На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Виникла як військовий та адміністративний підрозділ Новгород-Сіверського полку у 1653 р. У 1654 р. полк ліквідовано, а склад сотні включили до Новгородської сотні Ніжинського полку. У 1663 р. сотню відновили у складі щойно створеного Глухівського полку, але після його ліквідації у 1665 р. Ямпільську сотню розформували, передавши козаків і територію до Глухівської та Воронізької сотень Ніжинського полку. У 1668 р. гетьман П. Дорошенко відновив Новгородський полк разом з Ямпільською сотнею. Але вона проіснувала до кінця цього ж року і Д. Многогрішний повернув територію Ямпільщини до Ніжинського полку.
І. Самойлович у 1672 р. відновив Ямпільську сотню як одну із "засеймських" у складі Ніжинського полку і вона існувала цього разу довше - до Полтавської катастрофи 1709 р. - і була знову ліквідована. Востаннє відновлена після смерті І. Скоропадського у 1722 році у складі знову ж таки Ніжинського полку. Далі Ямпільська сотня існувала до скасування полково-сотенної адміністрації Лівобережжя у 1782 р. Її територія відійшла Новгород-Сіверському намісництву. Сотенний центр: містечко Ямпіль, нині - районне місто Сумської області.
Сотники: Жураховський Василь Якович (1686). Дорошенко Василь Никонович (1689). Жураховський Григорій Якович (1690). Жураховський Василь Якович (1695). Перехрест Тарас (1699). Верховець Іван (1725, н.). Оболонський Михайло Васильович (1729-1731). Каневецький Степан (1742-1755). Жовтобрюх Григорій (1764-1767). Уманець Василь Васильович (1773-1782).
Населені пункти у 1750 p.: Бачівськ, село; Білиця, село; Білоусівка, слобідка; Вінтерівка, слобідка; Гирине, село; Грем'ячка, село; Журавка, село; Івот, село; Імшана, село; Княжичі, село; Кореньок, село; Орлівка, село; Порохонь, село; Пустогород, село; Ромашкове, село; Руденка, село; Рудня, село; Середина Буда, село; Стягайлівка, село; Суходольщина, село; Улиця, село; Усох, село; Черняцьке, село; Шалимівка, село; Шатрище, село; Ямпіль, містечко. Ревізія 1765-1769 pp. подає дані лише про село Івот.
[q]
село; Орлівка,
[/q]
можливо ці справи відносяться якраз до цієї Орлівки
ЦДІАК 51-3-11610 (16-17.09.1753, 1-8л) Справа про вимогу мешканця м.Ямполя Ніжинського полку Наума Киселя повернути йому гроші, програні його сином Василем в більярдній грі в кофейні грека Юрія Гажія в Глухові.
ЦДІАК 51-3-11610 (16-17.09.1753, 1-8л) Справа про вимогу мешканця м.Ямполя Ніжинського полку Наума Киселя повернути йому гроші, програні його сином Василем в більярдній грі в кофейні грека Юрія Гажія в Глухові.
[/q]
Назва справи - супер! Навіть не думав, що в Глухові XVIII ст. знали, що таке більярд...
Навіть не думав, що в Глухові XVIII ст. знали, що таке більярд...
[/q]
Во- первых, в Россию бильярд был завезен из Голландии Петром I. Новинка быстро завоевала популярность. Так что ничего удивительного, что AppS написал:
[q]
в кофейні грека Юрія Гажія в Глухові.
[/q]
было это увеселение.
Во- вторых, немного позже, Екатерина II указом от 7 декабря 1770 года даже приказала в трактирах и на постоялых дворах «для увеселения приходящих дозволить иметь биллиарды»
--- Платным поиском не занимаюсь. В личке НЕ консультирую. Задавайте, пож-ста, вопросы в соответствующих темах, вам там ответЯТ.
митоГаплогруппа H1b
Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)
Фонд 51 Опись 3 т. 8 Дело 11341 Справа про пошесть на коней у Ямпільскій сотні Ніжинського полку та у Синявській сотні Чернігівського полку. 1752 р.
Фонд 51 Опись 3 т. 8 Дело 11419 Справа про переведення жителів с. Грим’ячки Ямпільської сотні Ніжинського полку Олександра і Микифора Яковлевих з духовного у козачий стан. 1752 р.
Фонд 51 Опись 3 т. 8 Дело 11420 Справа про "шукання козацтва" жителями с. Імшаного Ямпільської сотні Ніжинського полку Левком Самолуком, Павлом Кротом, Юрком Глазуном і Лук’яном Клименком. 1752-1760 рр.
Здравствуйте! Я ищу Осмоловских-Прокопенко, живущих в селе Орловка. Они использовали фамилию Прокопенко и судя по всему из шляхты стали казаками (судя по тому, что Прокоп Осмоловских указан атаманом Орловки в 1732 году). Буду очень признателен за любую информацию по этой фамилии!
Прокопенко Прокіп Онисимович – значний військовий товариш. Основоположник роду Прокопенків. Значковий товариш (1740). Його нащадок Прокопенко Іван Іванович (1737 – ?) був козаком с. Голюнки.
Прокопенко Федір – військовий товариш (1775), мешканець бориспільський. Д.: NNN (? – ран. 1775), мали синів Івана (1744 – ?), Петра (1751 – ?), Олексія (1754 – ?).
Прокопенко Федір – козак баришівський, отаман городовий (? – 1739 – ?), значковий товариш Переяславського полку (1746 – 1751 – ?), мав у Баришівці двір житловий і шинок. Д.: N Йосипівна Довгаленко, донька Йосипа Догаленка і Марії Киселівни, мала спадкові володіння в Баришівці: двір з землею на 257 днів, який дістався її батькові від батька у 1676 р.
Прокопенко Яків (1758 – ?) – військовий товариш Гадяцького полку (1788). Мав 7 підданих в одному місті (1788). Рішенням Чернігівського намісницького дворянського зібрання визнаний дворянином і внесений до ІІ частини родовідної книги дворян. Д.: Євдокія NN, донька священика.
Прокопович Євстафій – міщанин прилуцький. Мав хутір під Прилуками (1732). Значковий товариш Прилуцького полку (? – 1744 – 1757 – ?). У 1744 р. захопили їх землі і побили майор Ландміліційного полку Михайло Тихонов і його пасинки Яків та Іван Тарнавські. Війт прилуцький (1746).
Прокопович Захар (? – 1710 – 1729 – ?) – значковий товариш (1719), бунчуковий товариш. У 1721 р. отримав гетьманський універсал на с. Обечів.
Прокопович Петро Захарович (1730 – ?) – військовий товариш у Стародубському полку (? – 1767 – 1783 – ?), йому належав на р. Петринці млин Малинський Мешканець с. Тарасівки. Д.: Ганна Петрівна Бутович, власниця с. Тарасівки, вдова значкового товариша Миколи Васильовича Мокрієвича.
Прокопович Степан Захарович (1723 – 1790 – ?) – службу розпочав з 1734 р., військовий канцелярист ГВК, військовий товариш Прилуцького полку «за службу його дідом Семеном Федоровичем у чині асавульства і обозничества полкового прилуцького і батьком його Захаром Прокоповичем в числі бунчукових товаришів і ним самим з 1739 по 1742 рр. служби» (1742.11.02. – 1767 – ?). У 1747 р. здійснив напав на приїзджий двір хорунжого полкового Антіна Маценка в Прилуках, розгромив його і пограбував майно. 19 червня 1756 р. на нього подав скаргу бунчуковий товариш Петро Горленко за вивезення сіна із сінокосів біля с. Заїзд полкової сотні. 16 грудня 1756 р. призначений наказним сотником Іваницької сотні. Мав 5 посполитих у хуторі поблизу с. Товкачівки (1762). Комісар Прилуцького полку (1762). В грудні 1764 р. житель толкачівський Петро Плясецький скаржився на нього за захоплення майна та грошей. Титулярний радник у відставці (1788), мав 268 підданих у 2 селах, 1 слободі, 1 «дєрєвнє» і хуторах Прилуцького повіту (1788). Д.: Настасія N Березанська, донька військового товариша.
Прокопович Федір Степанович (1758 – ?) – абшитований військовий товариш Прилуцького полку (1788). Д.: Ганна N (Матвіївна ?) Домонтович, донька бунчукового товариша. Мали доньку Марію (1782 – ?).
--- Платным поиском не занимаюсь. В личке НЕ консультирую. Задавайте, пож-ста, вопросы в соответствующих темах, вам там ответЯТ.
митоГаплогруппа H1b
