Гулевич (Hulewicz, Gulevitch)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Выборгское римокатолическое кладбище в СПб. Похоронен 9 июля 1892 г (33года), Гулевич Константин Карлович, запасной рядовой 1го резервного пехотного полка кадрового батальона, крестьянин Гродненской губ, Бельского у.

Есть почтовая открытка до 1917
ЕВБ РУНЕВ Александр Васильевич
Красносельская улица 10
Петербург
Писал М Гулевич и В Таретина из Сиверская
36731

OBWIESZCZENIA PUBLICZNE
d o d a t e k
DO DZIENNIKA URZĘDOWEGO MINISTERSTWA SPRAWIEDLIWOŚCI.
WARSZAWA. Mn 7 7
J N _ / / . 24 września 1927 r.

notariusz Karol Hulewicz w Łucku,

fly написал:

[q]
Ищу информацию о роде Гулевич на Волыни
[/q]

Можу запропонувати таблиці родів Гулевичів та архівні посилання:

1. Рід гулевичів герба "Новіна" (Nowina). Родинна гілка Федора Гулевича.
2. Лінія Гулевичів Воютинських.
3. Родинна гілка Федора Гавриловича Гулевича Воютинського.
4. Родинна гілка Василя Семеновича Гулевича Воютинського.
5. Лінія Гулевичів Дрозденських.
6. Родина Гнівоша Семеновича Гулевича Дрозденського.
7. Родинна гілка Федора Михайловича Гулевича Дрозденського.
8. Лінія Гулевичів Перекальських та Гулевичів Серницьких.
9. Родинна гілка Дахна Михновича Гулевича Перекальського.
10. Лінія Гулевичів Піддубинських.
11. Лінія Гулевичів Радошинських.
12. Лінія Гулевичів Смолиговських (Затурецьких).

Якщо потрібно, то зможу опублікувати тут інформацію на роди Гулевичів, які зацікавлять.

Из особого уважения данного рода - встретил в РГВИА:
Лист 218 – Динабургский батальон – Фонд 489 опись 1 дело 6264
Послужной список о службе и достоинстве на 1 января 1794 года:
Динабургский комендант, полковник и кавалер Гулевич Гендрих Николаев сын, 63 года, « уроженец Оршанского уезда Могилевского наместничества, из шляхетства, крестьян не имеет, вечно в Российском подданстве быть желает, но только присягу нигде не учинил».
В службе с 13 ноября 1755 года в Лейб-гвардии Семеновском полку каптенармусом.
Выпущен в армейские полки поручиком, 17.11.1756 г. в Ростовском пехотном, капитан с 1.07.1758 г. в Ярославском пехотном полку, секунд-майор с 1.01.1766 г. в Куринском пехотном, премьер-майор с 1.01.1770 г. в Муромском пехотном полку, полковник с 26 июля 1777 года.
Комендант в Динабурге с 16.08.1778 г.
Женат на дворянской дочери Волынского воеводства Кременецкого повета Анне Степановой.
Дети – сыновья: Антон 14, Иван 13, Александр 8, дочь Анна 10 лет, все находятся при нем.
Уволен 18 сентября 1794 г. с оставлением полного жалованья (Лист 209 об.)

Центральный государственный исторический архив Украины, г. Киев (ЦГИАК Украины)

ЦГИАК Украины. Ф. 49. Оп. 1 Д. 2243
Генеалогия Константина Гулевич и Ефросинии Станишевской. 1 л.

"Пам'ять про Галшку Гулевичівну в Києво-Могилянській академії у XVIII столітті: пригадування чи вигадування?" статья.

spinnaker написал:

[q]
"Пам'ять про Галшку Гулевичівну в Києво-Могилянській академії у XVIII столітті: пригадування чи вигадування?" статья.
[/q]

Ще під ім'ям Київської братської школи, заснованої 15 жовтня 1615 року на дарованій Галшкою Гулевичівною київській землі, що виявилася такою благодатною, Києво-Могилянська Академія взяла за провідний напрямок своєї діяльності служіння людям "всякого роду й стану", виховання дітей у вірі "древній українській", православній, навчання її наукам вільним, світським. Тобто школа ролголошувала себе всестановою, світською, народною.

Джерело:
Києво-Могилянська академія в іменах, XVII – XVIII ст.: Енцикл. вид. / Упоряд. З.І. Хижняк; За ред. В.С. Брюховецького. – К.: Вид. дім. "КМ Академія", 2001. С. 11.

Гулевичівна Галшка (Єлизавета) Василівна
(ймовірно, 1577, м.н. невід. – 03. 1642, м. Луцьк)
фундаторка Київської братської школи, предтечі КМА й Київського Братського монастиря.
Походила зі старовинного укр. шляхет. правосл. роду Гулевичів, відомого з поч. XVI ст., які посідали друге місце серед можновладців Волин. землі й обіймали високі посади воєвод, підстарост, хорунжих тощо.
Дід Г. Федір Гулевич (п. 1548) згадується в докум. за 1539 як намісник Володимирський, 1540 висвячений за королів. привілеєм на Луцького правосл. єп. під ім'ям Феодосій. Його п'ятеро синів – Григорій, Михайло, Роман, Януш і Василь Гулевичі займали різні посади в уряді Волин. землі й були відомі як ревнителі православ'я.
Наймолодший – Василь Гулевич – обіймав посаду підстарости, з 1569 – воєвода Волин. землі. Залишився ним до смерті (1601). Мав трьох синів: Андрія, Миколу, Бенидикта Гулевичів, й двох дочок: Анну Гулевичівну, одружену бл. 1590 з кн. Юрієм Пузиною, і наймолодшу – Галшку Гулевичівну. Ім'я Галшка було досить поширеним в ті часи. Утворилось від польс. Галжбета чи Галжбіта (Elzbieta), тобто Єлизавета. За докум. XVI – XVII ст. імена Галшка й Єлизавета вважаються ідентичними. У скарзі до суду на Г., поданій 1618 шляхтичем Демком Лукарським, вона іменується то як Галшка, то як Галжбіта.
...
Джерело:
Києво-Могилянська академія в іменах, XVII – XVIII ст.: Енцикл. вид. / Упоряд. З.І. Хижняк; За ред. В.С. Брюховецького. – К.: Вид. дім. "КМ Академія", 2001. С. 159 – 160.

Доброго дня! Попалась случайно эта тема. Дело в том, что мы ( я и мой нашедшийся в процесе всяких изысканий 6-роюродный брат) думаем над придомком нашей фамилии. Гуревич-Малаховские. Она с 17 века. Среди наших версий и изменившийся ГУЛЕВИЧ. Наш род идет из Трокского Воеводства. Вам ничего не известно по этому поводу, случайно?

Гулевич з Дрожнього Бенедикт
королівський покойовий дворянин.
Казимира, красноставського гродського підстарости, і Магдалини Ленкевич син,
Йоана і Теофіли Підгородецької онук,
Миколая, чернігівського хорунжого, і Катерини Хартенської правнук,
Олександра, чернігівського каштеляна, і Маріанни Чермінської праправнук.
Землевласник в Требовлянському повіті..
Теребовлянський гродський суд, 14.10.1782.
ЦДІАЛ України. Ф. 165, оп. 6 а, спр. 37, с. 419.

Смуток І., Смуток Л. Матеріали до генеалогії шляхти Галичини. – Т. 1. Легітимації 1776-1817 рр. – Біла Церква: Видавець Пшонківський О.В., 2016. С. 123.

Общая тема.