Тавастшерна

Иван Остапович Ласкевич, значный товарищ Лубенского полка (1708); 10 янв. 1708 получил гетманский универсал на все доходы с млина о трех колах на р. Ромне на гребле Процювской, принадлежавшего раньше его деду Лубенскому полковнику Максиму Илляшенко и его жене.

Древний дворянский род, ведущий начало от жившего в начале XV в. новгородского посадника и боярина Григора (Григорья), которого с достаточной степенью достоверности можно отождествить с фигурой неревского посадника Григория Юрьевича (уп. ок. 1423 – 28) из рода бояр Онцыфоровичей – младшей ветви Мишиничей, чье родословие простирается, на основании записей в Новгородских летописях, до жившего в нач. XIII в. «мужа чесна Миши» – воеводы кн. Александра Невского. В кон. XV в. потомки Григория, носящие к тому времени прозвание Овиновы, были записаны под прозванием Григорьевы, по имени деда старшего из них.

https://proza.ru/2020/03/30/235

alexander gupalov написал:

[q]

Иван Остапович Ласкевич, значный товарищ Лубенского полка (1708); 10 янв. 1708 получил гетманский универсал на все доходы с млина о трех колах на р. Ромне на гребле Процювской, принадлежавшего раньше его деду Лубенскому полковнику Максиму Илляшенко и его жене.

[/q]

Лазкевич Іван Остапович
онук полковника лубенського Ілляшенка (за жіночою лінією),
значний товариш Лубенського полку (1708).
10.01.1708 р. отримав гетьманський універсал на всі доходи з дідівського млина на три кола на р. Ромні на греблі Працювській та універсал про звільнення від збору індуктивного мита товарів україно-ризької торгівлі від 05.12.1719 р.

Лазкевич Семен Остапович
(? – 1680 – 1735)
Служив більше 40 років, тобто розпочав службу раніш 1695 р.,
товариш сотні Роменської (31.08.1709),
отримав універсал Скоропадського на с. Басовку й частину військовув його власному млині в с. Миколаївка на р. Ромні.
Онук Максима Ілляшенка, полковника лубенського, зять сотника роменського Хоми Манжоса.
Отаман городовий роменський (1710 – 1719),
у 1727 – 1735 рр. – сотник роменський.
Боровся з Полуботками за с. Коровинці, на яке мав царську грамоту (1690) його діду Максиму Ілляшенку. Та село залишилося Полуботкам, вони мали грамоту Петра І на це село пізнішою датою.

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 123, 124.




Ілляшенко Максим Романович
(? – 1649 – 1690 – ран. 1708)
козак с. Коровинці,
сотник роменський (1669 – 1676).
Отримав царську грамоту (20.09.1690) на с. Коровинці в Лубенському полку з млином на р. Ромні й Сулі з дворами, броварами, солодовнями й всіма угіддями.
Був полковником лубенським.
Через шлюб доньки Марії з племінником Івана Самойловича породичався з гетьманською родиною.
Полковник лубенський (1676 – 1687).
Брав участь у Чигиринських і Кримських походах.
Значний військовий товариш (1689 – 1690).

Джерело:
Кривошея І.І. Неурядова старшина Української козацької держави (XVII – XVIII cт.): монографія. – 2-ге вид., доповнене. – Видавець Пшонківський О.В., 2016. – Т. 2. С. 110.

Веревкин Андрей Егоров сын (1779)

капитан (1779-1780)


Служба в губернии и уезде: дворянский заседатель в нижнем земском суде Луганского (с 1782 г. Дмитровского) уезда Орловского наместничества (1779)
дворянский заседатель в уездном суде Луганского (с 1782 г. Дмитровского) уезда Орловского наместничества (1780)


Пересекин Филипп Кириллович
дворянин городовой
1721-1722
Дата написания сказки 1722-02-00 Аутентичная именная формула Филип Кирилов сын Пересекин

вице губернатор воронежа
Пересекин Пётр Филиппович полковник (16.12.1739—1744)

Савва Филиппович Пересекин=Афимья Михайловна Мертваго (дочь Михайлы Леонтьева сына Мертваго)

Михаил Саввич Пересекин=Наталья(или настасья) Ивановна Нечаева,
его сестра - Анна Саввишна Веревкина. Ирина Саввишна Аристова.(за Автономом Аристовым)

ПЕРЕСЕКИНЫ

http://archeo73.ru/Russian/17vek/arshiv/57vypisy.htm