ліквідована 1764 р.: козаків перевели до Дніпровського пікінерського полку, а територію включили до Новоросійської губернії. Сотенний центр: містечко Старі Санжари, нині - одноіменне село Новосанжарського району Полтавської області.
Сотники: Мисан (1658). Зарудний Григорій (1658-1659). Кованько Олексій (1659)Павло Тарасович (1672). Мазан Никифор (1690, н.). Манджар Самійло (1692). Дорошевич Степан (1692). Іван Іванович (1699). Карпенко Михайло (1713). Сагайдак Іван (1713-1714). Тарновський Іван Григорович (1715-1722). Павлович Василь (1723, н.). Виблий (1724). Спафарій Самійло (1725-1726). Левенець Іван Іванович (1727). Заньковський Гриторій (1732-1745). Згурнос Іван (1745-1759). Заньковський Іван Григорович (1759-1764).
Населений пункт: Старі Санжари, містечко.

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 203.

Присяга Ивану и Петру Алексеевичам 1682 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 54]
Мѣста Старого Санъджароѵа
К сей ѡбѣщателной записѣ Самойло Маджар
сотникъ Старого Санджароѵа, а ѵмѣсто его за его жъ
ѵелѣниемъ Гаѵрило Мурахоѵский писар мѣский
руку сѵою приложилъ.
Радко Семененко атаманъ городоѵий, а ѵмѣсто его по его жъ
ѵелению тот же писар руку приложил.
Андрей Семирученко хоружий сотнѣ Старосанжароѵской,
а ѵмѣсто его тот же писар руку приложил.
Васил Димитренко ѵойтъ; Іякоѵ Лещенко бурмитсръ;
а ѵмѣсто ихъ по их ѵеленю тот же писар руку приложил.

Присяга Ивану и Петру Алексеевичам 1682 [РГАДА ф. 229 оп. 2 д. 54] мещане

Васил Димитренко войтъ
Якоѵ Лещенко бурмистръ
Іѵан Крамар
Марко Слѣпий
Іѵан Мережка
Якуѵ Карий
Микита Сагайдачок
Данило Матухна
Іѵан Туцкий
Стецко Ѵеликий
Паско Калниболотский
Іѵан Крайний
Паско Сѵинина
Самойло Креберда
Юхим Сѵарко
Данило Боѵкун
Гришко Гончар
Андрѣй Лукомский
Ѽстапъ Лобунский
Гаѵрило Перчикъ
Мартин Лихошерстий
Леско Ширемет цехмитстръ цеху шеѵского
Гордѣй шѵецъ
Хѵеско Легенченко шѵец
Васко шѵецъ
Яцко шѵецъ
Ѽлеѯѣй шѵецъ
Хѵеско Татарин шѵецъ

Яцко цехмистръ цеху ткацкого
Гордѣй ткачъ
Трохим ткачъ
Устим ткачъ
Іѵан ткачъ
Васил ткачъ
Марко ткачъ
Мартин ткачъ
Іѵанъ Перехриста цехмистръ цеху резницкого
Марко резник
Васил Гуль резник
Процик резникъ
Іляш резникъ
Кирик резник
Хѵеско цехмистръ ремесла коѵалского
Петро коѵаль
Юско коѵал
Якуѵ Циндра коѵал
Леско шабелник
Антунъ Пугачъ цехмистръ цеху колесницкого
Яким колесник
Хома Слабоспицкий
Юско Луценко колесник
Грицко колесникъ
Щербина колесникъ

Семенъ Шапочникъ цехмистр краѵецкий
Кирик кушнѣръ
Іѵан Середенко краѵецъ
Демян кушнѣръ
Іѵан Плакся кушнѣръ
Марко краѵецъ
Іванъ цехмистръ бондарский
Іѵан бондар
Грицко бондар
Андрушко бондар
К сей росписѣ ѵмѣсто ѵойта, бурмистра
и ѵсяких ремеселъ цехмистроѵ также
многих мещаноѵ ѵписанних и неѵписаних
по их ѵелению Гаѵрило Григориеѵич
писар мѣста Санжароѵский руку
приложил.