Донецкая область

вот из Истории Городов и сел УССР, 1968 годa издания

За 3 км від Петро-Мар’ївки, на залізничній лінії Дебальцеве—Попасна, у грудні 1878 року створено станцію Варваропілля (тепер ст. Первомайськ). Завдяки цьому з шахт тепер можна було легко вивозити вугілля в інші райони. До того ж це послужило новим поштовхом для розвитку тут промисловості. У 1878 році в цьому районі закладається великий Варваропільський рудник. Розширюються і переобладнуються діючі шахти. Вони оснащуються новою, як на той час, технікою. Особливо інтенсивно розвивалась промисловість в межах сучасного міста в останньому десятиріччі XIX століття, в період промислового піднесення. В цей час тут споруджується Єлизаветинський рудник (шахта «Тетяна»), провадяться розробки вапняку на Сокологорівці, а паперова фабрика, збудована у 1873 році німцем Геніфельдом, перебудовується в ливарно-механічний завод (тепер електромеханічний завод ім. Карла Маркса). На ньому вироблялися парові лебідки, насоси для шахт, усякого роду чавунне литво, але головне, чим займався завод,— це ремонт машин. Він обслуговував Алмазну, Мар’ївку, Лисичанський і Слов’яносерб- ський кам’яновугільні райони. Бельгійське акціонерне товариство Варваропільських вугільних рудників у 1896 році купило у поміщика Четчикова шахти «Анна» і «Олександр». Тут було споруджено 80 коксових печей системи «Копне», електростанцію з паровою машиною потужністю в 300 к. с. і механічну сортувальню. Трохи пізніше на Петро-Мар’ївсь- кому руднику було збудовано механічну майстерню і електричну станцію.
У 1901 році всі шахти, розміщені на території сучасного міста, давали щорічно 15 млн. пудів вугілля. На початку XX століття бельгійська акціонерна компанія, збільшивши капіталовкладення, почала будівництво нових, великих шахт. В 1904 році було закладено шахту «Магдалина» (тепер шахта ім. Круп- ської), в 1914 році шахту «Альберт», а у Сокологорівці —
шахту № 3. Всі шахти рудника були з’єднані під’їзною залізничною лінією з станцією По- пасна, а шахта «Ернест» — з станцією Варваропілля1. Як видно із вищесказаного, в кінці XIX і на початку XX століття промисловість на території сучасного міста Первомайська швидко розвивалась. В 1912 році тут було 10 шахт, які давали 34 млн. пудів вугілля за рік, ливарно-механічний завод, механічні майстерні, 2 електричні станції, вапняковий кар’єр, 80 коксових печей продуктивністю 300 пудів кожна. Більшість шахт входила до складу Петро-Мар’ївського і Варваропільського акціонерних товариств, які в 1916 році об’єднались в одне «Товариство Петро-Мар’ївських і Варваропільських кам’яновугільних копалень» і одержали скорочену назву «Петроварко», а робітничі селища стали називатися Петро-Мар’ївка2. З розвитком промисловості збільшувалась і кількість робітників. У 1912 році на шахтах і підприємствах працювало близько 3 тис. робітників, а всього населення було близько 5 тис. чоловік. В цей період тут виникли нові робітничі селища Петро- Мар’ївського, Варваропільського і Єлизаветинського (Сокологорівського) рудників, а також шахт «Магдалина» і «Альберт». Робітничі селища були маленькі, брудні, неблагоустроєні, розташовані поблизу шахт і складались з кількох десятків будиночків і 3—5 казарм. Всього у п’яти робітничих селищах, розташованих на території сучасного міста, було у 1912 році 312 будинків і 25 казарм....
...
В березні 1920 року об’єднане рудоуправління «Петроварко» перейменовується в Первомайське рудоуправління, а селище Петро-Мар’ївка в Первомайськ.

tutsi

tutsi написал:

[q]

И куда был «направлен на особое задание» никто не знает.

[/q]

В те годы направляли на восстановление народного хозяйства в другие регионы партийные и комсомольские органы.

ХарьковUA написал:

[q]

эта лучше

[/q]

А есть ли легенда к этой карте? Что обозначают цифры? Это же как раз тот участок, на котором есть мост! Как понять, где там дома были?

Ирина_И написал:

[q]

tutsi написал:

[q]

И куда был «направлен на особое задание» никто не знает.

[/q]

В те годы направляли на восстановление народного хозяйства в другие регионы партийные и комсомольские органы.

[/q]

Угу, или на работу в Контору, через те же комсомольские и партийные органы

vikarii написал:

[q]

Угу, или на работу в Контору, через те же комсомольские и партийные органы

[/q]

Вот... Если убит он был бАндеровцами, а не бЕндеровцами (ещё был вариант бЭндеровцами), то скорее всего он был не начальником МТС...
Но я не понимаю пока где и как искать. Нет ни одного конкретного города. А теперь ещё и с именем проблема. Причём родная сестра Георгия, который по документам Анатольевича, по отчеству Антоновна.
И с фамилией загадка. По рождению он Герасимов, но дети Даринские. То есть у детей фамилия второго мужа матери Антона (Анатолия).
Знаете, я ведь много лет считала, что в этой ветке всё ясно и понятно. Свекровь раскачивала очень стройную историю. А тут...
Я ведь решила подарок свекрови сделать на юбилей - Родословную книгу. Стала искать ныне живущих родственников. И тут такие сюрпризы...
И времени у меня не много. До февраля надо всё успеть...