Лысенко из села Смоляниново

А теперь о селе, откуда родом большинство моих предков:

Смолянинове — село в Україні, Новоайдарському районі Луганської області. Населення становить 1297 осіб. Орган місцевого самоврядування— Смолянинівська сільська рада.

Apxiвнi документи свідчать про те, що piк заснування села — 1757. Саме в цей рік Бахмутської соляної канцелярії реєстратор Єгop (Георгій) Смольянинов (Смольников) підкорив сo6i людей, які до цього жили вільно, і заснував поселення яке отримало назву слобода Смольянинова. Після Смольянинова ця місцевість перейшла до родини поміщиків Суханових, які володіли нею до 1917 року.

В 1800 році власниця хутора Смольянинова, Матрона Іванівна Суханова, и власник хутора Лукер’ївки, по дозволу начальства, побудували в Смольянинові каплицю. Набожна Суханова кількома роками пізніше почала будувати кам’яний храм, але за нестачею коштів, храм будувався повільно і верхня частина була зроблена дерев’яною. У 1807 році Старобільський протоієрей Андрій Понятовський освятив новий храм — і з тих пір почалося в ньому богослужіння.

В 2007 році виповнилось 200 poків побудови в слободі Смольянинова і відкриття храму в ім’я Різдва Богородиці i 20 років заново збудованому храму с. Смолянинове. Сьогодні в чудовому храмі Смолянинового бувають і мешканці району, і мешканці навколишніх міст.

В 1929 р. в Смоляниновому утворено два колгоспи. В 1931 р. в село головою колгоспу направлений Володимир Ісайович Драгін (1931—1936). Це був людяний i досвідчений кepiвник, завдяки чому село з малими втратами вийшло з тяжких випробувань Голодомору 1933 р.

Не встигло село піднятись i скуштувати достатку, як Велика Вітчизняна надовго перервала мирне життя. На захист Батьківщини від ворога смолянинівці стали всією громадою: влітку 1941 року населені пункти Смолянинівської сільської ради дали армії 650 захистників. 3 фронтів Великої Вітчизняної не повернулися близько 400 чоловік. Майже кожна сім’я втратила cвoїx близьких.

А лейтенант aвіації Петро Григорович Шевченко, який народився у Смоляниновому, навічно закарбував свое ім'я в icтopiї Великої Вітчизняної. Він здійснив 100 бойових вилетів, був нагороджений орденами i медалями. За мужність і відвагу командування частини в 1944 р. представило його до звання Героя. У жовтні 1944 р. в повітряному бою над Східною Прусією П.Г. Шевченко загинув. Йому присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Смолянинівці шанують пам’ять героя—земляка: біля школи встановлене погруддя П.Г. Шевченка, тут завжди живі квіти.

Після перемоги село почали відбудовувати. Сільську раду в той час очолив фронтовик Олексій Несторович Лисенко (1947—1956), який до війни працював у селі агрономом.

З 1958 по 1961 рік колгосп імені Сталіна випускав власну колгоспну газету під назвою «Сталінець», а пізніше — «Колгоспна праця». Всі до одного примірники газети знаходяться в сільському музею.

Крім вирощування зернових культур, в селі займались кролівництвом, мали інкубатор, молочарню, 1500 голів овець. Отже колгосп міцно стояв на ногах.

Особливого злету господарство досягло під час керівництва колгоспом Миколи Івановича Безгубенка (1961—1979), який впродовж вісімнадцяти років чесно і звитяжно слугував людям. Саме в цей час колгосп спеціалізувався на відгодівлі великої рогатої худоби, поголів'я якої налічувало 5 тис. голів. Крім того колгосп мав свиноферму, птахоферму.

За високі врожаї кукурудзи колгосп отримав два перехідні Червоні Прапори переможця соціалістичного змагання. У 1969 році коштами колгоспу «Перемога» збудовано в центpi села двоповерхову школу. Працює в селі і філія Ощадбанку.

В роки перебудови село очолював Володимир Васильович Жук. За час перебування його на чолі колгоспу в селі прокладений водогін, збудована дорога, розпочата газифікація; зведено нову амбулаторію, дитячий садок на 95 місць, олійницю, млин, хлібопекарню, ковбасний цех, цегельний завод. Для школи колгоспом були закуплені комп’ютери, картинги. Першою в районі школа мала комп’ютерний клас, клуб картингістів. Цей голова обладнав і сільський музей. Тим більше, що на території села відзначені археологами курганні могильники. Розкопки були проведені, а експонати, знайдені при розкопках, були залишені новоствореному музею. Сьогодні Смолянинівський музей – гордість села.

Віхівець зі Смолянинового і відомий радянський поет і письменник – Микита Антонович Чернявський (1920—1993). За освітою медик, ця людина любила своє село. В своєму романі «Людям важче» відтворив образи односельців. Видано чимало його поетичних збірок. Бували в селі і відомі особи — малим деякий час мешкав тут Клим Ворошилов. Його батько влаштувався до місцевого пана — генерала Суханова — робітником. Про що писав в своїх спогадах славетний маршал. Тут гостили Леонід Макарович Кравчук — перший Президент України, а з ним був тодішній Голова Національного банку, нинішній Президент України Віктор Андрійович Ющенко.

Зараз сільську раду очолює В.М. Пивоваров.

Lys, приветствую! А Вы где ревизизию 1750 года отрыли?
Было бы мило, если бы написали в личку. Не попадались ли там Сакуны?
А у меня есть новая более поздняя Иваница, вечером Вам посмотрю.

Из метрических книг села Верхнее (сейчас часть Лисичанска):

24 января 1860 г брак: Харьковской губернии Старобельского уезда хутора Пурдовки солдатский сын Помпей Игнатов сын Лысенко , православный, первым браком 20 лет и села Высшаго мастеровая Домникия Титова дочь Ковтунова, православная, первым браком 22 лет.

15 февраля 1861 г преставился проживавший в сем селе (Вышнее) неслужащий дворянин вдов Иван Софониев сын Лисенко 88 лет от дряхлости.

4 октября 1890 г родился Андрей
деревни Волчеяровки крестьянин Евфимий Петров Лысенко и законная жена его Анисия Павлова; оба православные. Воспреемники … и Василия Сергиева Лысенка жена Лукерия Захарова.

7 мая 1892 г родилась Ирина
села Высшаго сельский обыватель Георгий Гордиев Лысенко и законная жена его Параскева Тихонова; оба православные.

8 июня 1896 г родилась Мария
Села Высшаго рядовой Иосиф Георгиев Лысенко и законная жена его Иустина (? неразборчиво) Григорьева; оба православные. Воспреемники … сего же села обыватели Климент (? неразборчиво) Гаврилин Лысенко и Анна Владимирова Сюсюрина.

2 января 1896 г преставилась Лисичанской волости крестьянина Андрея Георгиева Лысенка дочь Параскева 2 лет.

30(?) августа 1910 родилась Раиса
Села Лисичанск обыватель Терентий Георгиев Лысенко и его законная жена (? неразборчиво)…нтьева; оба православные.

1 ноября 1912 родился Николай
Харьковской губернии Старобельского уезда Смольяниновской волости того же села крестьянин Нестер Митрофанов Лысенко и законная его жена Александра Павловна; оба православные.

20 мая 1916 брак: обыватель села Высшаго Петр Андреев Лысенко, православный, первым браком 19 лет и обывательница села Высшаго Христина Ивановна Сытник, православная, первым браком 20 лет.

25 июня 1916 погребен рядовой 21-го Туркестанского полка Харьковской губернии, Лебединского уезда Ясиновской волости села Ясиновки Симеон Алексеев Лысенко 22 лет, погребен на общем кладбище.

3 февраля 1917 г брак: Воронежской губернии Валуйского уезда села Урал(?)ово крестьянин Иван Антонов Лысенко, православный первым браком 22 лет и крестьянка деревни Рязанцево Агриппина Евмениева Клочкова , православная, вторым браком 23 лет.

12 марта 1918 г родился Алексей
Села Уразово Валуйского уезда Воронежской губернии гражданин Иван Антонов Лысенко и законная его жена Агрепина Минова; оба православные.

Zabellisa

Приятно видеть, что не забываете. Спасибо за информацию.

Lys

загляните вот сюда - https://forum.vgd.ru/174/15765/
дело 42 по 318 описи, последний пост