Старжевский

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Часть 2. О бракосочетавшихся

1884 год

29.01. Жених села Бухнов солдат отпущенный в запас Иларий Стефанов Старжевский Римско-католическаго вероисповедания; первым браком. Лета жениха – 25.
Невеста села Огиевки дворянина Гавриила Григориева [Некраша] дочь Лукия; православнаго вероисповедания, первым браком. Лета невесты – 22.
Поручители: по женихе Стефан Мартынов Кореновский, Иосиф Климентиев Козицкий; по невесте Емелиан Стефанов Кореновский, Иван Григориев Некраш.

Подпись: приходской священник Кудрицкий.
Стихарный дьячок Соколовский.

Источник: Государственный архив Житомирской области. Ф. 1. Оп. 77. Д. 2055. Л. 247.

В метрической книге Римско-католического костела св. Варвары города Бердичев за 1908 год имеется следующая запись (о родившихся):

156. Бронислава. 1 ноября (крестили 16 ноября). Крестьян Топоровской волости Ивана и Елизаветы из Кузминских Старжевских законных супругов дочь сего же прихода
г. Бердичева. Регистрация проведена в костеле Св. Варвары. Восприемники: Францишек Чмелян с Анелей Статкевич.

ГАЖО. Ф. 178. Оп. 3. Д. 180. Лл. 127 об., 128.

В метрической книге Римско-католического костела св. Варвары города Бердичев за 1912 год имеется следующая запись (о родившихся):

Константин. 10 марта (крестили 26 марта). Крестьян Топоровской волости Сквирского повета Ивана и Елизаветы из Кузминских Старжевских законных супругов сын.

ЦГИАК. Ф. 1046. Оп. 1. Д. 228. Л.

В метрической книге Римско-католического костела св. Варвары города Бердичев за 1916 год имеется следующая запись (о родившихся):

Виктор. 6 марта (крестили 11 апреля). Крестьян Топоровской волости Ивана и Елизаветы из Кузминских Старжевских законных супругов сын.

ЦГИАК. Ф. 1046. Оп. 1. Д. 230. Л.

Метрическая книга с. Мартыновичи Радомысльского уезда Киевской губернии
Об умерших
8. 6 мая 1844. Приходский священник Феодосий Данилов Старжевский, 56 лет, от продолжительной болезни.

Nickolay2013

Именной список лиц, служащих по Церковно-школьному управлению, заведующих и учащих в церковно-учительских и второклассных школах... - Санкт-Петербург : Училищ. совет при Святейшем синоде, 1912-1913.

стр.338

Пензенская епархия

ВАСИЛЬЕВСКАЯ, женская, Пензенского уезда, 1896г.
(Поч., тел., и ст.: Рамзай, Сызр.-Вязем. ж.д. в 5 вер.)
Третья учительница Евдокия Афанасьевна Старжевская. оконч. курс Св.-Влад. церк.-учит. школы в С.-Петербурге

стр. 344

Подольская епархия.

НЕМИРОВСКАЯ женская, Брацлавского цезда, 1902г.
(Поч., тел. и ст. Немиров, Юго-Зап. ж.д.
Третья учительница Матрона Афанасьевна Старжевская.
Оконч. курс 7 клас. 2-го Киевского женск. дух. училища. В сл. 1907г., долж. 1910г. сентября 20.

http://dlib.rsl.ru/viewer/01004008958#?page=1

С уважением – Ludvika.

ВЕСЬ ПЕТЕРБУРГ 1907г.

Старжевский потомственный почетный гражданин, Невский, 44

С уважением – Ludvika.

Село Сычевка Христиновского района Черкасской области

Ревізійний список за 1858 рік показав збільшення кількості духовних осіб до 24.Штатним так і залишались чотири місця - священника, псаломника, паламаря і просфорні. Та члени сімей попередніх причетників теж були вписані у ревізійний список священно- і церковнослужителів Іоанно-Зачатіївської церкви. Отож,у 1858 році парафію очолював вже вищезгаданий священник - Василій Оверкович Зелінський. Але їх з дружиною сім`я збільшилась чотирма дітьми(6-річна Олександра,5-річна Нимфедора,4-річний Іван та 2-річний Василій). На псаломницькому місці служив диякон Миколай Феодосійович Старжевський (прізвище можливо не зовсім точне). Тоді йому було 37 років і 24-річною дружиною Феклою Федорівною вони мали четверо дітей: 7-річного Платона, 3-річного Василія, 2-річну Олександру і 1-річного Филимона. Паламарські обов`язки виконував 28-річний Андрій Козицький (!!!) , а просфорнею служила вдова священника Кіндрата Стебницького Анна Афанасіївна,що мешкала з сином Петром та Донькою Анною. Сім`я безмісного паламаря Терентія Онуфрійовича Семинського і його дружини Марфи Леонтіївни теж збільшилась трьома дітьми: двома синами та донькою Єфросинією. А ще при церкві числилась сім`я покійного церковного сторожа Онуфрія Семинського,що складалася з вдови Анни Андріївни та доньок Іуліанії та Анни.
До якого року священник Василій Зелінський служив парафіяльним ієреєм у Сичівці точно встановити не вдалося.Здогідно це міг бути 1860 рік,але відомо що його наступником ненадовго став Василій Опоков.Так,за даними на 1 липня 1862 року,у сичівській церковнопарафіяльній школі священник Василій Опоков навчав 22 учні.Але до якого року він служив у Сичівці ще належить з`ясувати.
Зате достаменно відомо,що упродовж 70-80-х років душпастирами сичівських мирян були батько і син Кудрицькі. Священник Василій Кудрицький (!!!),котрий після Василія Опокова зайняв місці парафіяльного ієрея,мав трьо синів - Миколая,Вассилія та Луку,які здобували духовну освіту в Київській семінарії,а потім продовжили сімейну традицію.Коли о.Василій Кудрицький зайняв священницьке місце в Сичівці з`ясувати не вдалося,але стало відомо,що 15 листопада 1871 року йому оголошена подяка Митрополита і благословіння Боже.Тобто до 1871 року він встиг привернути увагу єпархіального начальства до своєї парафії і своєї служби.За наступні 5 років служби Синод своїм указом № 1 398 нагородив В.Кудрицького скуфією.Сумлінне виконання священницьких обов`язків та моральні чесноти сприяли зростанню поваги до сичівського ієрея,а його зростаючий авторитет сприяв залученню о.Василія до виконання і церковно-адміністративних обов`язків.6 квітня 1881 року Василія Кудрицького затвердили на посаді помічника благочинного.І з цими обов`язками він ,напевне,справлявся задовільно так як до дня Пасхи 1887 року його нагородили камилавкою.Це була остання його нагорода так як 24 грудня 1887 року він помер.

На вільне священницьке місце отримав призначення випускник Київської духовної семінарії Лука Васильович Кудрицький,який 5 квітня 1888 року прийняв священство в Іоанно-Зачатіївській церкві с.Сичівки.Та служив на батьківській парафії він недовго,бо вже 4 лютого 1891 року його перевели в с.Кошани Липовецького повіту,а звідти у Сичівку перевели тамтешнього ієрея.Це був Платон Кисілевич,який прослужив у сичівській церкві до 27 березня 1895 року звільнився за штат.

Село Квитки Черкасской области

Кирило Стеценко — митець високого таланту, самовідданої посвяти українській культурі. Попри коротке життя, дароване долею, він залишив яскраві твори, що випромінюють духовне єство композитора; ще й досі живуть здобутки його культуротворчих діянь. Стеценко належав до плеяди видатних українських митців початку ХХ століття. Майже одночасно прийшли в музичне життя України О. Кошиць, М. Леонтович, С. Людкевич і Я. Яциневич. Це було справжнє сузір’я великих талантів, яке, розвинувши творчі традиції Миколи Лисенка, піднесло на високий рівень здобутки української музики.
Походив Стеценко з Шевченкового краю із села Квітки, де 24 травня 1882 року він народився. Кирило ріс у бідній багатодітній сім’ї маляра-самоука. Батько його, Григорій Михайлович, не мав землі й заробляв на хліб для сім’ї, малюючи портрети, ікони та розписуючи церкви по навколишніх селах. Це була обдарована, але дуже непрактична людина. «Траплялося сидіти без копійки, але, бувало, він міг викинути всі гроші музикам десь на весіллі, бо танці любив» (П. Козицький). Мати композитора, Марія Іванівна Горянська, з духовної родини — енергійна, розумна жінка з вогником гумору — сама виховувала дітей і прагнула вивести їх «у люди». Мала прекрасний голос, знала багато пісень і часто зі своїм чоловіком співала прилюдно. Жили Стеценки бідно. Несталі заробітки батька не забезпечували потреб великої сім’ї, і навіть тяжка праця матері та дітей, які часто ходили на випадкові скупі підробітки, не рятували становища.
Рано прокинувся у Кирила Стеценка інтерес до музики й малювання. Перші художні враження у нього пов’язані з народною піснею. Чудові квітчанські мелодії стали добрим ґрунтом, на якому зростав майбутній музика. Він не пропускав нагоди послухати гру лірника, троїсту музику або й духовний оркестр. Охоче майстрував хлопець різні музичні інструменти, робив сопілочки та скрипки з дощечок і кінського волосся. Дуже вабив його й живопис. Спостерігаючи роботу батька і наслідуючи його, він, «бувало, назбирає шматочків крейди, шкуриночок від фарб, візьме рубля і почне розводити їх на ньому, добираючи фарби, як на палітрі, — і втішається з цього дуже» (П. Козицький). Підрісши, він почав допомагати батькові в роботі.
Грамоти навчався, як і більшість селянських дітей, у дяка. Помітивши гарний голос та любов Кирила до музики, дяк Платон Старжевський навчив його нот і взяв у хор. Отже, десь років семи-восьми Кирило почав набувати навичок хорового співу. У родині Стеценків усі, звичайно, сподівалися, що Кирило успадкує професію батька: обдарованість хлопця не викликала сумніву — його малюнки привертали увагу. Безперечно, треба було вчити Кирила, але зібрати кошти на це батьки не могли. І тоді старша сестра Наталя пішла прислуговувати, завдяки цьому з 1892 року Крило зміг жити в Києві й вступив до школи художника М. Мурашка та до Софійської духовної школи.

Село Блидча и село Коленцы

Освіта в с. Блідча до жовтневої революції
До 1900 року в сели Блідча не було школи і все лишалось неписемним. Лише п’ятеро хлопчиків вчилося в сусідньому селі Коленці, де вже на той час відкрилась церковно – приходська школа. Такими щасливими були: Грищенко Максим Григорович, Грищенко Лаврін Павлович, Даниленко Каленик Євтухович, Коваленко Андрій Сергійович, Іваненко Микита Лукич.
Нелегко було блід чанам поклопотатись, щоб і в їх селі була школа. Царський уряд не поспішав виводити з темряви трудящих селян. Крім того, коленцівський піп Старжевський Максим невблаганно противився відкриттю в його парафії другої школи.

Иосиф Старжевский - священник Ставрополья!!
"При Шкуринской Сошествия Святаго Духа: в пономарской Иосиф Старжевский"

Духовенство Киева на 1914 год

ЦЕРКВИ БЕСПРИХОДНЫЕ, БОГОУГОДНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ, УЧИЛИЩНЫЕ и ДОМОВЫЕ.

Александро-Невская.
(2-я гимназия).
Наст. прот. Коровинский А. И., диак. Старжевский В. Н.

Киевская губерния, Бердичевский уезд (Бердичев, Огиевка), Сквирский уезд (Бухны)