Стрельбицкие Strzelbicki Стрельбицькі Стрільбицькі

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Woloska Wies(Bolechów)1784-1900 Familybook Index
Copyright © 2012 GGD

The list of names and dates contained herein is an alphabetical listing [by surname and given name] of the individuals contained in the family book named above. Each surname is followed by the given name(s) of the individual and then the event associated with this individual. The events recorded are:

"*" (asterisk) = birth date
"*r" (asterisk with r) or "*...1789r" = birth date is extrapolated from other information (usually age at death)
"†" (dagger) = death date
"8" (an infinity symbol on end) = surname of husband(s)
"=" (equals sign) = alternate spelling of surname
"Wohnort" = Residence at that date
"51J, 26J, 72J" = Age in years (Jahr)

STRZELBICKI, Daniel (Beruf:.11.1871) [1228]
STRZELBICKI, Nikolaus (Beruf:.11.1834) [1227]
STRZELBICKI (8 Schmidt), Helena Elisabetha (*...3.1850r) [1125, 1228]

джерело - http://www.galiziengermandesce...4-1900.htm

Einwohner von Czernowitz - mit Ausschluss der Dienstboten - für das Jahr 1898 (Stadt und Vorstädte) Inhabitants of Czernowitz - without domestics - for the year 1898 (city and suburbs)

Name Vorname Forename Stand / Beruf Status / Profession Straße Street Nr. No. E/G/W E/G/W Stadtteil QuarterStrzelbicki Adolf, Jur.-Dr. Petrowiczgasse 11 E CZ
Strzelbicki Johanna Kürschnergasse 8 E CZ
Strzelbicki Josef Wagenlackierer Dreifaltigkeitsgasse 8 CZ
Strzelbicki Leopoldine Lehrerin Kürschnergasse 7 CZ
Strzelbicki Michael Schuster Hauptstraße 26 G CZ
Strzelbicki Michael Schuster Josefsgasse 19 W CZ

Джерело - http://czernowitz.ehpes.com/new/hauster/Cz1898TotalG.html

Перша документальна згадка про село Стрільбичі від 1437 року.

[ Изображение на стороннем сайте: 6141fe77e578.jpg ]

Вичитка цього документу:
«210. Actor Wolosschin kmetho de Strzelbicze terminum secundum contra dominum Stadniczski attemptavit. Et Albertus de Podlyeski procurator ipsius terminum simplici infirmitate prorogavit ad terminos proximos»

Переклад на українську мову:
«210. позивач Волошин, кметь зі Стрільбич, вдуге ставав (або позивав) до суду проти Стадницького . Альберт з Підліски, уповноважений (Стадницького) на це засідання суду не зявився, справа переноситься на найбличе засідання суду».
(Висловлюю щиру подяку, пану Ігорю Смутку за правильне тлумачення перекладу з латини на українську мову).

Джерело: AGZ XIII, nr 210. (Акти гродські та земські т. ХІІІ, ст. 23, № 210)
http://www.wbc.poznan.pl/dlibr...&tab=3

РГВИА Фонд 1058 Оп.1 Кавказское линейное казачье войско"

Д. 33 Прошение жены полковника Стрельбицкой о зачислении ее сына в казачье сословие

СПИСКИ архиереев иерархии всероссийской и архиерейских кафедр со времени учреждению Святейшего правительствующаго синода (1721-1895) по старшинству хиротонии.
С-Петербург. 1896 год

[ Изображение на стороннем сайте: 6153044cc821.jpg ]

gelene, Ejik - СПАСИБО.
Прошение женьі полковника - новая информация.
------------------------------------------------------------------------
Случайно наткнулся в сети на одну из галицких ветвей рода, которая породнилась с родами Дольницких (Дольницьких) и Левицких (Левицьких) и другими - http://www.geni.com/family-tree/index/6000000009523075411

[q]

Ivan Strilbytsky (1819 - 1867)
о. Івана Стрільбицький, що за своїх молодих літ був запальним революціонером і демократом, і як студент філософії у Львові брав участь у барикадних боях на вулицях Львова в 1848 р. Любив він про це своїм дітям та внукам у своїй пасіці оповідати, як примір, гідний до наслідування.

діда по матері Івана пам’ятав добре, був парохом у м. Підгороддя коло Рогатина, був у 1848 р. як вихованок тайних учнівських кружків учасником революційних боїв у Львові, де також пізніше скінчив гімназію і теологію.

Любив нам оповідати про протиавстрійські акції, зокрема про свою участь у барикадних боях у Львові з військовими відділами австрійського команданта Львова ген. Гаммерштайна. Сам він був настроєний польонофільсько, але всі його діти вже були свідомими українцями. Зате брати і сестри батька, а було їх дорослих уже поверх десять, були переважно москвофілами або й польонофілами. Дві сестри батька були заміжні за православних священиків на Холмщині, роду Киричинських і Яновичів. Деякий зв’язок із ними батько піддержував навіть мимо австрійсько-російських кордонів.
[/q]

"Малорусская Народная Историческая Библиотечка"
http://mnib.malorus.org/ocrsloj/581/4.html

Лотоцький, Олександер

Сторiнки минулого.
Частина перша.

сторінка 151 - http://mnib.malorus.org/ocrsloj/581/151.html#blok

[q]

*) Архиєреї-москалі дозволяли собі на Поділлю те саме поводження, до якого звикли у себе вдома. В той час, про який згадую, вікарний архиєрей Миколам просто бився. Досить у свій час розголос дістала справа учителя дунаєвецької церковної школи, який поскаржився у синод за те, що архиєрей побив його під час ревізії в школі. А дяків він лупив регулярно, коли приходили до його за посадами. Сам архиєрей не соромився такого поступовання свого; коли його підчас об'їздів єпархії запрошували до столу, він промовляв цинічно: „добре, тут поснідаємо рибкою, а там дячком закусимо". Але доводилось йому часом і вскочити. Росповідали, напр., про гумористичну бійку його з намісником Троїцького монастиря в Камянці, де він жив. Бійка роспочалась стільцями, а закінчилася навкулачки. Намісник був здоровший, чи вправніший, то його преосвященству таки дісталося. Взагалі, гідне, свободолюбиве духовенство подільське не потурало московському грубіяці. Раз підчас ревізії присікався він з якогось пустого приводу до старого, поважаного протоієрея П-Стрільбицького, що більш 50 літ благочинним був.
— Та чого ти кричиш? — відповів йому Стрільбицький. — Та в мене вже внуки такі» як ти. Встидав би ся ти, тоє преосвященство!
Той приник і хочби слово.
Московське культуртрегерство духовне на Поділлю фактично провадило до пониження тут освітнього рівня духовенства. Широко провадилася система оддавати парафії, — розуміється за хабарі, — не тим кандидатам, що пройшли відповідну школу, а неукам, що могли заплатити; а для формального полагодження установлено було для тих недоуків специфічні іспити — „в знаній того, что вужно знать священнику". Се були елементарні відомості, що повертали освітній рівень духовенства на літ чотириста назад — до часу засвовавня Могилянської Академії.
[/q]

Юрій Григорович Гошко, Інститут народознавства Національної академії наук України.

"Звичаєве право населення українських Карпат та Прикарпаття XIV - XIX ст.". http://books.google.com.ua/boo...rch_anchor

Для розмежування королівських маєтків і громадських сіл Стрільбичі, Воля Стрільбицька та Біличі у 1555 р. було створено комісію, яку очолював М.Тарло, Я.Фредро та інші. Комісія вирішила, що кожна з цих громад повинна виділити 7 старців...

сторінка 84

............."Хай нам допоможе Ісус Христос, щоб ми правдою визначили границі" [31] (ЦДІА у Львові. - Ф. 3/с 309. - Оп. ІІ - Од. зб. 1560. - Арк. 66-67).
В 1422 р. (перша письмова згадка про село) Ілля - Владика Перемиський і Самбірський - пожалівся польському королю на село Стрільбичі, яке забрало церковну землю. Король своїм розпорядженням наказав Самбірському старості із шляхтою та старцями виїхати на землю та ліси, які належали до Стрільбич і церкви, і встановити границі. Коли Самбірська шляхта і старці виїхали на поле, Владика почав показувати церковну землю, яка раніше, ще за князів Лева, Юрія та інших володарів була власністю церкви і невідомо як самбірській..........
....шляхті, так і старцям. Старці і шляхта переговорили і прийшли до висновку, що земля по Лисячий Брід з давнього часу належить церкві. Визначивши межу церковної землі, Владика, шляхта і старці "гнали слід" по Лисячому Броду і передали топольчанам, які "гнали слід" далі, тому що далі церковні (землі?)........

....Вони вказували, де проходять границі королівських маєтків, а комісія наказувала (як сказано у звіті) сипати кіпці, починаючи від місця, яке називалось "Смолянка", де було два кіпці - один Стрільбицький, а другий Ластівський; йдучи за старцями, сипали кіпці і робили граничні знаки на деревах. Коли йшли верхом по горах, почи-..

........землі не межували із Стрільбичами. Це означає, що церковні землі межували не тільки з селом Стрільбичі, а й з селом Тополя [32].
Як видно з наведеного документа, давньоруський правовий звичай громади був узаконений польськими королями. Так польський король Зигмунд І у 1519 р. видав постанову в якій вказував ..

сторінка 308

.....родині померлої [1]. Згідно з магдебурзьким правом, "коли помре невістка, її майно припадає дітям, а коли помруть і діти (відповідно і при відсутності дітей), то майно отримує батько дітей - чоловік померлої, а родичі зі сторони померлої не беруть, коли живе чоловік, крім ?ереди (..ереда - одяг невістки, сукно, полотно та прикраси, які були в комплекті до одягу, навіть при наявності залишених дітей, бере дівчина - найближча родичка померлої невістки)" [2].
Польське звичаєве право і коронні закони мали свою специфіку, згідно ..

....зваживши на обставини, вирішив: ділити майно без батька. Суд виніс рішення - батько повинен віддати все нерухоме та рухоме майно, на яке претендують діти, під карою 15 гривень і сплатити судові кошти [4].
Син Іван Стрільбицький подав на батька Василя Стрільбицького. Заява була такого змісту: "Коли померла мати нас залишилось..

............за рішенням суду, згідно зі старими звичаєвими правами, Василь має передати синам дві третини материнського як нерухомого, так і рухомого майна. А за те, що він їх годував, вони повинні йому заплатити 3 злотих 18 гривень [5]......

.....Однак у "Правді Руській" відсутні закони,які б регулювали повернення приданого померлої невістки, якщо у неї не було дітей. Ці питання вирішувались за звичаєвим правом, згідно з яким придане поверталось...

Уникальная находка, которая свершилась благодаря настоятелю храма недалеко от Варшавы.

".. На одном из двух православных кладбищ в Модлине (бывший русский Новогеоргиевск). Одно из них (старое) – в Новы-Модлин/Станиславув (Nowy Modlin/Stanisławów), где есть православный приход. Там служит молодой и симпатичный священник отец Андрей, который хочет привести в порядок это старое, российское крепостное кладбище. Однако, это – очень тяжёлая работа ещё и потому, что у него нет никаких документов этого кладбища: в 1915 году русские, отступая, вывезли куда-то вглубь России все документы, и, таким образом, списки захороненных там пропали. После 1945 года это кладбище подверглось большим разрушениям и разворовыванию. Чудом там уцелело гранитное надгробие капитана Григория Еразмовича Стрельбицкого, который умер 30 ноября 1906 года - оно только слегка повреждено".

надпись:
«КАПИТАНЪ / 1 ГО НОВОГЕОРГIЕВСКАГО / КРѢП. ПѢХ. ПОЛКА / ГРИГОРIЙ ЕРАЗМОВИЧЪ СТРѢЛЬБИЦКIЙ / РОД. 19 НОЯБРЯ 1866 Г. / УМЕРЪ 30 НОЯБРЯ 1906 Г. // ОТЪ ЖЕНЫ И ДѢТЕЙ / МЛАДЕНЕЦЪ ТАМАРА»

P.S. Информация от потомка капитана Григория Стрельбицкого - Константина Борисовича Стрельбицкого.

Strilbycki

РОССИЙСКИЙ МЕДИЦИНСКИЙ СПИСОК МВД на 1889г.

стр.7. – значение сокращенных слов в медицинском списке

ВОЛЬНЫЕ АПТЕКИ В ИМПЕРИИ

стр.875 - пров. Людвига Феофилов. Стржельбицкого в г.Раве Равского у. Петроковской губ

http://dlib.rsl.ru/load.php?pa...068626.pdf

С уважением – Ludvika.

(придомок - Даниловичи, Михайловичи) герб - САС (SAS), в 1600 году жили в Старом месте (Старый Самбор), Львов, Перемышль, Витебск