Остапець (Остапец, Ostapets) -

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Strzelbicki

[q]
По годам с моими чуток не сходится
[/q]

Из своего скромного опыта могу сказать, что по годам почти всегда редко сходится.
Чтобы все сошлось да еще через столько лет - большая редкость.
А в целом, планирую проработать регион в поисках Федора

Вот новости с архивов, особенная благодарность нашему уважаемому Николаю Nick02

Полтавский полк, местечко Старые Санжары, 1762 год

-Козаки-
Остапенко Исай
Остапенко Панас
Остапенко Зинец
Остапенко Тимош
Остапец Хома
Остапенко Петро
Остапец Павло
Остапенко лукьян
Остапец Ничипор
Остапенко Павло
Остапец Василь
Остапенко Иван
Остапец Пилип
Остапенко Максим
Остапенко Степан

1762 год.
"В заграничную русскую армию направлен Остапец Алексей для преправления набранных волов".

Вопрос а имя Ничипор и Никифор одно и тоже, или два разньіх???

Миргородский полк, село Матяшовка, 1786 год
-Козаки и их домашние-

Остапец Иван Стефанов, 48
Жена его Мария Елифериева, 45
Дети их:
-Ульяна, 19
-Анна, 13
-Никита, 13

Остапец Максим Стефанов, 25 лет
Жена Параскева Демянова, 20 лет
Сын их Матвей, 1 год

Остапченко Федор Иванов, 23 года
Жена его Евдокия Зиновия, 22 года
Дочь их Ефимия, 1 год

Реєстр Війська Запорожського 1649 року.

Чигиринський полк

Остапенко Сидор
Остапенко Васил (Максимівська сотня)
Остапенко Данило (Жовнинська сотня)
Остапенко Демян (Оловятинська сотня)
Остапенко Ивашъко (Веремієвська)
Остапенко Максимъ (Криловська )
Остапенко Миско (Максимовська)
Остапенко Савъка (Оловятинська)
Остапенко Семен (Медведівська)
Остапенко Феско (Голтвинська)
Остапенко Юско (Потоцька)

Черніговський полк

Остапенко Дмитро (Сосницька)
Остапенъко Хвилон (Полкова)

Прилуцький полк

Остапенко Анъдрей (Девицька)
Остапенко Грыцъко (Кропивенська)
Остапенко Миско (Городенська)
Остапенко Пєтро (Манастирська)
Остапенко Супрунъ (Городенська)

Черкаський полк

Остапенко Семен (Полкова)
Остапенъко Тимко (Золотоноска)
Остапович Романъ (Кулаковского)
Остаповичъ Гараско (Саварского)
Остаповичъ Гришко (Полкова)
Остаповичъ Зѣнецъ (Мошенцева)
Остаповичъ Иванъ (Саварского)

Кропивенський полк

Остапенко Анъдрѣй (ПИРАТИНСЬКА)
Остапенко Васко (ПИРАТИЯСЬКА)
Остапенко Левъко (АРКЛИИСЬКА)
Остапенко Савоско (ЧОРНУШИНСЬКА)
Остапенъко Клым (АРКЛИИСЬКА)
Остапенъко Федор (ГОРОДИИСЬКА)
Остаповичъ Евъхим (ЖУРАВСЬКА)

Полтавський полк

Остапенко Гарасим (Лукомльська)
Остапенко Захарко сотник
Остапенко Иванъ (Полтавська полкова)
Остапенко Кирикъ (Кнышевська)

Переясловський полк

Остапенко Гаврыло (Воронковська)
Остапенко Каръпъ (Романенкова)
Остапенко Петро (Оверка Сидоровича)
Остапенко Семенъ (Оверка Сидоровича)
Остапенко Степань (Барышпольська)
Остапенко Тымош (Бабыча)
Остаповичъ Семенъ (Бабыча)

Ніженський полк

Остапенко Павел (2-я Нежинська)
Остапенко Марътинъ (3-я Нежинська)

Реєстр Війська Запорожського 1649 року.

Київський полк

Остапенко Грицко (Київська)
Остапенко Іван (Ходосіївська)
Остапенко Карпъ (Нагорного)

Канівський полк

Остапенко Богданъ (сотня Стародубова)
Остапенко Марко (сотня Євхимова)
Остапенко Микита (сотня Стародубова)
Остапенко Павелъ (Сотня Стаяцка)
Остапенко Хилко (сотня Гунина)
Остаповичъ Іванъ (Сотня Масловска)
Остаповичъ Омелянъ (сотня Гунина)
Остаповичъ Ярошъ (полкова сотня)
Остаповъ Курилъ (сотня Стародубова)

КАЛЬНИЦЬКИЙ ПОЛК

Остапенко Мартинъ (Сотня Жорницъка Кальницького полка)
Остапченко Степан (Сотня Веницька Кальницького полка)
Остапъ (сотня Животовська Кальницького полка)
Остапъ (Сотня Погребынська Кальницького полка)
Остапъченко Грыцъко (сотня Животовська Кальницького полка)

Тут про козаків з Старих Санжарів, з різних джерел:

Полтавська битва 1709
Розстановка козацьких сил у Полтавський період

1. Запорожці. У перших числах березня 1709 р. запорожці на чолі з К. Гордієнком (Гордієнко — Головко Кость Гордійович, народився на Полтавщині, здобув освіту в Київській академії) покидають Січ і йдуть на з’єднання з Карлом XII та І. Мазепою, штаб-квартира яких містилася у Великих Будищах. Але, щоб з’єднатися з ними, необхідно було прокладати собі шлях з боєм: Царичанка, Маячка, Сокілка, Кобеляки (бої з Калипелем та К. Ренне); пройшовши переможним маршем від пониззя р. Ворскли до В. Будищ, запорожці розсіяли на цьому шляху московські війська, збільшили свою кількість із 8 до15 тисяч. 26 березня 1709 р. запорожці у В.Будищах зустрічаються з І. Мазепою, а 27 березня (8 квітня) — підписують українсько-шведський договір. З цього моменту запорожці тримають під своїм контролем район, особливо важливий у стратегічному відношенні: коридор від Полтави по Ворсклі до Переволочної (Старі Санжари, Нові Санжари, Білики, Кобеляки), що в результаті дасть можливість шведам відступати саме цим коридором, і в цьому велика заслуга запорожців. Запорожці разом із шведськими військами брали участь в облозі Полтави (з 1.04 по 27.06 1709 р.). Про це знаходимо відомості в щоденниках шведських старшин Петре і Вейге: «Наші запорожці застрілили своїми тягненими рушницями багато з московської піхоти, так що ся скоро побачивши нашу підмогу, відступила через заросляки і король також малим об’їздом завернув під Полтаву». Частини запорожців разом із козаками І.Мазепи з 22 по 27 червня охороняли шведський обоз між Рибцями і Пушкарівкою. Частина запорожців у заключний день Полтавської битви, 27 червня, була на лівому фланзі шведської армії, — свідчення за 27 червня Даніела Крмана (словацького Плутарха), його щоденник — одна з перших пам’яток про Північну війну в Україні і Полтавську битву: «... бажаючи побачити бій, поїхав я на коні у напрямку постою короля. Випадково знайшовся я аж на самім краю лівого крила, котре замикали запорожці і котре було справді найбільш небезпечне, бо ворог важкої зброї напирав на нього». Коли 27 червня об 11-й годині закінчився бій на полі, запорожці та шведська гвардія ще до 13 години були в редуті під Полтавою, відбивали атаки ворога, відкинули його пропозицію про здачу в полон і тільки о 13-й годині, коли прибув го-нець від Карла XII, залишили позиції під Полтавою і відійшли до Пушкарівки.

з сайту про Полтавську битву та відступ
Після битви Мазепа зі своїми козаками та залишками шведського війська Карла ХІІ проходили полтавськими селами Пушкарівка, Рибці, Івонченці, Супрунівка, Федірки, Старі Санжари, Нові Санжари, Білики, Кобеляки, Соколики до Переволочної, куди прибули вони 10 липня 1709 року. Їх підтримували і забезпечували провіантом селяни Полтавщини.

з сайту визвольні змагання за гетьмана Мазепи
статистика втрат учасників боротьби за волю України протягом кампанії кінця 1708-1709 рр. У Батурині загинуло їх до 14 тисяч, у Переволочні – 3000. Також російськими військами були спалені переважно з козаками та жителями Маячка, Нехвороща, Келеберда, Старий Кодак, Новий Кодак, Старі Санжари і Нові Санжари. Практично щотижня гинули у бойових сутичках по 200-300 запорожців, козаків протягом січня-червня 1709 р.

На цій російській карті Старі Санжари під назвою "СЕНЖАРЬІ"

Из моих предков по линии Дранко обнаружился самый старый -
Павло Дранка 1730 г.р., из малороссийских козаков,
в ревизии от 1811 г. по с.Новониколаевке Екатеринославской губернии.
Его сын Герасим 40 лет (1870 г.р.), сыновья Герасима Федор (8 лет) и Андрей (4 года).

Правда, отчество у Павла не указано.
Не попадался ли Вам такой среди Ваших Дранко?

(Немного о Новониколаевке, где они жили и сейчас живут их потомки:
"Першими поселенцями були державні селяни з села Кочережки Павлоградського повіту Катеринославської губернії. Поселення стали іменувати теж Кочережки, а частіше – Нові Кочережки. Така назва існувала до 1813 року.

В грудні того року на день Святого Миколая освячували новозбудовану церкву, і село перейменували на Новомиколаївку. Територіально вона належала до Покровської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії.")

Lorelei

Моего звали Никита (Микита) в 1795 году (примерно до 1777 года рождения) взял в женьі Ирьіну Нечьіпоривну Остапець, у них дочь Мария 1796 г.р.

Я еще в ширь не разыскивал, так вполне возможно, что и Павел встретиться.

Если я еще найду какие-нибудь подробности по моим Дранко, напишу.
Вот интересная информация:
"В Новониколаевке в конце XIX в. этнографом и фольклористом Я. П. Новицким обнаружена одна из копий письма запорожских казаков турецкому султану [2004, с. 115]."
http://www.igsu.org.ua/Zaporoz...aevka.html

Вижу, Вы и Остапенко собираете. В Александровском уезде их тоже было много, переселенцев, только откуда - неизвестно.
Из моих выписок по метрическим книгам:
В 1900 г. (восприемник) Таврической губ, Бердянского уезда Белицкой волости д.Новояковлевки крестьянин Прокофий Афанасьев Остапенко (поставил свою подпись в метр.книге)
1910-1913 г. - встречаются имена Остапенко Афанасия, Павла, Андрея, Прокофия - в дер. Ново-Васильевке, что возле Михайло-Лукашево.

Остапець (Остапец, Ostapets)

Общая тема