Нецевич (Ницевич, NICEWICZ)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Державный архив Винницкой области
ф.513 Могилев-Подольское духовное правление
оп.1, д.19

Дело о захвате церковной земли Успенской церкви г.Бара помещиком Ницевичем. Апрель - сент 1806

Спасибо, материалы из архива получены, теперь будем пытаться расшифровывать.

О Малишевских из письма Герасименко В.С.

30.11.2012, 15:24, "Vsevolod Gerasimenko:
"... сообщаю результаты последней, боюсь, в этом году поездки в Житомирский архив. После многочисленных поездок в него и долгих поисков в стосах различных документов посемейной переписи дворян 1832 - 1834 годов мне таки удалось "набрести" там на род дворян фамилии Малишевских. Этот род имел соответствующий декрет Волынского дворянского депутатского собрания № 186 от 2.12.1801 г.. Вместе с тем выдан он был им на руки только 7.03.1814 г.. При этом их род был отнесён в том документе в 6-ю часть родословной книги, т.е. причислен к древнему дворянству Российской Империи. Согласно записям в документах ф. 146, оп. 1, дело 503 (Х1. 1832 г.), на стр. 28, в это время, в Новоградволынском уезде, в деревне Марьяновка, жили два семейства дворян Малишевских: Йосифа-Феликса Войцеховича, 42 лет, с женой Антониной из Витковских, 35 лет, которая имела сына Александра, 11 лет, и четырёх дочерей - Сабину, 13 лет, Людвику, 12 лет, Сильву, 9 лет, и Мальвину, 7 лет, а также Гонората Войцеховича, 38 лет, с женой Марианной Казимировной, 28 лет, которая имела только одного сына, Генриха-Виктора, 11 лет. Оба семейства считались дворянами первого разряда, поскольку по вотчинному праву владели в селе Понинка этого же уезда (аж !) девятью крпостными крестьянами мужского пола. Впрочем, при таком мизерном числе крепостных, братья даже помещиками в тех документах названы не были.
Теперь я хочу вам напомнить, что женой нашего прямого предка, Франца-Салезия, и нашей прапра...бабкой была Розалия Андреевна Малишевская, имевшая при той переписи 28 лет. К сожалению, это практически всё, что мы сейчас о ней знаем. И если указанные выше лица, Войцеховичи, действительно являлись её родственниками, то они приходились ей кузенами, а сама Розалия Андреевна, таким образом, была дворянкой. С соответствующими последствиями для всех её детей, которые являлись, следовательно, "кондовыми" дворянами. Одно село Марьяновка в этом уезде, с его 17 дворами, лежало на 7 км южнее села Андреевичи, или же на 30 км южнее слободы Кривотино. На таком же расстоянии оно располагалось на северо-восток от самого Новоградволынска. А другое село Марьяновка лежало много южнее этого уездного города и располагалось прямо на восток от местечка Барановка. Скорее всего, однако, оно относилось уже к местности Житомирского уезда. Но меня, честно говоря, постоянно смущало то обстоятельство, каким образом одинокая женщина, с кучей детей на руках, всё же смогла оформить свой переезд в неблизкий Кривотин и осуществить там все необходимые сделки по покупке большого участка земли. Теперь же, при наличии кузенов, живших именно в той местности, всё проясняется - они ей безусловно помогли сделать такое после смерти её мужа в 1835 г.. Близкие родственники, особенно кузены, никогда вдову в те времена не оставляли "напризволяще", такое было недопустимым, особенно если помощь не требовала от них значительных дополнительных усилий."

Niecewicz написал:

[q]
В этой теме размещается информация, имеющая отношение к роду Нецевичей, Ницевичей, Nicewiczow и других схожих фамилий.
[/q]

І. Найближчі нащадки радунського боярина Андрія Нецевича.
Вперше прізвище Нецевич було зафіксовано бл. 1456 р. у документі про захист давніх прав радунських * бояр [12]. Привілеї про захист тих же бояр видавалися і після цього королем Казимиром., Троцьким воєводою Петром Яновичем і великим князем Олександром [21].
Сином одного з перших Нецевичів (? – Яроша), що жив у середині XV ст., був Андрій, рудянський боярин [21]. Попис війська Великого князівства Литовського 1528 року фіксує 22 бояр Нацевичів (Нацовичів). Серед них немає радунського боярина Андрія [24], який на той час, очевидно, вже не жив, але згадуються всі троє (чи четверо) його синів. Зауважимо, що у цей час Андрій Нецевич і його діти жили на елітних литовських і білоруських землях. Цей факт дозволяє припустити, що на Волині згадані вище грунти у першій половині XV ст. були отримані іншою гілкою Нецевичів, можливо пращурами Андрія.
Наступні пописи війська 1565 і 1567 рр. повідомляють про 9-х земян Нацевичів (Нацовичів), що, як з'ясувалося, належали до трьох різних родів [25]. Про Волинських Нецевичів, що були на той час панцирними боярами [10], обидва реєстри не згадують. Замовчує про них і перепис волинської шляхти 1603 р., незважаючи на те, що у другій половині XV століття на Волинь переселилися представники інших двух гілок роду. Очевидно, вони на той час ще не були "добре осілими" шляхтичами (possessionatus), що могли вільно розпоряджатися власною землею. Відомо, що ці Нецевичі зараховували себе до шляхетського гербового братства [27]. У 1537 р. герб Яніна (Janina) отримали "Нацевичі і Нецевичі – діти радунського боярина Андрія [28]. Серед синів Андрія знаємо: радунського боярина Яна, жижморського боярина Миколая і жмудського (жомойтського) боярина Габріеля (Кгабріеля) Нацевичів. З них Миколай жив у с. Нацевичі, що коло ставу Швейтам недалеко від Жижморського гостинця, а Габріель – на дворі Велена. Нарешті, ще одним сином руданського боярина Андрія Нецевича міг бі бути Павло Нацович, боярин жмудський, що жив на дворі Вількея. Разом з сином Андрієм він згаданий у пописі 1567 р. [24, 25]. Про нащадків цього Андрія відомостей не маємо.

ІІ. Рід у середині-другій половині XVІ століття.
Оскільки до попису війська могли потрапити лише повнолітні особи, очевидно, що всі троє (чи четверо) синів радунського боярина Андрія Нецевича народилися паніше 1510 р.
Один з них – Ян Андрійович Нацевич, боярин радунський , помер до 1567 р., залишивши по собі сина Павла.
Павло Янович Нацович, що згадується у пописі війська 1567 р. [25], фігурує у ньому як радуцький "отчич" (феодально залежний селянин). Такий низький соціальний статус Нацовича у документі може свідчити про зловживання місцевих намісників і порушення ними давніх привілеїв, виданих радунським боярам. Хай там як, Павло Янович невдовзі переселяється на Волинь (у місцевість Ружино), де згадується (1585) як слуга волинського підстолія [30] ...

*. Радунський двір з волостю лнжали у Лідському повіті Чорної Русі на р. Радунка, притоці р. Дзітва, що впадає в р. Неман.
10. Теодорович Н.И. Волынь в описании городов, местечек и сёл. – Почаев, 1903. – Т. V.
12. Литовская метрика, книга судных дел XII, л. 78-80 // Любавский М.К. – Областное деление и местное управление Литовско-Русского государства во время издания первого Литовского статута. – Москва, 1892.
21. Акты литовской метрики. – Варшава, 1896. – Т. І, вып. 1-2. – № 150, 253.
24. Акты из метрики Литовской. – Санкт-Петербург, 1895. – СС. 1-236; Акты, издаваемые Виленской археографическою комиссиею. – Вильна, 1870. – Т. 8.
25. Литовская метрика. –Отд. 1, ч. 3 [книга публичных дел]. – Петроград, 1915. – С. 237-1378.
27. Петрушевич А.С. – Сводная галицко-русская летопись с 1600 по 1700 год. – Львов, 1874.
28. Lesczyc Z. – Herby szlschty polskiey. – Posnan, 1908. – Т. 1.
30. Центральний державний історичний архів України у м. Києві. – Ф. 28. – Оп. 1. – Спр. 19. – № 6.

Джерело:
Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Випуск ІІ. Біла Церква, 2001 / В. Герасименко. Нарис з історії роду Нецевичів. С. 105 – 106.

Спасибо! В курсе.

1. Прізвище шляхетської родини: Нецевичі
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: 1835, Житомирський п. (дворяни 2-го розряду, № 2022).
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1802 № 37, ч. 1;
b) ... 1834 № 39, ч. 1;
с) надіслано до ЦРК 31.01.1841.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 277, арк. 4 зв. – 5.

1. Прізвище шляхетської родини: Нецевичі
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: Серед дворян 1-го та 2-го розрядів по Волинській губернії не значаться.
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): а) ... 1802 № 876, ч. 1;
b) рішення ВРК 06.02.1839;
с) надіслано до ЦРК 31.11.1841.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 277, арк. 19 зв.

1. Прізвище шляхетської родини: Нецевичі
2. Запис шляхетських родин в ревізьких сказках та шляхетських відомостях під час ревізій: подано рік, коли проводилася ревізія, дані про місцевість, по якій було записано шляхетську родину, та її адміністративно-територіальну належність: Серед дворян 1-го та 2-го розрядів по Волинській губернії не значаться.
3. Повіт, з якого були подані клопотання від шляхетської родини про визнання її дворянської гідності: –
4. Відомості про рішення дворянських депутатських зібрань щодо визнання дворянської гідності шляхетських родин (легітимації): ... 1802 № 847, ч. 1.
5. Джерела, на яких грунтуються данні родограми: ЦДІАК України, ф. 481, оп. 1, спр. 277, арк. 20 зв.

Джерело:
Легітимована правобережна шляхта (кінець XVIII – середина ХIХ ст.). / Уклад.: С. Лисенко, Є. Чернецький. – Біла Церква: Вид. О. Пшонківський, 2006.
Том ІV. Список легітимованої шляхти Волинської губернії. С. 213.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 1 марта 2021 22:30

Дякую!

Niecewicz написал:

[q]
Дякую!
[/q]

Есть ещё такой материал (с шестью генеалог. таблицами):

Герасименко В. Нарис з історії роду Нецевичів. // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Випуск ІІ. Біла Церква, 2001. С. 105 – 121.

Если заинтересует, то могу перефотографировать и разместить здесь информацию. А то перепечатывать будет очень долго.

Здравствуйте! Что можете сказать о фамилии Лех, которая встречается в Ваших исследованиях?

Klim2018 написал:

[q]

Niecewicz написал:
[q]

Дякую!
[/q]

Есть ещё такой материал (с шестью генеалог. таблицами):

Герасименко В. Нарис з історії роду Нецевичів. // Генеалогічні записки Українського геральдичного товариства. Випуск ІІ. Біла Церква, 2001. С. 105 – 121.

Если заинтересует, то могу перефотографировать и разместить здесь информацию. А то перепечатывать будет очень долго.
[/q]

Спасибо.
Klim2018, да, разместите здесь, пожалуйста, если не сложно (всё же 16 страниц), буду Вам благодарен.

Общая тема