Кононович

Nathalie
И я заглянула к вам......это не может быть один и тот же человек? Остап ведь вариант Евстафия.
и года почти те же.
А я добавлю еще такие вот текстики ....( Историчный календарь Черниговщины за 1997 г
1. 28 ноября 1904 года въ первый разъ въ новоустроенныхъ зданіяхь Черниговской духовной семинарии состоялся торжественный актъ, следовавшій вскоре после освященія зданія. Въ 1900 году исполнилось 200 летъ существованія Черниговской семинаріи, которая является по времени первою и древнейшею во всей Россіи. Имя основателя Черниговскаго коллегіума единогласно приписываютъ Іоанну Максимовичу, архіеп. Черниговскому. Черниговский еп. Иларіонь Рогалевскій въ донесеніи своемъ синоду въ 1738 году писалъ: "школы славяно-латинскаго языка, имеющіяся при моемъ архиерейскомъ доме, заведены антецессоромъ моимъ Черниговскимъ архіепископомь, потомъ бывшимъ Сибирскимъ митрополитомъ Іоанномъ Максимовичемъ". Ближайшими сотрудниками I. Максимовича по устройству "новоначавшагося" коллегіума были три ієромонаха: Антоній Стаховскій, Германъ Кононовичъ и Иларіонь Лежайскій. Самое видное место между ними занималъ Антоній Стаховскій, первый прфектъ коллегіума. Первоначально коллегіумъ помещался въ "звоннице", или зданіяхь колокольни Борисоглебскаго собора до 1705 г., когда, благодаря заботамъ Іоанна Максимовича, устроено новое каменное зданіе съ храмомъ св. Іоанна Богослова для питомцевъ коллегіума, а впоследствіи кафедрою быль приобретенъ домъ Полуботка, на томъ месте, где и ныне находится семинарія. (Черн. епарх. изв.).
Был и еще один Максимович,Тимофей, архимандрит Елецкий - в середине 18 века...
.2........Оскільки історія села Роїще досліджена Олександром Ляшевим, окреслимо лише головні події і факти, що мали місце на селі козацької доби. Перші козаки оселилися тут значно раніше початку Визвольної війни 1648-1654 рр. Тому що згадується Ро¬їще у писемних джерелах під 1625 р. Роїська сотня згідно універ¬салу гетьмана Івана Виговського утворилася у лютому 1659 р., а Роїще оголошено сотенним містечком. Володарями ґрунтів стали Роїський сотник Хома Ращенко (1659-1660), генеральний писар Карпо Іванович Мокрієвич (1660-1661) у майбутньому – свояк сотника Роїського Миколи Грембецького (1689-1692).
........Дещо пожвавилося життя села за гетьманування Дем'яна Многогрішного. Воно перейшло до Чернігівського воєводи Івана Загряжського (1660-1667).
Гетьман Іван Самойлович у 1673 р. пожалував село священнику Чернігівської Благовіщенської церкви Павлові Домонтовичу. По смерті настоятеля храму Роїще успадкував його зять, оса¬вул полковий Чернігівський Грибович, приблизно у другій половині 70-х рр. XVII ст. А Чернігівський полковник Василь Дунін-Борковський зробив новим господарем села теж осавула полкового Чернігівського Філона Рашка.
За часів гетьмана Івана Мазепи Роїщем і прилеглими до села Слободою та Зєнковщиною володіли значковий товариш Самійло Мокрієвич (син Карпа Мокрієвича), суддя полковий Чернігівський Юрій Затиркевич.
......З утворенням Чернігівського намісництва у січні 1782 р. Роїська сотня як територіально-адміністративна одиниця припинила своє існування. А як військова – увійшла до складу Чернігівського карабінерного полку, проте у 1784 р. її також було скасовано. Правий Олександр Ляшев, коли пише: ''Зійшовши з історичної арени як військова одиниця, Роїська сотня, участю своїх козаків у битвах І походах, залишила по собі вагомий слід у військовій Історії Україин. Це: Визвольна війна 1648-1654 рр., чигиринський похід 1676 р., ...польський 1734 р., очаківський 1738 р., ...кримський 1774 р. та багато інших." Три перших сотники Хома Ращенко, Іван Рашевський, Микола Грембецький ви¬явили мужність і відвагу у бойових походах. А Роїський сотник Яків Бакуринський хоробро воював разом із сином Леонтієм. Після відставки батька він був призначений на його посаду.
Коли 1802 р. утворилася Чернігівська губернія, Роїще пере¬йшло до Халявинської волості Чернігівського повіту.
3. ...У 1661 р. вільні землі села (Сибережи - Ройская сотня) були затверджені за гетьманським канцеляристом, в майбутньому Чернігівським полковим суддею, Карпом Івановичем Мокрієвичем
4. Дослідниця історії видатного просвітницького закладу Сіверської землі Ольга Травкіна переконана: " Проте без підтримки і фінансування гетьмана І.С. Мазепи відкриття колегіуму (Киево-могилянская академия) було б неможливе. Кожний, хто визнавав православну віру, міг вступити до колегіуму і також вільно залишити його. Студентами зараховувалися не лише діти священиків, а й вихідці з козацьких сімей - середовища козацької старшини та урядовців, рядового козацтва, діти міщан і селян." Ольга Травкіна розповідає, що в 1767-1768 pp. освіту в колегіумі здобували праправнуки Чернігівського полковника Якова Лизогуба Василь, Федір і Роман Лизогуби, правнук полкового писаря Карпа Івановича Мокрієвича Василь Мокрієвич, ......
Валерия

Я открыла для себя новый способ поиска информации.
Хотя я давно пользуюсь Библиотекой Гугл, содержащей огромное количество оцифрованных книг, но раньше мне почему-то не приходило в голову осуществлять там поиск по фамилии.
Поиски по фамилии Кононович (Кононовичъ, Кононовичь) принесли много известных и несколько новых персонажей, например:
члены братства церковного в месте Виленском, в 1584 г.
Панъ Иванъ Семеновичъ Кононовичъ
Панъ Исакъ Семеновичъ Кононовичъ
Или
крестьянин села Рудники имения Черногородского 1578 г.,
Иван Кононович, который тритцать грошей повинен дать.
К сожалению, многие книги недоступны полностью, а по выданному фрагменту зачастую трудно определить, о ком же идет речь. Выглядит это так:
Spiski ierarchov i nastojatelej monastyrej rossijskija cerkvi
автор(ы): Pavel Mikhaĭlovich Stroev - Abbots - 1990 - Количество страниц: 1122
Стр. 971
... Кононовичь, 1687.
И я могу только предполагать, что речь идет о Германе Кононовиче, архимандрите Троицкого Черниговского монастыря, или об Иосифе Кононовиче, Богоявленском игумене, впоследствии ректоре коллегии.
Но зато известны выходные данные книги и номер страницы.
В целом, источник интересный.
Но надо ли говорить, что о Павле Кононовиче я и там ничего не нашла?
Упрямый характер у предка...

bogdanchik
Александр, спасибо за информацию!
Странного в этом, в общем-то, нет, т.к. мои предки уехали из Таганрога в 60-е гг. 19 века.
Хотя, может быть, кто-то из неизвестных мне родственников и остался.
Фамилия оказалась достаточно распространенной, и вероятность того, Кононовичи из Ростовской области имеют ко мне отношение, достаточно мала. Но если Вас не очень затруднит, сбросьте адреса мне в личку, пожалуйста.
Еще раз спасибо!

bogdanchik
Александр, большое спасибо за помощь!

Информация от Zabellisa:
РГВИА, ф.395 оп.311 дело 44
Конская опись полтавского дворянского ополчения от 25.08.1814 г.
Золотоношский повет
№ 12 - Кобыла светлогнедая, грива на лево, во лбу лысина. Задние ноги - правая повыше щотки, а левая по щотку белые. На правом опаратъ тавро К - 9 лет - помещика Кононовича - пала октября 14 дня 1813 года

Что ж, по крайней мере, лошадь наша в войне с Наполеоном участвовала.