Ивано-Франковская область - общие вопросы

Balymba написал:

[q]

Хоча тільки 14 квітня 1941 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР про реєстрацію громадського стану в Західних областях України, за яким у священиків вилучали церковні книги.

[/q]

Тобто фізично могли не встигнути вилучити все до початку війни.
Цікаво, а де зберігається той опис-передачі метричних книг римо-католицької парафії м. Борислава? Можливо, якщо пошукати, можна знайти і інші описи передачі?
Що ще цікаво:

Війна перервала роботу архівістів. Основні документи не були ева-
куйовані, а вивезені таємні фонди та документація архіву, в т. ч. облікова,
потрапили під бомбардування неподалік станції Жмеринка. Згідно з актами
від 12.08. та 10.11.1944 про збитки, завдані нацистською окупаційною вла-
дою архівним органам м. Станіслава, 167 550 од. зб. та 1200 видань було
знищено і вивезено за межі України: до Німеччини – матеріали політичних
організацій та документи про стан економіки Станіславського воєводства,
до Гданська – фонди польських військових установ та дефензиви, до Крако-
ва – невелику групу документів з фонду Станіславського воєводського уп-
равління, до Львова – справи інвалідів та єврейські метричні книги. Оскіль-
ки відновити довоєнні облікові дані немає можливості, вивезені матеріали
не включені до реєстру втрачених національно-культурних пам’яток, і на
сьогоднішній день їх подальша доля потребує спеціального дослідження.

Тобто щонайменш єврейські метричні книги було вивезено. Правда, до Львова, але хто знає, що ще та куди ще вивозилося.

Vladimir Stadnichuk написал:

[q]

Balymba написал:

[q]

Мене шокувала взагалі мізерність збережених документів австрійського періоду.

[/q]

То, може, встигли вивезти ще за Австрії? Чи русинські метрики їм були ні до чого?

[/q]

Я маю на увазі не стільки метрики - стільки інші документи, які мене цікавлять - матеріали повітових судів, нотаріусів, адвокатів - тут моя колекція( із приватних архівів - в основному копії) як не парадоксально набагато краща ніж в ДАІФО.

Balymba написал:

[q]

Я маю на увазі не стільки метрики - стільки інші документи, які мене цікавлять - матеріали повітових судів, нотаріусів, адвокатів - тут моя колекція( із приватних архівів - в основному копії) як не парадоксально набагато краща ніж в ДАІФО.

[/q]

А в який спосіб, якщо не секрет, ці документи потрапили не до державного, а до приватних архівів :-)?

Balymba написал:

[q]

Більше інформації можна найти на сайті УГТ в темі "РАЦСИ в Галичині в 1940 роки" (там посилання на інформацію з якої скопіював витяг"

[/q]

Повторю процитоване Вами та додам трохи.

1. Також пройшли суттєві зміни стосовно реєстрації актів громадського стану (народження, шлюби, смерті). До цього часу ці записи проводилились у метричних книгах костела та церков міста. Розпорядженням нових властей, десь на початку весни 1940 р., в місті було утворено Бориславський міський ЗАГС (відділ записів актів громадського стану), який підпорядковувався НКВС УРСР і видавав різні посвідки громадянам міста. У зв’язку з цим, із церков та костелів міста було вилучено всі метричні книги. Так, згідно опису-передачі метричних книг римо-католицької парафії м. Борислава довідуємося, що від пароха кс. А. Осіковіча 4 травня 1940 р. члени комісії: Романчук, Премловко та Тарнавський прийняли 21 книгу. Хоча тільки 14 квітня 1941 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР про реєстрацію громадського стану в Західних областях України, за яким у священиків вилучали церковні книги.

2. З метричної книги костела за 1940-1944 рр., народження та хрещення, яка зберігається в Бориславському міському РАГСі, довідуємося про часті записи хрещення дітей, які народилися декількома роками раніше, і з тих чи інших причин були хрещені у костелі.

3. 9 вересня 1944 р. усі метричні книги з церков та костелів знову були передані міському ЗАГСу. В одній метричній книзі зустрічаємо такий запис: „ Дня 9. ІХ. 1944 р. Метрикальні книги перебрав від священників державний уряд: Бюро Запису Актів громадського стану в скорочені „ЗАГС”.

Тобто, під час війни метрики, схоже, знаходилися у церквах. І ще дещо:

Тож у 1946 р. кс. Тадеуш Лонцкі останнім транспортом виїхав до Польщі і забрав із собою більшість рухомого майна з трьох костелів, а дещо, що не можна було вивезти, було спалено.... В Архіві Перемиської Митрополії знаходиться декілька неповних метричних книг з 1805-1946 рр.

Отже, якась частина метрик римо-католиків поїхала до Польщі.

Щойно спілкувався з паном Олегом Микуличем – автором дослідження «Римо-католицькі костели м. Борислава та їх парафіяни під час Другої світової війни та в перші повоєнні роки».
Щодо опису-передачі метричних книг римо-католицької парафії м. Борислава каже, що то, скоріш за все, був не окремий документ з архіву, а запис у метриці. «Скоріш за все», бо дослідження велося 7 років тому і деякі деталі вже забулися. Непрямими підтвердженнями є те, що:
- до архівів з цього приводу не зверталися;
- запис про другу (післявоєнну) передачу метрик з церкви до РАЦСу міститься в метричній книзі.
Тобто в метриках за 1940-1941 роки, що наразі ще зберігаються у РАЦСі, можуть бути подібні описи-передачі.
Щодо «старих» метрик розповів наступне: старі метрики, в яких було записано людей, що вже мали померти, з церков не вилучали. Якщо рахувати від 1940-го, то 1940 - 75 = 1865.
А те, що до РАЦСів в деяких випадках було вилучено більш старі книги (1831, 1832, 1837) може пояснюватись тим, що парафія була невеликою і книга, яка містила 1865-1940, починалася у 1831-му, 1832-му, 1837-му…
Щодо долі «старих» метрик, то вони залишалися у церкві і їх могли забрати додому під час закриття церкви, здати на макулатуру, знищіти, передати до якогось краєзнавчого музею. Пан Олег стверджує, що випадки присутності старих метрик у приватних архівах, бібліотеках, колекціях були/є непоодинокими.
Навів також приклад того, як один з дослідників знайшов стару метрику в одному з львівських музеїв.
Таким чином, старі метрики мого Жукова, скоріш за все, згоріли разом з церквою. А якщо і збереглися, можуть бути де завгодно – від чиєїсь скрині у самому Жукові, до краєзнавчого музею Городенки, Коломиї, Обертина чи Тлумача.