Полонские

На подтверждение версии о "географическом" происхождении фамилии Полонский, статья о Иоаникие Никифоровиче-Полонском, фамилия которого была таким образом образована.

Никифорович-Полонський, (чернече ім’я — Йоаникій; 1742, м. н. невід. — 07.02.1819, м. см. невід.) — ректор Тамбовської семінарії, архієпископ Брацлавський і Подільський, засновник Кам’янець-Подільської семінарії.

Народився у сім’ї мельника Никифора (звідки перша частина прізвища) Беркута, що мешкав на хуторі неподалік м. Полонне (тепер райцентр Хмельницької обл.). У 1752 р. під час татарського набігу батьки Никифоровича-Полонського загинули. Жив і виховувався у рідного дядька, який і віддав його в навчання до Києво-Могилянської академії, де, вірогідно, прийняв прізвище Никифорович-Полонський (друга частина від Полонного). Закінчивши повний академічний курс, Никифорович-Полонський прийняв чернечий постриг. До 1777 р. у сані ієромонаха викладав у Смоленській семінарії. У 1777 р. направлений до Санкт-Петербурзького сухопутного шляхетського кадетського корпусу на посаду «законоучителя». У 1778 р. отримав сан архімандрита й призначення намісником Владимирського Костянтино-Оленівського монастиря. У 1779 р. запрошений єпископом Тамбовським і Пензенським Ф. Голосницьким до недавно відкритої Тамбовської семінарії і призначений її ректором. Разом розбудовували семінарію на зразок Києво-Могилянської академії. За часів ректорства Никифоровича-Полонського у Тамбовській семінарії впроваджено повний навчальний курс з філософією та богослов’ям. З 1780 р. Никифорович-Полонський — архімандрит Нижньоломівського Богородицького монастиря (100 км від Пензи). При монастирі заснував семінарію, запросивши до викладання випускників Києво-Могилянської академії. У 1786 р. Никифоровича-Полонського переміщено архімандритом Чернігівського Троїцького Іллінського монастиря, у 1790 р. призначено настоятелем Нижньогородського Печерського Вознесенського монастиря. У 1792 р. — архімандритом Московського Донського Богородицького монастиря, член синодальної контори (12.03.1794—12.05.1795).

У 1795 р. висвячено на першого єпископа Брацлавського і Подільського. Активно взявся за організацію цієї недавно заснованої православної єпархії. У 1797 р. відкрив семінарію в м. Шаргород, також на зразок Києво-Могилянської академії. У 1806 р. перевів її до Кам’янця-Подільського. Семінаристи одержували непогану мовну підготовку (вивчали латинську, німецьку, французьку, грецьку, польську та російську мови), а також знання з богослов’я, загальної історії та історії християнства, філософії, риторики, географії, математики, фізики, логіки та ін. предметів. Никифорович-Полонський жив спочатку в Шаргороді, а пізніше у Кам’янці-Подільському. У 1801 р. отримав сан архієпископа, у 1804 р. нагороджений орденом св. Анни І ступеня. Незадовго до смерті передав Кам’янець-Подільській семінарії 5 тисяч руб. Похований в Кам’янець-Подільському Іоанно-Предтеченському соборі. На надгробній плиті вирізьблено: «Сей, ревностный ко благу паствы, деятельный пастырь, полезньїй отечеству и Церкви, достопамятный ревностью к преобразованію в православіе подольской епархіи, покровительством сирых и вдов, благоучрежденіем семинаріи, скончался 7.02.1819».

Источник

Посмотреть на Яндекс.Фотках

Полонский Алексей Тимофеевич, 17.03.1905 года рождения, место рождения - село Новиково, Скопинского района, Рязанской области. Жена - Полонская Антонина. Попал в немецкий плен 12.03.1942 года. Погиб в плену 24.04.1942 года.




Посмотреть на Яндекс.Фотках

Полонский Алексей Петрович, 21.01.1916 года рождения, место рождения - Кондрово. Попал в плен 25.06.1942 в Мясном Бору. Погиб в плену 06.12.1944 года.

Очередной раз благодарю Владимира Колоса (его предки так же как и мои выехали из Украины в Башкирию) за ценные документы.
Здесь можно увидеть лист из общего списка Туяшского земельного общества, где мой прапрадед Яков Яковлевич Полонский (1848-1916) своим почерком вписал свое имя в этот список (подчеркнуто красным).


http://fotki.yandex.ru/users/rpolonskiy/view/368640/


http://fotki.yandex.ru/users/rpolonskiy/view/368639/

Информация из ОБД "Подвиг Народа" о Полонских из Монастырищенского района:

Старшина Полонский Михаил Филиппович, старшина отдельной роты автоматчиков 38-й мотострелковой бригады.
Награжден медалью "За отвагу".
Год рождения - 1911.
в РККА с 22.06.1941 года.
Место призыва: Монастырищенский РВК, Украинская ССР, Винницкая обл., Монастырищенский р-н.
На Сталинградском фронте с 4.11.1942 года.

Товарищ Полонский - старшина роты. Во время штурма здания универмага (скорей всего в Сталинграде) ворвался с заместителем командира роты в подвал здания, что левее-западнее универмага и очистил подвал от гитлеровцев, где находилось 26 фашистов. На участке этого здания они взяли в плен еще около 95 фашистов. Во время штурма здания уничтожил огнем пистолета 2-х немецких офицеров.

Информация из ОБД "Подвиг Народа" о Полонских из Монастырищенского района:

Старший лейтенант административной службы Полонский Иван Терентьевич, начальник отделения на грунте Полевого Армейского Продсклада № 2516.
Награжден орденом Красной Звезды.
Год рождения - 1914.
В РККА с 23.06.1941 года.
Место призыва: Монастырищенский РВК, Украинская ССР, Винницкая обл., Монастырищенский р-н.

Старший лейтенант административной службы Полонский И.Т. в Полевом Армпродскладе № 2516 работает с июня 1942 года в должности начальника отделения на грунте. За время своей работы проявил себя дисциплинированным и волевым командиром, с возложенной на него работой в любых условиях справляется хорошо.
Работая начальником отделения на грунте МысХако с 29.03.1943 года, в тяжелых условиях боевой обстановки, под систематическим артобстрелом и бомбежками противника, торпедированием берега с моря, где было расположено отделение склада, рискуя жизнью, работал, не считаясь с временем, днем и ночью по приему поступающего продфуража и выдаче продфуража частям группы десантных войск , а также вел борьбу за сбережение продфуража и расхищения, где и был в ночь на 22.04.1943 тяжело ранен при взрыве вражеской торпеды при торпедировании берега Мысхако.