ЧЕРНИГОВСКАЯ ПОЛКОВАЯ сотня

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ЧЕРНІГІВСЬКА ПОЛКОВА СОТНЯ
(1648-1782 pp.)

Виникла як військовий підрозділ одноіменного полку весною 1648 року. Юридично оформлена у кількості 401 козака Зборівською угодою 1649 р. Дані про поділ численної сотні на окремі підрозділи відсутні. Керівництво Гетьманщини щодо Чернігова ішло іншим шляхом - виділяло з його території самостійні сотні - у Слабині, Виблях, Білоусі, Седневі, Роїщах, Сибережі. Чернігівська сотня постійно перебувала у складі полку і разом з ним у 1782 р. ліквідована.

Сотенний центр: місто Чернігів, нині - обласний центр України. Найбільш відомі козацькі старшини Чернігівської сотні належали до родин Товстолісів, Тризн, Томар, Мокрієвичів, Посудевських, Булавок. До 1648 р. Чернігів - центр Чернігівського повіту Чернігівського староства (волості) Чернігівського воєводства.

Сотники: Пободайло Мартин (1649). Угровецький Іван (1650). Коханенко Остап (1654). Коханенко Станіслав (1658-1659). Силич Степан (1661). Коханенко Станіслав (1662). Товстоліс Павло (1669). Дунін-Борковський Василь (1669). Болдаковський Василь Іванович (1669-1670). Силич Степан (1670). Полуботок Леонтій Артемович (1670-1671). Болдаковський Василь Іванович (1671). Чеховський Андрій (1671, н.). Силич Матвій Оникійович (1673). Силич Степан (1673, н.). Барабаш Лесько (1676, н.). Силич Степан (1677). Донець Дмитро Степанович (1678). Антін Євтихійович (1681). Мокрієвич-Мокієвський Самійло (1690). Мокрієвич Іван (1690). Затиркевич Юрій (1694). Голомзда Іван (1696). Ульянович Іван Власович (1698-1699, н.). Крутень Ясько (1698). Ульянович Іван (1705). Булавка Тимофій Михайлович (1711). Томара Василь Іванович (1715). Булавка Тимофій Михайлович (1716-1719). Кущинський Тимофій (1723, н.). Грисенко Мирон (1723, н.). Медушинський Василь (1725, н.). Мокрієвич Іван Оникійович (1729-1732). Булавка Іван (1733-1735). Посудевський Федір Романович (1735-1757). Посудевський Федір Петрович (1757-1769). Гломозда Іван (1765-1766). Демидовський Іван (1770). Стоїнський (1774). Тризна Яків (1774-1779). Кам'янецький Петро (1782).

Населені пункти в середині XVIII ст.: Буда, село; Колчіївка, село; Коти, село; Красне, село; Лукашівка, село; Масаки, село; Микулинський хутір; Митлівка, слобідка; Півці, село; Полуботки, село; Скоренець, село; Слабин, село; Слобідка, село; Хутори: Борковського Михайла, бунчукового товариша; Тризни, бунчукового товариша, біля рік Бобровиці та Ліскавиці; Чернігів, місто; Шостовиця, село; Янівка, село.
В "Генеральному описі Малоросії" 1765-1769 pp. за сотнею значать¬ся села Бобровиці, Буянка, Горбів та Орлівка. Підкреслені ж населені пункти у ньому відсутні, або записані за іншими сотнями.

Возле села Дымерка Астерского района,не знаю как сейчас,но раньше лежала каменная плита с выбитой на ней шашкой.Это была могила одного из моих предков Решетько.Знаю,что Екатериной Великой роду было пожаловано за храбрость дворянство.В конце 19-го века жыли Александр Решетько,Данила Александрович,Антон Данилович(закончил Петербуржский кадетский корпус,служил в звании ротмистр у Деникина)-мой прадед. Если кто имеет больше данных-поделитесь!

туган
с.Димерка Козелецкого района в 18в - Киевский полк, скорей всего Козелецкая сотня.
А 19 век исследуют в теме Черниговская губерния, там Димерка была в Остерском уезде.

Нашла тут у вас в Списке Пищуров (Сава Пúщуръ, например) так как интересуюсь своей родословной, но совершенно не понимаю старорусского/украинского, хотела бы попросить Вас перевести что про них написано в статье?

ДЕРЕВНћ СЛОБОДКÚ Козакú
ГРУНТОВЇЕ
Ярушъ Якúменко
-----------------------------
Сава Пúщуръ Сїü на едномъ Дворћ жúвут порознъ Хатамú еденъ
Гúгорїй Пúщуръ грунтъ пашут ú одну Службу
Андрћй Пúщуръ одбуваютъ. почережно
------------------------------
Іванъ Коптеленко Сїü на едномъ Дворћ порознъ Хатамú жúвутъ Еденъ
Васúлъ Коптеленко грунтъ пашутъ ú …ну Службу одбуваютъ почережно
Ітого 3

Может быть есть какая то дополнительная информация, фамилия наша довольно редкая, но наша семья очень мало знает о своих корнях, но у нас прадед 1897 года рождения из Черниговской области - Иван Григорьевич Пищур

"

Verapishchur
там написано, что три козака(вероятно родственники, может братья) Сава, Григорий и Андрей Пищуры живут на одном дворе в разных хатах, обрабатывают один земельный надел и отбывают поочередно службу.

А где можно достать эту книгу ОПИСАНИЕ РЕК И РЕЧЕК ЧЕРНИГОВСКОГО ПОЛКА В 1754 ГОДУ целиком???? Имею ввиду в электронном виде.

Описания просто супер, так и представляешь быт людей того времени.

бумажная версия Село Масани яким воно було
http://historybooks.com.ua/prosmotr_podrobnuy.php?id=2461

Кожне село - це джерело інформації до великої книги історії країни. З його зникненням джерело міліє, бо втрачаються носії інформації - мешканці села. Волею обставин село Масани перестало існувати як адміністративна одиниця, стало північно-західним передмістям Чернігова. Авторка, все життя якої пройшло тут, має за мету зберегти історію села та пам'ять про односельців.

ЧЕРНІГІВСЬКА ПОЛКОВА СОТНЯ ЗА МАТЕРІАЛАМ НЕВІДОМОГО ДЖЕРЕЛА ЧАСІВ ГЕТЬМАНЩИНИ

У статті подано невідому ревізію Чернігівської полкової сотні 30-х рр. XVIII ст.

У 2009 р., серед старих книжок, що опинились на продажу в одному з київських антикварних салонів, мою увагу привернув комплекс церковних документів ХVІІІ ст. У переважній більшості це були копії імператорських та синодальних наказів 1780 – 1790-х рр. Між цими документами були два десятки аркушів, що, судячи з палеографії, належали до першої половини ХVІІІ ст. і мали характер реєстру. Після придбання, їх продавець розповів, що рік тому цей комплекс було привезено на продаж із Чернігівщини.
Знайдений він був під час реставраційних робіт в одній з сільських церков. Подібних до реєстру аркушів було в десяток разів більше, але робітник, що їх приніс на продаж, дав лише цю частину. Подальша доля «реєстру» залишається невідомою.
Аналіз документа дозволив встановити, що це частина ревізії Чернігівського полку на 25 аркушах. У ній подано списки козаків та козачих удів – власників дворів з трьох сотень: чернігівської полкової (арк. 3 – 11), білоусівської (арк. 12 – 25), вибельської (арк. 26) та волинської (арк. 27). Останній аркуш чистий і має помітку «порожнее».

1648-1782 гг.