Жи(е)тенко

Информация по АТД

ЧИГИРИН-ДІБРОВСЬКА [ЧИГИРИН-ДУБРАВСЬКА] СОТНЯ
(1661-1782 pp.)
======================================================

У 1649 р. містечко Чигирин-Діброва входило до території Жовнинської сотні Чигиринського полку. Як окремий військово-адміністративний підрозділ утворена 1661 р. у складі новоствореного Кременчуцького полку (1661-1663) із населених пунктів Вереміївської, Жовнинської та Максимівської сотень Чигиринського полку. Протягом 1663-1667 pp. - в Чигиринському полку, від 1667 року ідо ліквідаціїу 1782 році сотня перебувала (з незначними перервами на рубежі XVII-XVIII ст.) у складі Лубенського полку.

За ревізіями у 1769 р. значаться дві Чигирин-Дібровські сотні. Після скасування сотні її територія увійшла до Городиського повіту Київського намісництва.
Сотенний центр: місто Чигирин-Діброва, нині не існує, залите водами Кременчуцького водосховища.

Сотники: Рева (1649). Лукашенко Децик (1672). Дуненко Іван (1672). Отрошко Андрш (1672). Пашкевич Семен (1689-1691). Шолудько [Ілляшенко] Ярема Ілліч (1692-1700). Булюбаш Іван (1706-1737). Заньковський Григорій (1718-1723). Шкляревський Семен Кирилович (1725). Бут Герасим (1723, н.). Бутовський Олександр (1737-1760). Бутовський Данило Олександрович (1763-1782).

Населені пункти: Великий Узвіз, слобідка; Вереміївка, містечко; Галицке, село; Горби, село; Гриньки, село; Гусине, село; Жовнине, містечко; Кліщинці, село; Крива Руда, село; Лебехівка, село; Липове, село; Лялинці, село; Матвіївка, село; Митлашівка, село; Митлашівка, слобідка; Мозоліївка, село; Погоріла, село; Сидори, село; Стовбоваха, хутір.
Хутори: Булюбаша Дем'яна; Галагана; Гарнаги, військового товариша; Григоровича, військового товариша; Салогуба Дмитра, значкового товариша; Самуся Якова; Скосира Василя; Слюзової Тетяни; Соколовського, священика; Требинського Данила, бунчукового товариша; Чигирин-Діброва, місто; Шушвалівка, село.

Источник forum.genoua.name/viewtopic.php?id=259

"АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ (1648–2012 рр.)
ДОВІДНИК З ІСТОРІЇ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПОДІЛУ
Видання друге,перероблене і доповнене
Полтава, ТОВ «АСМІ 2012"
Источник http://poltava.archives.gov.ua..._podil.pdf

Полтавщина у 1648–1781 роках

Лубенський полк
До введення полкового устрою Лубни були місцем перебування окатоличеного українського магната, князя Ієремії Вишневецького, який до початку Визвольної боротьби (1648–1654 рр.) володів більшою половиною Лівобережної України. Після його втечі за Дніпро, в травні 1648 р., Лубенщина
стала окремим полком. Лубенський полк довгою полосою тягнувся по обидва боки річки Сули на протязі всієї її течії – від кордонів з Курською губернією до впадання в р. Дніпро. До нього належали поселення по річках Оржиця, Удай, вниз від Журавки (пізніше Пирятинського повіту), до впадання його в р. Сулу, і по густонаселеній притоці Удаю – р. Многа.

Після Зборівського миру (1649 р.) Лубенщина приписана до Миргородського полку.
У 1658 р. Лубенський полк відновлено. До його складу увійшли 7 сотень колишнього
Миргородського полку:
•Глинська
•Лохвицька
•Лубенська полкова (разом з Лубенською сільською)
•Константинівська (Костянтинівська)
•Роменська
•Сенчанська (ще називалась Сенецька, при містечку Сенчі)
•Смілівська, або Смілянська (при містечку Сміле)
Крім того, до Лубенського полку були віднесені 4 сотні ліквідованого в 1658 р. Кропивенського (Кропивнянського) полку:
•Городищенська (при містечку Городище на р. Оржиці)
•Пирятинська
•Чорнуська (Чорнухинська, дві Чорнухинські сотні з переходом до Лубенського полку склали одну сотню)
•Яблунівська (при містечку Яблуневе на р. Оржиці).

Із Чигиринського полку після Андрусівського перемир’я 1667 р. до Лубенського передано сотню Чигирин-Дубровську (Чигирин-Дібровську, створена замість колишніх Жовнинської та Вереміївської сотень) та з Полтавського полку – Лукімську (при старовинному містечку Лукомлі (Лукім’ї) над р. Сулою. Із цих 13 сотень складався Лубенський полк в 1672 р., згідно з твердженням М. О. Максимовича [25].

Пізніше, в 1723–1744 рр., у ньому налічувалося 11 сотень, тому що Костянтинівська і Яблунівська були ліквідовані.
Це такі сотні:
•Глинська
•Городищенська
•Лохвицька
•Лубенська
•Лукімська
•Пирятинська
•Роменська
•Сенецька (Сенчанська)
•Смілівська (Смяловська, Смілянська)
•Чигирин-Дубровська (Чигирин-Дібровська)
•Чорнуська (Чорнухинська) [26].

У період гетьманства К. Розумовського (1750–1764 рр.) виникли такі сотні:
•Горошинська
•Константинівська (Костянтинівська)
•Снітинська
•Яблунівська

На 1758 рік Л. В. Падалка у своїй праці «Прошлое Полтавской территории и ее заселение» називає 16 сотень Лубенського полку:
•Глинська
•Городищенська
•Горошинська
•Константинівська (Костянтинівська)
•Лохвицька
•Лубенська полкова
•Лубенська сільська
•Лукімська
•Роменська
•Пирятинська
•Сенчанська
•Смілівська
•Снітинська
•Чигирин-Дубровська (Чигирин-Дібровська)
•Чорнуська (Чорнухинська)
•Яблунівська [27]

Кількість сотень у другій половині ХVІІ ст. точно не встановлено, тому що різні джерела трактують це питання по-різному.
Так, «Сводный сборник по статистическому описанию Полтавской губернии в 1882–1889 гг.» називає в середині ХVІІІ ст. в Лубенському полку
20 сотень:
•Глинська
•Городищенська
•Горошинська
•Константинівська (Костянтинівська)
•Куріньківська
•Лохвицька Перша
•Лохвицька Друга
•Лохвицька Третя
•Лубенська Перша
•Лубенська Друга
•Лукімська
•Пирятинська
•Роменська
•Сенчанська Перша
•Сенчанська Друга
•Смілівська
•Хмелівська
•Чигрин-Дубровська (Чигирин-Дібровська)
•Чорнуська (Чорнухинська)
•Яблунівська [28]

На час ліквідації гетьманства на Україні (1764 р.) П. Бодянський називає тут 26 сотень:
•Бурімська
•Вереміївська (ще Єреміївська)
•Глинська
•Городищенська
•Горошинська
•Жовнинська
•Хмелівська
•Куріньківська
•Константинівська (Костянтинівська)
•Лохвицька Перша
•Лохвицька Друга
•Лубенська Перша
•Лубенська Друга
•Лукімська
•Оржицька
•Пирятинська Перша
Пирятинська Друга
•Роменська
•Сенчанська Перша
•Сенчанська Друга
•Смілівська
•Снітинська
•Чигрин-Дубровська (Чигирин-Дібровська)
•Чорнуська (Чорнухинська)
•Яблунівська (Янишпільська)[29]

Микола Арандаренко говорить, що на час ліквідації гетьманщини Лубенський полк складався із 23 сотень, які були у таких містах і містечках з
належними до них селами, слобідками, хуторами:
У містах:
•Лубни
•Пирятин
•Ромни
У містечках:
•Глинськ
•Городище
•Горошин
•Жовнин (Жовнине)
•Костянтинів
•Курінька
•Лохвиця
•Лукомль (Лукім’я)
•Сенча
•Сміле
•Снітин
•Хмелів
•Чигирин-Дуброва (Чигирин-Діброва)
•Чорнухи
•Яблунів [30]

З 1763 р. Лубенський полк був розділений на два адміністративно-судові повіти: Лубенський та Роменський.
У «Трудах Полтавской ученой архивной комиссии» на 1776–1777 рр. перелічується 23 сотні Лубенського полку:
•Глинська
•Городиська (Городищенська)
•Горошинська
•Жовнинська
•Констянтинівська
•Куріньківська
•Лохвицька Перша
•Лохвицька Друга
•Лубенська Перша
•Лубенська Друга
•Лукімська Яблунівська
•Перша Чорнуська (Чорнухинська)
•Пирятинська
•Пирятинська Друга
•Роменська
•Сенчанська Перша
•Сенчанська Друга
•Смілівська
•Снітинська
•Хмелівська
•Чигирин-Дубровська (Чигирин-Дібровська)
•Янишпільська [31]

Полтавщина в 1782–1917 рр.

У 1782 р. на Україні було здійснено новий адміністративно-територіальний поділ. Указом від 16 (27) вересня 1781 р. полковий поділ було скасовано і Україна поділена на 3 намісництва (губернії): Новгород-Сіверське (відкрито 27 січня (6 лютого) 1782 року), Київське (відкрито 9 (20) січня 1782 р.) та Чернігівське (відкрито 19 (30) січня 1782 р.) [47]. Практично за чотири роки, з 1782 по 1786 р., Гетьманщина увійшла до складу Росії, перетворившись на одну з багатьох провінцій імперії. Цинічним виглядало те, що реформи здійснювалися за ініціативою центру, але руками української шляхти, представники якої посідали як дворянські виборні, так і призначувані Санкт-Петербургом посади.

Поступово нівелювалися відмінності українських соціальних станів. Козацька старшина з поширенням на неї прав великоросійського дворян
ства була прийнята до російських владних структур, і на кінець ХVІІІ ст. вона вже далеко не вся була впевненою в необхідності збереження автономії. Урядові заходи, і особливо указ від 3 травня 1783 р. про заборону переходу селян від одного поміщика до іншого, як остаточний акт закріпачення селян у Малоросії, примирили значну частину малоросійської старшини з самодержавною імперією.
Із 5 полків було утворено 14 повітів. Повіт був адміністративною, судовою і фінансовою одиницею, складався із кількох волостей, а кожна волость об’єднувала кілька сіл.

Із колишніх повітів, що до цього були лише судово-адміністративними округами, тільки Іваницький (Прилуцького повіту) і Остап’євський
(Хорольського повіту) не були перетворені в нові повіти як адміністративно-територіальні одиниці; з колишніх сотенних містечок були перейменовані
на повітові міста Миргородського полку – Хорол, Городище (Градизьк) і Голтва (Говтва), Лубенського – Лохвиця і Глинськ. Сучасну Полтавщину в той час власне складав Полтавський повіт, утворений на території колишнього Полтавського полку. Він входив до складу Новоросійської губернії. Крім того, до цієї ж губернії було включено територію кількох повітів, що пізніше увійшли до Полтавської губернії: частина Зіньківського, Кобеляцького і Кременчуцького з містом Кременчуком.

Після утворення з Новоросійської та Азовської губерній Катеринославського намісництва відповідно до указу від 22 січня 1784 р., вся ця територія відійшла до нього. Центром намісництва в 1784–1789 рр. був Кременчук, з 1789 р.– Катеринослав [48]У 1784–1796 рр. територія майбутньої Полтавської губернії входила до складу Катеринославського, Київського, Харківського та Чернігівського
намісництв.Таким чином, до Київського намісництва увійшла територія колишніх Київського, Переяславського, Лубенського і Миргородського полків.

Воно поділялося на 11 повітів, із яких 8 повітів із території, яка пізніше входила до складу Полтавщини (Полтавської губернії). Це такі повіти:
•Голтвянський (Говтвянський)
•Городиський (з 1789 р.)
•Градизький
•Золотоніський
•Лубенський
•Миргородський
•Переяславський
•Пирятинський
•Хорольський [49]

Указом Катерини ІІ від 29 вересня (10 жовтня) 1791 р. внесено зміни в адміністративно-територіальний поділ намісництв, після якого в кожному з них стало по десять повітів. Згідно з цим указом Зіньківський повіт, місто Гадяч з частиною повіту, а також частина Лохвицького повіту
відійшли до Київського намісництва.
У зв’язку з великою повінню 1789 р. всі повітові установи із Кременчука були переведені до Градизька, і Кременчук віднесено до Градизького
повіту, в складі якого він перебував до 1796 року.

У 1796 р. сталися нові зміни в адміністративно-територіальному поділі України.
Указом від 30 листопада (11 грудня) 1796 р. на Лівобережжі замість колишніх 3-х намісництв – Київського, Новгород-Сіверського і Чернігівського,
на які тоді поділялась Україна, була створена одна губернія – Чернігівська (Малоросійська) з центром у м. Чернігові з приєднанням до неї частини території, віднесеної спочатку до Новоросійської, а потім до Катеринославської губерній, тобто всього колишнього Полтавського полку і міста Кременчука з містечками та селами, що раніш входили до Миргородського полку. Київ був виділений з цієї новоствореної губернії [53].

Новий адміністративно-територіальний поділ вводився у зв’язку з відновленням Павлом І на Україні генерального, земських і підкоморних судів.
Новостворена губернія мала в своєму складі 20 повітів, у кожному приблизно 55–60 тисяч населення: Гадяцький, Глухівський, Зіньківський, Золотоніський, Кременчуцький, Козелецький, Конотопський, Лубенський, Мглинський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Переяславський, Пирятинський, Полтавський, Прилуцький, Роменський, Сосницький, Стародубський, Хорольський, Чернігівський.
Вся територія Полтавщини (у той час 11 повітів) згідно з указом від 30 листопада (11 грудня) 1796 р. ввійшла до складу Чернігівської губернії, яка з 1797 р. стала називатися Малоросійською [54].

Указом Олександра І від 9 (20) вересня 1801 р. в Росії організовано 5 нових губерній, у тому числі одна на Лівобережній Україні.
Для зміцнення царської адміністрації на Україні її організували на військовий лад: указом від 27 лютого (10 березня) 1802 р. Малоросійська
губернія була перетворена на Малоросійське генерал-губернаторство з губерніями Полтавською і Чернігівською.9 (20) березня 1802 р. в Полтаві було відкрито губернське правління та інші губернські установи [57]. Спочатку до складу новоствореної Полтавської губернії увійшло 10 повітів [58]
•Гадяцький
•Золотоніський
•Кременчуцький
•Лубенський
•Переяславський
•Пирятинський
•Полтавський
•Прилуцький
•Роменський
•Хорольський
Незабаром після відкриття губернії, крім 10 вищезгаданих, створено ще 2 повіти: Костянтиноградський і Миргородський
.
Указом від 27 березня (7 квітня) 1803 р. в Полтавській губернії створено ще 3 повіти: Зіньківський, Кобеляцький і Лохвицький. У Зіньківському та Лохвицькому повітах повітовими містами стали заштатні міста Зіньків і Лохвиця, а в Кобеляцькому повіті – колишнє містечко Кобеляки [59].

Для управління державними селянами у 1837 р. створено Міністерство державних маєтностей. Територія, населена державними селянами, була поділена на округи, а округи на волості. Перші волості на території Полтавщини виникли 1797 р., за винятком Карлівської волості, про яку відомо ще з 1774 р., але повних відомостей про них не збереглося. Відомо, що у 1800–1801 рр. існували Диканська, Петрівська, Полтавська, Старосанжарська, Супрунівська волості. До середини ХІХ ст. у Полтавському повіті існували волості: Диканська, Мачуська, Полтавська, Решетилівська, Сторожівська [61]. На 1863 р. в Полтавській губернії в межах повітів були такі волості для державних селян:
Кременчуцький повіт
•Градизька
•Жуківська
•Келебердянська
•Кобелячківська
•Кохнівська
•Крюківська
•Мозоліївська
•Недогарська (Недогарківська)
•Омельницька
•Пирогівська
•Пісківська
•Погребівська
•Потіцька (Потоківська)
•Святилівська
•Солоницька

У 1861 р. маніфестом Олександра ІІ була проведена селянська реформа, яка ліквідувала кріпосне право. Вона була підготовлена всім ходом економічного розвитку країни і зростанням масового селянського руху проти кріпосницької експлуатації.
У відповідності з селянською реформою поміщик втрачав право на особисте володіння селянами і зобов’язаний був надати їм у постійне користування присадибну ділянку та певний наділ польової землі. Земля, яка передавалась селянам, юридично продовжувала залишатися власністю поміщика, за користування якою селяни мусили відбувати повинності до того часу, поки між ним і поміщиком не буде укладена викупна угода. До укладання угоди селяни називалися тимчасово-зобов’язаними. Таке становище було до 1881 р., коли царський уряд видав закон про викуп усіх тимчасовозобов’язаних.

Згідно з положенням від 19 лютого (2 березня) 1861 р. волость була нижчою адміністративною одиницею. У період існування тимчасовозобов’язаних
селян паралельно з волостями для державних маєтностей існували волості для тимчасовозобов’язаних селян. На 1863 р. у повітах Полтавської губернії були такі волості для тимчасовозобов’язаних селян:

Гадяцький повіт
Зіньківський повіт
Золотоніський повіт
Кобеляцький повіт
Костянтиноградський повіт
Кременчуцький повіт
Лохвицький повіт
Лубенський повіт
Миргородський повіт
Переяславський повіт
Пирятинський повіт
Полтавський повіт
Прилуцький повіт
Роменський повіт
Хорольський повіт

Кількість волостей у повітах не було сталим. Як збільшувалась кількість волостей, починаючи з 1881 р., говорять статистичні дані. На території Полтавської губернії в цей час було 15 таких повітів:
•Гадяцький
•Зіньківський
•Золотоніський
•Кобеляцький
•Костянтиноградський
•Кременчуцький
•Лохвицький
•Лубенський
•Миргородський
•Переяславський
•Пирятинський
•Полтавський
•Прилуцький
•Роменський
•Хорольський
Вони в свою чергу ділилися на волості.

Кременчуцький повіт У 1881 р. складався із 9 волостей:
•Горбівська
•Келебердянська
•Кобелячківська
•Кохнівська
•Манжеліївська
•Недогарська
•Потоцька (Потіцька, Потоківська)
•Пустовійтівська
•Солоницька

На 1895 рік у Кременчуцькому повіті вже налічувалося 19 волостей
•Глобинська
•Горбівська
•Градизька
•Келебердянська
•Кобелячківська
•Кохнівська
•Кринківська
•Крюківська
•Манжеліївська
•Мозоліївська
•Недогарська
•Пирогівська
•Пісківська
•Погребянська (Погребівська)
•Потоцька (Потіцька, Потоківська)
•Пустовійтівська
•Святилівська
•Солоницька [72]

За даними 1900 р. зустрічаємо ще Омельницьку волость[73].
У такому складі Кременчуцький повіт існував до 1917 р.

Полтавщина в 1917–1923 рр.

Після повалення царату українські уряди почали піднімати питання про перегляд колишнього адміністративно-територіального поділу (губернія – повіт – волость).
Наступним кроком до реалізації цього проекту стало прийняття УЦР 2-4 березня 1918 року закону про адміністративно-територіальний поділ України, згідно з яким запроваджувався поділ на нові адміністративно-територіальні одиниці – землі. Серед них – Київ з околицями, Древлянська земля (головне місто – Коростень), Волинь (Луцьк), Погориння (Рівне), Болохівська земля (Житомир), Поросся (Біла Церква), Черкаси (Черкаси),
Побужжя (Умань), Поділля (Кам’янець-Подільський), Брацлавщина (Вінниця), Подніпров’я (Балта), Помор’я (Миколаїв), Одеса з околицею, Низ (Єлисаветград, нині Кіровоград), Січ (Катеринослав, нині Дніпропетровськ), Запоріжжя (Бердянськ), Нове Запоріжжя (Херсон), Азовська земля (Маріуполь), Половецька земля (Бахмут, нині Артемівськ), Донеччина (Слов’янськ), Подоння (Острогорськ), Сіверщина (Стародуб), Чернігівщина (Чернігів), Переяславщина (Прилуки), Посем’я (Конотоп), Посулля (Ромни), Полтавщина (Полтава; колишні Зіньківський, Полтавський, Костянтиноградський, частини Миргородського й Хорольського повітів Полтавської губернії та Охтирський, Богодухівський та Валківський повіти Харківської губернії), Самара (Кременчук; колишні Кременчуцький, Кобеляцький повіти Полтавської губернії та Новомосковський повіт Катеринославської губернії), Слобожанщина (Суми), Харків з повітом і частиною Валківського та Білгородського повітів.

Реалізувати у повній мірі ці реформи завадила війна та складна політична ситуація. Владу невдовзі захопили більшовики, які почали вносити в територіальний устрій країни свої корективи. Вже 27 січня 1918 р. був виданий декрет Раднаркому РРФСР «Про порядок змін меж губернських,
повітових і інших», згідно з яким питання про зміни територій губерній, повітів і волостей вирішувалося Радами робітничих, селянських і солдатських
депутатів [1]. Територіальний поділ на губернії зберігався у перші роки радянської влади. Полтавська губернія, як і раніше, була поділена на 15 повітів, а повіти на волості.
Кременчуцький повіт складався із 20 волостей (замість колишніх 19) в зв’язку з тим, що із частини Кринківської і Манжеліївської волостей була
створена Фидрівська (Федорівська) волость.
Кременчуцький район
•Глобинська волость
•Горбівська
•Градизька
•Келебердянська
•Кобелячківська
•Кохнівська
•Кринківська
•Крюківська
•Манжеліївська
•Мозоліївська
•Недогарська
•Омельницька
•Пирогівська
•Пісківська
•Погребянська (Погребівська)
•Потіцька (Потоківська)
•Пустовійтівська
•Святилівська
•Солоницька
•Федорівська (ще Фидрівська)

Декретом ВУЦВКу від 8 червня і додатково від 30 липня 1920 р. утворена Кременчуцька губернія в складі таких повітів:
•Золотоніський
•Кременчуцький
•Хорольський відійшли від Полтавської губернії
•Олександрійський відійшов від Херсонської губернії
•Черкаський
•Чигринський (Чигиринський) відійшли від Київської губернії
Кременчуцький повіт
•Глобинська
•Горбівська
•Градизька
•Келебердянська
•Кобелячківська
•Кохнівська
•Кринківська
•Крюківська
•Манжеліївська
•Мозоліївська
•Недогарська
•Омельницька
•Пирогівська
•Пісківська
•Погребянська (Погребівська)
•Потіцька (Потоківська)
•Пустовійтівська
•Святилівська
•Солоницька
•Фидрівська (Федорівська)

ХІІ з’їзд РКП(б), який відбувся в квітні 1923 р., спеціальним рішенням з цього питання вказував на необхідність поступового переходу до нового адміністративно-територіального поділу, і перш за все на Україні.
Протягом 1923–1924 рр. на Україні поліпшувалися і узгоджувалися зміни в районуванні
Кременчуцький* округ [24]
До складу Кременчуцького округу включено увесь Кременчуцький повіт, який мав 20 волостей, 7 волостей Кобеляцького, 4 волості Хорольсько
го повіту Полтавської губернії, а також 1 волость Олександрійського повіту Катеринославської губернії. Всього на території округу було 32 волості, які замінено 10 районами. Між цими районами волості розподілені так: два райони одержали по 2 волості, чотири – по три волості і чотири по чотири волості. Кількість сільрад скоротилася з 255 до 133, тобто на 48%. Територія Кременчуцького округу витягнута на півдні по берегу Дніпра, що є природним кордоном, лише один Крюківський район розкинувся на правому березі Дніпра. Площа 5 247 кв. верст. Населення 426 558 чол.
Райони округу:
•Бригадирівський (центр в с.Козельщина)
•Глобинський
•Горбівський
•Градизький
•Кишеньківський
•Кохнівський
•Крюківський
•Манжеліївський
•Потіцький (Потоківський)
•Семенівський
Бригадирівський район – утворився з Бригадирівської, Бреусівської і Хорошківської (Хорішківської) волостей Кобеляцького повіту. Кількість
сільрад скорочено з 44 до 14. Площа 578 кв. верст. Населення 36 794 чол.
Глобинський район – утворився з Глобинської, Пустовійтівської, Пирогівської і Кринківської волостей Кременчуцького повіту. Кількість сільрад
скорочено з 21 до 15. Площа 451 кв. верста. Населення 31 666 чол.
Горбівський район – утворився з Горбівської і Святилівської волостей Кременчуцького повіту і Криворудської волості Хорольського повіту. Кількість сільрад скорочена з 25 до 12. Площа 448 кв. верст. Населення 30 174 чол.
Градизький район – утворився з Мозоліївської та Градизької волостей Кременчуцького повіту з центром у колишньому заштатному місті Градизьку. Кількість сільрад скорочена з 15 до 9. Площа 455 кв. верст. Населення 32 504 чол.
Кишенський (Кишеньківський) район – утворився з південної частини Кобеляцького повіту, а саме трьох придніпровських волостей: Озерської (Озерянської), Кишенської (Кишеньківської) й Орлицької та однієї більш північної – Сокільської. Район найбільший в окрузі за площею (800 кв. верст) і населенням 51 672 чол. Кількість сільрад скорочена з 37 до 13.
Кохнівський район – утворився із придніпровських волостей: Кохнівської, Погреб’янської (Погребівської) та Недогарської. Кількість сільрад скорочена з 20 до 14. Площа 412 кв. верст. Населення 38 346 чол.
Крюківський район – утворився з Крюківської волості Кременчуцького повіту і Павлиської (вона ж Браїлівська) волості Олександрійського повіту Катеринославської губернії з центром у посаді Крюков. Кількість сільрад скорочена з 12 до 5. Площа 210 кв. верст. Населення 29 381 чол.
Манджеліївський (Манжеліївський) район – утворився з Манджеліївської (Манжеліївської), Омельницької, Пісківської та Фидрівської (Федорівської) волостей Кременчуцького повіту. Кількість сільрад скорочена з 26 до 16. Площа 679 кв. верст. Населення 40 294 чол.
Потоцький (Потіцький) район – утворився з чотирьох волостей Кременчуцького повіту: Потоцької (Потіцької), Солоницької, Кобелячківської та
Келебердянської. Кількість сільрад скорочена з 26 до 16. Площа 537 кв. верст. Населення 34 967 чол.
Семенівський район – утворився з південних волостей Хорольського повіту: Семенівської, Зубанівської та Заїченської (Заїчинської). Кількість сільрад скорочена з 32 до 19. Площа 677 кв. верст. Населення 34 357 чол.

Полтавщина у 1925–1930 рр.

Постановою Ради Народних Комісарів УСРР від 14 лютого 1925 р. вся територія УСРР в адміністративно-територіальному відношенні була
поділена на округи і райони під управлінням єдиного республіканського центру.

В цей час на території колишньої Полтавської губернії було 5 округів:
•Кременчуцький
•Лубенський
•Полтавський
•Прилуцький
•Роменський
До складу округів входили такі райони :
Кременчуцький округ
•Бригадирівський
•Вереміївський (ще Яреміївський)
•Глинський
•Глобинський
•Горбинський (Горбівський)
•Градизький (ще Городиський)
•Кахнівський (Кохнівський)
•Кишенківський (ще Кішенський)
•Красно-Кам’янський (Краснокаменський, ще Червонокам’янський)
•Крюківський
•Лихнівський
•Манжеліївський (або Манжалійський)
•Новогеоргіївський (ще Новоєгорівський)
•Олександрійський
•Онопріївський (Онуфріївський)
•Попельнастенський (Попельнастівський)
•Потокський (Потіцький)
•Семенівський
Всього 18 районів, 258 сільрад.

У березні 1928 р. Кременчуцький окрвиконком вніс на розгляд Центральної адміністративно-територіальної комісії проект нового районування округу, затверджений Центральною комісією 2 липня 1928 р.[11].Територія Кременчуцького округу була поділена на 14 районів замість 18, утворених в 1925 р.Ліквідовані райони:
•Горбівський
•Кохнівський
•Красно-Кам’янський
•Крюківський
•Манжелійський (Манжеліївський)
•Попельнастівський
Територію їх розподілено між іншими районами. Замість ліквідованих створено нові райони – Великокринківський і Куцеволівський.
Після цієї реорганізації Кременчуцький округ існував у складі 14 нових районів. Кожен з районів мав оновлений склад сільрад.
Бригадирівський район – утворився з колишнього Бригадирівського та частини Манжеліївського і Полтавського районів (27 сільрад, 288 населених пунктів).
Великокринківський район – з частин Глобинського, Манжеліївського і Семенівського районів (20 сільрад, 95 населенних пунктів).
Глинський район – з колишнього Глинського і частини Олександрійського районів (18 сільрад, 73 населених пункти).
Глобинський район – з частин Глобинського, Горбівського і Кохнівського районів (19 сільрад, 109 населених пунктів).
Градизький район – з частин колишнього Градизького, Горбівського і Кохнівського районів (14 сільрад, 61 населений пункт).
Жовнинський район – з колишнього Вереміївського та частин Градизького і Горбівського районів (17 сільрад, 100 населених пунктів).
Кишенський (Кишеньківський) район – зберіг свій колишній склад (19 сільрад, 167 населених пунктів).
Куцеволівський район – утворився з частин Лихівського і Попельнастівського районів (13 сільрад, 67 населених пунктів).
Лихівський район – з частин колишнього Лихівського і Попельнастівського районів (13 сільрад, 82 населених пунктів).
Новогеоргіївський район – з колишнього Новогеоргіївського і частини Крюківського районів (20 сільрад, 70 населених пунктів).
Олександрійський район – з частин колишнього Олександрійського, Онопріївського (Онуфріївського) та Червоно-Кам’янського і Попельнастівського
районів (27 сільрад, 137 населених пунктів).
Онопрієвський (Онуфріївський) район – з частин колишніх Крюківського і Онопрієвського (Онуфріївського) районів (17 сільрад, 52 населених пункти).
Потіцький (Потоківський) район – з частин Кохнівського, Манжеліївського і Потіцького районів (27 сільрад, 323 населених пункти).
Семенівський район – з частин Горбівського і колишнього Семенівського районів (20 сільрад, 95 населених пунктів).

18 квітня 1929 р. склад округів і районів Полтавщини був такий:
Кременчуцький округ
•Бригадирівський район
•Великокринківський
•Глинський
•Глобинський
•Градизький
•Жовнинський
•Кишінський (Кишеньківський)
•Куцеволівський
•Лихівський
•Новогеоргіївський
•Олександрійський
•Онуфріївський
•Потіцький
•Семенівськи

В дальнейшем АТД с.Горбы не менялось, за исключением упразднения уездного деления. Село и сейчас принадлежит Глобинскому району
=====
Упоминание с.Горбы в вышеназванном источнике:
-Київське намісництво Лубенский повет Лубенский полк Жовнинская сотня с.Горбы стр. 119
-Список населених пунктів Полтавської губернії станом на 1910 рік с.Горбы стр. 174
-Список сільських Рад Полтавської губернії на 7 вересня 1923 року. КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ОКРУГ Горбівський район с.Горбы на стр. 248
-Список сільських рад Полтавської губернії на 1 лютого 1925 р. (зі змінами, затвердженими постановою ВУЦВКа від 03.03.1925) КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ОКРУГ Глобинський район с.Горбы стр. 261
-Список сільських Рад Кременчуцького округу на 1 жовтня 1928 р. Глобинський район с.Горбы стр. 283
-Список сiльських, селищних та мiських Рад Полтавської областi на 1 вересня 1946 р. Глобинський район с.Горбы стр. 292
-Список сiльських, селищних та мiських Рад Полтавської областi на 1 березня 1960 р. Глобинський район с.Горбы стр. 303
-Список міст обласного підпорядкування, міських, селищних та сiльських Рад Полтавської областi на 1 серпня 1964 р. Глобинський район с.Горбы стр. 309
-Список міст обласного підпорядкування, міських, селищних та сiльських Рад Полтавської областi на 1 жовтня 1965 р. Глобинський район с.Горбы стр. 314
-Список міст обласного підпорядкування, міських, селищних та сiльських Рад Полтавської областi на 10 грудня 1967 р. Глобинський район с.Горбы стр. 320
-Список міст, селищ, районів, міських, селищних та сiльських Рад Полтавської областi на 1 січня 1978 р. Глобинський район с.Горбы стр. 327
-Список міст, районів, сiльрад Полтавської областi на 1 січня 1989 р. Глобинський район с.Горбы стр. 333
-Адміністративно-територіальний поділ Полтавщини на 1 червня 2012 р. Глобинський район с.Горбы стр. 344

Волости и станы Кременчугского уезда

[ Изображение на стороннем сайте: 11273889.jpg на savepic.ru ]

[ Изображение на стороннем сайте: 11276961.jpg на savepic.ru ]

источник

Румянцевская опись Левобережной Украины
Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр.:покажчик населених пунктів
источник http://shron.chtyvo.org.ua/But...unktiv.pdf
стр. 30
file.php?fid=711392&key=1226116627

стр. 31

Еще одна карта Стрельбицкого 1871г., но в интересующем меня месте обозначен Кагомлык, а не Горбы

Источник http://www.retromap.ru/m.php#r...=33.567122

Румянцевская Опись — так называется перепись населения, с его движимым и недвижимым имуществом, произведенная в Малороссии по распоряжению графа П. А. Румянцева, на основании инструкции, данной ему императрицей Екатериной II при назначении на должность малороссийского генерал-губернатора.

Приехав в Малороссию весной 1765 г., Румянцев целое лето употребил на осмотр ее; после этого, в сентябре, он предложил малороссийской коллегии произвести "генеральную опись" Малороссии. При этом имелось в виду, главным образом, разграничить казачье сословие и крестьянское и определить их имущественное состояние на основании юридических данных.

Главной целью описи являлось увеличение податей для государственной казны. В результате ревизии пресекались переходы свободных крестьян, а за казацкой старшиной закреплялись земельные владения и фактическая власть над зависимыми крестьянами.

Ревизорам, которые должны были произвести описание, был дан ряд инструкций — одна общего содержания и четыре частных — для описи:

1. городов,
2. имений казачьих,
3. владельческих и
4. кормных, урядных и монастырских.

Ревизорами наряжались в каждый повет штаб-, обер- и унтер-офицеры, с писарями и рядовыми; они выгоняли народ, строили его шеренгами и затем делали перепись; также поступали они и при переписи скота. Описывалось положение поселений по урочищам, перечислялись общественные здания, указывалось число дворов и бездворных хат, с числом в них жителей, здоровых и больных, и с указанием их болезней и увечий; промыслы и ремесла жителей; земли, их доходность и т. п.

В опись входило также перечисление чиновников, сведения о содержании полиции, о безопасности поселения в пожарном отношении, о призрении нищих. Было описано 3 500 населенных пунктов. Опись не была закончена (за исключением Киевского полка) в связи с русско-турецкой войной 1768—1774 годов.
Благодаря широкой программе, Р. Опись сделалась самым важным источником для изучения экономической истории левобережной Малороссии XVII века. Она уцелела не вся; часть ее, обнимавшая большую половину Полтавской губернии, сгорела во время пожара, в архиве полтавской казенной палаты. Румянцевская опись, обнимающая поднепровские уезды Полтавской губернии, до 1920-х годов находились в библиотеке киевского университета; часть описи, относящаяся к Черниговской губернии, хранится в С.-Петербурге, в библиотеке Императорской академии наук; несколько связок ее, относящихся к южной части Полтавской губернии — в харьковском историческом архиве. В 1920-х годах материалы описи сосредоточились в Киевском центральном Архиве древних актов, а затем в Центральном государственном историческом архиве УССР в Киеве и частично в рукописном отделе Центральной научной библиотеки АН УССР.

Всего опись составляет 969 томов; каждый том имеет от 300 до 1000 листов.
источник

Темы на форуме
ЖОВНИНСКАЯ сотня
ЛУБЕНСКОЙ ПОЛК (1648-1782)
Козацкие полки
Новые Малороссийские полки 19 века

Юрій Савчук НАЦІОНАЛЬНИЙ ГЕРБ ТА ФОРМУВАННЯ ПРАПОРНИЧОЇ ТРАДИЦІЇ В УКРАЇНІ-ГЕТЬМАНЩИНІ (на матеріалах Лубенського полку ХVIII cт.)
Марина Міц РЕКРУТСЬКА ТА ЗЕМСЬКІ ПОВИННОСТІ МАЛОРОСІЙСЬКОГО КОЗАЦТВА в першій половині ХІХ ст . ( за “ Сводом законов Российской империи ”)
Олена Бачинська «МАЛОРОСІЙСЬКІ КОЗАКИ» ХІХ ст.: СОЦІО-ДЕМОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ТЕРИТОРІАЛЬНЕ РОЗСЕЛЕННЯ

Группа в Одноклассниках Бекет (историко-генеалогическая база данных Украины)
http://ok.ru/group/51009110933712

Группа на фейсбуке Родоводи Кременчука
https://www.FB [запрещен в РФ]/groups/kremen.gen/learning_content/?filter=1251647904985802&from_unit_id=303137463719992

ИСТОЧНИКИ ДЛЯ ПОИСКА

Центральный государственный исторический архив Украины в г. Киев (ЦГИАК, ЦДІАК)

Кагамлик (Горби), с., (прип. с.с.* Гриньки, Сидори, хут. Вішневате-Озеро, Копанки, Тимошівка), Чигрин-Дібровської сот. Лубенського п., з 1781 р. Городиського, згодом Хорольського пов. Київського нам., Кременчуцького пов. Полтавської губ., Глобинського р-ну Полтавської обл.

Церква св. Михаїла

Метрична книга
Ф. 127, Оп. 1012, Д. 813(1785); 892(1788); 941(1790); 968(1792); 982а(1793); 1000(1794)
Ф. 127, Оп. 1013, Д. 118а(1786)
Ф. 990, Оп. 1, Д. 1358(1779); 1467(1780)
Сповідний розпис
Ф. 127, Оп. 1015, Д. 17(1750); 36(1763); 98(1789)
Ссылка на описи и фонды ЦГИАК
http://cdiak.archives.gov.ua/b...rb_004.xml

Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769 рр.

ЛУБЕНСЬКИЙ ПОЛК
ЖОВНИНСЬКА СОТНЯ
Горби, село — оп. 1, кн. 424, арк. 40.
Гринки, село* — оп. 1, кн. 424, арк. 40.
Жовнин, містечко — оп. 1, кн. 424, арк. 40, 218—221. Липове, село — оп. 1, кн. 424, арк. 40.
Матвіївці, село — оп. 1, кн. 424, арк. 222—223.
* в оригінальному документі "деревня"
Пояснение о Румянцевской описи:
Румянцевская Опись — так называется перепись населения, с его движимым и недвижимым имуществом, произведенная в Малороссии по распоряжению графа П. А. Румянцева, на основании инструкции, данной ему императрицей Екатериной II при назначении на должность малороссийского генерал-губернатора. Приехав в Малороссию весной 1765 г., Румянцев целое лето употребил на осмотр ее; после этого, в сентябре, он предложил малороссийской коллегии произвести "генеральную опись" Малороссии. При этом имелось в виду, главным образом, разграничить казачье сословие и крестьянское и определить их имущественное состояние на основании юридических данных. Ревизорам, которые должны были произвести описание, был дан ряд инструкций — одна общего содержания и четыре частных — для описи: 1) городов, 2) имений казачьих, 3) владельческих и 4) кормных, урядных и монастырских. Ревизорами наряжались в каждый повет штаб-, обер- и унтер-офицеры, с писарями и рядовыми; они выгоняли народ, строили его шеренгами и затем делали перепись; также поступали они и при переписи скота. Описывалось положение поселений по урочищам, перечислялись общественные здания, указывалось число дворов и бездворных хат, с числом в них жителей, здоровых и больных, и с указанием их болезней и увечий; промыслы и ремесла жителей; земли, их доходность и т. п.

Фонды военных поселений
forum.genoua.name/viewtopic.php?id=3914
ЦГИАК Украины Указатель к фонду 57 Румянцевская генеральная опись Малороссии

ф 763 оп 1 спр 533
Именные списки выборных казаков Лубенского полка

ф51-оп3-спр603, 1-5л
компут Лубенського полку, 22.4.1721

====
ф 51 оп3 Справа №
19333. Ревізія Лубенського полку. 1745 р. — 791 арк.
19343. Ревізія Лубенського полку. 1745 р. — 754 арк.
19345. Ревізія Лубенського полку. 1747 р. — 977 арк.
19402. Ревізія Чорнуської сотні Лубенського полку. 1734 р.

8230 Присяга Єлизаветі Петрівні. 1741-42 - 392р

ІР ф1 спр №
59228 (1од, 2л - 1726р) - Выписка из ревизии Лубенского полка
54333 (726л - 1740р) Ревизия Лубенского полка

Фонды административных и военно-административных учреждений
Полковые канцелярии Левобережной Украины
10 фондов, 1698-1781гг., количество дел 411
Лубенская полковая канцелярия, 1711-1781гг.
Фонд 98

Фонд 51. Генеральна військова канцелярія.
компут Лубенського полку, 22.4.1721
ф51-оп3-спр603, 1-5л

Ф.94 "Полтавська полкова канцелярія". - Оп. 2:
спр. 88-93 - ревізії різних сотень (1763)
спр. 135 - Опис дворів у містечках Полтавського полку (1748), 102 арк.
Оп. 3:
спр. 1 - Генеральний опис маєтностей полтавського полку (1730), 115 арк. (Копія фрагмент (~1/4))

ЦГИАК
1831 год: ф. 1378, по. 1, дело. 5 Дело о наборе казаков в действующие эскадроны малороссийских казацких полков. 1831 г. Арк. 54-72зв. Краткий список людям принятым на службу в малороссийское Казачье войско по Кременчугскому уезду. Унтер-офицеры: вольноопределяющиеся, из казаков – волости Песковской, Песчанской, Омельницкой, Келебердянской, Градижской, Чигриндубровской, Потоцкой Казаки: Города Кременчуга, волости Песчанской – Поселок Власовки, дер. Кохновки, Песчаной, с. с. Рублиовки, Недогарок, волости Хмельницкой – мост. Омельника, с. Запселье, Богомоловка, вол. Потоцкой – мост. Поток, с. Дмитровки, вол. Келебердянский – мост. Келеберды, сел-й Пришиба и Кобелячка, вилл. Песковский, с. Песок, мост. Манжелия, с. Ламане, Мануйловки, Поповки, Броварок, вилл. Жуковской – с. Пирогов, Жуков, д. Сидоров, Гриник, с. Горбов, Опришок, Якрошев, вол. Градижской – гор. Градижская, с. Бабичевки, вол. Чигриндубровской, мост. Чигриндуброва, вол. Градижской.
Ссылка https://uk.m.wikisource.org/wi...1%82%D0%B8

Выборка из картотеки ЦГИАК

Кагамлик
ф.51 оп.3 д.6617 1737р
Кагамлик Власівська сотня Миргородський полк
Про належність до вільних військових маєтків с. Кагамлик та кількість посполитих дворів згідно з ревізією.

ф.127 о.1009 д.8 (1792)
Клірові відомості с.Кагамлик Хорольського повіту

ф.51 о.1 д,172 (1707)
Кагамлиу Чигириндубовької сотні
Имеются сведения что в 1707г хутора Горбы, Сидоры, Гриничи были пожалованы сотнику Лубенского полка Булюбашу из кот. он населил с. Кагаслыки в 1738г село захватил сотник Бутовский , а в 1741г вновь возвращен Булюбашу.

ф.51 о.3 д.11461 (1753)
Хутор Кагамлицкий Городиської сотні Миргородський полк
Про кількість платників консистенського податку у хут. Кагамлицький їх належність та майнове станове розташування

Горби
ф.51 оп.3 д.11461 (1753)
Горби Чигирин Дуб сотні Лубенського полку
Про належність с. Горбів Д.Бульбашу , про кількість дворів майнове розташування та про аеличину податку на утримання регулярної армії.

ф.54 О.1 Д.350,334?
с.Горби Жовнинской сотни
Упоминается с.Горбі , принадлежащее значковому товаришу Демяну Булябашу.

Ф.193 о.2 д.27 (1782)
Горби Городинського повіту
Ведомость о количестве козаков с. Горбы несущих военную службу.

ф.193 оп.1 Д.159 (1782)
с.Горби Городиского повіту
Ревізька казка жителів Городиського повіту Київського намістничества.

ф.127 о.1009 д.6 (1784)
Горби Городинського повіту
Клірові с.Горби

ф.193 о.1 д.639 (1785)
с.Горбы Городиского у.
Ведомость о падеже скота с. Горбы из за отсутствия кормов.

ф.193 о.1 д.2038 (1795)
с.Горби Хорольского у. Полтавской губ.
Ведомость о количестве мельниц с. Горби и их владельцы.

ф.486 о.5 д.44а (1834)
с.Горбы Лубенского уезда Полт.губ.
О представлении в палату у засвидетельствоан. купчей крепости на имение в с. Горбы , проданое помещицей Савицкой В. своей сестре.

Источник: Киевский исторический архив.
Киевская духовная консистория, Метрические книги Лубенской протопопии.1723 г.
Фонд 127 опись 1012 дело 37

Источник:
«Присяга Лубенского полка на верность Анне Иоановне, 1732 год»

Источник: Киевский исторический архив.
«Присяга Лубенского полка на верность Елисавете Петровне, 1741-1742 года»
Фонд 51 опись 3 дело 8230

Источник: Киевский исторический архив.
По реестру Лубенского полка от 1745 года
Фонд 51 опись 3 дело 19343

Источник: Киевский исторический архив.
Реестр Лубенского полка, 1747 год
Фонд 51 опись 3 дело 19345

Источник: Киевский исторический архив.
Исповедные росписи церквей Лубенской протопопии, 1750 год.
Фонд 127 опись 1015

Источник: Киевский исторический архив
Генеральний опис Лівобережної України.(Румянцевская опись 1765-67 гг),
ф. 57, 965 ед.хр

Источник: Киевский исторический архив
В деле: «Присяга Лубенского полка на верность Екатерине Алексеевне, 1762 год»
Фонд 51 опись 3 дело 17163

Источник: Киевский исторический архив.
Исповедные росписи церквей Лубенской протопопии, 1763 год.
Фонд 127 опись 1015

Источник: Киевский исторический архив.
Исповедные росписи церквей Лубенской протопопии, 1768 год.
Фонд 127 опись 1016

Источник: Киевский исторический архив.
Исповедные ведомости: Лубенская протопопия 1779 г. д. 73
Исповедные ведомости: Лубенская протопопия 1784 г. д. 88
Исповедные ведомости: Лубенская протопопия 1790 г. д. 99
Фонд 127 опись 1015

Источник: Киевский исторический архив
Фонды административных и военно-административных учреждений
Канцелярия чиновника особых поручений при Малороссийском военном губернаторе по формированию Малороссийских казачьих полков, г. Лубны Лубенского уезда Полтавской губернии 1832-1833гг
Фонд 1283 Количество описей 1 Количество дел 24.
Источник http://cdtnkfyf.ucoz.ru/forum/38-168-1

Державний архів Полтавської області (ДАПО)

Державний архів Полтавської області (ДАПО)

Вознесенська церква, с. Бориси Кременчуцького пов.
Села: Іванівка, Кагамлик, Мусіївка, Натягайлівка (станом на 1902 р.)
Народження: 1886–1894: ф. 1011, оп. 3, спр. 104; 1895–1906, 1908: ф. 1011,
оп. 3, спр. 105; 1905–1912: ф. 1011, оп. 3, спр. 106; 1909–1914, 1917, 1918: ф. 1011, оп. 3,
спр. 107; 1913–1916: ф. 1011, оп. 3, спр. 108; 1918–1920: ф. 1011, оп. 3, спр. 109
Шлюб: 1886–1894: ф. 1011, оп. 3, спр. 104; 1895–1906, 1908: ф. 1011, оп. 3, спр. 105;
1905–1912: ф. 1011, оп. 3, спр. 106; 1909–1914, 1917, 1918: ф. 1011, оп. 3, спр. 107; 1913–
1916: ф. 1011, оп. 3, спр. 108; 1918–1920: ф. 1011, оп. 3, спр. 109
Смерть: 1886–1894: ф. 1011, оп. 3, спр. 104; 1895–1906, 1908: ф. 1011, оп. 3,
спр. 105; 1905–1912: ф. 1011, оп. 3, спр. 106; 1909–1914, 1917, 1918: ф. 1011, оп. 3,
спр. 107; 1913–1916: ф. 1011, оп. 3, спр. 108; 1918–1920: ф. 1011, оп. 3, спр. 109
информация отсюда http://undiasd.archives.gov.ua/doc/metric-books/mbv4.pdf (см. стр. 537)
Интересуют дела 104-109 оп.3 ф.1011

Пирятинське духовне правління.
Метричні книги, сповідні та клірові відомості – див. географічний покажчик.
Додаток 2 Генеалогічні матеріали у фонді Пирятинського духовного правління Географічний покажчик (ф.801, оп.1,2).
Черевки (спов. оп.1, 1799-1375; 1800-1437; 1801-1523; 1802-1583; оп.2, 1803-57).

ДАПО
Рекрутські присутствія:
Лубенське повітове – ф.986, 51 справа, 1821-1873 рр.
Алфавітні, оглядові і формулярні списки рекрутів, взятих по щорічних наборах із кріпосних селян, козаків і міщан.

В. І. САРАНЧА*
ФОНДИ РЕКРУТСЬКИХ ПРИСУТСТВІЙ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
http://archives.gov.ua/Publicat/AU/AU_1_2018/10.pdf

ДАПО
Фонд 222. Лубенський музей К.М.Скаржинської у с.Круглик Лубенського повіту.
Ревізькі реєстри:
Подвірні описи та матеріали переписів малоросійських козаків, державних селян окремих населених пунктів Зіньківського, Кременчуцького, Лубенського, Роменського, Хорольського повітів Полтавської губернії – опис 1, справи 580, 675-702; 1835-1860 рр.
Мое примечание: опись этого фонда просмотрела по этой ссылке http://drive.google.com/drive/...ncpojn5oKc
Выписала только это:
файл image00623
д.608 Купчая крепость на продажу земли поставмукским? козаком Иваном Карповичем Карпенко козаку Павлу Карпенко за 6 руб 18 июня 1771

ДАПО
Фонд 83. Канцелярія Полтавського цивільного губернатора.
Різні справи про козаків та офіцерів малоросійських кінно-козачих полків – опис 4, справи 10-389; 1855-1858 рр.

ДАПО
Фонд 370. Полтавська межова палата.
Матеріали про землеволодіння різних осіб – описи 1-6, 2025 справ, 1855-1887 рр.

Из сообщения nmash
"есть в ГАПО:
1882 - 1914 Посемейные списки козаков села Белоцерковцы. 830, опись 2, дело 2 "

В корпусе на ул. Зыгина
Фонд 1011. Православные церкви Полтавской губернии ( объединенный архивный фонд).
Дел: 1898; 1722 – 1922 гг.
Опись 3.
Дел: 76; 1855 – 1922 гг.
Метрические книги православных церквей Кременчугского уезда и посада Крюков Кременчугского уезда.
источник forum.genoua.name/viewtopic.php?id=341
З В Е Д Е Н И Й К А Т А Л О Г М Е Т Р И Ч Н И Х К Н И Г , Щ О З Б Е Р І Г А Ю Т Ь С Я В Д Е Р Ж А В Н И Х А Р Х І В А Х У К Р А Ї Н И

Державний архів Полтавської області (список интересных фондов)

из сообщения Garbuz отсюда https://forum.vgd.ru/post/289/24921/p946871.htm#pp946871
Зведений хронологічний реєстр архівних джерел для вивчення історичних даних
Лубенської ( 2 Лубенської) сотні Лубенського полку та Лубенського повіту
в 18 - 19 століттях

Офіційний веб-портал Державної архівної служби України
М. Ю. ЧИРКОВА, В. В. КОРОТЕНКО * МАТЕРІАЛИ ГЕНЕАЛОГІЧНОГО ХАРАКТЕРУ В ДЕРЖАВНОМУ АРХІВІ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГА Черкасской области
https://www.ck.archives.gov.ua/files/2019-11-26-8640.pdf
Фонд 446 Оп.1 дело 141 Сведения о количестве земли в м.Жовнино, числящейся по межевым документам во владении общества козаков села Горбы Кременчугского уезда за 1888-1889 г.г. - 2 листа

РГАДА
ф. 248, оп. 108 и 124 есть сведения о переписях населения Малороссии 1723 - 1725,
ревизские книги Лубенского полка 1730,

РГАДА. ф.248 (Сенат).
Малороссийская экспедиция Сената. Переписная книга Лубенского полка за 1757 г.

Институт рукописей Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского
фонд1 спр №
59228 (1од, 2л - 1726р) - Выписка из ревизии Лубенского полка
54333 (726л - 1740р) Ревизия Лубенского полка

Найдено в инете:
Сведения по источникам в архивах
http://cdtnkfyf.ucoz.ru/forum/38-134-1
значительная часть метрических церквей Полтавской губернии погибла в годы ВОВ (1941-1945)
Отсутствие метрических книг – весьма печально. Но не трагично!
Отсутствие метрических книг, как одного из основных документальных источников влечёт за собой необходимость проработки значительного массива дополнительных документальных источников. На наш взгляд, интересны для Вашего исследования будут следующие фонды Государственного архива Полтавской области:

- Ф-222 «Скаржинская Екатерина Николаевна (1852-1932) - краевед, член этнографического, археологического и антропологического обществ, с. Круглик Лубенского уезда Полтавской губернии», содержащий 2649 дел, в том числе и ревизские реестры и подворовые списки некоторых населенных пунктов Лубенского уезда (подлежит уточнению – наличие документов по с. Новаки и д. Клепачи);
- Ф-986 «Лубенское уездное рекрутское присутствие» содержащий 51 дело за 1821-1873 годы;
- другие
фонд Ф-417 «Бюро Южнорусской областной земской переселенческой организации, г. Полтава Полтавской губернии», содержащий 8 дел за 1913-1917 годы. то возможно в этих делах и найдется упоминание о переселении предков на Дальний Восток.
Проходные свидетельства и паспорта – основные документы для переселенцев. Например, за период с 1 февраля по 1 апреля 1912 года и Полтавской губернии по проходному свидетельству переселялось 904 человека, а по паспортам – 571 человек. Документы ходоков – хоодаческие свидетельства и паспорта. За тот же период из Полтавской губернии было 166 ходоков с ходаческими свидетельствами и 35 ходоков с паспортами. Одним словом, нужно искать и другие документы. Сведения о Ваших предках-переселенцах, возможно, есть в документах регистрационных пунктов (Сызрань, Челябинск, др.).Число «ходоковъ, прошедших за Уралъ въ текущемъ (1912 г.) и въ прошломъ году, за период съ 1-го января по 14- мая» из Полтавской губернии составило: в 1911 г. – 2351 чел., а в 1912 г. – 924 чел. Потоки ходоков из Полтавской губернии распределялись по регистрационным пунктам, следующим образом: через Сызрань прошло 136 ходоков, а через Челябинск – 788 ходоков. Всего за период с 1 января по 1 мая 1912 года через Челябинский регистрационный пункт «по телеграфным сведениям Челябинского агента М.Я. Шенфогеля» «прошло» 3736 переселенцев и ходоков из Полтавской губернии. Возможно, в Государственном архиве Челябинской области есть соответствующий фонд.
Для достижения цели придется работать не только с фондами Государственного архива Полтавской области, Центрального государственного исторического архива в г. Киеве, но и Института рукописей Национальной библиотеки Украины имени В.И. Вернадского.
В Институте рукописей есть в фонде Лазаревского есть несколько интересных дел. Среди них: Ревизская книга Лубенского полка за 1740 год, а также 425-листное дело «Материалы для истории Лубенского полка».
это отсюда http://cdtnkfyf.ucoz.ru/forum/38-9-1

Журнал Генеалогический вестник 51
М.Ю. Чиркова, В.В. Коротенко
Генеалогический и биографический поиск в Государственном архиве Полтавской области: возможности и проблемы
Датой основания Государственного архива Полтавской области считается 9 августа 1918 года. Именно тогда группа местной интеллигенции основала при музее губернского земства Центральный исторический архив Полтавщины. Впоследствии название архива неоднократно изменялось: с 4 августа 1922 года –
Губернский исторический архив, с октября 1925 года – исторический архив при Полтавском окружном архивном управлении, с июня 1926 года – Полтавский краевой исторический архив, с 1 марта 1932 года – Полтавский государственный исторический архив, с сентября 1937 года – Полтавский областной исторический архив, с 29 марта 1941 года – Государственный архив Полтавской области, с 4 октября 1958 года – Полтавский областной государственный архив, с 7 августа 1980 года – Государственный архив Полтавской области (ГАПО).

Кроме того, еще в двух городах Полтавской губернии (впоследствии области) – Лубнах (с 1918 года) и Кременчуге (с 1920 года) – существовали крупные архивохранилища, имевшие в 1941 году статус филиалов областного архива и ликвидированные в сентябре 1945 года в связи с утратой основной части документов в годы Великой Отечественной войны. В нашем кратком очерке остановимся на трагической судьбе документов Полтавщины дореволюционного и довоенного периодов, в частности, безвозвратно утраченного массива документов генеалогического характера, и на характеристике того немногого, что сохранилось. Следует отметить, что в 1903‒1919 годах осуществляла свою деятельность Полтавская ученая архивная комиссия, члены которой не только обследовали состояние, но и издали описание с краткой характеристикой всех ведомственных архивов государственных, общественных и религиозных учреждений Полтавской губернии. Благодаря этому описанию, а также ряду публикаций в «Трудах Полтавской ученой архивной комиссии» сейчас можно составить представление о том, какой огромный комплекс документов не сохранился из-за социальных потрясений и военных действий, проходивших на территории Украины в ХХ столетии.

В период Гражданской войны архивы уничтожались в ходе боевых действий представителями всех властей и группировок. Кроме того, сохранилось множество свидетельств использования дореволюционных фондов для канцелярских нужд или даже оклеивания окон и растопки печей. В мирное время уничтожение архивов продолжилось. Функционирование советской бюрократической системы требовало большого количества бумаги, однако существовали трудности с сырьем для ее производства. Тогда Совнаркомом Украинской ССР было принято решение об использовании для нужд бумажной промышленности архивов, и, в первую очередь, документов дореволюционных учреждений. С этой целью была создана Особая Всеукраинская архивная комиссия (ОВАК), определявшая порядок списания документов архивов для производства бумаги.

Во всех губернских городах организовывались комиссии по изъятию и утилизации ненужных архивных материалов, подведомственные ОВАК. В их функции входили: надзор за своевременным и точным выделением из всех архивов документов, подлежащих хранению (ценных в практическом и научном отношениях); отбор и передача в Главбумагу (главное управление государственными предприятиями бумажной промышленности) архивных материалов, не имеющих деловой и научной ценности.
Полтавская комиссия по исключению из использования ненужных архивных материалов (Губархив) начала работать 8 августа 1920 года. Уже на первом заседании комиссия решила передать в отдел утилизации архивы контрольной и казенной палат, почтово-телеграфного ведомства, банковских учреждений, кооперативов и кооперативных объединений. С одной стороны, Губархив должен был как можно больше материалов передать в отдел утилизации, с другой стороны – содействовать сохранению ценных исторических документов.

Из имеющихся на хранении 600 тысяч пудов архивного материала Губархив в сентябре 1920 года планировал утилизировать 400 тысяч пудов. Очевидно, прогноз
ненужных архивных материалов оказался завышенным, так как уже в январе 1921 года Полтавский отдел утилизации предполагал утилизировать только 160 тысяч пудов. Следует отметить, что штат отдела утилизации составлял до 300 сотрудников, а Губархива – только 25. В своей работе сотрудники архивной комиссии руководство-
вались временной инструкцией «О порядке изъятия деловых, научных и ненужных архивов», согласно которой архивы государственного казначейства, контрольной палаты, банковской системы, нотариата, полицейских управлений и некоторых других дореволюционных учреждений и предприятий как не представляющие значительного научного интереса подлежали переработке.

Даже заведующий Центральным историческим архивом Полтавщины И.Рыбаков считал, что документы контрольной палаты, 36-го пехотного Орловского и 33-го пехотного Елецкого полков, Петровского Полтавского кадетского корпуса, Полтавского института благородных девиц, Полтавского реального училища, гимназий, духовной и учительской семинарий, других учреждений и организаций имеют весьма незначительную научную ценность. Полтавская архивная комиссия прекратила свою деятельность 5 ноября 1921 года. Она передала отделу утилизации в 1920 году 16.659 пудов бумаги, а в 1921-м – 12.378 пудов.

Сейчас невозможно определить научную и практическую ценность этих документов. Однако некоторые результаты поддаются сравнению: так, с 8 августа по 1 декабря 1920 года было отправлено на переработку 12.253 пуда, а на хранение в Центральный исторический архив Полтавщины – 600 пудов. В ноябре 1922 года Совнарком Украинской ССР принял постановление об охране архивов, значение которых советская власть наконец осознала. Таким образом, масштабная утилизация архивных фондов дореволюционного периода практически прекратилась, продолжилась их концентрация в государственных архивохранилищах, начались научно-техническая обработка и использование.

Непоправимый ущерб архивным учреждениям области был нанесен в годы Великой Отечественной войны, поскольку лишь незначительную часть их сокровищ (108,5 тысяч единиц хранения) удалось эвакуировать в город Балашов Саратовской области, затем в город Шадринск Курганской области. Основной массив эвакуированных
архивов составили фонды ликвидированных в ходе административно-территориальных преобразований органов власти и государственного управления за 1919‒1930 годы, а также документы жандармерии, полиции и губернаторов. Из-за отсутствия своевременных директив Архивного управления НКВД Украинской ССР и перечня документов, подлежащих эвакуации, на оккупированной территории осталась не только большая часть фондов «эпохи феодализма», но также документы райисполкомов, сельсоветов и других советских учреждений [7 – С. 53]. Экстремальные условия эвакуации стали причиной частичной утери архивных документов, нарушения структуры научно-справочного аппарата архива, а в дальнейшем – попадания фондов ГАПО после реэвакуации в другие архивы.

Фонды, остававшиеся на временно оккупированных территориях, частично подверглись разграблению и вывозу оккупантами. Основной массив документов, хранившихся в Полтаве в трех зданиях – архива, краеведческого музея (хранилось наибольшее количество документов), облисполкома (всего 1.572.795 единиц хранения и 40 тысяч книг научно-справочной библиотеки), а также находившихся на хранении в Кременчуге (467.636 единиц хранения) и Лубнах (672.430 единиц хранения), включен в списки военных потерь архивов, как сожженные оккупантами при отступлении [5 – С. 649, 833–834]. Всего во время немецкой оккупации Полтавской области погибло 2.712.861 единиц хранения архивных документов.

Например, из частично сохранившегося научно-справочного аппарата довоенного периода можно узнать, что до 1941 года в государственных архивах Полтавщины хранились документы около 50 религиозных учреждений, из которых на сегодняшний день утраченными считаются следующие фонды:
Ф. 259. Полтавский епархиальный совет. 1902‒1921 гг.;
Ф. 736. Постоянное совещание при епископе на Полтавщине. 1896‒1921 гг.;
Ф. 1654. Постоянное епархиальное попечительство о бедных духовного сословия. 1827–1907 гг.;
Ф. 1654. Алексопольское духовное правление. 1785‒1797 гг.;
Ф. 2746. Зеньковское духовное правление. 1789‒1844 гг.;
Ф. 1865. Кобелякское духовное правление. 1778‒1783 гг.;
Ф. 2755. Козельщинское духовное правление. 1789‒1845 гг.;
Ф. 2756. Киевское духовное правление. 1771 г.;
Ф. 2749. Полтавское духовное правление. 1760‒1849 гг.;
Ф. 2745. Документы митрополита Киевского и Галицкого. 1720‒1780 гг.;
Ф. 2748. Киевская духовная консистория. 1741‒1802 гг.;
Ф. 2758. Переяславская духовная консистория. 1739‒1802 гг.;
Ф. 2750. Черниговская духовная консистория. 1701‒1800 гг.;
Ф. 2751. Новороссийская духовная консистория. 1798‒1804 гг.;
Ф. 1621. Полтавская духовная семинария. 1887‒1919 гг.

Наличие фондов учреждений других регионов объясняется тем, что территория Полтавщины входила в их состав. В ГАПО отложились документы о деятельности религиозных учреждений в пределах Полтавской губернии. Например, в опись Черниговской духовной консистории внесены дела, касающиеся религиозной жизни Гадячского, Глинского, Зеньковского, Прилукского уездов. Можно только догадываться, сколько метрических книг, клировых и исповедных ведомостей утрачено
безвозвратно.

Однако следует заметить, что ограниченность во времени, трудовых и материальных ресурсах, а также плохая организация эвакуации и реэвакуации архивных материалов стали причиной того, что какая-то часть архивных фондов и коллекций не была возвращена в архивы по месту хранения. Например, ряд архивных
фондов и коллекций документов, которые по территориальной принадлежности, принципу происхождения фондов относились до 1941 года к ГАПО, сейчас находятся в Центральном государственном историческом архиве Украины в г. Киев (ЦГИАК Украины). Среди них можно назвать фонды Полтавской городовой ратуши (Ф. 1566), Полтавского градского суда (Ф. 1726), Кременчугского городского магистрата (Ф. 955), личный фонд известного полтавского краеведа, историка, члена Полтавской ученой архивной комиссии И.Ф. Павловского (Ф. 267) и др. [4 – С. 212, 217].

Как свидетельствуют учетные документы, часть архивных фондов ГАПО в августе 1943 года была отправлена в Краевое управление архивами, библиотеками и музеями при рейхскомиссаре Украины, откуда вместе с документами Киевского центрального государственного архива древних актов (КЦГАДА) вывезена оккупантами в город Каменец-Подольский. Там в областном архиве они пролежали до 1946 года, когда были возвращены в Киев, так как по учетным документам уже числились в составе
КЦГАДА.

Пока не изучены пути миграции метрических книг из фонда Полтавской духовной консистории, определенная часть которых также находится в ЦГИАК Украины (Ф. 224) [5 – С. 17, 24‒25]. После освобождения Полтавы в сентябре 1943 года выяснилось, что из более чем полуторамиллионного фонда областного архива, остававшегося в оккупированном городе, уцелела всего 381 единица хранения. Документы ГАПО, находившиеся в Шадринске, реэвакуированы в январе 1945 года [7 – С. 54].
На сегодняшний день в ГАПО сохранилось крайне мало документов дореволюционного периода и периода Гражданской войны не только из-за их утраты во время Второй мировой войны. Одной из причин скудости источниковой базы по истории Полтавщины до 1945 года является высокий уровень централизации советской
архивной системы и ее украинского сегмента в том числе. Сохранились списки передачи в 1937‒1938 годах тогда еще Полтавским областным историческим архивом Центральному архиву революции и Всеукраинскому военно-историческому архиву 159 и 170 архивных фондов соответственно.

Например, среди них значились фонды, хранящиеся сейчас в центральных украинских архивах: в ЦГИАК Украины – Полтавского губернского жандармского управления и помощников его начальника по уездам губернии (Ф. 320 и др.), Полтавской полковой канцелярии (Ф. 94); в Центральном государственном архиве высших органов власти и управления (ЦГАВО) Украины – Полтавского губернского общественного комитета (Ф. 996), Полтавской губернской земельной комиссии Министерства земельных дел Украинской державы (Ф. 999), Полтавской губернской конторы Государственного хлебного бюро при Министерстве труда Украинской державы (Ф. 1011), волостных и уездных органов власти и др.

Наиболее ценный в генеалогическом отношении фонд Пирятинского духовного правления (Ф. 801) поступил в ГАПО уже после войны. Кроме этого, некоторое количество генеалогической информации отложилось в фондах Полтавской духовной консистории (Ф. 706) и коллекции документов православных церквей Полтавской губернии (Ф. 1011, оп. 1). В частично сохранившемся фонде Пирятинского духовного правления имеется довольно большое (по сравнению с другими фондами госархива области) количество документов генеалогического характера – всего около 318 метрических книг и около 1400 дел исповедных росписей церквей Пирятинского и части Лохвицкого уездов Полтавской губернии за 1758–1857 годы. Это преимущественно документы церквей отдельных населенных пунктов Полтавской губернии, входящих в настоящее время в состав Гребенковского, Пирятинского, Чернухинского районов Полтавской области, а также в состав Яготинского района Киевской области, некоторых районов Черкасской и Черниговской областей.

Фонд 706 – это, скорее, не фонд духовной консистории, а чудом уцелевшие разрозненные документы религиозных учреждений, среди которых есть метрические книги и исповедные ведомости некоторых православных церквей Золотоношского, Константиноградского, Кременчугского и Переяславского уездов за 1799‒1917 годы. Хотя эти документы относятся в основном к населенным пунктам, входящим в настоящее время в состав Киевской, Харьковской и Черкасской областей, однако именно такая
информация является особенно ценной для потомков полтавчан, переселившихся в другую местность.

До 2002 года в фонде № 1011 (Православные церкви Полтавской губернии) хранилось сравнительно небольшое количество метрических книг и исповедных ведомостей церквей некоторых населенных пунктов губернии за XVIII–XX века. Однако, в связи с окончанием срока хранения документов, городские и районные отделы регистрации актов гражданского состояния (ЗАГС) в 2002 году начали передачу в ГАПО метрических книг православных церквей Полтавской губернии. На сегодняшний день все
отделы ЗАГС Полтавской области передали на государственное хранение в фонд «Православные церкви Полтавской губернии» все имеющиеся метрические книги по населенным пунктам, входящим сейчас в состав Гадячского, Глобинского, Гребенковского, Зеньковского, Кобелякского, Козельщинского, Котелевского, Кременчугского, Лохвицкого, Лубенского, Оржицкого, Пирятинского, Семеновского, Хорольского, Чернухинского районов, а также города Полтавы. Сегодня в фонде 1011 насчитыва-
ется 2.553 метрические книги православных церквей Полтавской, частично Херсонской и Харьковской губерний за 1722‒1922 годы.

Они являются ценнейшей частью архивного собрания Полтавщины генеалогического характера. К сожалению, не сохранились материалы Всероссийской переписи населения 1897 года по Полтавской губернии, также практически полностью утрачены материалы ревизий. В фонде Полтавской казенной палаты (Ф. 370) имеются неполные ревизские сказки девяти сел Переяславского уезда за 1850 год.

Сведения генеалогического характера можно найти в личных фондах, в первую очередь, в фонде известной полтавской меценатки, исследовательницы древностей Екатерины Николаевны Скаржинской (Ф. 222). Она собрала богатейшую коллекцию документов, касающихся генеалогии двух десятков полтавских дворянских родов, а также разрозненных ревизских сказок и подворных описей ряда населенных пунктов Полтавской губернии. Наиболее интересной среди них является довольно объемная «Ревизская сказка местечка Опошни» 1835 года.

Следующую группу архивов генеалогического характера составляют фонды губернского и уездных рекрутских присутствий (Ф. 976‒988), в которых хранится около тысячи дел за 1818‒1873 годы. Следует отметить, что работать с документами присутствий довольно проблематично ввиду отсутствия во многих случаях алфавитных указателей. В фондах волостных правлений (Ф. 776, 829‒834, 1008 и 1059) имеются списки жителей некоторых сел. Списки землевладельцев, карточки учета земель по состоянию на 1911 год, как дворян, так и крестьян, можно найти в фондах Гадячской, Лохвицкой и Пирятинской земских уездных управ (Ф. 649, 612 и 828), а небольшое количество разрозненных материалов – в фонде Полтавской межевой палаты (Ф. 370).

Комплекс личных дел чиновников Полтавской губернии хранится в фондах Полтавского губернского правления (Ф. 80), канцелярии Полтавского гражданского губернатора (Ф. 83), Полтавской губернской тюремной инспекции (Ф. 319), Полтавского и Лубенского окружных судов (Ф. 540 и 776) и др. В фонде Полтавского дворянского депутатского собрания (Ф. 379) не сохранилось ни одного дела о признании в дворянстве и внесении в дворянскую родословную книгу. В нем имеются
опубликованные в 1898‒1904 годах «Список дворян, внесенных в дворянскую родословную книгу Полтавской губернии» и приложения к нему (переизданы в переработанном виде в 2013 году московским издательством «Старая Басманная»), а также изданные в 1913 и 1916 годах списки потомственных дворян губернии.

Довольно интересными, хотя и не слишком информативными являются фонды Распорядительного бюро по делу об отыскании наследства гетмана Полуботка (Ф. 535) и Общества лиц, записанных в родословные книги Полтавской губернии (Ф. 1001). Научно-справочная библиотека архива хранит «Памятные книжки» и «Адрес-календари» Полтавской губернии за отдельные годы, «Полтавские епархиальные ведомости» за 1863‒1917 годы, печатные клировые книги Полтавской епархии
(1890, 1902 и 1912 гг.), «Труды Полтавской ученой архивной комиссии» (Выпуски 1‒15, за 1905‒1917 гг.), «Труды Полтавского церковного историко-археологического комитета» (выпуски 1‒3, за 1908‒1912 гг.), «Материалы к истории Петровского Полтавского кадетского корпуса» (Выпуски 4‒13, 1907‒1916 гг.) и др.

Краткие сведения о фондах Государственного архива Полтавской области генеалогического характера были опубликованы в «Известиях Русского генеалогического общества» в 2000 году. Следствием отсутствия свободных площадей в архивохранилищах, а также многолетней традиции ведомственной системы хранения документов стало то, что накануне Второй мировой войны в Полтавском архиве хранилось мало документов генеалогического характера советского (довоенного) периода. Например, совсем отсутствовали книги записей актов гражданского состояния, материалы переписей населения. В последние годы в связи с окончанием 75-летнего срока хранения в ГАПО приняты практически все хранившиеся ранее в отделах ЗАГС книги записей актов гражданского состояния по населенным пунктам, входя-
щим сейчас в состав большей части районов Полтавской области по 1938 год включительно. Комплектность различна – от одного-двух до нескольких десятков дел.

Составляется географический указатель к фонду. В фондах органов власти имеются списки избирателей и лишенных избирательных прав в 1920-х годов (по Полтав-
скому и Лубенскому округам, городу Кременчугу), списки раскулаченных по некоторым районам Полтавского округа (1930 г.), а также дела о службе сотрудников окружных судов, окружных и губернского исполкомов. Однако эти виды документов сохранились не полностью.

На протяжении последнего десятилетия ГАПО в рамках выполнения программы «Архивные собрания Украины» подготовлены и опубликованы два тома из серии «Аннотированные реестры описей». На веб-сайте архива (poltava.archives.gov.ua) в разделе с названием аналогичной программы можно ознакомиться с электронными версиями этих специальных справочников в формате PDF: том 1 – фонды досоветского периода; том 2, части 1 и 2 – фонды советского периода. Изданный в соответствии с вышеуказанной программой том 4 справочника «Сводный каталог метрических книг, хранящихся в государственных архивах Украины» представлен на веб-сайте Украинского научно-исследовательского института архивного дела и документоведения (undiasd.archives.gov.ua) в разделе «Публикации на портале».

Кроме того, сотрудниками ГАПО опубликованы в местных изданиях перечни и обзоры генеалогических материалов (метрических книг и исповедных ведомостей).

Литература и источники
Государственный архив Полтавской области (ГАПО). Ф. р-1505. Оп. 1. Д. 51.
Зведений каталог метричних книг, що зберігаються в державних архівах України: міжархів. довідник: Т. 4: Метричні книги у фондах державних архівів Донецької, Івано-Франківської, Луганської, Одеської та Полтавської областей / Укрдержархів, Укр. наук.-досл. ін-т архів. справи та документознавства; упоряд: В. Бондарчук, Г. Волкотруб, С. Зворський. К., 2012. С. 522‒733; Коротенко В.В. Генеалогічні матеріали у фонді Полтавської духовної консисторії (Державний архів Полтавської області). Географічний покажчик (ф. 706, оп. 2, 3, 4, 5) // Полтавські єпархіальні відомості. 2002. № 8. С. 87‒98; Коротенко В.В. Генеалогічні матеріали у фонді Пирятинського духовного правління. Державний архів Полтавської області. Географічний покажчик (ф. 801, оп. 1, 2) // Полтавські єпархіальні відомості. 2003. № 9. С. 136‒156; Донских В.С., Корицький О.М., Коротенко В.В. Каталог метричних книг православних церков, що зберігаються у Державному архіві Полтавської області // Полтавські єпархіальні відомості. 2005‒2006. № 11–12. С. 196‒228; Донских В.С., Корицький О.М., Коротенко В.В. Каталог метричних книг православних церков, що зберігаються у Державному архіві Полтавської області (продовження) // Полтавські єпархіальні відомості. 2010‒2011. № 13–14. С. 156‒198.
Коротенко В.В. Генеалогические материалы в Государственном архиве Полтавской области (Украина) // Известия Русского генеалогического общества. Вып. 11. СПб., 2000. С. 62‒71.
Мокляк В. Джерела до історії Полтавського полку (середина ХVІІ – кінець ХVІІІ ст.ст. // Архівний збірник до 80-річчя Державного архіву Полтавської області. Полтава: «Полтава», 1998. С. 186‒217.
Національний реєстр втрачених та переміщених архівних фондів. Кн. 1: Архівні фонди України, втрачені в період Другої світової війни [Електронний ресурс] / Держкомархів України, УНДІАСД; редкол. тому: Г.В. Боряк, І.Б. Матяш, К.Є. Новохатський, Г.В. Папакін; упоряд.: К.І. Климова (кер. проекту), Н.П. Московченко, Н.П. Павловська. К., 2007. 1032 с.
Павловский И.Ф. Описание архивов Полтавской губернии. Полтава, 1915. 62 с.
Рямова О. Відділ зберігання, обліку та довідкового апарату Державного архіву Полтавської області / Архіви і документальна спадщина Полтавщини: минуле, сучасне, перспективи (1903– 2003). Архівний збірник на посвяту 100-річчя Полтавської вченої архівної комісії. Полтава: АСМІ, 2003. С. 50‒61.
Чиркова М.Ю. Утилізація архівів як засіб боротьби з паперовою кризою в 20-х роках (на прикладі Полтавщини) // Архівний збірник до 80-річчя Державного архіву Полтавської області. Полтава: «Полтава», 1998. С. 40‒52.
Яненко З.П. Проблема втрат першоджерел з історії християнства на Полтавщині // 2000-ліття християнства – славна віха в історії людства: Матеріали наукових читань, 4 січня 2000 р. Полтава: АСМІ, 2000. С. 59‒62.
(Журнал Генеалогический вестник 51 см. в Моих документах)

РГИА
Ф. 577 ГЛАВНОЕ ВЫКУПНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ МФ (сканы есть в Призидентской библиотеке)
Опись 30

Гриньки

Ф. 577 Оп. 30 Д. 742 Дело о выкупе земельных наделов временнообязанными крестьянами у Аршеневской С.Е. деревни Гриньков. (Полтавская губ.) 31 июля 1884 г. - 13 февраля 1886 г. 39 листов ОЦ
https://rgia.su/object/5418151
https://www.prlib.ru/item/1109948

Ф. 577 Оп. 30 Д. 795 Дело о выкупе земельных наделов временнообязанными крестьянами у Лисенко В.Р. и О.Е. деревни Гринок. (Полтавская губ.) 16 октября 1864 г. - 15 октября 1871 г. 96 листов ОЦ
https://rgia.su/object/5418253
https://www.prlib.ru/item/1110101

Ф. 577 Оп. 30 Д. 806 Дело о выкупе земельных наделов временнообязанными крестьянами у Мартоса Н.А. деревни Гринек. (Полтавская губ.) 1 июля 1863 г. - 27 августа 1864 г. 34 листов ОЦ
https://rgia.su/object/5418275
https://www.prlib.ru/item/1110134

Горбы

Ф. 577 Оп. 30 Д. 827 Дело о выкупе земельных наделов временнообязанными крестьянами у Родзянко М.Г. селения Горбов. (Полтавская губ.) 2 декабря 1863 г. - 20 июля 1864 г. ОЦ
https://rgia.su/object/5418317
https://www.prlib.ru/item/1110196

Сидоры ???

Ф. 577 Оп. 30 Д. 847 Дело о выкупе земельных наделов временнообязанными крестьянами у Устимович А.П. селения Сидоров. (Полтавская губ.) 30 декабря 1863 г. - 2 декабря 1864 г. ОЦ
https://rgia.su/object/5418357
https://www.prlib.ru/item/1110256

РГИА
Ф. 577 ГЛАВНОЕ ВЫКУПНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ МФ
Опись 50 Ф. 577 ГЛАВНОЕ ВЫКУПНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ МФ (сканы есть в Призидентской библиотеке)
Опись 30" rel="nofollow" target=_blank>

==================================
ПОЛЕЗНЫЕ ССЫЛКИ
Где искать полтовчан?

Группа в фейсбуке где сообщают про встретившиеся МК из других городов
https://www.FB [запрещен в РФ]/groups/zaguliaky/?ref=share

Группа в фейсбуке Генеалогия и семейная история
https://www.FB [запрещен в РФ]/groups/169714816510441

Населення м. Кременчук - Архівні документи
https://uk.wikisource.org/wiki..._документи

Краєзнавчий та генеалогічний кадастр Полтавщини
http://poltava-cadastr.blogspot.com/

Где искать жителей Полтавщины
https://business.dp.ua/vosp/site.htm

В 1911 году семейство Жетенко Анисима Фомича переселилось в Томскую губернию из с. Горбы Кременчугского уезда Глобинской волости Полтавской губернии