Нарановичи

ПОВЕСТЬ О ДНЯХ МОЕЙ ЖИЗНИ

МИХ. МОГИЛЯНСКИЙ

ПОВЕСТЬ О ДНЯХ МОЕЙ ЖИЗНИ

ГЛ. 1 ГЕНЕОЛОГИЯ. РОДСТВЕННИКИ.

Родня отца - процесс бегства жизнеспособных элементов “из попов в люди”:

Родной брат бабушки отца по матери И.А. Буяльский окончил Черниг. Семинарию, а затем Медико-Хирургическую академию в Петербурге. Лейб-медик, профессор, лекции Буяльского по анатомии в академии художеств слушал Т. Шевченко.

Родные племянники Буяльского, - Нарановичи - родные братья матери отца тоже окончили семинарию в Чернигове: Пав. Андр. Наранович - лейб-хирург и начальник Мед.-Хирург. Академии, вскрывал нарыв писателю Помяловскому перед его смертью. Отзыв о нем, как о начальнике Академии в мемуарах С.Л. Чудновского./

Петр Андр. Наранович Проф. анатомии в Харьковском ун-те.

Их сестра Марья Андр./Могилянская/ - мать отца.

Братья отца Иван и Яков, окончив Черниг. Духовн. Семинарию и Мед.-Хирург. Ак. в Петербурге - состояли докторами медицины, имели печатные труды по своей специальности. Отец - /Мих. Яковлевич/ - по окончании Черн. Дух. Семин. должен был получить фамильный приход в м. Понорнице Кролевецкого уезда, но уехал в Киев и поступил в Университет по юридическому факультету.

Две сестры отца вышли за священников, но все их дети - Глядиковские и Ласкаронские - порвали с духовным миром и вышли в учителя, врачи, судебные деятели… Трагическая судьба главы семейства Ласкаронских О. Петра. Старший сын семьи Ласкаронских Андрей Петр. - был арестован и привлекался к дознанию по делу 193-х. Был близок с погибшим после 1-го марта 81 г. на Тележной улице Саблиным, а также отошедшим от революции Грибоедовым. По сходству с Кибальчичем - до ареста последнего после 1/Ш дважды был арестован на улице и должен был доказывать, что он не Кибальчич. И.Е. Репин заставил его позировать для этюда, задумав картину “Не ждали!”

Дед по матери - Ник. Яков. Максимович выдающийся представитель Черниг. интеллигенции середины 50-х начала 60-х г.г., имел связи Ильей Петров. Дорошенко, Р.Д. Тризной, Тищинским, причастным к первым стадиям укр. движения. Умер в молодые годы от водянки, явившейся следствием злоупотребления алкогольными напитками.

Его супруга Анастасия Иван. - т.е. бабушка моя по матери, умерла в 1919 г. / - принадлежала к семье Дзвонкевичей, имевших 24 детей от одних родителей Дзвонкевичи, которых я видел и знал.

Большая семья брата бабушки Григ. Иван. Дзвонкевича, жившая в подгородном хуторе, при чем сыновья сами пахали землю, увлекались охотой и рыбной ловлей, а к концу 19 столетия начали искать городских заработков. Из второго поколеня Дзвонкевичей вышел М.М. Дзвонкевич, известный землеволевец а потом народоволец.

Большая семья сестры бабушки - Варвары Иван. Красовской в д.Жеведь/35 верст от Черниг./ В конце 70-х и начале 80-х г.г., когда я начинаю помнить Жеведь, жеведское хозяйство еще имело полунатуральный характер с незначительной ролью в нем денег. Кроме продуктов сельского хозяйства меда, игравшего роль сахара /напитки, пряники и проч. /, свое полотно, свои свечи и т.п. К моменту раздела земель между сыновьями к началу 90-х г.г. /дочери получали незначительное приданное - бельем, одеждой, деньгами/ - уже сказывалось заметное “оскудение” заставлявшее искать городских заработков - “службы”. Дядя Володя, эпигон отживающего дворянства страстный любитель лошадей и картежной игры, - член уездной земской управы.

ГЛ. II. РОДИТЕЛИ

Як. Матв. Могилянский, семинарский товарищ нарановичей, вместе с ними мечтал о высшем светском образовании, но женился на сестре товарищей и получил понорницкий приход. Добился грамоты на потомственное дворянство представив доказательства, что кто-то из его предков владел пятью крепостными “душами” в с. Обтого / Оттого грамота предоставила ему двойную фамилию - Могилянский- Руссобтовский, т.е. Рус из Обтова/. По фамильным преданиям никто из предков никакими “душами” не владел, а доказательства владения были довольно распространенным способом, облегчавшим потомству лиц духовного звания, - светскую карьеру. Отец - младший член семьи, потерял отца еще состоя учеником первых классов духовной семинарии.

Окончание семинарии совпало с эпохой ожидания реформ. Отец поступил на юрид.фак. Киевского ун-та. По окончании отдается работе в обновлен. суде, становясь энтузиастом начал судебных уставов 64 года, основой которых были: суд равный для всех, гласность и публичность суда, равенство сторон в процессе, суд присяжных заседателей.
далее https://www.mogarchive.com/mikhail-1/2019/9/13/-

Родословие дворян Нарановичей

Родовід Нарановичів

Відсутність своєї державності протягом століть змушувала талановитих вихідців з України працювати на благо сусідніх держав. Тільки близько тридцяти уродженців колишнього Кролевецького повіту Чернігівської губернії залишили яскравий слід на культурному та науковому небосхилі Російської імперії. І майже у кожному випадку у словосполученнях “перший видатний дослідник”, “основоположник галузі ”присутнє слово “російський”. У деяких випадках не вказується місце народження. Нам хотілося за допомогою архівних матеріалів дослідити життєвий шлях своїх земляків, їх нащадків, і довести, що своїм корінням вони походять саме з України, з її маленької складової частини -Кролевеччини.

Представлений нами доробок стосується братів Нарановичів, які залишили помітний слід у російській медицині ХІХ ст. Основу дослідження складають дві справи про дворянство роду Нарановичів (Російський державний історичний архів у Санкт-Петербурзі) та окремі виписки з документів Держархіву Сумської області. На превеликий жаль, метричні книги Чапліївської церкви в ДАСО зберігаються лише з 1851 р.і ми не маємо змоги знайти записи про народження братів. Також нам поки що не вдалося знайти і формулярний список про службу Петра Андрійовича Нарановича, тому ми змушені використовувати друковані видання. Дані подані за старим стилем. У зв’язку з тим , що робота над родоводом продовжується джерела не подаються.

І

^ 1.Андрій Наранович, священник с. Чапліївка Кролевецького повіту Чернігівської губернії (нині Шосткінського р-ну Сумської області), благочинний і протоірей., помер після 1826 р. (див. його лист сину Павлу в “Русской старине”.-1891.-т. 72.-С.480-484)

Д.- Єфросинія Василівна... Наприкінці життя мешкала у Кролевці. Померла 25 грудня 1876 р. на 97-у році життя. Похована на центральному цвинтарі Кролевця. Могила збереглася.

ІІ

^ 2.Павло Андрійович, народився 1801 р. у с. Чапліївка. Навчався в Новгород - Сіверському училищі та Чернігівській духовній семінарії. 25 серпня 1820 р. зарахований казенно - коштним вихованцем до Петербурзької медико-хірургічної академії. 30 липня 1824 р. надано чин лікаря І-го відділення з нагородженням похвальним листом та направлено на службу в Петербурзький військово-сухопутний госпіталь ординатором на посаду помічника професора анатомії при академії. 29 серпня 1827 р. - штаб-лікар. 19 листопада 1828 р. за бальзамування тіла імператриці Марії Федорівни нагороджений діамантовим перснем. 12 грудня 1830 р. - 13 грудня 1831 р. займав посаду головного хірурга у діючий армії в Польщі. 13 квітня 1831 р.-колезький асесор. 7грудня 1832 р. “все милостивіше пожалувано” 3 тис. карб., 20 квітня 1834 р.-річне “жалування” у розмірі 800 крб. З 1836 р. доктор медицини у Санкт-Петербурзькій медико-хірургічній академії. У 1839 р. затверджений ад’юнкт-професором анатомії, у 1840 р.-екстра-ординарним професором та помічником головного лікаря Петербурзького військово-сухопутного госпіталю і головним лікарем Монетного двору., з 1845 р.-ординарний професор анатомії., з 1849 р.- заслужений професор. Викладав паталогічну та теоретичну хірургію. У лютому 1855 р. бальзамував тіло імператора Миколи І. У 1856 р.- директор технічної частини Петербурзького інструментального заводу. З 1858 р.- лейб-хірург царського двору. Дійсний статський радник (1862 р.). Окрім того був консультантом-оператором при петербурзьких лікарнях: Обухівській Св. Марії Магдалини, Петропавлівській. У 1864 та 1866рр. під час війн у Німеччині був відряджений туди з науковими цілями. У 1867-69рр.- начальник Петербурзької медико-хірургічної академії. Від вересня 1866р.- віце президент Товариства Російських лікарів у Петербурзі, у 1867 р.- один з перших засновників Товариства піклування про хворих та поранених воїнів ( пізніше - Російського товариства Червоного Хреста). У 1840-х рр. був редактором “Військово-медичного журналу”. Опублікував біля 50-и наукових праць (див. Перелік у “Протоколах засідань Товариства російських лікарів”, 1873.-74.-С.162-166). 13 жовтня 1831 р. нагороджений орденом Св. Володимира 4-го ст., 11 серпня 1832 р. - знаком відзнаки за військову гідність 3-го ст.. та медаллю за підкорення Варшави. Помер 2 січня 1873 р. у Царському Селі, похований на Мало-Охтенському цвинтарі Петербурга....................................................................... 1.

Д.- Марія Петрівна Туманова, донька майора.

^ 3.Петро Андрійович, народився 1805 р. в с. Чапліївка. Закінчив Петербурзьку медико-хірургічну академію. З 1837 р.-доктор медицини та хірургії, екстраординарний професор анатомії в академії. У 1853-58рр.-директор хірургічної факультетської клініки Харківського університету. Вдало проводив очні операції. Статський радник (1855 р.).Помер у 1858 р.................. 1.

- Ірина Андріївна (у неї була ще сестра, див. лист А. Нарановича до сина Павла). Народилася 2 квітня 1814 р. Померла 4 листопада 1903 р. у Кролевці. Похована разом з матір’ю..................................................................................... 1.

Ч. - Олександр Миколайович Міткевич, народ.14 березня 1810 р. у с. Велика Кошелівка Ніжинського району Чернігівської губернії у родині священника. Закінчив Чернігівську духовну семінарію (1831 р.). 15 жовтня 1831 р.- вчитель Вищого відділення Новгород-Сіверського повітового училища. 18 квітня 1837 р. рукоположений на священника в с. Чапліївка при попередній посаді вчителя. 8 лютого 1842 року звільнився з посади вчителя та призначений місцевим благочинним. 13 травня 1842 р.- священник Спасо-Преображенської церкви Кролевця. 23 листопада 1853 р. - священник соборної церкви Різдва Богородиці м. Кролевця. 5 листопада 1885 р. залишив посаду за станом здоров’я. Нагороджений 30 грудня 1839 р. набедреником, 8 квітня 1844р.”ввсемилостівіше пожалуваний оксамитовою скуфією”,2 червня 1848 р.- протоієрей, 7 липня 1850 р.”пожалуваний ” оксамитовою фіолетовою камилавкою, 17 жовтня 1854 р.-золотим наперсним хрестом, 3 лютого 1862 р.- орденом Св. Анни 3-го ст. Отримав бронзовий наперсний хрест на Володимирській стрічці та бронзову світлу медаль на Андріївській стрічці на пам’ять про війну 1853-56 рр. У 1874 р. Отримав орден Св. Анни 2-го ст., 16 квітня 1878 р.-орден Св. Володимира 4-го ст. Помер 25 вересня 1890 р. Похований на центральному цвинтарі Кролевця. Могила збереглася.

ІІІ

^ 4.Петро Павлович, народився 14 листопада 1830 р. у Петербурзі. Хрещені батьки: командир 26 інвалідної роти майор Петро Корнійович Туманов та Катерина Іванівна Котлярова, дружина чиновника VI класу. 1850 р.- закінчив з малою золотою медаллю інститут корпусу гірничих інженерів. 17 червня 1850 р. у званні поручика направлений у розпорядження головного начальника Алтайських заводів. 4 серпня 1851 р. направлений на пошук рудних покладів у Киргизьких степах. У 1851-63 рр. служив на різних посадах при Барнаульському та Локтєвському заводах, неодноразово супроводжував каравани зі сріблом та золотом до Петербурга. 6 грудня 1854 р.-штабс-капітан., 8 вересня 1859 р.-капітан. 30 серпня 1864р.- підполковник., 5 серпня 1864 р.- столоначальник Гірничого відділення Кабінету Його Величності. 26 серпня 1856 р. нагороджений світлою бронзовою медаллю на Андріївській стрічці в пам’ять війни 1853-56 рр., 17 квітня 1863 р.- орденом Св. Анни 3-го ст. Помер 30 липня1865 р.......................................................................................................... 2.

Д- Олександра Івановна Мурзан, донька обер-бергмейстера VI класу.

^ 5.Микола Павлович, народився 27 жовтня 1835 р. у Петербурзі. Хрещені батьки: петербурзький І гільдії купець Василь Федулович Громов та Катерина Іванівна Котлярова . Закінчив імператорське училище правознавства із 16 травня 1856 р. направлений у чині титулярного радника на службу в 2-е відділення 3-го Департаменту урядового сенату. У 1857-63 рр. служив стряпчим поліцейських справ Адміралтейської частини Петербургу. 16 травня 1859 р.- колезький асесор. 16 травня 1863 р.-надвірний радник. 3 червня 1864 р.- петербурзький губернський казенних справ стряпчий. 17 квітня 1866 р.- товариш голови Петербурзької палати карного суду. 16 травня 1867 р.- колезький радник. 24 травня 1867 р. звільнився зі служби. 14 січня 1870 р. зарахований до міністерства імператорського двору. 1874р.-статський радник, у 1875 р. виконував обов’язки помічника юрисконсульта Міністерства імператорського двору, 17 квітня 1877 р.- дійсний статський радник. 30 серпня 1863 р. отримав орден Св. Анни 3-го ст., 16 квітня 1872 р.- орден Св. Станіслава 2-го ст., 17 квітня 1875р.- орден Св. Анни 2-го ступеня....................................... 2.

Д.-(з 10 квітня 1860р.) Ольга Василівна Ханіна, донька петербурзького 3-ї гільдії купця.

Марія Павлівна, народилася 5 грудня 1829 р. Хрещені батьки: майор Петро Корнійович Туманов та Катерина Іванівна Котлярова.............................. 2.

VI

^ 6.Павло Петрович, народився 16лютого 1854 р.............................................. 4.

7.Микола Петрович, народився 16 жовтня 1862 р. на Локтєвському заводі Томської губернії. Хрещені батьки: корпусу лісничих Михайло Олександрович Першин та корпусу гірничих інженерів Іліодора Карпинського дружина Вікторія Іванівна.......................................................................................................4.

- Софія Петрівна, народилася 6серпня 1861 р.................................................. 4.

^ 8.Михайло Миколайович, народився 3 листопада 1874 р. Хрещені батьки: дійсний статський радник Микола Іванович Кабат та Єлизавета Павлівна Мещицька, дружина статського радника................................................................ 5.

- Віра Миколаївна, народилася 10 червня 1862 р. Хрещені батьки: Імператорського двору лейб-хірург, дійсний статський радник Павло Андрійович Наранович і дівиця Марія Федіївна Кабат........................................ 5.

- Марія Миколаївна, народилася 21 березня 1864 р. Хрещені батьки: Павло Андрійович Нанович та Марія Федорівна Кабат....................................................5.

Раїса Миколаївна, народилася 18 серпня 1870 р. Хрещені батьки: Павло Андрійович Наранович та Ольга Іванівна Кабат, дружина дійсного статського радника....................................................................................................................... 5.

24 грудня 1834 р., 30 січня 1873 р., 27 листопада 1878 р. представники роду Нарановичів визнані у спадковому дворянстві з правом занесення до ІІІ частини Дворянської родовідної книги.

Опис проекту герба Нарановичів: “У срібному щиті червона чаша, котру обвиває і з якої п’є змія натурального кольору. Синя глава щита розділена срібним геральдичним хрестом. Щит увінчаний Дворянським коронованим шоломом. Нашоломник: п’ять страусових пір’їн, середня чорна, друга і третя-срібні а крайні сині. Намет: справа чорний зі сріблом, зліва синій зі сріблом.”

источник https://geno.ru/article/3466/

Общая тема