с.Крутьки,Золотоношского повета,Полтавской губернии : ВГД

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ЦГИАК

Крутьки, с., Іркліївської сот. Переяславського п., з 1781 р. Городиського, згодом Золотоніського пов. Київського нам., Золотоніського пов. Полтавської губ. (ныне Черкаська обл. Чорнобаївський р-н)
Церква Св. Миколая

Метрична книга

Ф. 990, Оп. 1, Д. 1361(1779); 1467(1780) Іркліївської сот. Переяславського п.

Ф. 127, Оп. 1012, Д. 813(1785); 988(1786); 909(1789); 629(1790)* Городиського пов. Київського нам.

Сповідний розпис

Ф. 127, Оп. 1015, Д. 98(1789) Городиського пов. Київського нам.

Переяславский полк
КАНІВЕЦЬКА СОТНЯ
(1648-1649; 1658-1663; 1757-1782 pp.)
==================================

Утворилася влітку 1648 р. у складі Іркліївського полку. У зв'язку з його ліквідацією у 1649 р. скасована. Відновлена у 1658 р. знову ж у складі Іркліївського полку і скасована 1663 р. через ліквідацію вдруге усього полку. Сотенний центр у ці роки (1648-1649 та 1658-1663) знаходився в селі Малі [Дальні] Канівці, тепер - село Чорнобайського району Черкаської області.

Втретє відновлено сотню за рішенням гетьмана К. Розумовського у 1757 році внаслідок розукрупнення Іркліївської сотні у складі Переяславського полку. За період третього існування першим сотню очолював Іван Лебединський (1757-1767), котрий був одночасно полковим суддею Переяславського полку та війтом Переяславського магістрату У 1760 році до сотні відійшло і місто Канів, розташоване на правому березі Дніпра. Разом з полком сотню ліквідовано у 1782 p., а територію розділено між Золотоніським та Городиським [Градизьким] повітами Київського намісництва.
Сотенний центр у 1757-1782 pp.: містечко Канівці [Великі, Ближні], тепер - село Великі Канівці Чорнобайського району Черкаської області.

Сотенна старшина.
Сотники: Лебединський Іван (1757-1767). Іллєнко Федір (1767-1777). Куленський Микита Петрович (1777-1781). Богдановський Федір Петрович (1781-1782).
Писарі: Бакай Павло (1757-1767). Бахкало Павло (1767). Удодинський Данило (1769-1782).
Осавул: Щипака Григорій (1768-1782).
Хорунжі: Яременко Андрій (1771-1774). Гришин Роман (1775-1782).
Сотенні отамани: Ісаєвич Олексій (1757). Волошин Олексій Арсентійович (1758). Чернявський Матвій (1767). Волошин Степан Арсентійович (1768-1775). Чернявський Павло (1776-1782).

Населені пункти у 1757 р.: Воронинці, село; Лихоліти, село; Канівці Малі, село; Канівці Великі, містечко; Крутьки, село; Ревбинець, село; Мельники, село.
В 1765-1769 pp.: Воронинці, село; Дубинці, село; Канів, містечко; Канівці Великі, містечко; Канівці Дальні, село; Канівці Малі, село; Крутьки, село; Лихоліти, село; Мельники, село; три хутори під Канівцями.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 147.
https://forum.vgd.ru/post/293/25195/p493565.htm#pp493565

[ Изображение на стороннем сайте: 17c08c229617.jpg ]

кстати,по базе obd очень много Пелипенок из Чапаевки.Задача выяснить...мои ли..уж больно близко Чапаевка и Крутьки

Lara
А там одна Чапаевка? Я раз в год бываю в тех местах. Ночую у своей подруги в Чапаевке на берегу Днепра, где-то 20 км от Золотоноши. Село большое и красивое в сосновом лесу. Потом еду через Днепр в Черкассы. А вот про Крутьки не помню, хотя они на слуху.

Rufina Таня,здравствуйте!Да,я даже и не знаю.Я только-только стала заниматься Пелипенками...и увидела,что много их в Чапаевке Золотоношского района.Еще не разбиралась
Вот,что говорит Вики
Чапаевка (укр. Чапаєвка) — село в Золотоношском районе Черкасской области Украины. Расположен на берегу Кременчугского водохранилища за 18 км от районного центра - города Золотоноши и в 1 км от железнодорожной станции Чапаевка...Первое упоминание о селе, которое называлось Богушковою Слободой, относится к 1619 году. В XVII веке село было центром Богушковослободской казацкой сотни сначала Кропивнянского (uk:Кропивнянський полк), а впоследствии Переяславского полка (uk:Переяславський полк). Казаки Богушковой Слободки участвовали в национально-освободительной войне середины XVII века, а в 1666 году село стало центром антистаршинских восстание Переяславского полка[1].

В конце XVIII века в селе было 285 дворов с населением 850 жителей, а в начале XX века - уже 737 дворов с 3907 жителями. Здесь работали 3 кузницы, 34 мельницы, 4 маслобойни, несколько магазинов[1].

В 1920 году, во время гражданской войны (uk:Українсько-більшовицька війна 1917—1921), возвращаясь из польского фронта, в селе останавливались на кратковременный отдых полки 25 Чапаевской дивизии. Это стало основанием для переименования в 1923 году села на Чапаевку[1].

Lara
Лариса! Такое полное описание Чапаевки. Да, это то село. В школьные годы мы приезжали туда из Золотоноши на дизеле купаться. Сколько романтических воспоминаний. Хотя местом для купания выбран был какой-то отвод от реки, и сейчас после виденных всех океанов напоминало лужу. Но уровень романтики, случайных встреч, знакомств ни с каким океаном не сравнится.
Я смотрю все Ваши сообщения, так как надеюсь найти своих Гавришей и Хоменко. Они ведь тоже из козаков и пришли в Золотоношу из этих мест , а откуда - я не знаю. Никак не хватает времени на этот регион. А мормоны еще не выставили всю информацию, все дожидаюсь.

Некоторые фамилии с. Крутьки:
Бут, Величко, Воропай, Золотаренко, Кондратенко, Устименко, Понятовский, Удод, Олейник, Пугач, Щипак, Демяненко, Тарасенко, Лях, Заика, Карабын, Гнатенко, Джулай, Лось, Евсеевский, Душка, Бедный, Кощавка, Корецкий, Пономаренко, Колесник, Иващенко, Денисенко, Драй, Щербина-Юрченко, Роздобудько, Тарадайка, Кандыба

ИСТОЧНИК

С июля 1848-го года в селе эпидемия холеры...

ГА в РК
Фонд 413, oп.1, д. 4
Феодосия, Карантинная церковь
1860-й год
15/17 июля
Мария
Феодосийской Карантинной роты Гвардион Софрон Иванов сын Бут и законная жена его Прасковья Фомина дочь
восприемники:
Полтавской губернии, Золотоношского уезда, с.Крутьков козак Василий Иванов Дорошенко и феодосийская мещанка вдова Евдокия Иванова Булухова

с.Крутьки,Золотоношского повета,Полтавской губернии

ныне с. Крутьки, Чернобаевского р- на , Черкасской области. Казачье село - родина моего казачьего рода Пилипенко(Пелипенко)