Перегуды - род герба "Сас"

Еще хотелось бы добавить, что у меня есть кое-какая схожесть с историей Перегудов в роде Булат. Сохранились 2 версии древа рода, в которых имеются совпадения. Одно древо "Булат - ходок из Волыни" так и называется. Второе древо "Булат герба Боньча". В них есть 100% схожие персоны. Есть у меня подозрение, что это все один род Булат, живший в двух таких же регионах, как и Перегуды. Имение, которое было у родственных персон Булатов Перегудам находилось в 20 километрах от Кавержиц! И все те же Радзивиллы!

Посмотрела наконец дерево Перегуд ушомирских
Примерно знаю кем мне приходятся потомки Филиппа
Они родня по Олексейчукам, что примечательно Яблонский и Лясковские были свидетелями на венчании у Олексейчук

Mikolaj13 написал:

[q]

Жена Перегуды Болеслава Антоновича - Марцелина Иосифовна Кулеша. Род Кулеш внесен в 6 ч. ДРК Волынской губернии (см. Список дворян Волынской губернии, с. 335)
В ГАЖО - Ф.146, оп.1 д. 3229

[/q]

Марцелина Иосифовна Кулеш (Кулешова) это двоюродная сестра моей прабабушки Теофилии Григорьевны Кулешовой в замужестве Пиотровской.

Упоминание Перегуды (Перехуды) вдовы 1620 год во владениях Острожских
http://shron1.chtyvo.org.ua/Vo...0_roku.pdf

Село Більчин [Bylczyn]
й. мл. п.Моджевський тримає на службі
Фільварку немає, татари спалили
Тяглі піддані на цілих дворищах: Кіндрат Березинець
Мартин Кростеня Микита
Андрій Глущеня
Крещиха вдова
Ярмол Сирченя
Федір Тол ченя
Оверко
Левко Іванкович
Ярош Заченя
Панас Старий
Козел Мартин
Перехуда вдова
Гарасиха вдова
Юсько Вечорченя
Левченя Чорний
Степан Татарчин
Йовхим [Jowchim] Лобода
Максим Мисюченя
Йощеня [Josczenia] Гаврило
Панас Рудий
Син Завореня
23. Мись Копець 23.
Половинники:
Кпим Трощеня
Самійло
Пархом Самойленя
Хипимон
Роман Млинар
Кіндрат
Ілько
Женець
Бойко
Пашко
Луц
Іванко Старий
11.(0
Пусте дворище 1.

Наказний сотник Перегуда, можливо, Олекса Перегуда, що згадується у козацькому реєстрі 1649 року !?

1651, травня 12. — Конфесата двох полонених повстанців
з сотні Дорошенка і полку М. Небаби
„Dzień 12 maja[…].
Confessata dwu więzniów z Chojnik do obozu przysłanych, pojmanych od towarystwa p. Kurpskiego, rodem obadwa z Iwanhoroda z sotni Doroszenkowej z
pułku Niebaby.
Naprzód (…)* te.
Z Howryczem Semenem wyszło ich dwadzieśćia, za rozkazaniem sotnika Perehuda nakaznego, dla zajęcia koni, którzy wszystcy poginęli.
O Chmierlnickim prawi, że w Czyhyrynie łeży z wojskiem koło Pawołoczy
położonym, mając tatar dziesięć tysięcy.
O Litwie prawi, że wszystka Litwa ku nim idzie (...)*, ale u nich koło Czernihowa
jest, że nie słychać o wielkim wojsku, tylko co w Chojnikach. Pułki naznaczone do
Litwy: Perejasławski, Czernihowski, Niżyński, Pryłucki.
Pod Zbarażem był pod czas obłężenia coronnego wojska.
Za podstąpieniem wojska litt[ewskieg]o chcą się potężnie bronić, małego i wielkiego pędząc z sobą, i czerń mocno przy nich stać chce.
W Czernihowie samego pułkownika chorągiew i Czernihowa.
Do Homla jeśli nie staną pacta, tedy zamyślają.
W Starodębie, że słychać o wojsku litt[ewski]m, dla tego do niego nie myszłą.
W Sedniowie jedna chorągiew.
Do Chojnuk i do Babicz nie myszłą, do świątek czekają na pacta, także i do
Rzeczyce.
p. Chwaszcza zabito.
Czerń z nimi się sprzysięgła, chce potężnie sią bronić.
O trzecim, co uciekł, prawi, także, że był z Borzny.
Od Chołmiecza i od Chojnik, co się kołwiek dzieje, dają chłopi wiedzieć tameczni.
Confessata więznia drugiego Martyna te:
Pod Zbarażem był z Niebabą w tej że Doroszenkowej sotni.
O hetmanie litt[ewski]m słychać u nich, że z wielkim wojskiem ku nim ciągnie, a
oni się obawiając, nad Dnieprem z wojskiem swoim stoją. Niebaba oczekiwa Szumejka.
151
W Lubeczu jedna chorągiew sontika Rubajła.
W Starodębie już kozacy trzy chorągwie ich weszło w wielki post, Okoza sotnik.
O Rzeczyce nie myszłą.Chcą dać bitwę za podstąpieniem wojska w polu pod
Czernihowem. W inszych wszystkich wiadomośćiach zgadzał się z pierwszym.”
(АГАД. — Ф. «Архів Радзівілів». — Відділ VІ. — № 36. — С. 607. — Копія 1651
р. Переклад з польської. Дана конфесата була надіслана князю Радзівілу литовським підканцлером з Любліна 6 травня 1651 р. Опубліковано в перекладі
українською: Мицик Ю. А.Невідомі листи керівників Національно-визвольної
війни українського народу 1648–1658 рр. // УІЖ. — 2001.-№ 1. — С. 145–146).
Переклад:
«12 травня (…)
Конфесата двох полонених, присланих до табору з Хойнік, спійманих товариством п. Курпського, обидва родом з Івангорода, з сотні Дорошенка з полку
Небаби.
Насамперед (…)* таке:
З Семеном Говричем їх вийшло двадцятеро, з наказу наказного сотника Перегуда задля захоплення коней, котрі (козаки) напевно загинули.
Про Хмельницького твердить, що знаходиться в Чигирині з військом, яку
розташоване в Паволочі, маючи десять тисяч татар.
Про Литву твердить, що вся Литва до них йде (…)*, але у них коло Чернігова є, що не чути про велике військо, тільки те, що у Чернігові полки призначені до Литви: Переяславський, Чернігівський, Ніжинський, Прилуцький.
Під Збаражем був під час облоги коронного війська.
За підходом литовського війська хочуть потужно боронитися, малого і старого, женучи з собою і чернь міцно біля них хоче стати.
В Чернігові самого полковника хоругв і Чернігова.
До Гомеля якшо не буде укладено мир, тоді замишляють.
До Стародубу, через те що чути про литовське військо, до нього не мислять.
В Седневі одна хоругв.
До Хойник і до Бабич не думають, чекають до святок на мир, такожі до Речиці.
Пана Хваща забито.
Чернь з ними сприсяглася, хочуть потужно боронитися.
Про третього, що втік, твердить, також, що був із Борзни.
Від Холмеча і від Хойник, що тільки діється, дають знати тамешні селяни.
Конфесата другого полоненого Мартина такі:
Під Збаражем був з Небабою у тій же сотні Дорошенка.
Про литовського гетьмана чути у них, що з великим військом йде до них,
а вони, боячись, з своїм військом стоять над Дніпром. Небаба чекає Шумейка.
У Любечі одна хоругов сотника Рубайла.
У Стародубі вже козаки. Три хоругви їх увійшло у великий піст, Окоза
(Окша – Ю. М.) сотник.
Про Речицю не думають.
Хочуть дати битву після приходу війська в поле під Черніговом.м
В інших всіх відомостях згоджується з першим.