И это все о них. ШТЕЙНГЕЛИ.

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Фото подписано "Сыновья барона". Но по моим исследованиям справа сын В.Р.Штейнгеля - Петр (1898г.р.), слева возможно брат баронессы М.Ф.Штейнгель, второй жены барона.
Местонахождение
Муниципальное бюджетное учреждение культуры "Армавирский краеведческий музей"

4.11.2024г. - на сколько мне стало известно с Петром на фото сын баронессы от первого брака.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 27 октября 2023 21:01

Большое вам спасибо! У меня очень много материала по Федору и даже есть его переписка с Владимиром. Поэтому понемногу буду выставлять.

Читать и скачать книгу "Имение "Хуторок" барона В.Р. Штейнгеля в Кубанской области", Лещенко, Иван Васильевич, Москва
Место издания тип. А.Г. Кольчугина Издательство, 1895г.

https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_003637928/
https://viewer.rusneb.ru/ru/00...heme=white

Булла К. К.
Портрет барона Ф. Р. Штейнгеля, депутата 1-й Государственной думы от города Киева.
Период создания:1906 г.
Местонахождение
Санкт-Петербургское государственное бюджетное учреждение культуры "Государственный музей истории Санкт-Петербурга".
По нижнему краю приклеена полоска бумаги с автографом.
https://goskatalog.ru/portal/#/collections?id=36569025

... Маємо також схеми та креслення маєтку, побудованого угорським графом Естергазі згідно із затвердженим 17 серпня 1856 р. генерал-ад’ютантом Чевкіним планом. Загальне присутствіє правління округу розглянуло план фасаду 5 травня 1860 р. і дозволило будівництво, але без права продажу. Також зазначалося, що правління "не приймає на себе відповідальність за точну належність власнику тієї землі, на якій бажає возвести будівлю означеного дому"8. Серед документів цієї групи особливо цікавий опис маєтку за 1878 р., на який саме тоді між інженером Рудольфом Штейнгелем та землевласниками Павлом і Антоном Безереді було укладено купчу9.
Волинська губернія ввійшла в Російську імперію внаслідок поділу Речі Посполитої між Росією, Австрією та Пруссією. Тут, як і на всьому Правобережжі України, зберігався польський тип фільваркового господарства. На відміну від російських поміщиків, які займалися господарюванням у невеликих масштабах, волинські ж (частіше за все – поляки, рідше – українці, росіяни й німці) надавали перевагу фільварковій системі, яка трималася на дармовій праці кріпосних селян. Після скасування кріпацтва поміщицькі господарства підприємницького типу почали зникати, але історична назва фільварку закріпилася за маєтком. Навіть спосіб господарювання не змінювався, якщо поміщик був здатний оплачувати працю наймитів.
Рудольф Штейнгель купив цей маєток, у першу чергу, заради свого третього сина Федора, якому на той час виповнилося 8 років. Хлопчик був хворий на епілепсію, і клімат Санкт-Петербурга, де він народився, не підходив для його слабкого здоров’я. Родина Штейнгелів переїхала в Україну, де барон придбав у Києві 1877 р. будинок на вулиці Бульварно-Кудрявській, 27 (з 1924 р. у цьому приміщенні розташований Інститут травматології та ортопедії). Тут сім’я проживала в холодну пору року, а в теплу, як це було прийнято в більшості заможних родин того часу, переїздила в сільський маєток...

8. Держархів Рівненської обл., Ф. 366. Оп. 1. Спр. 43. Арк. 4. .
9. Там само, Спр. 7. Арк. 1. .

Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 58.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 27 октября 2023 21:18

Очень вас благодарю за такой интересный материал!!! СПАСИБО!

RinaZ написал:

[q]
У меня очень много материала по Федору
[/q]

... У фонді зберігається документ з описом водяних млинів маєтку баронів Штейнгелів, переданих в оренду острозькому купцю А. Глибі. Він датований 1894 р. і містить детальний опис млинів41.
26 березня 1899 р. барон уклав другий договір з А. Глибою щодо оренди двох водяних мукомельних млинів строком на 6 років і 5 місяців. Їхній ремонт покладався на орендаря. Він також зобов’язувався підтримувати нормальний рівень води у ставку, своєчасно відкривати під час дощів та весняного розливу шлюзи з тим, щоб вода не завдала шкоди греблі й не затопила угіддя та луги, розташовані біля млинів42.
Документи четвертої групи представлені звітами на утримання лікарні св. Бориса за період з 1894 по 1899 рр. Для більшої інформативності варто розглянути їх у поєднанні з листами, що зберігаються в Інституті рукопису НБУ ім. В.І. Вернадського. Інформацію про діяльність цього благодійного закладу можна отримати переважно з особистого листування Федора Штейнгеля з Федором Ріхтером. Збереглося 313 листів, що створюють більш-менш повну картину функціонування установи43.
Медичний заклад було засновано в с. Городок 1893 р. на кошти Федора Штейнгеля для лікування місцевих селян, а також мешканців інших сіл Волині. Заклад утримувався за рахунок фундатора. Спочатку хворих приймали амбулаторно, пізніше була побудована лікарня і став проводитися стаціонарний прийом. Лікарем спочатку в амбулаторії, а потім у лікарні був з 1893 р. Федір Ріхтер. Він був запрошений на 4–5 місяців44, але настільки полюбив це село, що залишився тут разом із дружиною та синами на довгі роки. Молодий лікар виявився гарним спеціалістом і дуже відповідальною людиною, за що отримав від місцевих селян прізвисько "великий лікар"45.
Уже в перші місяці існування амбулаторії виникла ідея побудови в селі стаціонарної лікарні. Усі клопоти, пов’язані з оформленням документів та керівництвом будівництва, взяв на себе Ф. Ріхтер, який знаходився в постійному листуванні з Федором Штейнгелем і радився з ним із будь-яких питань. Між ними встановилися на довгі роки теплі, дружні стосунки. Молоді люди були однодумцями й підтримували один одного в будь-яких починаннях...

41. Держархів Рівненської обл., Ф. 366. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 1. .
42. Там само, Спр. 43. Арк. 13. .
43. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі – ІР НБУВ), Ф. 109. Оп. 1. Спр. 226, 227 – 299.
44. Там само, Спр. 282. Арк. 125. .
45. Там само, Спр. 226. Арк. 132. .

Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 63.

1895 р. у Городку та найближчих селах спалахнула епідемія холери. Тоді Федір Штейнгель прийняв рішення про заснування лікарні для таких хворих. На цей час Ф. Ріхтер був призначений лікарем у Ставках, Зозові та на 10 сіл довкруги64.
На жовтень 1895 р. хвороба у Ставках пішла на спад, хоча в с. Городку вона ще тривала, але селяни, навчені лікарем, її не запускали, тому до тяжких випадків не доходило65. 10 жовтня 1895 р. Ф. Ріхтер надіслав Ф. Штейнгелю офіційний звіт про холеру у Волинській губернії66. Хоча холерні випадки ще траплялися, спалах її був придушений. Зазначимо, що з першого року функціонування амбулаторії, а пізніше лікарні, дотримувалася сувора звітність та реєстрація.
Офіційні звіти про діяльність медичного закладу висилалися Ф. Штейнгелю щороку.
В особовому фонді барона збереглися звіти за 1894 – 1899 рр. Окрім цього, Ф. Ріхтер планував надсилати їх кожні три місяці, а на практиці в листах він часто щомісячно, а то й щоденно інформував барона про свою діяльність у лікарні й долю пацієнтів, описуючи найбільш цікаві та тяжкі випадки.
...

Про ефективність лікарської роботи говорить і той факт, що, коли 1897 р. на селі трапилися масові захворювання кору, на 60 – 70 випадків був лише один летальний, і в тому були винні батьки, які не давали ліки дитині вчасно68.
Ф. Ріхтер настільки переймався, що вирішив запровадити в щойно відкритій Федором Рудольфовичем чайній лекції для селян із різних предметів, зокрема, спершу дати основи медичних знань: "…хотілося б мені влаштувати для них популярні читання з медицини спочатку, хоча б раз на тиждень… Спишуся в Києві з ким-небудь з лікарів для виписки таких брошур, нехай надішле мені з комісії для народних читань. Якщо справа піде, тоді вже можна буде й розширити справу, додати туманні картини…"69...

64. ІР НБУВ. Ф. 109. Оп. 1. Спр. 226. Арк. 149.
65. Там само, Арк. 151.
66. Там само, Арк. 155.
68. ІР НБУВ. Ф. 109. Оп. 1. Спр. 256. Арк. 65 зв.
69. ІР НБУВ. Ф. 109. Оп. 1. Спр. 226. Арк. 6.

Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 66 – 67.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 28 октября 2023 15:55

Вы очень помогли мне в сборе еще более подробного материала по роду Штейнгелей. Примите мою благодарность за ваше участие в моих поисках!

Афиши. Кубанское селение, Имение "Хуторок" барона В.Р. Штейнгеля; ., Любители драматического искусства из имения Барона В.Р. Штейнгель "Хуторок"
Местонахождение
Федеральное государственное бюджетное учреждение культуры "Государственный центральный театральный музей имени А.А. Бахрушина"
https://goskatalog.ru/portal/#...xists=null

Жизнедеятельность баронов Штейнгель с их взлетами и падениями.