На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
1. Полкова сотня (1-а Сумська сотня) — м. Суми. 2. Бишкінська сотня — сл. Бишкінь (тепер село Лебединського р-ну). 3. Білопільська (Кризька) сотня — м. Білопілля. 4. Будилківська сотня 1-а — с. Будилки (тепер Будилка Лебединського р-ну). 5. Будилківська сотня 2-а — с. Будилки. 6. Верхньосировацька сотня — сл. Верхня Суровиця (тепер с. Верхня Сироватка Сумського р-ну). 7. Вільшанська сотня — сл. Ольшанка (тепер с. Вільшана Недри-гайлівського р-ну). 8. Ворожбянська сотня [Білопільська] — сл. Ворожба (тепер місто Білопільського р-н). 9. Ворожбянська сотня [Сумська] — сл. Сумська Ворожба (Мала Ворожба) (тепер с. Ворожба Лебединського р-ну). 10. Грязнянська сотня — сл. Грязне (тепер у складі с. Чернетчи-на Краснопільського р-ну). 11. Деркачівська сотня — сл. Деркачівка (тепер село Недригай-лівського р-ну). Станом на 1747 р. слобода вже була «селом приписним Деркачовкою», відійшовши до Недригайлівської сотні [156, С. 225]. 12. Каризька сотня — у запорізькій відомості від 25 вересня 1756 р. про вихідців з Гетьманської, Правобережної і Слобідської України, які оселилися в Кодацькій паланці значиться «Максим Хватко, полку Сумского, сотни Карижской, з села Штеповки, состоящего над речкою Мужицею» [20, С. 255]. 13. Краснопільська сотня — м. Краснопілля (тепер смт). 14. Лебединська сотня 1-а — м. Лебедин. 15. Лебединська сотня 2-а — м. Лебедин. 16. Межиріцька сотня 1-а — м. Межиріч (тепер село Лебединського р-ну). 17. Межиріцька сотня 2-а — м. Межиріч. 18. Миропільська сотня 1-а — м. Миропілля (тепер село Краснопільського р-ну). 19. Миропільська сотня 2-а — м. Миропілля. 20. Недригайлівська сотня — м. Недригайлів (тепер смт). 21. Нижньосировацька сотня — сл. Нижня Суровиця (тепер С. Нижня Сироватка Сумського р-ну). 22. Новоміська (Новомістенська) сотня — 3-я Сумська сотня («Нове місто» — у XVIII ст. — передмістя Сум на Холодній горі за р. Сумкою). 23. Пенська сотня — сл. Пена (сучасне с. Пена, колишні землі сотні — на території Курської та Білгородської обл. Російської Федерації). 24. Рибницька (Рибицька) сотня (?) — (тепер сс. Велика та Мала Рибиця Краснопільського р-ну). Із огляду на неоднозначні згадки в документах XVIII ст., можна припустити тимчасове існування сотні на цих землях. 25. Річанська сотня — сл. Річки (тепер село Білопільського р-ну). 26. Перекопська сотня — 2-а Сумська сотня. Перекопом у XVII-XVIII ст. називалася центральна частина м. Суми, обмежена річками Пслом, Сумою, Сумкою та ровом, прокопаним у 1658 р. 27. Стецьківська сотня — сл. Стецьківка (тепер село Сумського р-ну). 28. Суджанська сотня 1-а — м. Суджа (тепер Курської обл. Російської Федерації). 29. Суджанська сотня 2-а — м. Суджа. 30. Тернівська сотня — сл. Терни (тепер смт Недригайлівського р-ну). Про цю сотню збереглося вкрай мало повідомлень. Так, Філа-рет (Гумілевський) посилається на один із урядових документів кін. 60-х рр. XVII ст., згідно з яким «при сотнике Подольском слобода Терньї взята бьша в казну и состояла после того в ведений придворного правлення» [279, с. 159]. У Д. Багалія є згадка, що у слободі Тернах Сумського полку в 1702 р. у сотника Т. Москаленка не було «по-местья, отчин и никаких заводов и оброчньїх статей» [21, с. 249]. 31. Штепівська сотня — сл. Степівка (тепер с. Штепівка Лебединського р-ну). Источник: Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. Полковники Сумського полку (1659—1765) 1. Гарасим Кондратович Кондратьєв (1659—1701). 2. Іван Гарасимович Кондратьєв (нак. 1664—1678). 3. Григорій Гарасимович Кондратьєв (нак. 1678-1683). ; 4. Роман Гарасимович Кондратьєв (нак. 1683). 5. Андрій Гарасимович Кондратьєв (нак. з 1684, 1701—1708). 6. Дмитро Кондратьєв (1708). 7. Андрій Андрійович Кондратьєв (1709). 8. Іван Андрійович Кондратьєв (1709-1726). 9. Михайло Андрійович Кондратьєв (1726-1728). 10. Василь Данилович Перехрест(ов)-Осипов (1728-1737). 11. Надаржинський Гарасим Тимофійович (нак. 1736). 12. Дмитро Іванович Кондратьєв (1737-1743). 13. Андрій Васильович Кондратьєв (1744-1748). 14. Дмитро Григорович Кондратьєв (1746 — нак.?). 15. Михайло Михайлович Донець-Захаржевський (1748-1760). 16. Роман Романович (Іванович) Романов (1760-1764). 17. Степан Іванович Кондратьєв (?—1759, 1765?). Источник: Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. Коротка хроніка Сумського слобідського козацького полку 1655 — заснування м. Суми. Указ царя Олексія Михайловича про осадження переселенців на Суминому городищі з відповідними умовами. 1657 — грамота царя Олексія Михайловича про визначення меж Сумської округи, підтвердження вольностей і права займанщини, призначення пільг на промисли, за несення військової служби. 1658 — реформа помісних військ у Московському царстві. 1658—1659 — українсько-московська війна. 1659 — утворення Сумського слобідського козацького полку. 1661 — антимосковський виступ у Сумах. 1662 — заворушення в населених пунктах як відгомін московського народ ного повстання («Мідного бунту»). 1663 — штурм татарами Сум. Початок гарнізонної служби на Запорізькій Січі. 1666 — урядовий перепис населення слобідських козацьких полків. 1668 — масові заворушення, пов'язані з повстанням І. Брюховецького. Друга спроба штурму татарами Сум. Грамота царя Олексія Михайло вича з подякою за вірну службу і боротьбу проти гетьмана І. Брюховецького. 1669 — жалувана грамота Олексія Михайловича про зняття чиншу 1665 р, на винниці, броварні та шинки, про безмитний медовий промисел І списування оброчних грошей. 1670 — участь у поході урядових військ на р. Донець проти повстанці!» С. Разіна. 1673 — початок несення постійної служби на кордоні з Диким полем. 1677 — участь у 1-му Чигиринському поході. Жалувана грамота царя Федо ра Олексійовича про підтвердження права на володіння землями, угіддями, промислами, хуторами, будівлями. 1678 — участь у 2-му Чигиринському поході. 1680-1681 — роботи на будівництві Ізюмської лінії. 1681 — грамота царя Федора Олексійовича з подякою за боротьбу проти турок і татар. 1687 — участь у 1-му Кримському поході. Грамота Софії Олексіївни про підтвердження прав на володіння землею та різними угіддями. 1688 — грамота Софії Олексіївни про звільнення від оброку на млини. 1689 — участь у 2-му Кримському поході. Битва під Чорною Долиною. 1695 — участь у 1-му Дніпровському поході. Жалувана грамота царів Івана та Петра Олексійовичів про підтвердження давніх привілеїв, запровадження безмитних промислів; по судовим справам полк підпорядковано приказу Великої Росії. 1696 — охорона ділянки кордону вздовж р. Коломак. 1696—1697 — сутички з путивльськими поміщиками за присеймські села. 1697—1698 — участь у 2-му Дніпровському поході. 1700 — початок Північної війни (1700-1721). Грамота Петра І про підтвердження права займанщини та безмитних промислів, права не сплачувати митні гроші; скасовано рубльовий збір із підпомічників; установлено полковий «компут» — 1230 ос. 1701—1702 — Свейський похід до Прибалтики. 1701 — участь у рейдових операціях, у боях під Ряпіною та Ерестфером. 1702 — участь у «генеральному поході» шведським запіллям, у бою під Гумель-сгофом; жалувана грамота про підтвердження давніх пільг та володінь. 1703 — указ Петра І про відзначення бойових заслуг слобідських полків, підтвердження давніх козацьких пільг і вольностей. Наказ про збільшення чисельності виборних козаків. 1703—1706 — участь у поході урядових військ на погамування Астраханського повстання. Скасування інституту воєвод. 1705 — пільгова грамота Петра І Сумському полку про звільнення від оброку на бортництво, ліквідацію указу Інгерманландської канцелярії щодо відписки на царя посеймських полкових сіл. 1708 — Донський похід проти булавінців, поразка на р. Уразовій. Участь у бойових діях проти шведів під час Сіверсько-слобідського походу Карла XII. Лебединські катівниці. Включення полку до складу Азовської губернії. 1709 — охорона кордону з Диким полем. 1714 — запровадження стану підпрапорних. 1718 — включення полку до складу Київської губернії. 1719-1723 — відбування робіт на будівництві Ладозького каналу. 1725-1731 — участь у Персидських (Гилянських) походах. 1726 — перехід у підпорядкування Військовій колегії. 1731 — запровадження в полку регулярної роти. Источник: Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. СУМСКОЙ ГУСАРСКИЙ ПОЛК
Вел свое начало от Сумского слободского казачьего полка (Украина) и был переформирован в городе Сумы в гусарский Сумский полк в июне 1765 года. В 1784 году назван Сумским легко-конным, в 1796 году -- Сумским гусарским генерала от кавалерии Шевича, в 1801 году -- Сумским гусарским. В 1812 году 8 действующих эскадронов Сумского гусарского полка находились в 1-й Западной армии в 6-м пехотном корпусе генерала от инфантерии Д. С. Дохтурова, 2 запасных эскадрона состояли в во 2-м резервном корпусе генерал-лейтенанта Ф. Ф. Эртеля в городе Мозыре. Сумские гусары участвовали в боях под Островно и у Лубина. В Бородинском бою в составе бригады генерал-майора И. С. Дорохова (3-й кавалерийский корпус) они сражались у Багратионовых флешей и у батареи Раевского. В сражениях с французами в 1812-1814 годах полк заслужил три коллективных награды. В апреле 1813 года Сумский гусарский полк был награжден Георгиевскими трубами с надписью "За отличие при поражении и изгнании неприятеля из пределов России 1812 года" и названием полка. В заграничных походах русской армии он отличился во многих сражениях. 2 октября 1813 года произошел бой под Либеpтвольквицем. "Мюрат, построив колонны, состоявшие из старой коннницы, приведенной Ожеро из Испании, двинул их вперед. Граф Пален предупредил нападение, встретив французов Сумским полком". 2 часа длился кавалерийский бой, неоднократно враждующие полки в полном налете одни на других останавливались в нескольких шагах и потом бросались в рубку...". Численное превосходство неприятельской конницы, ее опыт боев в Испании не принесли французам победы. Мюрат вынужден был отвести свои войска назад. А на следующий день сумские гусары приняли участие в Лейпцигской битве, за что 30 мая 1814 года полку были присвоены знаки на кивера с надписью "За отличие". Сумские гусары участвовали также в сражении при Фер-Шампенаузе. Полк получил Георгиевские штандарты с надписью: "В воздаяние отличных подвигов, оказанных в благополучно оконченную компанию 1814 года". Шефом полка в это время был генерал-майор, затем генерал-лейтенант граф П. П. фон дер Пален, полковым командиром -- полковник Н. А. Канчиелов (сильно контужен в бою при Витебске 15 июля 1812 года), затем -- полковник Д. А. Делянов
Сумский полк имел серые ментики, доломаны и чепраки. Пояс-кушак также серый. Ташки, чакчиры, воротник и обшлага на доломане красные. Обкладка ташки белая, чепрака - красная. Прибоpный металл белый. Боевые отличия
полковой георгиевский штандарт за войну 1814 г.;
георгиевские трубы за подвиги в 1812 г.;
знаки на шапки за отличия во время войн 1812—14 гг., особенно в сражении под Лейпцигом;
петлицы за военное отличие на мундирах штаб- и обер-офицеров, пожалованные за русско-турецкую войну 1877—78 гг.
Шефы
29.11.1796 по 29.03.1799 – г-л. (с 20.03.1798 гкав.) Шевич, Георгий Иванович
29.03.1799 по 24.10.1799 – г-м. Лыкошин, Осип Иванович
24.10.1799 по 12.04.1800 – г-м. Головин, Александр Илларионович
12.04.1800 по 21.10.1800 – г-л. Кологривов, Андрей Семёнович
21.10.1800 по 01.12.1800 – плк. (с 05.11.1800 г-м.) Глебов, Пётр Фёдорович (Глебов-Стрешнев)
01.12.1800 по 20.03.1801 – г-л. гр. Зубов, Николай Александрович 3-й
20.03.1801 по “01.09.1814” – г-м. (с 10.08.1812 г-л.) гр. фон дер Пален 3-й
19.04.1853-25.04.1864 гг. - генерал-адъютант генерал от кавалерии граф фон дер Пален, Пётр Петрович
22.05.1865- 14.05.1912 гг. - Король Дании Фредерик VIII
Командиры
1797 — полковник Измайлов, Лев Дмитриевич
??? по 10.02.1799 — полковник (с 30.09.1798 генерал-майор) Обрезков, Николай Васильевич 3-й
10.02.1799 по 29.03.1799 — генерал-майор Лыкошин Осип Иванович
31.08.1799 по 28.12.1799 — полковник Хитрово, Николай Фёдорович
29.02.1800 по 28.08.1800 — полковник Чаплыгин, Никанор Александрович
12.11.1800 по 01.12.1800 — полковник Вындомский, Дмитрий Фёдорович
01.12.1800 по 27.12.1801 — генерал-майор Глебов Пётр Фёдорович
09.02.1802 по 20.05.1802 — полковник Чаликов, Антон Степанович
20.05.1802 по 04.08.1803 — полковник Дорохов, Иван Семенович
30.01.1804 по 13.01.1808 — полковник Ушаков, Алексей Александрович
17.02.1808 по 08.03.1810 — полковник барон Крейц, Киприан Антонович
16.04.1810 по 31.10.1812 — полковник Канчиялов, Николай Александрович
31.10.1812 по 01.09.1814 — полковник (с 19.11.1812 флигель-адъютант, с 15.09.1813 генерал-майор) Сеславин, Александр Никитич
01.06.1815 по 22.08.1826 — полковник Покровский, Евстафий Харитонович
1865 — 1875 — полковник (с 3.08.1874 г. — генерал-майор) Шухт, Александр Иванович
5.09—19.10.1874 — исполняющий обязанности подполковник Пезе-де-Корваль, Амедей Карлович
28.06.1890-15.04.1891 — полковник Баранов, Пётр Петрович
2.02.1904-24.09.1905 — флигель-адъютант полковник Петрово-Соколово, Борис Михайлович
11.06.1912-после 31.01.1913 — полковник Гротен, Павел Павлович
23.10.1915-после 1.01.1916 — полковник Леонтьев, Владимир Александрович
КНИГИ Книги по нашей теме
Нариси військової історії України: Сумський слобідський козацький полк 1659-1765 рр./ О.М. Корнієнко. К.: Наш час, 2008.— 488 с.. — (Сер. «Невідома Україна»). Книгу присвячено малодослідженій сторінці історії одного з п'яти слобідських полків. Утворенні на засадах полково-сотенного устрою та козацького самоврядування, слобідські полки були автономними формуваннями у складі Московської держави, що безпосередньо підпорядковувалися царському уряду. Видання приурочено до 350-річчя утворення Сумського козацького полку (1659-1765). Розраховано на істориків, студентів і всіх шанувальників військової історії. Л.П. Сапухіна, "Історія сумських козацького та гусарського полків. Короткий історичний наріс" Історичний нарис краєзнавця на музейного працівника Л.П. Сапухіної присвячений історії створення та бойового шляху Сумського козацького та Сумського гусарського полків. Для всіх, хто цікавиться вітчизняною історією.
Сметные книги являются универсальным источником информации по населенному пункту. Их составляли ежегодно с середины XVII по начало XVIII в.в. В сметных книгах есть описание города, острога, припасов, пороха, оружия, пищалей, тайников в городе. Но самое важное - ежегодные переписи служилого населения. Основное внимание - это русские служилые люди (воротники, затинщики, стрельцы, станичники, дети боярские, солдаты, рейтары и т.д.). Но во многих населенных пунктах переписывали и черкас полковой службы. Как правило переписи черкас более скудны (указано только имя/фамилия). Но в определенных сметных книгах с преобладающим черкассиким населением над русским - они расписаны очень подробно, с указанием имен и возраста детей, вооружения (мушкеты, сабли и т.д.).
Не все сметные книги сохранились. Но основная их часть все-таки дошла до наших дней и хранится в РГАДА в "Сметных книгах Белгородского стола". За последние полгода систематизировал и выписывал города из сметных книг по Сумскому полку (полковников и воевод). Это РГАДА, Фонд 210, Описи: 6д, 7а, 8. Многие сметные книги еще не просмотрены. Но основная масса все-таки изучена мной. Даю список по годам и городам, которые мне известны.
История 3-го Драгунского Сумского его королевск... Голодолинский П. П. История 3-го Драгунского Сумского его королевского высочества наследного принца Датского полка. - М., 1902 http://elib.shpl.ru/ru/nodes/3...e/1/zoom/4
РГАДА, Ф.210, Оп.12, д.1473 (7205/1697 г.) Сказки, поданныя в Недрыгайлове стольн. Ив. Мих. Беклемишеву недрыгайловскими рейтарами, солдатами, пушкарями и донскими казаками, о состоящей за ними поместной земле, их семейном составе и вооружении. -125л.
*Дело в хорошей сохранности, поврежденных листов нет. Все сказки склеены между собой в единый столбец. Указан состав семьи (сыновья, братья, отцы, племянники, приемыши), год начала службы, величина (в четях) и место (населенный пункт) поместного землевладения в Недрыгайловском уезде. Есть указания у многих подателей сказок на силовой захват их поместий казаками Сумского полка (жалоба царю).
РГАДА, Ф.210, Оп.12, д.1766 (1700 г.) -50л. I. Сказки, поданныя краснопольцами (пушкарями и солдатами) в Краснополье стольн. Андрею Кирил. Сухотину, о службе, семейном положении и поместьях: 1-32. II. Сказки, поданныя жителями села Пены всяких чинов в селе Пене стольн. Андрею Кирил. Сухотину, о службе, семейном положении поместьях: 33-50.
*В деле указана категория служилого человека (вид службы), с какого года служит, в какой службе был ранее. Указано откуда переселился. Состав двора мужеского пола (отцы, сыновья, племянники, внуки, приемыши).
РГАДА, Ф.210, Оп.12, д.1847 (1700 г.) Сказки о службе, семейном положении и поместьях, поданныя в Мирополье стольн. Андр. Кириллов. Сухотину: 1) рейтарами, солдатами, копейщиками и пушкарями; 2) миропольскими приказными и площадными подьячими; 3) миропольцами городовой службы. -404л.
*В деле указана категория служилого человека (вид службы), с какого года служит, в какой службе был ранее. Указано откуда переселился. Состав двора мужеского пола (отцы, сыновья, племянники, внуки, приемыши).
Городовой службы недоросли: Зенеков Коморев Сухорученков
Городовой службы (отставлен): Жариков
Подьячие: Гвоздев Осипов
Площадные подьячие: Акимов Филипской
Пушкарской службы: Бронской? Кистенко Коновалов Крупин Мелников Осерцкой? Павлов Павлов Павлов Петров Потапов Сапожник Стадников Старченков Степанов Федоров Федосов Фостовцов
486 // Сотник Осип Шпиленко рядовыя Иван Донецъ Юско Василенко Степан Щербашин Иван Петровъ ...
Источник: Реєстри Сумського полку. 1660 – 1664 / Упоряд. та вступ. ст. О. Алфьоров, О. Різніченко; відпов. ред. Г. Боряк, – К.: Інститут історії України НАН України, 2016. С. 15.
Далее идёт перечисление всей сотни. И потом, по каждой сотне: сотник и рядовые.
Уточнения в расшифровке, которые прислал мне форумчанин (nasa2018) по Недригаловской сотне.
РГАДА Ф.210, Оп.7а Д.79 Списки казаков «Сумского Герасимова да Григорьева полку Кондратьева, которым довелось быть в Киеве с воеводою Хлоповым» 189 (1681) г. (л.544-564) мкф.(79(6)501)
Недригаловская:
Иван Духнин Миско Глушенко Петро Перервенко Данила Белянченко ...................................................................................................... Яцко Кравецъ Леско Кравец Иван Мамотенко Мартын Старченко Кодрат Пешовший (Песковский?, Песковий? в Межириче в 1744 году встречается) Васко Пешовший (то же) Роман (не похоже на Роман, Разгон?) Старый Роман Мартыненко Яцко Гамарчин Юско Даденка Юско Буряков Илия Беззубенко (Клим! Беззубенко) Кирила Карпенко Гурий ...? (Боскогора, Быкогора, Боскогофа?) Захарко Богданенко Пилип Панчеко Данила Федуров? Миско Родков Андрюшко Косенький Моисей Гомулка Фома Крутенко Иван Хура (Хурса?) Федор Токарь Понас Санчик? (Сакунъ, Сакунец, Сакуня?) ...................................................................................................... Игнат Кваша Василь Яхненко Процык Шепел Иларий ...? (Павличенко, Павлинич?) Иван Губка Аврам Дяченко Грицко Кухиншиц? Данила Мандзюк (Манжос, Мандыч?) Луцык Братущенко Наум Дядченко (Дяченко?) Федор Ковочка (Къвочка!) Феско Малый Федор Проценко Лазар Ковтуненко Иван Брехунець Матвей Тарабка (Шаробка?) Степан Лемяк Иван Пустовийт (Пустовойт!) Тишко Дейнека Остап Щучка Влас Стрелец Василь Лабунский Кирик Секало Петро Семихацкий Жадан Лесковски Аниска ...? (Луценко, Лудченко, Ляденко?) ..................................................................................................... Павло Кулик Грицко Сем...? (Семененко?, Семидоцный? был в Ольшанах в 1744 году) Еско Корчненко (Яско Корсуненко!) Порфон Огоренко? Василь (Вакула?) Резник Андрей Рощин Демко Кикоть Данил Безрученко Иван Дудка Дахно Коваленко Роман Фокастый? Понас Кушнир (Кушнер!) Иван Церко (Цярко?) Кирик Кривой (Кривий?) Иван Мороз Понас Содковой Данила Коробейник Ефим Гурчий Максим Лыхвый Ефрем ...? (Будашев, Будянский?) ...................................................................................................... Семен Хоменко (Котенко?) Тарас Яцков (Тарас Быков?, Быковец?, в 1744 встречается в Ольшанах) Стецко Шептушенко Кузьма Потолоченко? Герасим Турчанин (Турянин?) Иван Шептушенко Мирон Великий Степан Кур...? (Куренный, Куреченко, Курочка?) Леско Корх Феско Репка Федор Удовиченко Семен Коверза Василь Безлюдный Яцко Бурко Иван Филенко Иван Пилипенко Ф. Сапливый (Ефим? Сапливый) Дмитро Корченко Левко Товбачный Ев. Литвин (Ефим? Литвин) Грицко Гуртовый Иван Алейченко (Аленченко?) Матвейко Стенко (Матвей Костенко) Грицко ... ? (Лирник, Лирниченко?) Семен Литвин Савва Великий
Села Нижней Суровицы казаки Сотник Павел Фёдоров Атаман Тимофей Степанов Стецюра Мустовойтов Евфим Поникарин Остап Мелай Иван Онищенко ...
и далее перечень фамилий почти на три страницы.
Источник: Реєстри Сумського полку. 1660 – 1664 / Упоряд. та вступ. ст. О.Алфьоров, О. Різніченко; відпов. ред. Г. Боряк, – К.: Інститут історії України НАН України, 2016. С.27 – 29 .
РГАДА, Ф.1355, Оп.1, д.2006 (1797 г.) Сумской уезд. Экономические примечания на 326 дач, описание гор. Сум, рек и речек и каталог к генеральному плану.
*Экономические примечания - это реестр к Плану Генерального межевания уезда. В ЭП указан номер дачи (соответствует) "красному" номеру земельного участка на плане. Указан владелец или группа владельцев на период составления ЭП. Указано число жителей в каждой даче (женский/мужеский пол по последней ревизии и "налицо"), есть земельные площади с разбитием на удобную/неудобную, сенные покосы, леса, овраги, кладбища и т.д. в десятинах и кв. саж. Указаны постройки и церкви в каждом земельном участке, характер земледелия жителей (овес/гречиха и т.д.). Помыслы (скотоводство, рыбная ловля, ткачество и т.д.). Указано число однодворцев, подданых черкас отдельно. Номера дач совпадают с выложенным ранее в сети (олдмапс) ПГМом Сумского уезда (1783 г., 1 верста).
Реестр дач: г. Сумин (поз.А) земля градская выгонная (поз.В)
