И это все о них. ШТЕЙНГЕЛИ.

Читать и скачать книгу "Имение "Хуторок" барона В.Р. Штейнгеля в Кубанской области", Лещенко, Иван Васильевич, Москва
Место издания тип. А.Г. Кольчугина Издательство, 1895г.

https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_003637928/
https://viewer.rusneb.ru/ru/00...heme=white

... Маємо також схеми та креслення маєтку, побудованого угорським графом Естергазі згідно із затвердженим 17 серпня 1856 р. генерал-ад’ютантом Чевкіним планом. Загальне присутствіє правління округу розглянуло план фасаду 5 травня 1860 р. і дозволило будівництво, але без права продажу. Також зазначалося, що правління "не приймає на себе відповідальність за точну належність власнику тієї землі, на якій бажає возвести будівлю означеного дому"8. Серед документів цієї групи особливо цікавий опис маєтку за 1878 р., на який саме тоді між інженером Рудольфом Штейнгелем та землевласниками Павлом і Антоном Безереді було укладено купчу9.
Волинська губернія ввійшла в Російську імперію внаслідок поділу Речі Посполитої між Росією, Австрією та Пруссією. Тут, як і на всьому Правобережжі України, зберігався польський тип фільваркового господарства. На відміну від російських поміщиків, які займалися господарюванням у невеликих масштабах, волинські ж (частіше за все – поляки, рідше – українці, росіяни й німці) надавали перевагу фільварковій системі, яка трималася на дармовій праці кріпосних селян. Після скасування кріпацтва поміщицькі господарства підприємницького типу почали зникати, але історична назва фільварку закріпилася за маєтком. Навіть спосіб господарювання не змінювався, якщо поміщик був здатний оплачувати працю наймитів.
Рудольф Штейнгель купив цей маєток, у першу чергу, заради свого третього сина Федора, якому на той час виповнилося 8 років. Хлопчик був хворий на епілепсію, і клімат Санкт-Петербурга, де він народився, не підходив для його слабкого здоров’я. Родина Штейнгелів переїхала в Україну, де барон придбав у Києві 1877 р. будинок на вулиці Бульварно-Кудрявській, 27 (з 1924 р. у цьому приміщенні розташований Інститут травматології та ортопедії). Тут сім’я проживала в холодну пору року, а в теплу, як це було прийнято в більшості заможних родин того часу, переїздила в сільський маєток...


8. Держархів Рівненської обл., Ф. 366. Оп. 1. Спр. 43. Арк. 4. .
9. Там само, Спр. 7. Арк. 1. .



Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 58.

RinaZ написал:

[q]

У меня очень много материала по Федору

[/q]

... У фонді зберігається документ з описом водяних млинів маєтку баронів Штейнгелів, переданих в оренду острозькому купцю А. Глибі. Він датований 1894 р. і містить детальний опис млинів41.
26 березня 1899 р. барон уклав другий договір з А. Глибою щодо оренди двох водяних мукомельних млинів строком на 6 років і 5 місяців. Їхній ремонт покладався на орендаря. Він також зобов’язувався підтримувати нормальний рівень води у ставку, своєчасно відкривати під час дощів та весняного розливу шлюзи з тим, щоб вода не завдала шкоди греблі й не затопила угіддя та луги, розташовані біля млинів42.
Документи четвертої групи представлені звітами на утримання лікарні св. Бориса за період з 1894 по 1899 рр. Для більшої інформативності варто розглянути їх у поєднанні з листами, що зберігаються в Інституті рукопису НБУ ім. В.І. Вернадського. Інформацію про діяльність цього благодійного закладу можна отримати переважно з особистого листування Федора Штейнгеля з Федором Ріхтером. Збереглося 313 листів, що створюють більш-менш повну картину функціонування установи43.
Медичний заклад було засновано в с. Городок 1893 р. на кошти Федора Штейнгеля для лікування місцевих селян, а також мешканців інших сіл Волині. Заклад утримувався за рахунок фундатора. Спочатку хворих приймали амбулаторно, пізніше була побудована лікарня і став проводитися стаціонарний прийом. Лікарем спочатку в амбулаторії, а потім у лікарні був з 1893 р. Федір Ріхтер. Він був запрошений на 4–5 місяців44, але настільки полюбив це село, що залишився тут разом із дружиною та синами на довгі роки. Молодий лікар виявився гарним спеціалістом і дуже відповідальною людиною, за що отримав від місцевих селян прізвисько "великий лікар"45.
Уже в перші місяці існування амбулаторії виникла ідея побудови в селі стаціонарної лікарні. Усі клопоти, пов’язані з оформленням документів та керівництвом будівництва, взяв на себе Ф. Ріхтер, який знаходився в постійному листуванні з Федором Штейнгелем і радився з ним із будь-яких питань. Між ними встановилися на довгі роки теплі, дружні стосунки. Молоді люди були однодумцями й підтримували один одного в будь-яких починаннях...


41. Держархів Рівненської обл., Ф. 366. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 1. .
42. Там само, Спр. 43. Арк. 13. .
43. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі – ІР НБУВ), Ф. 109. Оп. 1. Спр. 226, 227 – 299.
44. Там само, Спр. 282. Арк. 125. .
45. Там само, Спр. 226. Арк. 132. .



Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 63.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 28 октября 2023 15:55

Вы очень помогли мне в сборе еще более подробного материала по роду Штейнгелей. Примите мою благодарность за ваше участие в моих поисках!

... Будівництвом у с. Городку стаціонарної лікарні для хворих Ф. Штейнгель керував дистанційно, через листування з Ф. Ріхтером, який взяв на себе всі обов’язки: починаючи від обрання місця та оформлення документів, закінчуючи безпосередньо процесом будівництва лікарні та криниці при ній для задоволення потреб хворих. Спочатку він планував, що вона буде вміщувати 8 – 10 ліжок78.
У травні 1894 р. був майже готовий фундамент лікарні та затверджений губернатором її план79.
1895 р. було складено перелік інвентарю, необхідного для майбутнього медичного закладу. Його вартість склала 2 тис. руб., утримання ж лікарні та амбулаторії, разом із зарплатнею персоналу та безпосередньо лікарю, складало додатково ще 5 тис. руб.80
У серпні 1896 р. було отримано статут лікарні, а разом із ним – дозвіл на будівництво81. Окрім фінансового утримання закладу, Федір Рудольфович та його дружина допомагали також речами82.
Лікарня в с. Городку завдячувала Федору Штейнгелю не лише своєю появою. Щороку барон щедро фінансував заклад, який для успішного функціонування потребував нового медичного обладнання, постійного поповнення ліків, виплати зарплатні лікарю та медперсоналу.
Наведемо декілька цифр: за січень-травень 1894 р. вартість відпущених ліків склала в амбулаторії 495 руб., 1895 р. витрати становили 4133 руб., 1896 р. – 6628 руб., у 1897 р. – 7327 руб.83
...

Вартість утримання закладу 1897 р., включаючи не лише ліки та предмети догляду за хворими, а й продукти харчування, зарплатню лікарю та медичному персоналу, консультації інших лікарів під час операцій тощо, становила 7327 руб. 52 коп. Лікування кожного хворого коштувало 24,2 коп., а відвідини – 17 коп.
При лікарні існував кухоль для пожертв, але за рік там назбиралося лише 33 руб. 74 коп. Тобто її утримання повністю брав на себе Федір Рудольфович Штейнгель88.


78. ІР НБУВ. Ф. 109. Оп. 1. Спр. 226. Арк. 8.
79. Там само, Арк. 23, 25, 26.
80. Там само, Арк. 119, 120.
81. Там само, Спр. 234. Арк. 14, 15 зв.
82. Там само, Спр. 226. Арк. 188.
83. Держархів Рівненської обл., Ф. 366. Оп. 1. Спр. 34. Арк 5; Спр. 35. Арк. 11; Спр. 36. Арк. 2 зв.; Спр. 37. Арк. 9.
88. Там само, Арк. 6 зв., 9, 10.



Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 69 – 70.