Хмельницкие

Першою дружиною Богдана стала Гафія Сомко. Народилася вона щонайпізніше 1608 р., рік одруження десь близько 1623 р. Відомий український дослідник Я. Дашкевич вважає, що вона померла десь між 1645 – 1647 рр., “ближче до долішньої межі"6. –
Її рідний брат Яким потім стане сотником, полковником Переяславським, наказним гетьманом. Поминальний ряд одного з синодиків роду Якима Сомка Хмельницького такий: Яким, Семен, (Катерина закреслена), Семен, Тетяна, Тетяна, Яків, Прокіп, Самійло, Марія, Палажка, Параска, Тимофій, Данило, Федір, Іоан, Євдокія, Настасія, Василь, Ірина, Параска, Василь. Те, що розшифровка цього ряду дозволяє на місце батька Якима ставити Семена, наштовхує на думку, що Семен Сом – посол до Москви у 20-х роках XVII ст. – і був батьком Якима і Гафії Сомків. Племінниця Богдана Хмельницького і донька Якима Сомка Параска Якимівна вийшла заміж за майбутнього сотника Воронківської сотні (1676 – 1682) Переяславського полку Івана Дмитровича Берла. Син Василь Якимович згаданий у листі полковника переяславського Л. Полуботка ще у 1682 р.7.
Богдан і Гафія Хмельницькі мали синів Тимоша, Юрія, Григорія. Є свідчення про те, що Григорій помер немовлям, проте невідомо, коли. Якщо це сталося до жовтня 1651 р., то сім’я в такому разі мала чотирьох синів. Бо у Корсунь прибули три сини Богдана.
1) Тиміш Богданович. Історики наводять різні дати народження (1630, 1632, 1635). Я. Дашкевич вважає: "Шлюб Тимоша з Розандою (Роксандою), дочкою молдавського господаря Васілє Лупу, мабуть, албанця за національністю – шлюб, вимушений збройною рукою в Ясах 1652 р., – свідчить про династичні плани цілком переконливо. Далекоглядна політична комбінація цього шлюбу полягає не лише у претендуванні Тимоша на молдавський престіл, але й способі поєднання – шляхом посвоячення – з фактичним правителем Литви, литовським великим гетьманом Янушем Радвілою (Радивилом), що 1645 р. одружився зі старшою сестрою Розанди Оленою"6.
2) Юрій Богданович (бл. 1640 / 1642 – 1685). Вважається, що народився між 1640 і 1642 рр.
3) N Богданович. До твердження, що про третього "(за джерелом 1651 р.) сина абсолютно нічого не відомо. Треба думати, він помер малолітнім"7, додамо, що з синодиків Хмельницьких відомий лише один малолітній син Григорій.
4) Григорій Богданович – помер немовлям.
Доньок було багато.
1) N (бл. 1625 – ?) за Лук’яном Мовчаном. Подружжя мало сина Федора.
2) Степанида (ран. 1635 – 1658 – ?) була за полковником могилівським Іваном Нечаєм (з 1650 р.)
3) N (? – 1649 – ?) – дружина Павла (очевидно, Безштанька (? – 1649 – 1655 – ?).
4) N у 1654 р. вдова по корсунському сотникові Блиську. У силу того, що Блиська ми не зустрічаємо серед старшин і козаків у реєстрі 1649 р., то, можливо, він загинув до 1649 р.
Крім того, чотири доньки гетьмана у 1651 р. були ще незаміжні.
5) Олена (ран. 1641 – 1660 – ?). Це її у січні 1656 р. вінчав митрополит Сильвестр Косів з Данилом Виговським, рідним братом генерального писаря Івана. Вони мали синів Юрія і Василя. Після смерті Данила Олена (з 1660 р.) вийшла заміж за майбутнього гетьмана Павла Тетерю. їх сімейне життя не склалося і як результат – ув’язнення Олени Богданівни. Є дані про її подальший постриг та прийняття уніатства у Вільнюсі. Проте синодики поминають її світським, а не чернечим ім’ям, Олена.
6) N (ран. 1647 – ?).
7) Марія (ран. 1647 – 1651 – ?) одружена з канівським старшиною Іваном Андрійовичем Стороженком. Син старшого полковника Війська Запорозького Іван Стороженко перейшов на Лівобережжя і в Прилуцькому полку став сотником ічнянським (? – 1676.02. – 1687), полковник прилуцький (1687 – 1692.02. – ран. 1692.07).
8) Катерина (ран. 1647 – 1651 – 1657 – ?). Вона доглядала батька під час його хвороби.
Не виключено, що сотничиха корсунська мала коротке подружнє щастя (1651 – 1654 рр.), а шлюб з Лук’яном Мовчаном теж стався після 1651 р., у такому випадку кількість доньок зменшується до шести.
...

6. Дашкевич Я. Клан Хмельницького – легенда чи дійсність? // Україна в минулому. – К. – Львів, 1992. С. 82.
7. Мицик Ю. З матеріалів до "Українського дипломатарію XVI-XVIII ст." // Наукові записки. Національний університет “Києво-Могилянська академія”. T. 3. Історія. – К., 1998. С. 146.


Джерело:
Кривошея В. До питання родоводу Хмельницьких // Сіверянський літопис. 1999 № 4 (28). Всеукраїнський науковий журнал. С. 37 – 38.

В метрической книге станицы Старокорсунской за 1855 год встречаются следующие фамилии: Хмельницкий.

Список верущих покровской церкви ст. Копанской 1929 г.

Хмельницкий Иван Яковлевич, 52 года.
Хмельницкая Зоя Михайловна, 31 год.
Хмельницкий Павел Иванович, 27 лет.
Хмельницкая Анастасия Николаевна, 20 лет.