✔СТАРОДУБСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

Липчанка написал:

[q]

Интересуют более ранние упоминания этого рода. Где искать их корни?.....Буду благодарна за любые советы и подсказки.

[/q]

Липчанка написал:

[q]

Причем один и тот же человек Николай Васильевич писался под разными фамилиями: Шкирмановский, Василенко, Базилевич.

[/q]

Базилевичем он стал, видимо, от имени своего пра...- Василий....
Это оттыменная фамилия - Базилевич\Базиленко (Василенко)

1. Петренко Ірина Миколаївна. 2011 г.

ШЛЮБНО-СІМЕЙНІ ВІДНОСИНИ В ПРАВОСЛАВНІЙ ПОВСЯКДЕННІЙ КУЛЬТУРІ РОСІЇ XVIII СТ.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук

Єпископ Чернігівський Феофіл 1 квітня 1779 р. доповідав у Синод про повінчання священиком с. Почепа Петром Базилевичем свого сина з дочкою покійного священика Данилевича Катериною. Виявилося, що між нареченими була кровна спорідненість п’ятого ступеня. Синод ухвалив рішення – на П.Базилевича накласти трирічну єпитимію, однак він тяжко захворів і просив скасувати покарання ( РГИА, ф. 796, оп. 60, д. 132, л. 53.)
.
2. Найдите в Сети РАСПРЕДЕЛЕНИЕ наличных священно-церковно-служителей Черниговской епархии на штатные места, согласно Высочайше утвержденному 17 января 1876 года расписанию приходов и причтов сей епархии.
Там будет много Базилевичей

3.Седнівська сотня ...... [b]Федір Базилевич (1.Х.1723)

4. У Кривошеи В.В в 2 томе - Украинское казачество в Национальной памяти. Черниговский полк.... есть Княжиковський-Базилевич Федір (1723, нак.),
Іванків, село - Покровська церква: священики: Федір (? – 1676 [1859,с.387] – ?), Княжиковський-Базилевич
Василь Федорович (? – 1740 – 1751 – ?), Княжиковський-Базилевич Григорій Васильович (? – 1751 – 1759 [546,арк.1] – ран. 1765).

В роду Бублики есть - Федір – службу розпочав у 1762 р. Значковий товариш (1762 – 1783 – ?).
У 1765 р. захопив коня у березненського козака Нестеренка [568,арк.1]. Мешканець березненський (1783 [1425,арк.1208]). Користувався шляхетським гербом [1510,арк.385]. Його сини 16-річний Юхим і 9-річний Федір у 1782 р. мешкали в Березні [1425,арк.1150зв.]. Д.: N Федорівна Базилевич, донька бурмістра.

В роду Тишинські упоминается
І
Тимофій (? – ран. 1750 [426,арк.1]) – значковий товариш Чернігівського полку (? – 1732 [533,арк.1] – 1739). У березні 1739 р. звільнений від військової служби через хворобу [1424,арк.1]. Абшитований значковий товариш (1740).Мав житловий двір у Березні (1740). Д.: Катерина NN. 1750 р. подала чолобитну до ГВК про віддачу військовим канцеляристом Миколою Базилевичем більшої половини її двору значковому товаришу Андрію Галясовському в рахунок судової компенсації за побиття його її сином і зятем [426,арк.1].

Там же Козловские-Базилевичи,Базилевичи
БазилевичіІ
Василь (? – ран. 1746) – священик михайлівський менський (? – 1718 –
1732 – ?). Д.: Гафія Константинівна Козловська (? – 1746 – ?).
Менська сотня 375
ІІ
Олексій Васильович – священик михайлівський менський (? – 1737), намісник менський (1737 – 1768).
ІІІ
Федір Олексійович – намісник менський (1779).

И
Княжиковські-Базилевичі
І
Федір Базилевич – козак куреня міського Седнівського (1718 [1783,с.85]), сотник наказний седнівський (1723), наказний полковник чернігівський у кримському поході.
ІІ
Дмитро.
Василь Федорович – у службі з 1707 по 1733 рр. сотенним писарем волинським. Кілька років «держал сотенное правление в небитность сотника». Волинська сотня 411 Був у низовому (1724 – 1725), сулацькому (1733), польському (1734 – 1735), азовському (1738), хотинському (1739) походах, у 1748 р. на лоївській дистанії при форпостах [866,арк.34]. У кримських походах був командиром полкової команди [1526,арк.126]. Козак Волинської сотні (? – 1748 [368,арк.3]). За службу 14 жовтня 1748 р. призначений значковим товаришем [368,арк.9] (указ 1749 р.). У 1748 р. збирав кошти для служителів, полковий зборщик (1749 – 1750), індуктар (1749 – 1752), полковий комісар вівчарних заводів (1755 – 1759). Через старість у 1761 р. отримав абшит. Тоді ж на його прохання значковим товаришем призначили його сина Григорія [492,арк.51-522]. Проживав у с. Чорнотичах, мав шинок у с. Волинці [535,арк.286].
Василь – священик с. Іванків Понорницької сотні. У 1752 р. його синів Івана і Василя записали до козацького компуту [449,арк.1].
ІІІ
Микола Базилевич – навчався у Чернігівському духовному училищі (1732).
Яків Базилевич – навчався у Чернігівському духовному училищі (1732).
Мойсей Базилевич – навчався у Чернігівському духовному училищі (1732).
Яків – навчався у класі інфімії Чернігівського духовного училища (1732).
Василь Дмитрович (1718 – ?) – прапорщик у відставці (1788). Мав 179 підданих у 2 селах і 1 дєревнє. Д.: Гафія NN, донька священика.
Григорій Васильович (? – ран. 1765) – священик покровський с. Іванкова (1759 [546,арк.1]).
Мойсей Васильович (1712 – ?) – козак м. Салтикова Дівиця (1782).Д.: Марія Андріївна N (1722 – ?)
Григорій Васильович (1725 – 1780 – ?) – вивчав латинську і слов’янську мови. Службу розпочав з 1752 р. у 3-му компанійському полку Часника. Сотенний комісар. Значковий товариш на місце батька (1761 [866,арк.34]). У 1761 р. скаржився на сотника Шафонського за притіснення його і тестя [867,арк.3]. Жив на батьківських «добрах» дружини у с. Кириївці [492,арк.52] Сосницької сотні, де мав 11 підсусідків (1780). Д.: N Йосипівна Харченко, донька козака сосницького.
Сидір Васильович – ще у 1752 р. став сотенним комісаром, а пізніше значковим товаришем (1761 – 1787 – ?). У 1767 р. володів двором у Сосниці [760,арк.123]. У 1779 р. мав у с. Кириївці 6 підданих. Д.: NNN, донька козака.
Василь Васильович (1742 – ?) – прапорщик у відставці (1788). Мав 113 підданих у 1 селі і 1 дєревнє. Д.: Ірина NN, донька священика.

В общем, ищите в публикациях Кривошеи

Xenia Mikhailov написал:

[q]

Любопытно, не знаете ли Вы что-нибудь о связи между Рклицкими и Реклинскими?

[/q]

Xenia Mikhailov написал:

[q]

У вас в роду случайно художников в XVIII веке нет?

[/q]

Про Реклинских я впервые слышу. Мои Рклицкие с начала 18 века все священники. Художников не обнаружила, хотя я сама художник

В связи с моими стародубскими священниками Озерскими Рклицкие обнаруживаются в Присяге Стародубского полка 1732 года - Калинник Иванов Озерский и зять его Павел, Вознесенская церковь.
А в исповедках 1741 года находим, что зять- это Павел Алексеев Рклицкий- 51 год, жена его Марина Калинникова (понятно, что Озерская), -39 лет. Из сыновей у них Димитрий, Стефан и Григорий. С ним же служит и Александр Калинников Озерский.
Далее уже служит сын Дмитрий Павлов Рклицкий и далее священников Рклицких становится много, так что они занимают много приходов в Стародубе и окрестностях.

Ничего о том, откуда они взялись я не знаю. И какая их связь с войсковыми товарищами Рклицкими. Скорее всего они вышли с правобережья, как и Озерские наверное.

Интересно и с фамилией. Везде в исповедках подпись чётко-Рклицкий, но вот в 1759 году вдруг Дмитрий Павлович подписывает - Ирклицкий.

А в 1772 году уже Пётр Александрович Озерский почему-то подписывается как Озирсский.

Рекленский - Рклецкий - Рклицкий- могла быть разная интерпретация фамилии, тем более если исходная звучала как-то по польски.

tannito написал:

[q]

А нет ли у вас персон, проходящих по присяге Стародубского полка 1718 года, села Калеевка?

[/q]

Добрый день!
Есть такие.

274//
Козаки села Калеевки
Яковъ Новецкый, атаманъ
Панфилъ Хведоровъ
Онисим Федоровъ
Иванъ Вавулин
Миколай Хвещенокъ
Антонъ Кулешовъ
Гордей Пилипенокъ

tannito написал:

[q]

Или появились там за эти три года?

[/q]

За три года могло очень многое измениться.

>> Ответ на сообщение пользователя valcha от 24 января 2021 13:57

Большое спасибо, очень интересно!
Да, вот этот самый Федор Васильевич как раз и занимался живописью, что, по мнению суда, и лишило его дворянского статуса.
Загадка этой истории как раз в том, что все это происходило не последовательно, а одновременно. Художник Василий Реклинский жил в Полтаве где-то в 1730-1740 годах, а жена войскового товарища значится вдовой уже в 1752. У него не было времени на военную жизнь сначала, а художническую потом.