Украинские фамилии - Генеалогический форум ВГД. Тема №28201

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Strilbycki написал:

[q]
ваша думка по прізвищам- Мусієнко, Орлянський, Година.
[/q]

ABG написал:

[q]
Мусієнко - від імені Мусій (=Мойсей).
Година - від апелятива година.
Орлянський - утворене від Орлян. Про походження останнього можна визначати залежно від регіону. Може бути від топоніма Орли, може бути від прізвиська Орел-Орлян. Це прізвище траплялося мені в метричних книгах: первісна форма в 18 ст. була Орлян, потім священик став писати Орлянський, а навіть була форма Орлеанський.
[/q]

Tino написал:

[q]
з Мусієнком дуже все просто: син Мусія
Орлянського треба шукати по топоніму, або по прізвищу Орлян
Година як відомо означає первісно гарну погоду, умиротворення.
[/q]

Муся - уменьшительная форма имен Мария, Моисей и некоторых других. Вариант и от татарского имени Муса, (см. Мусин-Пушкин).
***
Орлянский возможно из г.Орла ( у Веселовского - Волобуевы, помещики, вторая половина XVI в., Орел; Пахом, орлянин, 1659 г., убит под Конотопом) ... либо

потомки герцога Орлеанского.
***
Мирское имя Год, Година или Года может происходить, из обстоятельств рождения названного так человека, который родился под наступление Нового года, либо с днем его рождения было связано какое-то событие в его семье, к примеру, годовщина свадьбы родителей и так далее. Кроме того, необходимо уточнить, что слово «годы» на Руси, к примеру, на воронежской земле, имело значение «пир», «празднество», так что если «годы» однажды пришлись на день рождения человека – он вполне мог назваться Годом в память об этих событиях. А вот слова «годе», «годе», «годи», «годя», «годь», иногда «годятко», являются вариантами одного и того же старорусского наречия, распространенного в ряде губерний России, в том числе Воронежской, Орловской, Калужской, Псковской, Костромской, Вологодской, Нижегородской и других, означающего «полно, довольно», «оставь»; «постой, погоди» и так далее, соответственно это выражение так же могло сыграть свою роль в наречении человека одним из подобных имен. Слово «год» существовало еще в древнерусском языке и означало «время, срок», а заимствовано оно из латышского языка от слова «gad» - «год», либо от чешского слова «hod» - «время, праздник».

Bлaдимиp написал:

[q]
Муся - уменьшительная форма имен Мария, Моисей и некоторых других.
[/q]

НАШИ Мусиенки точно не от имени МУСЯ

Владимир, Мусий - украинский вариант имени Моисей. Из той же оперы Сак - Иссак, Сайко - Ісайя и т.д.

ABG написал:

[q]
Криш може бути усіченим від імені Криштоф (Христофор). Тоді з Крищенком виходить однакова основа.
[/q]

Дуже слушна заувага! Дякую!!!

Вік живи, вік навчайся.

Це я до тези про "українськість" російського прізвища Ковальов та "російськість" українського прізвища Кузнець. Спарва в тім, що і російській і в українській живих народних мовах були два слова "кузнець" та "коваль". Це дві професії дуже близькі, але відмінні. Кузнець міг виконувати грубі роботи в кузні, а коваль, це чоловік, що вмів підковувати коней. Не кожному довіряли таку складну роботу. Отже Кузнець, Кузненко, Кузнечук, Кузнечик похідні від професії КУЗНЕЦЬ. А Ковальов від професії КОВАЛЬ. Як сталося, що в російській літературній мові є лише слово КУЗНЕЦ, а в українській літературній мові лише слово КОВАЛЬ загадка, яку потрібно розгадати...
P.S.
До речі, знайшов ще один дериватив від слова "кузня". В ЗУ є прізвище КУЗНЯР. Очевидно, також означає назву професії.

Bлaдимиp написал:

[q]
А вот слова «годе», «годе», «годи», «годя», «годь», иногда «годятко», являются вариантами одного и того же старорусского наречия, распространенного в ряде губерний России, в том числе Воронежской, Орловской, Калужской, Псковской, Костромской, Вологодской, Нижегородской и других, означающего «полно, довольно», «оставь»;
[/q]

В украинском языке "ГОДІ" обозначает тоже самое

Tino написал:

[q]
були два слова "кузнець" та "коваль". Це дві професії дуже близькі, але відмінні. Кузнець міг виконувати грубі роботи в кузні, а коваль, це чоловік, що вмів підковувати коней.
[/q]

Вы где-то так прочли или сами выдумали?

apss написал:

[q]
Вы где-то так прочли или сами выдумали?
[/q]

Сегодня английские коллеги поведали

А у вас в Польще одно слово для всех работников кузни было?

No comments (как бы сказали Ваши английские коллеги).

В Актовій книзі Володимирського гродського уряду за 1570 рік записано:
1570 рік
Листопада 28.
Оповідання луцького ключника Олександра Жоравницького про несплату чопового з маєтків: волинської воєводини кн. Магдалени Чорторийської – сіл Бубнів, Грибовиця і Менчичі; Петра Загоровського – сіл Хорів, кн. Януша Збаразького – с. Роснів, кн. Дмитра Козики – с. Замличі; Бальтазара Гнівоша Свинюського – сіл Свинюхи, Козлів і бубнів Володимирського повіту та с. Пустомити Луцького повіту; архімандрита Зимненського монастиря Порфирія – м. Зимне; кн. Друзяни Трубецької – с. Трубки; Петра й Богдана Костюшковичів Хоболтовських – с. Хоболтова; Лавріна Іваницького – с. Іваничіві, Івна Ляховського – с. Іваничі та Івана Шельвовського – с. Шельвів. – Арк. 360 зв., 361; док. 337

Джерело: Актова книга Володимирського гродського уряду записова і поточна за 1570 р.
Акти датовано 20 січня – 31 грудня 1570 р. У колекції Київського центрального архіву давніх актів зберігалася за № 966; тепер, у ЦДІАК України – ф. 28, оп. 1, спр. 5.
У книзі – 409 аркушів, 374 акти.
Нумерація актів подвійна: чорним чорнилом, а через риску – червоним, на яку слід орієнтуватися.
Мова актів – староукраїнська, скоропис другої половини XVI ст., кількома почерками.
Сергійчук Галина, архівіст, склала опис актової книги

Для дослідника прізвищ – “море” інформації. Мене, наприклад, відразу зацікавило прізвище Трубецька з села Трубки. А ще княгиню звали Друзяна (!). Таке ім’я вперше зустрів. І, звичайно, прізвище Трубецький (Трубецкой – російською).
У російській Википедии про княжий рід Трубецьких записано таке:
Трубецкие ведут свой род от внука Гедимина, Дмитрия Ольгердовича, князя брянского, черниговского и трубчевского (трубецкого), участника Куликовской битвы, погибшего в битве на Ворскле (1399) вместе с сыном Иваном. После его гибели, княжеством правил его сын Михаил Дмитриевич.
А тепер і думай (!) чому село назване Трубки? Чи Друзяна належить до роду Трубецьких?

да я-то рада, читая все толкования на укр. яз, но почему я вас всех спрашиваю это:

ездила с сыном в Израиль, так меня на границе остановили и спрашивали--ШИииРМАН (а моя фамилия Сирман)--вы иудейка? есть ли родственники в Израиле? кто ваша мама? ее ФИО??

я хорошо отношусь ко всем национальностям, просто решила у вас совета спросить---какие корни получаются у моей фамилии??