Тризны

Ставлю вам, Вадим, на атрибутацию еще несколько гербов Тризн.
1) Гедеон Михал 1644 г. - 5 частный герб.

3) И вот еще вариант 4-х частного, о котором вы уже высказали все, кроме клейнота и перьев.
Его выставил для того, чтобы разрешить противоречие в вашем посте:
В случае с 4-частными гербами по устоявшейся в ВКЛ геральдической традиции:

[q]

в 4-х частных гербах (слева направо):
1 герб - герб отца или родовой герб, 2 герб матери, 3-герб бабки по отцу, 4- герб бабки по матери.

[/q]

В случаях 5-частных гербов:

[q]

первый герб (в центре) - личный герб, 2- герб отца, 5 герб матери, 4 герб бабки по отцу и 3 герб бабки по матери.

[/q]

Если противоречия - это ваши описки, то поправьте, плиз. А то как-то непонятна логика...

Интересно, когда у них (Вишневецких) появился этот герб Корибут?

Vadim Verenich написал:

[q]

должен к сожалению признать что он фальсифицирован (по крайней мере в плане Тризн 17 века). Его составитель просто понадергивал разные документа относящиеся к Тризнам разных ветвей (потомков Ивана Григорьевича, Андрея Захарьевича и Петра Григорьевича) и объединил их в мнимую прямую генеалогическую линию.

[/q]

Вот что пишет Сергей Рыбчонок в предисловии к Гербовнику Бел. шляхты. т.2 с. 6:

3 вопыту работы ў архіве адзначым некаторыя моманты ў шляхецкіх
радаводах, што павінны насцярожваць даследчыка:
- прадстаўленне выпісаў з актавых кніг, якія знішчаны, або спасылка на
актыкацыю дакумента ў іх;
- карэнны перагляд доказаў на шляхецгва: напрыклад, у першым выводзе
пазначана пражыванне на зямлі кн. Радзівіла, а пазней — валоданне ўласным
маёнткам;
- прадстаўлены дакументы, актыкаваныя ў 1792-1834 гг.;
- адзін прадстаўнік роду, зацверджаны Сенатам, выдае сведчанне аб
адзінародстве другому прадстаўніку, не зацверджанаму Сенатам;
- частка доказаў ці фрагмент радаводу цалкам супадае з адпаведнымі
матэрыяламі зусім іншага роду, але такога ж прозвішча;
- літаральнае паўтарэнне імён некалькіх прадстаўнікоў у розных каленах;
- неадпаведнасць часу існавання пасад, чыноў гістарычнай рэчаіснасці;
- займанне пасад, чыноў невядомымі ў гісторыі асобамі;
- валоданне маёнткам і яго продаж менавіта перад падзеламі Рэчы
Паспалітай;
- блытаніна ў радаводзе, калі адзін прадстаўнік роду (галіна) спачатку
паказваецца паходзячым ад адной асобы, а другі раз — ад іншай;
- з ’яўленне ў радаводзе пасля выводу новай галіны, што паходзіць ад
асобы памерлай да складання выводу і звычайна беспатомнай;
- адрозненне паперы, бо не заўсёды для фальсіфікацыі хапала паперы,
вырабленай у XVIII ст.;
- наяўнасць старой пагінацыі, якая не адпавядае суцэльна кнізе, бо
нярэдка патрэбныя лісты пазычаліся з іншых кніг;
- дата i месяц актыкацыі падпісаны іншым чарнілам і рушй, бо звычайна
фальсіфікаваныя дакументы пісаліся загадзя і ўкладаліся пры мажлівасці;
- дакументы актыкаваны вельмі шчыльна — на лісце адзін, на адвароце
— другі, што не харакгэрна для актавага справаводства канца XVIII ст.;
- фальсіфікаваныя дакументы тычыліся звычайна куплі-продажу
маёнткаў, прывілеяў на розныя пасады і ўрады, тэстаментаў, якія лічыліся
асноўнымі доказамі на шляхецтва і ўкладаліся па некалькі штук запар на адно
прозвішча;
- “візітнай карткай” фальсіфікацыі нярэдка з ’яўляецца запіс аб выдачы
копіі, датаваны пачаткам 1840-х гг., бо патрабавалася прадставіць доказ да
заканчэння разбору шляхты (1844)


yurochka написал:

[q]

Архивисты говорят, что слишком много совпадений - место жительства, имена.... т.е. они с одной стороны тоже думают, что часть фальсифицирована, но с другой

[/q]

.

Однороженко

.

Так, згідно з інформацією річпосполитських гербовників пани Тризни, що переселилися з Сівера у Вовковиський повіт користувалися польським гербом “Гоздава”, хоча в основі цього герба первісно могло перебувати зображення родового знаку, яке лише згодом набрало обрисів подвійної лілії (прийом доволі характерний для річпосполитського герботворення, застосований приміром в пізнішій гербовій практиці київського роду панів Дідовичів -Трипільських). Зображення подвійної лілії, яку з’єднанує кільце, знаходимо в гербі Тризн також при розгляді сфрагістичного матеріалу. Зокрема,саме це зображення в ренесансовому щиті містилося на печатці смоленського каштеляна Григорія Тризни при акті Люблинської унії. В свою чергу, на печатці пана Миколи Тризни від 1606 р. знаходився чотиридільний німецький щит, на якому в першій частині перебувало зображення герба “ Гоздава”, в другій частині – знак у вигляді двічи перехрещеної стріли вістрям вгору (герб “ Лис ”), в третій –три вруба (герб “ Корчак”), в четвертій – рицар на коні , що тримає в правиці меч , над щитом розміщувався шолом з наметом під шоломовою короною і три страусових пера в нашоломнику 62 . Печатка пана Петра Тризни містила в своєму полі подібну конструкцію, але в щиті перебувало зображення самої лише подвійної лілії 63 Чотиридільний півкруглий бароковий щит бачимо на печатці земського підскарбія (1644–1652) та господарського писаря Гедеона Михайла Тризни від 1644–1645 рр.,
в першій частині якого зображено три вруба (герб “ Корчак”), в другій частині – знак у вигляді двічи перехрещеної стріли вістрям вгору (герб “ Лис”), в третій –шестипроменева зірка над півмісяцем, що лежить рогами догори (герб “ Леліва”), в четвертій –китаврус, в середньому щитку – подвійна лілія з ’єднана кільцем (герб “ Гоздава”), над щитом розташовано шолом з наметом під шоломовою короною, в нашоломнику –павичеві пера, зображення супроводжує довколовий напис: “GEDEON • MICHAL • TRYZNA • PODSKARBI • WIELKI •. Зображення герба архимандрита Київо – Печерського монастиря (1647– 1656) Іосифа Тризни представлено в “Тріодіоне Постном” від 1648 р. Він являє собою чотиридільний щит, в першій частині якого зображено подвійну лілію, в
другій частині знаходиться меч вістрям додолу в супроводі чотирьох півмісяців (герб князів Друцьких), в третій – три списа в зірку (герб “Єліта”), в четвертій – підкова кінцями додолу під хрестиком (герб “Побог”), в середньому щитку – рицар на коні, що тримає в правиці шаблю, над щитом перебуває шолом під митрою, за щитом перехрещено посох і жезл, навколо щита намет і літери: “ІТМБПАПК”. Поруч вміщено тлумачення символіки «Трызненскои Лилии”, як “оздобы... хлеба душевного ”: “...для того, чтобы
воспользоваться молитвою, какъ хлебомъ душевнымъ или какъ беседою съ Богомъ, необходимо очищеніе, или убеленіе, по подобію лиліи. [...] и сынъ православной церкви, желая вступить въ беседу съ Богомъ, повиненъ, чтобы одежды его были яко крыны сельные, [...] и душа должна быть убелена подобно лиліи ...”, а також вірш “ На старожитный Клейнотъ , Ясне Велможныхъ, Велможныхъ, Высоце Урожоныхъ, ихъ Милостей Пановъ Трызновъ ”: “Трызняская Лилия, за Столки въ Сенати, И Поля Марсовые, Якъ ся даетъ Знати, Барзей собе на тотъ часъ, местце улюбила, Въ Огородку Церковномъ, бы снать пошлюбила. Себе Панне Пречистой: а Ей ку Оздобе, Досталася на Венецъ Паненской Особе”. Кольоровий варіант герба архимандрита Іосифа Тризни вміщено на копії його портрета від 1656 р.: на червоному полі срібна подвійна лілія в супроводі літер: “ІТМБАССЛКП”. У віленському брацькому изданні Молитвослова” 1652 р. подано герб Христофора Тризни, що складається з подвійної лілії в щиті та шолома з наметом під Шоломовою короною і трьох страусових пер в нашоломнику над щитом.



Там же для ЛЕОНИДА

Рід Юдицьких, що одержав землеволодіння у Річицькому повіті 1551 р. ..........

Там же в Подымном 1734 г. есть еще 2 Тризны (Tryzna)