Milian написал:
[q]
Milian
Milian написал: [q]
Здравствуйте!
Ищу данные метрических книг об Островской Юзефе Гавриловне 1884г.р или 1886г.р
м.Купель Старо-Константиновского уезда Волочинской губернии.
Может кто-нибудь встречал?
[/q]
MilianMilian[/q]
в житомире вашего села нет!
ва на стр. Хмельницкая обл. но не житомир!
Ку́піль (Купель, Kupel, Kupil, Kupiel) — село (до 1944 року — містечко) в Україні, у Волочиському районі Хмельницької області. Населення становить 786 осіб. Історичний, культурний, освітній і торгово-економічний центр Верхнього Побужжя. Орган місцевого самоврядування — Купільська сільська рада. Сільський голова — Кінделевич Лариса Михайлівна.
Через село протікає Південний Буг. На Південному Бузі і його притоках в межах території села споруджено щонайменше 5 ставків, зокрема найбільший з них — Купільський став, а також Старий став, став Забровар, Єврейський та ін.
Адміністративний статус поселення:
У 1793—1923 рр. містечко Купіль — адміністративний центр Купільської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії. До складу волості входили такі населені пункти: містечко Купіль, села — Богданівна, Клинини, Кушнирівка, Кржачки (Кущівка), Левківці, Рябіївка, Слобідка Нурчина (Нучина), Холодець, Чернява (Чернявка).
У 1923—1924 рр. містечко Купіль — центр новоствореного Війтовецького району.
До 1944 року в межах Купеля існувало дві адміністративно-територіальні одиниці — Купільська сільська рада та Купільська містечкова рада. З 1924 року і до сьогодні Купіль — центр Купільської сільської ради, якій підпорядковане також село Гайдайки.
Перша документальна історична згадка про Купіль датується 1573 роком[1].
Село стало свідком Українсько-радянської війни. 1 червня 1919 року в районі села Купіль відбувалися криваві бої між Таращанським полком Червоної армії і 10-м полком сірожупанників Армії Української Народної Республіки. Того ж дня українці були відтиснуті більшовиками на захід. Сімнадцять українців потрапили у полон до червоних. Надвечір червоноармійці стратили військовополонених у селі Холодець, на березі місцевого ставка. Селяни зібрали помордовані тіла бійців та поховали на сільському цвинтарі. 24 серпня 1919 року командир 10-го полку сірожупанників Анатолій Костик, в числі інших бійців, відвідав село. Над могилою поставили дерев'яного хреста, відправили панахиду, військовою сальвою віддали шану полеглим.
Визначні місця, пам'ятки історії та культури села Купіль
Костел Успіння Пресвятої Богородиці, збудований Анною Понятовською у 1847 році. Зараз це Свято-Михайлівська Церква УПЦ МП;
Родинна усипальня (каплиця) Чілінських, друга половина XIX століття (польське кладовище);
Братська Могила Воїнів-Визволителів с. Купіль. Зокрема тут покояться Герої Радянського Союзу Олександр Іванович Жилін та Ілля Кирилович Хахерін;
Єврейське кладовище із пам'ятником на місці знищення єврейського населення містечка Купіль у період Німецько-радянської війни;
Польське кладовище;
Православне кладовище;
Базарна площа (Базар) — місце торгівлі та проведення щорічних ярмарків аж до 1980-х років;
Залишки палацового парку на правому березі Південного Бугу (залишились лише поодинокі каштани). Купільчани називають це місце Каштани або Під Каштанами;
Житлові та адміністративні будинки довоєнного періоду (сильно змінені та перебудовані).
Не збереглися або були зруйновані
Церква Святого архістратига Михайла, збудована у 1884—1888 роках за сприяння прихожан, священика Іоана Яновського та архітектора Миколи Юргенса
Свято-Троїцька дерев'яна «цвинтарна» церква
Єврейська синагога
Палац Чілінських
Забудова центра містечка, зруйнована у період Другої світової війни.
Голодомор в Купелі
За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 80 осіб. На сьогодні встановлено імена 67 із них. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Купільською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
Купіль, м-ко, Волинська губ. (с., Хмельницька обл., Волочиський р-н) 212
Купіль, с., Волинська губ., Старокостянтинівський пов. (Хмельницька обл., Воло-
чиський р-н) 84, 85
Хмельницкий архив1. Волинська губернія
2. Волинська духовна консисторія
3. Свято-Михайлівська церква, с. Купіль Старокостянтинівського пов.
4. Села: Кушнірівка, Слобідка Кушнірівська, Чернява Старокостянтинівсько-
го пов.
5. Народження: 1880, 1882–1883: ф. 18, оп. 1, спр. 988; 1884: ф. 18, оп. 1,
спр. 989; 1885: ф. 18, оп. 1, спр. 989; 1886–1887: ф. 18, оп. 1, спр. 990; 1888: ф. 18,
оп. 1, спр. 991; 1889: ф. 18, оп. 1, спр. 991; 1890–1891: ф. 18, оп. 1, спр. 992; 1892–
1893: ф. 18, оп. 1, спр. 993; 1894–1895: ф. 18, оп. 1, спр. 994; 1897–1899: ф. 18, оп. 1,
спр. 995; 1900–1901: ф. 18, оп. 1, спр. 996; 1902–1906: ф. 18, оп. 1, спр. 997
6. Шлюб: 1880, 1882–1883: ф. 18, оп. 1, спр. 988; 1884: ф. 18, оп. 1,
спр. 989; 1885: ф. 18, оп. 1, спр. 989; 1886–1887: ф. 18, оп. 1, спр. 990; 1888:
ф. 18, оп. 1, спр. 991; 1889: ф. 18, оп. 1, спр. 991; 1890–1891: ф. 18, оп. 1,
спр. 992; 1892–1893: ф. 18, оп. 1, спр. 993; 1894–1895: ф. 18, оп. 1, спр. 994;
1897–1899: ф. 18, оп. 1, спр. 995; 1900–1901: ф. 18, оп. 1, спр. 996; 1902–1906:
ф. 18, оп. 1, спр. 997
7. –
8. Смерть: 1880, 1882–1883: ф. 18, оп. 1, спр. 988; 1884: ф. 18, оп. 1, спр. 989;
1885: ф. 18, оп. 1, спр. 989; 1886–1887: ф. 18, оп. 1, спр. 990; 1888: ф. 18, оп. 1,
спр. 991; 1889: ф. 18, оп. 1, спр. 991; 1890–1891: ф. 18, оп. 1, спр. 992; 1892–1893:
ф. 18, оп. 1, спр. 993; 1894–1895: ф. 18, оп. 1, спр. 994; 1897–1899: ф. 18, оп. 1,
спр. 995; 1900–1901: ф. 18, оп. 1, спр. 996; 1902–1906: ф. 18, оп. 1, спр. 997
9. –
10. –
1. Волинська губернія
2. Волинська духовна консисторія
3. Свято-Дмитрівська церква, с. Кушнірівка Старокостянтинівського пов.
4. Села: Купіль, Слобідка Кушнірівська Старокостянтинівського пов.
5. Народження: 1901–1904: ф. 18, оп. 1, спр. 1028; 1905–1906: ф. 18, оп. 1,
спр. 1029
6. Шлюб: 1901–1904: ф. 18, оп. 1, спр. 1028; 1905–1906: ф. 18, оп. 1,
спр. 1029
7. –
8. Смерть: 1901–1904: ф. 18, оп. 1, спр. 1028; 1905–1906: ф. 18, оп. 1,
спр. 1029
9. –
10. –
1. Волинська губернія
2. –
3. Купільський костьол, м-ко Купіль
4. Села: Войтівці, Гонорівка, Гречана, Клинини, Кушнирівка, Левківці, Писа-
рівка, Рябіївка, Слобідка Нуткова, Соболівка, Холодець, Чернява
5. –
6. Шлюб: 1863–1912: ф. 17, оп. 1, спр. 266
7. –
8. –
9. –
10. –