Украинские фамилии

Strilbycki написал:

[q]

ваша думка по прізвищам- Мусієнко, Орлянський, Година.

[/q]

ABG написал:

[q]

Мусієнко - від імені Мусій (=Мойсей).
Година - від апелятива година.
Орлянський - утворене від Орлян. Про походження останнього можна визначати залежно від регіону. Може бути від топоніма Орли, може бути від прізвиська Орел-Орлян. Це прізвище траплялося мені в метричних книгах: первісна форма в 18 ст. була Орлян, потім священик став писати Орлянський, а навіть була форма Орлеанський.

[/q]

Tino написал:

[q]

з Мусієнком дуже все просто: син Мусія
Орлянського треба шукати по топоніму, або по прізвищу Орлян
Година як відомо означає первісно гарну погоду, умиротворення.

[/q]

Муся - уменьшительная форма имен Мария, Моисей и некоторых других. Вариант и от татарского имени Муса, (см. Мусин-Пушкин).
***
Орлянский возможно из г.Орла ( у Веселовского - Волобуевы, помещики, вторая половина XVI в., Орел; Пахом, орлянин, 1659 г., убит под Конотопом) ... либо потомки герцога Орлеанского.
***
Мирское имя Год, Година или Года может происходить, из обстоятельств рождения названного так человека, который родился под наступление Нового года, либо с днем его рождения было связано какое-то событие в его семье, к примеру, годовщина свадьбы родителей и так далее. Кроме того, необходимо уточнить, что слово «годы» на Руси, к примеру, на воронежской земле, имело значение «пир», «празднество», так что если «годы» однажды пришлись на день рождения человека – он вполне мог назваться Годом в память об этих событиях. А вот слова «годе», «годе», «годи», «годя», «годь», иногда «годятко», являются вариантами одного и того же старорусского наречия, распространенного в ряде губерний России, в том числе Воронежской, Орловской, Калужской, Псковской, Костромской, Вологодской, Нижегородской и других, означающего «полно, довольно», «оставь»; «постой, погоди» и так далее, соответственно это выражение так же могло сыграть свою роль в наречении человека одним из подобных имен. Слово «год» существовало еще в древнерусском языке и означало «время, срок», а заимствовано оно из латышского языка от слова «gad» - «год», либо от чешского слова «hod» - «время, праздник».

ABG написал:

[q]

Криш може бути усіченим від імені Криштоф (Христофор). Тоді з Крищенком виходить однакова основа.

[/q]

Дуже слушна заувага! Дякую!!!

Bлaдимиp написал:

[q]

А вот слова «годе», «годе», «годи», «годя», «годь», иногда «годятко», являются вариантами одного и того же старорусского наречия, распространенного в ряде губерний России, в том числе Воронежской, Орловской, Калужской, Псковской, Костромской, Вологодской, Нижегородской и других, означающего «полно, довольно», «оставь»;

[/q]

В украинском языке "ГОДІ" обозначает тоже самое

apss написал:

[q]

Вы где-то так прочли или сами выдумали?

[/q]

Сегодня английские коллеги поведали А у вас в Польще одно слово для всех работников кузни было?

В Актовій книзі Володимирського гродського уряду за 1570 рік записано:
1570 рік
Листопада 28.
Оповідання луцького ключника Олександра Жоравницького про несплату чопового з маєтків: волинської воєводини кн. Магдалени Чорторийської – сіл Бубнів, Грибовиця і Менчичі; Петра Загоровського – сіл Хорів, кн. Януша Збаразького – с. Роснів, кн. Дмитра Козики – с. Замличі; Бальтазара Гнівоша Свинюського – сіл Свинюхи, Козлів і бубнів Володимирського повіту та с. Пустомити Луцького повіту; архімандрита Зимненського монастиря Порфирія – м. Зимне; кн. Друзяни Трубецької – с. Трубки; Петра й Богдана Костюшковичів Хоболтовських – с. Хоболтова; Лавріна Іваницького – с. Іваничіві, Івна Ляховського – с. Іваничі та Івана Шельвовського – с. Шельвів. – Арк. 360 зв., 361; док. 337


Джерело: Актова книга Володимирського гродського уряду записова і поточна за 1570 р.
Акти датовано 20 січня – 31 грудня 1570 р. У колекції Київського центрального архіву давніх актів зберігалася за № 966; тепер, у ЦДІАК України – ф. 28, оп. 1, спр. 5.
У книзі – 409 аркушів, 374 акти.
Нумерація актів подвійна: чорним чорнилом, а через риску – червоним, на яку слід орієнтуватися.
Мова актів – староукраїнська, скоропис другої половини XVI ст., кількома почерками.
Сергійчук Галина, архівіст, склала опис актової книги

Для дослідника прізвищ – “море” інформації. Мене, наприклад, відразу зацікавило прізвище Трубецька з села Трубки. А ще княгиню звали Друзяна (!). Таке ім’я вперше зустрів. І, звичайно, прізвище Трубецький (Трубецкой – російською).
У російській Википедии про княжий рід Трубецьких записано таке:
Трубецкие ведут свой род от внука Гедимина, Дмитрия Ольгердовича, князя брянского, черниговского и трубчевского (трубецкого), участника Куликовской битвы, погибшего в битве на Ворскле (1399) вместе с сыном Иваном. После его гибели, княжеством правил его сын Михаил Дмитриевич.
А тепер і думай (!) чому село назване Трубки? Чи Друзяна належить до роду Трубецьких?