ЧЕРНИГОВСКИЙ ПОЛК (1648-1782)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Черниговский полк. Общая информация, ссылки на публикации, сайты и пр. .
Все вопросы и ответы на них - https://forum.vgd.ru/282/107554/ - диалоговая тема.
— территориально-военно-административная единица Войска Запорожского со столицей в Чернигове, созданная в 1648 году. Черниговский полк был основан весной 1648 года в ходе восстания Хмельницкого. Юридически территория и состав Черниговского полка были оформлены 16 октября 1649 года по Зборовскому реестру. В состав полка входили 997 казаков в 8 сотнях. По Зборовскому реестру в состав полка вошли территории упраздненных Борзнянского и Сосницкого полков. После Переяславской рады 1654 года значительное число сотен полка было переведено в Нежинский полк. С 1659 года в полку стали образовываться новые сотни и к 1672 году полк насчитывал 16 сотен. По ревизии 1764 года в полку было 9 838 выборных казаков, 19 810 помощников и 101 556 душ прочего населения в 18 сотнях. Полк был упразднен указом императрицы Екатерины II от 27 сентября 1781 года, а его территории вошли в состав Черниговского наместничества..

Территория полка формировалась летом-осенью 1648-49 гг. в среднем течении р. Десны, устья р. Сейм и верховьев р. Остра. Полковым городом стал Чернигов (центр Черниговского воеводства (1635-1649 гг. Речи Посполитой после Поляновского мира в 1634-1635 с московским царством)..Полк занял территорию Черниговского и Новгород-Северского уездов этого воеводства..

Юридически административная территория и личный состав Черниговского полка оформлены Зборовский реестром 16 октября 1649. Полк на 1649 г. состоял из восьми сотен, в которые входили 997 казаков.
Административно-военными подразделениями полка были сотни:
- Черниговская (вместе с Борзнянской казаками) - 401 казак, сотник Мартин Пободайла;
- Ивангородская - 99 казаков, сотник Анисий Дорошенко;
- Бахмацкая - 99 казаков, сотник Пантелеймон Емельянович;
- Борзнянская (вместе с с. Загоровка) - 99 казаков, сотник Филипп;
- Сосницкая - 100 казаков, сотник Михаил Жураховский;
- Батуринская - 99 казаков, сотник Степан Окша;
- Конотопская - 100 казаков, сотник Иван Рыбальченко;
- Девицькая (Салтыкова) - 100 казаков, сотник Карп Литошный.

После Белоцерковского соглашения 1651 г. в составе полка возникли новые сотенные подразделения
После Переяславской рады 8 января 1654 и подписанных договоров с Москвой Черниговский полк потерял большинство сотен, которые вошли в состав Нежинского полка.
В его составе остались всего четыре военно-административные единицы: Черниговская, Седневская, Слабинского и Любечская (вместе с Лоевом) сотни.
Но уже в 1659 г. полк стал пополняться новыми сотнями и возвращать утраченные.
И в 1672 года их стало шестнадцать. Из состава полка за эти годы временно выделяли Борзнянский (1654) и Седневский (1659) полки, территории которых снова затем возвращались в Черниговский полк..
Среди других полков, Черниговский имел наибольшее количество сотенных центров в селах, а не в городах и городках.
Это деревни: Белоус, Евтухов, Выбли, Волынка, Киселевка, Сибереж, Слабин, Стольное.

Во все время существования Черниговского полка его административную территорию составляли сотни::

Батуринская (1649-1654), Бахмацкая (1649 - 1654), Березнянская (1651-1654; 1672-1782); Билоуская (1663-1782),
Борзенская (1649-1654), Вибливская (Вибельская) (1656-1782), Волынская (1669-1782), Городнянская (1672-1782),
Дивицкая (Салтыкова) (1649-1654), Ивангородская (1649-1654), Киселевская (1668-1782), Конотопская (1649-1654),
Любечская (1651-1782), Менская (1672-1782), Понорницкая (1663-1782), Ройская (1659-1782), Седневская (1651-1659; 1659-1782), Слабинская (1651-1782), Сосницкая (1649-1654; 1668-1782), Стольненская (1669-1782),
Черниговская (1648-1782).

Источник по Старшине Черниговского полка 1725 г.

К теме истории полка
http://www.siver-litopis.cn.ua...n05r05.pdf
ГАЛУШКО О. Участь козаків Чернігівського полку у війнах Росії з Туреччиною та Кримом в останній третині XVII – XVIII ст. – 2008, 5, c.111 – 120.

====

в общем интересуюсь Орловкой-Грабовкой-Дроздовкой, которые по идее выбельской сотни. Да и вообще сотней.
http://www.kulykivka.org.ua/me...i/history/
Перша писемна згадка про село Виблі датується 1635 роком , хоча описи про цю місцевість згадуються і в 1625році. На цей час Виблі було маєтком , помістям Чернігівського дворянина Івана Абрамова ( Абрамовича) – сина Вибельського священника . Цей Іван Абрамов в 1654 -1657 роках був , навіть, чернігівським полковником .
До визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького , Виблі були дворовим селом , що входило до входу Чернігівського воєводства .
З 1654 по 1782 р.р. наше село було центром Вибельської сотні Чернігівського полку - військовим та адміністративним центром до якого входило 12 навколишніх сіл . В ті часи Виблі мали статус сотенного містечка . Назва села Виблі є на одній з найдавніших карт України , вміщеній в „описі” України , складеному в 30 роках 17 століття французьким інженером Гійомом Левассером де Бопланом . Найвідомішими вибельськими сотниками були Степан Шуба – один з сучасників і соратників Богдана Хмельницького , та козацька династія сотників Миколи , Андрія ,Олександра та Петра Тризн , які керували сотнею з 1725 по 1782 рік. Знаменитим козацьким сотником був і Єфрем Лобко , під чиїм проводом вибельські козаки брали участь , в складі Чернігівського полку , який відзначився в знаменитих Азовських походах російського царя Петра І. Найіменитішим вибельським сотником ( 1668- 1672 р.р.) був Василь Дунін-Борковський , котрий в 1672 році був Чернігівським полковником , згодом - Генеральним Обозним Війська Запорізького. В 1-й половині 17 ст. Виблі належали нащадкам Чернігівського полковника, згодом гетьмана – П.Полуботка.
Село Виблі має давні релігійні традиції .Ще з першої половини 17 століття тут існувала Миколаївська церква . В 1661 році у Виблях була відкрита нова Троїцька церква та перша парафіяльна ( церковно-приходська школа ) . Нині у селі збереглась новіший Свято-Троїцький храм , відкритий 2 червня 1891 року .
В часи існування Вибельської сотні , тут існував сотенний герб , який став , згодом , історичною основою для створення сучасної символіки села - герба і прапора Виблів .
Село Виблі також має й давні освітні традиції . Здавна тут існувала парафіяльна школа , а в 1845 році у Виблях було відкрите перше в окрузі сільське однокласне народне училище . В 1872 році було вже відкрите двокласне народне училище , а в 1894 році – Виблівська земське чотирикласне народне училище . Нині у селі діє Виблівський навчально-виховний комплекс, який міститься в новому типовому приміщенні збудованому в 1977 році .
В селі Виблі також і давні медичні традиції . Ще в часи існування Вибельської сотні в селі , поряд з будинком священника , існував „лекарський осередок” , де медичну допомогу населенню надавав дячок „подлекар”. Згодом , в 1895 році була відкрита Виблівська земська лікарня . Нині в селі діє типове приміщення дільничної лікарні відкрите в 1996 році В 1802 році село Виблі , після скасування козацького полкового устрою в Україні , входить до складу Горбівської волості Чернігівського повіту Чернігівської губернії .А з 1923 року село ввійшло до складу Куликівського району .

ще про власне Орлівку і Грабовку:
З архiвних джерел вiдомо, що наказний гетьман Яким Сомко дав "вибельському сотнику Степану Шубе) привилей на деревню Грабовку да на деревню Орловку. Государь подтверждает распоряженiє грамотою от 26 мая 1661 г".
В 1747 році під час поїздки по Малоросії через село проїзджала Російська імператриця Єлизавета 1, яку зустрічали вибельські козаки і сотник Микола Тризна.
В 1786 році через село проїжджала і зупинялася біля Троїцької церкви Російська цариця Катерина 11. Ще раніше, в 1781 році, на честь її приїзду в селі був збудований „Путєйний дворец о 2-х жильцях”.

з ранее пощеного Металистом:

ВИБЛІВСЬКА (Вибельська) СОТНЯ (1656-1782 рр.)
Утворена 1656 р. у складі Чернігівського полку. Сформувалася із населених пунктів Чернігівських сотень. Весь час існування - адміністративна одиниця та військовий підрозділ Чернігівського полку. Найбільш відомі старшини сотні - представники родини Тризн. Скасована 1782 р., а територія включена до Чернігівського намісництва. Сотенний центр: село Виблі, нині - однойменне село Куликівського району Чернігівської області.
Сотники (...).
Населені пункти у 1750-1769 рр.: Бакланова Муравинка, село; Вершинна Муравинка, село; Виблівський, хутір; Виблі (Вибель), село; Глузди, хутір; Горбове, село; Грабівка, село; Напорівка, село; Онисів, село; Орлівка, село; Піски, село.
(с.126)

По повелению его Царского […] величества войска Запорожского полковника черниговского его милости пана Павла Полуботка учинена ревизия як много во всем полку Черниговского городах и селах посполитых людей кгрунтовых и огородников найдуется. Року 1713.

Села панского ХОЛЯВИНА
людей кгрунтових 33
1. Устим воит
2. Петро Протченко
3. Яцко Будник
4. Васко Ганнич
5. Алихвер Степаненко
6. Артем Сапоненко
7. Гаврило Рудой
8. Дмитро Зубко
9. Карп Турко
10. Иван Коровай
11. Петро Кошик
12. Есип Куделя
13. Федор Нечай
14. Демян Тригуб
15. Микита Краскувский
16. Иван Семенец
17. Карп Повлавский
18. Демешко - без имени....
19. Лаврен Пусенко
20. Терех Пусенко
21. Пилип Недашка
22. Иван Несун
23. Тимох Моругий
24. Ецко Семенов
25. Игнат Лапоть
26. Игнат Силенков
27. Исак Левошич
28. Яков Надолко
29. Иван Зарудний
30. Петро Блажевец
31. Андрей Фурасувский
32. Ермола Горовий
33. Халимон Трухан
огородников 29
1. Яким Рубан
2. Иван Накулка
3. Иван Наставко
4. Осип Белозорий
5. Семен Тригуб
6. Иван Шванко
7. Василь Повлавский
8. Петро Довгаль
9. Павел Чорноштан
10. Кондрат Отлев
11. Васко Лепеха
12. Мина Коленко
13. Гапон Белянка
14. Семен Кравец
15. Яков Медведь
16. Иван Бурштук
17. Иван Циба
18. Хома Дедулка(?)
19. Гарасим Бабарик
20. Микита Лисеч(?)
21. Кирило Гаевский
22. Пантелей Аксионенко
23. Микита Самоненко
24. Петро Довбин
25. Гарасим Бардадим
26. Демян Гречка
27. Кирик
28. Карп Окуленко
29. Гаврило Коба
Там же пана Якова Лизогуба 8
1. Аврам Позняк
2. Остап Пинчук
3. Павел Шулженко
4. Петро Козлов зять
5. Яков Коба
6. Иван Шулга
7. Васко Пинчук
8. Апанас Авраменко

список сотен Черниговского полка, которыіе представлены в ф 64 "сотенні канцелярії" центр ист архива г.Киева

Березинська
Білоуська
Глухівська
Городницька
Киселівська
Любецька
Менська
Ройська
Седнівська
Сенчанська
Синявська
Сосницька
Чернігівська
Яблунівська

издана "Именная роспись Черниговского полка 1732 года" (присяга Анне Иоанновне)
https://forum.vgd.ru/356/31298/

Metallist

[q]
И так далее...
ЦГИАК Украины. - Ф. 1539. – Оп. 2. – Спр. 78.
Там точно есть уезды Черниговский и Городнянский, за остальные не скажу.
[/q]

в конце есть Березна и некоторые села уезда

ЦГИАК Украины. - Ф. 1539. – Оп. 2. – Спр. 79
Зиньковский уезд и Гадяцкий округ

сборка походов полка с четырех сотен(три выкладывал Металлист в соотв подфорумах, Выбельская с "моих" двух сел)

1678 под Чигирином,
1687 под Перекопом, 1687 году на Коломаку, як гетмана Самойловича взято,
1688 под Самарою,
1689 под Перекопом,
1690 под Полтавою, як Петрик виходил,
1692 в Белогорщене под Паланкою, под Полтавою у тривогу татарськую, у Лютенці у тривогу татарскую, у Котельні у тривогу татарськую, под Китайгородом 1692
1693 под Казикерменом,
1694 под Паланкою
1695 другим разом под Казикерменом, як Тован разорено,
1696 у Киеве летовал, 1696 под Азовом,
1697 под Казикерменом
1698 под Азовом, под Казикерменом
1699 под Перекопом, у Самарі
1700 под Руголевом, у Білой Церкві
1701 на Ижоре под Орешком, на ижорской баталии(1702?), 1701 у Ладозі ,
1703 под Казикерменом, на роботі фортеці Києвськой
1704 под Руголем,
1705 под Любаром,
1706 у Полще под Замустям,
1707 у Білой Церкві,1707 в Печерском на работе,
1708 и 1709 у Полоном, 1708 за Сожем в Черикове,
1709 у Гомлю, 1709 на полтавской баталии
1710 у Ирклееве,
1711 у Немирові, 1711 под Каменним Затоном, за Прутом
1712 на роботі фортеці Києвськой, на каналі у Ладозі
1713 у Киеве над Либедю
1714 под Полтавою у тривогу татарськую
1716 у Смелой,
1719 в Царичине на канальной работе,
1721 й 1722 на каналі в Ладозі,
1723 на Коломаку,
1723 і 1724 у низовом поході в Астрахані

типовое порядковое расположение сотен Черниговского полка во всевозможных реестрах:

Полковая
Белоуская
Выбельская
Слабинская
Ройская
Любецкая
Седнивская
Городницкая
Березинская
Смолинская
Менская
Синявская
Сосницкая
Волинскаяя

Административно-территориальная единица Гетманщины. Общая информация, ссылки на публикации, сайты и пр. Диалоговая тема https://forum.vgd.ru/282/107554/