Теницкий

теницкий написал:

[q]

Handbuch des Statthalterei-Gebietes in Galizien 1862 год.
Bestatigte Pfarrschuleu
In Skomorochy
Lehr. Tynicki Meliton
Zahl der Schulbesuchenden 45

[/q]

В книге "Кость Левицький. Iсторiя полiтичноi думки галицьких украiнцiв 1848-1914" было найдено еще одно упоминание о Теницких.

--------------------------------------------------------------------------------
200
--------------------------------------------------------------------------------


15. Соймові вибори і друге народне віче, 1883. р.
Прикрий рік 1882, потряс цілою нашою суспільністю та вказав її, що нам годі тільки вижидати і терпіти, а треба самим братись до роботи, щоб здобути собі кращу долю.

На рік 1883, припали нові вибори до галицького сойму, та до них піднято приготовлення захо-

201
--------------------------------------------------------------------------------

дами Головного руського комітету виборчого у Львові, зложеного з обох партій, а „Рада руска" усунулась на бік і тільки заявилась загально за тими посольськими кандидатами, котрих Комітет поставить. Сей Комітет не рішав самостійно і безглядно, як се робила передше „Рада руска", але вислухував відпоручників повітів про волю населення. Тою дорогою кандидати народної партії мали спромогу увійти до Сойму, навязуючи безпосередні зносини з виборцями. Отсе був початок демократичної орґанізації виборчої акції. В сім напрямі незвичайно замітна була передвиборча акція в Калуськім повіті, де чотирох діяльних людей: о. Ігнатій Рожанський з Хотиня, Ярослав Коритовський купець в Калуші та Мелитон Теницький і Петро Боднарчук міщане в Калуші, перевели знамениту першу організацію повіту, що заявився проти польської кандидатури і проти русофільського кандидата Дениса Кулачковського, а зажадав проф. Юліяна Романчука і його перепер при виборі до сойму.

Але в цілім краю отся первісна організація не була іще в силі перебороти польської фалянґи в злуці з правительством, і тому виборча боротьба сим разом скінчилась для нас нещасливо. Тоді трівогою ударено в дзвін вічевий і спільний комітет скликав на 29. червня 1883, друге народне віче до великої салі „Народного Дому" у Львові під кличем: Нам треба зійтись і порадитись, як ратувати руську народність від заглади!

І дійсно зібралось тоді величаве віче у Львові при дуже значній участи селян і міщан з цілого краю. На сім вічу виголошено реферати: Василь Нагірний про економічні справи; Корниль Устіянович в шкільних справах; Орест Авдиковський про відобранне переданого в р. 1882, у власть Єзуiтів монастиря оо. Василіян в Добромилі, та Наталь Вахнянин в справах правно-політичних, котрий предложив головну резолюцію:

„Високе ц. к. центральне правительство зволить в отвітній дорозі постаратись о виданнє устави,

202
--------------------------------------------------------------------------------

котраби галицьким Русинам, зістаючим в меншости в репрезентації краєвій, запоручила повне рівноуправненнє у їх народно-політичнім життю і котраби на будуче творила составну часть статута краєвого"... Отсе народне віче було значно численнійше від першого віча з р. 1880, але слабше провідною думкою...

Источник http://www.ukrstor.com/ukrstor/levizkij-politdumki05-15.html

Калуш (Kalusz) — в эпоху польского владычества город русск. воевод., Галичской земли; ныне (1911) уездный город Восточной Галиции. Еще в 15 в. К. был известен своими соляными копями, которые с 16 в. арендовались евреями. По люстрации 1765 г., в К. 1147 евреев (с евреями из окрестных местностей — 1748), владевших 62 большими и 73 маленькими домами. — В 1900 г. — 4323 евр. (55% общего населения). Общинные подати уплачиваются 600 лицами. Имеются 6 синагог. В возникшей за последние годы частной польской гимназии половина учеников — евреи. — В уезде в 1900 г. 8785 евр. (10,08% общего населения). Самое значительное после К. в уезде евр. население в Войнилове (1115 из 2726 жителей).
М. Б.
Раздел5.

Замостье (Zamośс)— в эпоху Речи Посполитой сильно укрепленный город Русского воеводства, Холмской земли. Весьма трудно определить, когда евреи поселились здесь. Знаменитый гетман Ян Замойский (1541—1605) не допускал евреев в З. В страшные дни Хмельничнины в Замостье, осажденном казаками и татарами, находилось несколько тысяч евреев, беглецов из разных общин; многие из них погибли от болезней и голода. Когда казаки и татары решили за уплату 20.000 зл. снять осаду, евреи выкупили несколько сот пленных, находившихся в татарском лагере. — Под одним декретом Ярославского ваада в 1724 г. имеется подпись Лейбы, раввина Замойской «ординации» (так назывался З. округ), что указывает на выдающееся положение общины. В 18 в. она достигла численного значения; по переписи 1765 г. — 1.905 евреев (в кагальном округе). По третьему разделу Польши (1795) З. перешло к Австрии, а в 1809 г. присоединено к герцогству Варшавскому. — Из евр. ученых З. известны Элиезер Липман бен-р. Манли, автор «Lekach Tob» (Жолкиев, 1753) и р. Соломон б.-р. Моисей, автор «Mirkebet ha-Mischna» (Франкфурт-на-Одере, 1751), обладавший также светским образованием и состоявший одно время раввином общины. Мендельсоновское движение нашло живой отклик в З., которое дало несколько представителей гаскалы. — Ср.: N. Наnоwer, Jewen Mezulah; Регесты, I и II; Liczba 1765; Arch. kom. hist., VІІІ; Schifman, Masa Zamosch, Hameliz, ХІV.
B.
Раздел5.

теницкий написал:

[q]

VI. Dokumenty do biografii Kochanowskiego
Archiwum Główne Akt Dawnych
Wpisy urzędowe znajdujące się niegdyś w AGAD, dziś zaginione
Acta terrestria inscriptionum et decretorum Radomiensia (skrót: Acta ter.)
Acta castrensia inscriptionum Radomiensia (skrót: Acta castr.)
Acta conventionalia Piotrcoviensia (skrót: Acta conv.)
Digitalizacja wg Cochanoviana I

78. Piotr Tynicki zaciąga poŜyczkę od Jana Kochanowskiego (Radom, 21 VI 1574).
Acta ter. XIII, f. 439
Wyd.. Plenkiewicz II, s. 288, nr 356
Reg. Cochanoviana I, nr 176

Biblioteka Czartoryskich w Krakowie
1. Ugoda między Piotrem Tynickim a Abrahamem Tymińskim; jednym z pośredników Jan
Kochanowski (Radom, 18 X 1577) (tekst pol.).
rkps sygn. 396, s. 73-76
Wyd. Cochanoviana I, nr 199
2. Testament Piotra Tynickiego; opiekunem rodziny m.in. Jan Kochanowski (Sandomierz, 12
XI 1578).
rkps sygn. 396, s. 83-86
Wyd. Cochanoviana I, nr 203

[/q]

Biblioteka Czartoryskich w Krakowie
1. Ugoda między Piotrem Tynickim a Abrahamem Tymińskim; jednym z pośredników Jan
Kochanowski (Radom, 18 X 1577) (tekst pol.).
rkps sygn. 396, s. 73-76
Wyd. Cochanoviana I, nr 199
2. Testament Piotra Tynickiego; opiekunem rodziny m.in. Jan Kochanowski (Sandomierz, 12
XI 1578).
rkps sygn. 396, s. 83-86
Wyd. Cochanoviana I, nr 203

теницкий написал:

[q]

Piotr Tynicki z Tynicy herbu Jastrzębiec byl pradzladem Jerzego Tynickiego, synem Walentego i Druzijanny z Kochanowskich. Umarl miedzy 17 a 20 listopada 1578. Jego matka DruzJanna byla przyrodnia siostra Jana Kochanowski

Tytul testamentu ulozyl Jerzy Tynicki: Testamentum Gernerosi Domini Petri Thynicki de Tunica Sandomiriae anud Mediciane...

Na sejmik ten zjechaly obie strony z rodzina i krewnymi.
Tynicki wobec grona szlacheckiego przedstawil wyczerpjaco swoj rodowod, popierajac go wyksami genealogicznymi oraz zalaczonymi dokymentami, zbieranymi od lat przez czlonkow rodu Jastrzebcow Tynickich. Pominmy szczegoly dlugiego sporu bo wnosza one

Название Pamiėtnik literacki, Том 51,Выпуски 1-2
Авторы Towarzystwo Literackie imienia Adama Mickiewicza, Instytut Badań Literackich (Poland), Instytut Badań Literackich (Polska Akademia Nauk)
Издатель Zakład im. Ossolińskich, 1960
Владелец оригинала: Калифорнийский университет
Оцифровано 21 авг 2007

[/q]

Pamiętnik literacki: czasopismo kwartalne poświęcone historii i krytyce literatury polskiej, Т. 51 часть 1
в данном источнике есть интересующая статья

Jan Kochanowski w papierach rodziny Tynickich

Teresa Kruszewska

Книга памяти 69 механизированной бригады
1943 - 1945


номер по порядку - 2064

воинская должность (звание) - рядовой

Ф.И.О. - Теницкий Петр Григорьевич

Год рождения - Нет данных

Место рождени (призыва) Украинская ССР, Харьковская обл., Изюмский р-н

Дата гибели (пропажи без вести) 29.09.1943

Место гибели (пропажи без вести) Киевская обл, Великий Букрин

источник http://polk69wunsdorf.narod.ru/memorybook/memorybookT.html

по данным ОБД Мемориал

Теницкий Петр Григорьевич, рядовой, стрелок,
место рождения Харьковская область.
призван Изюмским РВК.
убит 29.09.1943
Киевская обл, Великий Букрин
место жительства: Харьковская область, г. Изюм пески ул. Кирова 8б.