США (поиск)

Перша хвиля української імміграції до США та Канади припала на кінець ХІХ століття. Першими, переважно до США, виїжджали мешканці Східної Галичини та Закарпаття. До Першої світової війни туди емігрували півмільйона українців. Популярними були також Канада (до 1914 року виїхали 170 тисяч українців), Бразилія (40 тисяч), Аргентина (10 тисяч). Українці, що іммігрували до Нового Світу перед Першою світовою війною, зазвичай, намагалися поліпшити своє вкрай незадовільне матеріальне становище. Значна частина мігрантів вдавалася до нелегального переходу кордону.
Таке переселення в Америку самі селяни пояснювали малоземеллям або безземеллям у себе на батьківщині, тобто в Подільській губернії, і наявністю незайманих великих земельних площ в Канаді, куди вже переселилося багато подолян, і повідомляли, що є багато
вільних земель.
Для цього вони обирали один із двох можливих шляхів. Більшість прямувала до Сполучених Штатів, де влаштовувалася робітниками на шахтах, заводах і фабриках, розташованих у великих містах або ж поблизу них. Ці іммігранти, переважно молоді парубки, спочатку планували залишатися у Сполучених Штатах доти, доки не зароблять стільки грошей, щоб повернутися до рідних осель, придбати там досить землі та загосподарювати. З приїздом жінок-українок почалося бурхливе зростання українських громад у великих містах на північному сході Сполучених Штатів.
Інша група перших українських іммігрантів складалася з тих, хто від’їжджав зі своїх сіл з метою зайнятися сільським господарством у чужих краях на більш вигідних умовах. Ці іммігранти зазвичай збиралися виїжджати зі своїми родинами та планували переїхати на нове місце проживання назавжди.
До 1898 року до США прибуло близько 108 тисяч українців, а станом на 1914 рік загальна кількість українців, що емігрували до США, становила близько 500 тисяч осіб.
Друга хвиля української міграції, яка тривала у 1920-ті та 1930-ті роки, була помітно меншою в порівнянні з першою. У цьому періоді серед українських переселенців переважали політичні діячі, що призвело до створення українських політичних об’єднань соціалістичного та націоналістичного спрямування в США. У цей період виїхало багато євреїв. Еміграція євреїв була спричинена несприятливими економічними й соціально-політичними умовами життя цієї категорії населення, ускладненими обмежувальною державною політикою, погромами та суспільною нетолерантністю по відношенню до євреїв. Упродовж зазначеного періоду процес набув масового характеру. Друга хвиля еміграції до Канади більшою мірою складалася з працівників у сфері сільського господарства. Це обумовлювалось як економічними мотивами при переселенні, так і законодавством Канади. Так, канадським урядом 31 січня 1923 р. було видано розпорядження, яке обмежувало наплив нових іммігрантів. Разом з цим у ньому наголошувалося на бажанні переїзду до Канади саме землеробів.
Третя хвиля еміграції до США припала на період з 1947 по 1951 рік. Серед переселенців цієї хвилі переважали так звані "переміщені особи", які перебували в таборах для біженців та військовополонених у Німеччині, Австрії, Бельгії та Великій Британії, а також остарбайтери та бійці УПА. Серед переміщених осіб значний відсоток становили представники інтелігенції.
Четверта хвиля української міграції до США, яка розпочалася в середині 1980-х років, є переважно "економічною". Ця хвиля мігрантів була зумовлена складною економічною ситуацією в колишньому СРСР та його розпадом, а також економічною кризою в Україні в 1990-х роках. Більшість переселенців цієї хвилі мали вищу або середню спеціальну освіту, володіли англійською мовою або досить швидко її засвоювали. Це уможливило їм отримувати високооплачувану роботу та досить швидко інтегруватися в американське суспільство.
...


Джерело:
Коржик С.А. Вихідці з Летичівщини – іммігранти в США та Канаді на початку ХХ століття. Джерельна база досліджень // Архівістика: теорія, методика, практика. Матеріали третьої всеукраїнської науково-практичної конференції (22 – 23 квітня 2023 р., м. Кам’янець-Подільський). Електронне видання. – Кам’янець-Подільський. 2023. С. 122 – 122.

Генеалогическая хроника

Браки:
Г?ерцъ ф., Георгий Алексеевичъ женился 27 сентября 1947 г. въ Пресбитерианской церкви г.г. Юнион, штата Нью Джерси, на американской гражданкѣ Женъ Кайферъ.

Тарсаидзэ Александръ Георгиевичъ женился 9 ноября 1947 г. въ Храмѣ Христа Спасителя въ Нью-Йорке, на Елизаветѣ Владимировнѣ Свербеевой.

НЕКРОЛОГИ

ГОЙНИНГЕНЪ-ГЮНЕ, бар. Николай Николаевичъ, капитанъ 2 ранга, ум. въ Нью-Йорке 24 Марта 1947 года.
Г?АВВЕ, гр. Александръ Николаевичъ, Свиты ЕГО ВЕЛИЧЕСТВА Генералъ-майоръ, командиръ Конвоя ЕГО ВЕЛИЧЕСТВА, род. 12 Дек. 1864 г., ум. въ Нью-Йорке 15 Марта 1947 г.
ГРИГОРЬЕВЪ А. П., генералъ, ум. въ Хартфорде, 8 іюня 1947 года.
ЗАВАЛИМИНЪ Борисъ Аркадьевичъ, капитанъ артиллеріи, ум. 3 апреля 1947 года въ Нью-Йорке.
ЗАВОЙКО Василій Степановичъ, бывший Лицеистъ Императорскаго Александровскаго Лицея, ум. въ Нью-Йорке 8 Іюня 1947 года.
ИЕДИГАРОВЪ Давидъ Сергеевичъ, полковникъ Нижегородскаго драгунскаго полка, бывший пажъ, ум. 31 Августа 1947 г. въ Нью-Йорке.
КАЖАРИНОВЪ Левъ Петровичъ, штабс-ротмистръ 14 гусарскаго Митавскаго полка, ум. 29 Іюня 1947 года во Флоридѣ.
КАПЛАНОВЪ князь Ирбаимъ-ханъ, ум. въ Нью-Йорке 10 октября 1947 г., полк. Нижегородскаго драгунскаго полка.
КАПУРТАЛА принцесса, София Георгиевна, рожденная Аджемова, вдова индийскаго принца Махараджкумаръ Капуртала, жившая въ первомъ браке, за ставропольскимъ помещикомъ А. Поповымъ, ум. въ г. Нью-Йорке 21 июля 1947 года.
ЛЕБЕДЕВЪ Михаилъ Александровичъ, Тираспольскій и Хотмыжскій у., предводитель дворянства, ум. въ Нью-Йорке 13 Сентября 1947 года.
ЛЕСЛИ Аврора Доминикана, рожденная де Мурга Линарезъ Арриаза, род. 2 Декабря 1870 г. въ Андалузии, Испанія, вдова Павла Николаевича Лесли, ум. въ Нью-Йорке 15 Октября 1947 года.
ЛЕСЛИ Василій Дмитріевичъ, ум. въ г. Лосъ-Анджелесъ 20 Февраля 1947 года.
ЛОДЫЖЕНСКІЙ Федоръ Александровичъ, ротмистръ, адъютантъ Московскаго генералъ-губернатора, ум. 5 Марта 1947 года, похороненъ на Маунтъ Оливетъ кладбищѣ подъ Нью-Йоркомъ.
НЕЛИДОВЪ Александръ Александровичъ, б. лицеистъ Императорскаго Александровскаго Лицея, ум. 19 Ноября 1947 года въ г. Нью-Йорке.
САВЕЛОВЪ-САВЕЛКОВЪ Леонидъ Михайловичъ, Почетный Председатель Русскаго Историко-Родословнаго Отечества въ Америкѣ, Основатель Журнала НОВИКЪ, действительный статскій советникъ, камергеръ Высочайшаго Двора, 5-й председатель Историко-Родословнаго Общества въ Москвѣ, Холмскій Губернаторъ, ум. въ городе Детройтъ, штата Мичиганъ, 19 октября 1947 года.
СЕЛИХОВЪ Алексѣй Николаевичъ, полковникъ конной артиллеріи, ум. въ Нью-Йорке 28 Ноября 1946 года, похороненъ на Маунтъ Оливетъ кладбищѣ подъ Нью-Йоркомъ.
ТУМАНОВЪ князь Ираклій Константиновичъ, офицеръ Л. Гв. 4 Стр. Императорской Фамилій полка, ум. подъ Бостономъ въ Феврале 1947 года.
ХРУЩЕВЪ Михаилъ Евстафьевичъ, полковникъ артиллеріи, род. въ Тифлисѣ въ 1870 г., ум. 10 Февраля 1947 г., похороненъ на Истъ Риджлаунъ кладбищѣ въ г. Пассайкѣ штата Нью Джерси.
ЩЕТИНИНА Любовь Николаевна, рожденная княжна Щетинина, бывшая въ разведенномъ браке Горлонъ, ум. въ г. Бриджпортъ, штата Коннектикутъ, 6 Августа 1947 г.
ЯХОНТОВА Елизавета Николаевна, рожденная Почтенова, вдова Валковскаго уѣзднаго предводителя дворянства Харьковской губерніи д. с. с. Алексея Николаевича Яхонотова, скончалась въ г. Нью-Йорке 20 Сентября 1947 года.

Источник: Журнал "Новикъ", вып. 1947 г. Русско-Генеалогическій журналъ, основанный Л.М. САВЕЛОВЫМЪ-САВЕЛНОВЫМЪ и издаваемый Русскимъ Историко-Родословнымъ Обществомъ въ Америкѣ

Российский госуд. Истор. архив (РГИА)
Ф. 391 Оп. 2 Д. 61
Название фонда
ПЕРЕСЕЛЕНЧЕСКОЕ УПРАВЛЕНИЕ МЗ
Опись
Ф. 391 Оп. 2
Заголовок
По прошению жителя города Аллегени Соединенных Штатов Северной Америки Георгия Коханика о сообщении ему условий переселения его и других 100 семейств в амурский край
Крайние даты
1897 - 1898
Количество листов
24
Постоянная ссылка на данное описание:
https://fgurgia.ru/object/3626251