Реклама. ООО «Центр генеалогии «Семейная реликвия», ИНН 7842196068
Петровский (Петровський Пятроўскі Piоtrowski Petrauskas)
Общая тема
| Петровский
Сообщений: 1361
На сайте с 2013 г.
Рейтинг: 5749
| Наверх ##
11 октября 2021 22:13 11 октября 2021 22:13 Історія розвитку фізкультури та спорту у м. Люботині Категория: Архів (до 2018 р.) » Спорт автор: Lubotin | 21 серпня 2009 | Історія розвитку фізкультури та спорту у м. Люботині Перші спогади з історії фізкультури та спорту м. Люботина відносяться до 1909 року. Того року в кінотеатрі „Рекорд" відбулася зустріч з боротьби між славетним атлетом того часу Іваном Піддубним та французьким борцем. Ця зустріч викликала величезну цікавість, і зала була переповненою. В цьому поєдинку переміг уславлений борець Іван Піддубний. У 1910 році проїздом з Одеси до Харкова футбольна команда одеських моряків провела товариську зустріч з мешканцями нашого міста. Це був перший футбольний матч в нашому місті. У 1926 році в місті відбулося велике спортивне свято. До нас в гості завітали спортсмени-залізничники м. Харкова. Змагання пройшли з футболу, шахів, шашок. Тоді вперше у Люботині побачили і зіграли в таку чудову гру, як волейбол. З того часу волейбол ввійшов у спортивне життя нашого міста. Розвиток фізкультури і спорту був зобов'язаний також будівництву стадіону (1927 рік) де відбувалися практично всі фізкультурно-масові заходи в місті. На той час в місті і розвивалися такі види спорту, як футбол, волейбол, легка атлетика, бокс, спортивна гімнастика, важка атлетика, хокей з м'ячем та інші. Протягом десяти років працював та тренував заслуженого майстра спорту СРСР, дворазового олімпійського чемпіона з легкої атлетики Валерія Борзова наш земляк-люботинець, заслужений тренер СРСР Валентин Васильович Петровський. http://lubotin.kharkov.ua/arch...u-u-m.html | | |
Klim2018 Сообщений: 29353 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 32341 | Наверх ##
11 октября 2021 22:23 1. Прізвище шляхетської родини: Піотровські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: а) 1832, Житомирський п. (дворяни 2-го розряду, № 2657);
b) 1835, Заславський п. (дворяни 2-го розряду, № 847).
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1802 № 161, ч. 1;
b) ... 1818 № 123, ч. 1.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 279, арк. 16 зв. – 17.
1. Прізвище шляхетської родини: Піотровські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: Серед дворян 1-го та 2-го розрядів по Волинській губернії не значаться.
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1802 № 1644, ч. 1;
b) рішення ВРК 10.01.1840.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 279, арк. 54 зв. – 55.
Джерело:
Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII – середина ХIХ ст.). / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2006.
Том V. Список легітимованої шляхти Волинської губернії. С. 47. ---
Знания - сила | | Лайк (1) |
| Петровский
Сообщений: 1361
На сайте с 2013 г.
Рейтинг: 5749
| Наверх ##
12 октября 2021 23:59 13 октября 2021 9:00 Верховажский краевед 19 окт 2017 в 17:14 Род Петровских в Верховажье. Дневники одного из представителей рода Петровского хранятся в домашнем архиве Александра в Вологде. А в домашнем архиве В.П. Пивоварова сохранилась фотография с рисунка С. Зайцева 1869 год.«Портрет Феодосия Ивановича Петровского 1816 года рождения, уроженца посада Верховажья». Земляки, умеющие пользоваться интернетом, познакомьте подписчиков и читателей "Верховажского краеведа" со своими материалами из домашнего архива, относящихся к Верховажской земле. Дом, где жили представители рода Петровского, сохранился до настоящего времени и стоит на улице Набережная. Дом построен в 1789 году и с этого времени не перестраивался. Это один из самых старых деревянных домов Верховажья. По народному преданию здесь с 1810 по 1831 год жил краевед Мясников В.Н. С 1853 году в этом доме жил дьячок Успенского собора Петр Иванович Петровский. Его дочь – Евдокия Петровна Петровская – служила сестрой милосердия на Дальнем Востоке во время русско-японской войны 1905 года. Евдокия Петровна награждена серебряной медалью на аннинской ленте «За усердие». По окончанию службы в 1909 году она возвращается в посад Верховажье и живет в данном доме до своей смерти. #ВК_личности_Верховажья https://vk.com/wall-143911684_299
 | | |
Elizaveta1309 Николаев Сообщений: 286 На сайте с 2019 г. Рейтинг: 222 | Наверх ##
14 октября 2021 0:09 14 октября 2021 0:33 Вот такое встретилось дело в Черниговском архиве ф. 679,о.3-4.
 ---
Будим,Клименко, Прудченко, Губа(Екатеринославская губерния,Губиниха,Голубовка,Кильчень,Перещепино),Жулай(Актово,Трикраты)Луцкин(Снегиревка,Херсонская губерния,Снегиревка,Могилевская губерния ,Климовичский уезд).Тихонович(Тиханович)Полтавская,Черниговская губернии),Коровицын(а)(Батуми), Кравченко(Гол | | Лайк (1) |
Klim2018Сообщений: 29353 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 32341 | Наверх ##
14 октября 2021 22:38 1. Прізвище шляхетської родини: Піотровські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: а) 1833, Житомирський п. (дворяни 2-го розряду, № 2335);
b) 1835, Житомирський п. (дворяни 2-го розряду, № 2370).
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1802 № 2791, ч. 1;
b) рішення ВРК 12.11.1838.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 279, арк. 78 зв. – 79.
1. Прізвище шляхетської родини: Піотровські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: Серед дворян 1-го та 2-го розрядів по Волинській губернії не значаться.
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1802 № 3125, ч. 1;
b) рішення ВРК 18.12.1839.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 279, арк. 83 зв. – 84.
1. Прізвище шляхетської родини: Піотровські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: а) 1832, Заславський п. (дворяни 2-го розряду, № 1291);
b) 1832, Новгород-Волинський п. (дворяни 2-го розряду, №№ 26, 33);
с) 1833, Луцький п. (дворяни 2-го розряду, №№ 355, 1164);
d) 1835, Житомирський п. (дворяни 2-го розряду, № 2371).
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1802 № 318, ч. 1;
b) ... 1832 № 800, ч. 1;
с) ... 1832 № 2277, ч. 1
d) ... 1832 № 4439, ч. 1.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 279, арк. 22 зв. – 24.
Джерело:
Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII – середина ХIХ ст.). / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2006.
Том V. Список легітимованої шляхти Волинської губернії. С. 47 – 48. ---
Знания - сила | | Лайк (1) |
| Петровский
Сообщений: 1361
На сайте с 2013 г.
Рейтинг: 5749
| Наверх ##
18 октября 2021 8:43 ЦГИАК. Ф. 127. Оп. 1012. Д. 2008. Метрическая книга, часть первая, о родившихся, за 1840 год, Димитриевской церкви с. Пастырского. Л. 127 об. – 128. Запись №20. Августа 8 числа родился Матфей. Родители – села Пастырского жители, однодворцы Родион Трофимов Станишевский и законная жена его Анастасия, оба православного исповедания. Восприемники – однодворцы Феодор Симеонов Петровский и Улияна Станиславова, Валентия Красноставского жена. https://forum.vgd.ru/post/1255/124739/p3949031.htm#pp3949031 | | |
Klim2018Сообщений: 29353 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 32341 | Наверх ##
18 октября 2021 21:30 1. Прізвище шляхетської родини: Піотровські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: Серед дворян 1-го та 2-го розрядів по Волинській губернії не значаться.
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1802 № 3186, ч. 1;
b) рішення ВРК 18.12.1839.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 279, арк. 84 зв. – 85.
1. Прізвище шляхетської родини: Піотровські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: Серед дворян 1-го та 2-го розрядів по Волинській губернії не значаться.
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): ... 1802 № 3223, ч. 1.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 279, арк. 83 зв. – 84.
1. Прізвище шляхетської родини: Піотровські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: Серед дворян 1-го та 2-го розрядів по Волинській губернії не значаться.
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1802 № 3360, ч. 1;
b) ... 1832 № 2956, ч. 6;
c) ... 1835 № 343, ч. 6;
d) Надіслано до ЦРК 12.11.1840.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 279, арк. 88 зв. – 90.
1. Прізвище шляхетської родини: Піотровські
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: а) 1833, Житомирський п. (дворяни 2-го розряду, № 2983);
b) 1835, Житомирський п. (дворяни 2-го розряду, № 2382).
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1802 № 3516, ч. 1;
b) ... 1832 № 4962, ч. 6;
с) надіслано до ЦРК 12.11.1840.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 279, арк. 92 зв. – 93.
Джерело:
Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII – середина ХIХ ст.). / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2006.
Том V. Список легітимованої шляхти Волинської губернії. С. 48. ---
Знания - сила | | Лайк (1) |
| Петровский
Сообщений: 1361
На сайте с 2013 г.
Рейтинг: 5749
| Наверх ##
19 октября 2021 15:18 Колумнисты Властитель Кашгара. К 110-летию со дня смерти Н. Ф. Петровского26.10.2018 В ноябрьском номере газеты “Санкт-Петербургские ведомости” от 20 числа 1908 года в разделе “Некрологи” читатели могли прочесть сообщение, начинавшееся следующими словами: “В Ташкенте после непродолжительной болезни скончался Николай Фёдорович Петровский, бывший в течение двадцати с лишним лет нашим Генеральным консулом в Кашгаре”. Далее перечислялись заслуги покойного в сфере дипломатии и в области археологических и археографических изысканий. Особо выделялась деятельность Петровского как собирателя памятников древней письменности, который первым заставил ученых обратить деятельное внимание на сокровища Китайского Туркестана. Благодаря изысканиям Николая Фёдоровича научные фонды России обогатились целым рядом памятников исключительного значения. Похожие некрологи были опубликованы и в ташкентских газетах. На смерть Петровского отозвался известный востоковед, академик В. В. Бартольд: “Доходившие до меня в последнее время известия из Ташкента были не особенно радостны; в особенности меня огорчило неожиданное известие о смерти Н.Ф. Петровского. Насколько наше археологическое общество обязано покойному – об этом нечего и говорить”. На заседании Восточного отделения Российского Археологического Общества, состоявшееся 26 февраля 1909 г. академик С.Ф. Ольденбург, один из основателей русской индологической школы, сделал сообщение «О научном значении коллекции Н.Ф. Петровского». “Он был большой человек, — отметил докладчик, — из числа тех, чьё имя остаётся и память о которых живёт в делах их и у людей, которые их знали”. Смерть Петровского вызвала отклик и у А.Е. Снесарева, в памяти которого Петровский запечатлелся как “мудрый старик, с гибким умом, с богатой русской сметкой”, знания которого “были поразительны, понимание вещей широкое”. Петровский, вспоминал Снесарев, был прекрасным собеседником, общаться с которым было “чистое наслаждение”. Ноябрьским утром печальная процессия направилась из дома № 5 на Инженерной улице, где последние пять лет проживал действительный статский советник Петровский, к Спасо-Преображенскому собору Ташкента. Там, в присутствии директора Туркестанской учительской семинарии Н. П. Остроумова, помощника управляющего туркестанского генерал-губернатора А. А. Семёнова и других друзей и близких покойного, прошло отпевание. Так завершился земной путь человека, который на протяжении более двадцати лет, был “фактическим правителем Кашгара”, как называли русского консула извечные его соперники по “Большой игре”, британцы. Властитель Кашгара. К 110-летию со дня смерти Н. Ф. ПетровскогоВоенный Спасо-Преображенский собор. Почтовая открытка Ныне имя выдающегося дипломата, разведчика, учёного-востоковеда практически забыто, а могила потеряна — все мои попытки её найти оказались безуспешными. И в эти дни, когда исполняется 110 лет со дня смерти Николая Фёдоровича Петровского, хочется вспомнить этого незаурядного человека, тесно связанного с нашим городом. Глава первая Узник Петропавловской крепости Николай Федорович Петровский родился в Москве 30 ноября 1837 года в семье военного. Несмотря на то, что помыслы молодого человека лежали в других, гражданских областях, Николай не стал нарушать семейную традицию и пошёл по военной стезе. Поступил в Московский кадетский корпус и успешно закончил его в 1858 году. Первым местом службы Николая Петровского стал Астраханский гренадёрский полк, однако военная лямка, очевидно, не слишком показалась молодому поручику, и уже через год мы видим его преподающим русский язык в Александринском сиротском кадетском корпусе. А ещё через год Николай окончательно расстаётся с военной службой. С формулировкой по “домашним обстоятельствам” он выходит в отставку в небольшом чине штабс-капитана. На самом деле причина была в том, что Николай окончательно решил поменять направление своей жизни. К этому времени он серьёзно увлёкся археологией, славистикой, восточными языками, начал сотрудничать с русскими писателями, публицистами и учеными. На жизнь Петровский зарабатывал уроками и сотрудничеством с воронежским журналом литературоведения и языкознания “Филологические записки”. Это было время преобразований Александра II, когда жизнь империи стремительно менялась. Но если судебная и военная реформы оказались более чем успешными, то крестьянская, будучи не до конца продуманной, половинчатой, не удовлетворила ни крестьян, ни дворянство и стала одной из причин подъёма революционного движения в России. По стране прокатились волнения недовольных крестьян, послужившие катализатором активизации других слоёв населения, в особенности самой радикальной его части – студенчества. Революционные ветра не обошли стороной и Николая Петровского, и 16 июля 1862 года он подвергается аресту и помещается в печально известный Алексеевский равелин Петропавловской крепости. Ему вменяется в вину связь с “лондонскими пропагандистами”. На допросах в III отделении Петровский показал, что действительно встречался несколько раз с В. И. Кельсиевым, одним из ближайших сподвижников Герцена, Огарёва и Бакунина. В Лондоне Кельсиев занимался сбором сведений и материалов о старообрядцах. Открыв для себя огромный и самобытный пласт культуры русского старообрядчества, он пришёл к выводу, что в старообрядчестве скрыт значительный антиправительственный потенциал, которым при умелой организации можно воспользоваться в интересах революционных преобразований в России. Кельсиев обращает внимание Герцена на то, что они незаслуженно забыли раскольников, которые по своей природе уже были почти готовые революционеры, поскольку подвергались гонениям и были недовольны правительством. Причём религиозная сторона интересовала лондонских сидельцев в то время менее всего, необходимо было расшатать власть любыми средствами и с опорой на любые силы. Для разработки этого «пласта» Кельсиев был послан Герценом в Россию, и в начале марта 1862 года он приезжает в Москву по подложному паспорту. Властитель Кашгара. К 110-летию со дня смерти Н. Ф. ПетровскогоВ. И. Кельсиев. Гравюра по рисунку И. В.Волковского. Журнал «Нива», № 31, 1873 Целью лондонского эмиссара являлось выяснение реального положения дел в среде московского старообрядчества. Кроме этого, он должен был организовать перевозку герценовской нелегальной печати и наладить координацию деятельности различных революционных организаций в России. В Москве Кельсиев через своих сторонников стал искать человека, хорошо знакомого с расколом, которому можно было поручить распространение изданий, посвящённых старообрядчеству. Таким образом он вышел на Петровского, который как раз занимался историей раскола. При встрече, как отражено в протоколе допроса, Кельсиев рассказал Николаю о своём плане, “соединить различные согласия раскола и секты в одну деятельность – пропаганду как сочинений их расколоучителей, которые он предполагал издавать в Лондоне, так равно и его заграничных изданий…и тем самым распространять как эти последние, так и идеи в них заключённые”. Петровский соглашается участвовать в этом деле, однако вскоре убеждается, что ”в различных, даже наиболее удалённых от православия согласиях раскола, нет вообще раздражения против правительства и нет желания силой достигнуть торжества своих верований”. Петровский пробыл в Алексееевском равелине до 9 декабря 1863 года, а затем был выпущен на поруки своего друга земского деятеля Д. Д. Дашкова. Суд над лондонскими пропагандистами, вошедший в историю под названием “Процесс 32-х”, длился почти три года: с 7 июля 1962 по 27 апреля 1865 года. Интересно, что в списке обвиняемых фигурировал и писатель Иван Сергеевич Тургенев, но он, написав верноподданическое письмо Александру II и выступив перед сенатской комиссией сумел снять с себя обвинение. Петровского приговорили к году тюремного заключения, однако пребывание под арестом во время следствия ему зачли как наказание. Переболев революционной заразой в юности, Николай получил иммунитет на всю оставшуюся жизнь. Воистину, как сказал один мудрый человек: “Кто не был радикалом в молодости, у того нет сердца, а кто не стал консерватором в зрелости, у того нет разума”. 28 мая 1865 года Петровский женится на Софье Алексеевне Сахновской и в том же году поступает на службу в Государственный контроль – орган, осуществляющий надзор за российским бюджетом. Научная деятельность по-прежнему влечёт Николая: литература, экономика, этнография, археология, политика — вот круг его интересов. 20 марта всё того же 1865 года Петровский становится сотрудником Императорского Общества любителей естествознания, антропологии и этнографии при Московском университете. В 1870 году Николай Фёдорович Петровский был назначен агентом Министерства финансов в Туркестане и вместе с семьёй, состоящей из жены и троих детей, отправляется в Ташкент. В круг его обязанностей входил сбор сведений о состоянии торговли и промышленности в этом отдаленном, только недавно присоединённом к России крае. Так начался главный период в жизни будущего “властителя Кашгара” – туркестанский. Продолжение следует На заставке: фотография Н. Ф. Петровского работы А. Ф. Дресслера, Санкт-Петербург В. ФЕТИСОВ https://nuz.uz/kolumnisty/3639...skogo.html
 | | |
| Петровский
Сообщений: 1361
На сайте с 2013 г.
Рейтинг: 5749
| Наверх ##
20 октября 2021 8:46 Воронежское дворянство 1466 родов часть 5
Александр Николаевич Юрасовпкто владеет Прошлым - владеет и Будущим. Список дворянских родов, внесённых в Родословную книгу Дворянского Депутатского собрания Воронежской губернии из 2500 воронежских дворянских семейств Воронежское дворянство насчитывало 1466 благородных родов из них: Князей =7, Графов = 7, Баронов =7, Принцев = 1, Фон = 4, Штаб-офицеров 46, Обер-офицеров 120 с 1787г. по 1797г. было рассмотрено родословных дел = 685!!! принимали с 25 лет с доходом более 100 руб. источ: 1. 2. РГИА: ф.577, «ГЛАВНОЕ ВЫКУПНОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ Министерства финансов», оп.8 «О выкупе земельных наделов временнообязанными крестьянами», д.1969. Название описи: 1862-91г., 2660 eд.xр. 3. Геральдический сайт Сергея Петровича Панасенко (Михалкина). http://goldarms.narod.ru/voronezh.htm4. Т.Н. Литвинова Перечень дворянских родов ВжГуб; стр. 398-411, в кН. АлНикАКИНШИНа Воронежское дворянство в лицах и судьбах, 2009г. см.: ГАВО: ф.29, оп.1, д.4, 6, 12 «Родословные книги», оп.123-149 «О дворянском достоинстве». 50. ПЕТРОВСКИе: генерал-маіоръ Андрей Андреевичъ Петровскій=1812г. Герб рода Петровских внесен в Часть 7 Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи, стр. 165. https://proza.ru/2015/11/02/293 | | Лайк (1) |
| Петровский
Сообщений: 1361
На сайте с 2013 г.
Рейтинг: 5749
| Наверх ##
20 октября 2021 9:28 Раздел Географический раздел » СТРАНЫ И РЕГИОНЫ » Украина (Україна) » Украина, условно Восток » Харьковская область Период оккупации 1941-1943,переписи населения:1941,1942,1943 Немецкие оккупационные переписи населения, карты, фото г. Харькова,области:1941,1942,1943гг. VitalyМодератор раздела Постоянно учусь.... Сегодня в 7:13 Проверь свою фамилию Андрієвська Діана Георгіевна Андрієвська Ольга Андрійовна Бейдік Марія Хоминішна Божко Андрій Олександрович Видаш Грицько Івановна Видашова Зоя Яковлівна Видашова Любовь Григоровна Груздіва Марія Парфірьевна Добріцова Февронья Максімовна Заносова Олена Костянтинівна Зотов Василь Васильович Кабанова Ганна Фомінічна Кіпаренко Валентіна Іасильовна Кіпаренко Віра Феоктистовна Кіпоренко Василь Михайлович Лисах(Лисак) Ганна Іванівна Лімановська Олександра Андрійовна Літвінцова Настя Нікіфоровна Нагаль Степаніда Іванівна Неченіс Параскева Євгеновна Нікітіна Світлана Федоріна Петровська Лідія Васільовна
Петровській Аркадій СеменовичСергієнко Людміла Андрійовна Сергієнко Марія Андрійовна Сергієнко Сергій Сергійович Скакунова Антоніна Семенівна Скакунова Зоя Семенівна Скакунова Марія Кузьмінішна Скинуліс Віктор Казімірович Скінуліс Ольга Івановна Сопіна Титяна Семенівна Сургайко Олександра Михайлівна Тулуб'ева Лізавета Яколівна Устімова Наталя Хомінішна Устімова Олена Васильовна Федорюк Явдоха Тихоновна Фетісов Микола Данілович Чіпіна Ганна Микитовна Шаповалов Олег Борісович Шаповалова Варвара Степанівна Яновська Ольга Андрійовна Яновській Олексій Леонідович Источник:[279/2021] https://forum.vgd.ru/post/3528/24685/p3952706.htm#pp3952706 | | Лайк (1) |
|
