О. І .
ертична
Документ «Послужной
список
Василія Ивановича Головина 1812-1836 гг.»
Виявлення інформації про видатних особистостей того чи іншого періоду
посідає не останнє місце в історії розвитку як окремої місцевості, так і краї
ни в цілому. Широке коло для досліджень представляє період кін. XVIII-
поч. XX ст., коли спостерігався значний розвиток освіти, культури, архі
тектури тощо. У зв’язку з цим можна проаналізувати діяльність окремих
представників знаті у громадській та культурно-просвітницькій сферах. На
сьогоднішній день проблема полягає в труднощах, які виникають при ви
явленні інформації за даною темою, бо багато документів було знищено
під час революції.
У наданій статті представлено послужний список Василя Івановича
Головіна – унікальний документ, що зберігається у фондах Державного
історико-культурного заповідника м. Путивля.
Василь Іванович народився в 1796 р. у с. Піски Путивльського повіту
Курської губернії, в дворянській родині. На жаль, про дитячі та юнацькі
роки Головіна нічого не відомо. Але є досить докладні відомості про його
участь у Вітчизняній війні 1812 р. Послужний список дає можливість про
стежити увесь бойовий шлях Василя Івановича від юнака до досвідченого
вояки, який за проявлений героїзм був відзначений цінними державними
нагородами.
Воєнна кар’єра В. І. Головіна закінчилась у серпні 1827 р. Можливо,
вибір подальшого шляху не на користь останньої, стався через неабиякі
літературні здібності. У 1824 р. Василь Іванович дебютував у відомому
альманасі «Мнемозін», де розмістив уривок із своєї поеми «Искусство лю
бить». Відгуки літераторів не заставили довго чекати. В тому ж році була
написана памфлетна віршована комедія «Писатели между собой», яка
викликала живий інтерес фахівців і читачів.
У 20-ті роки В.І. Головін – чиновник Дирекції Імператорських театрів.
У 1822 р. сталася велика подія для двох особистостей. Під час поїздки в
свій курський маєток Василь Іванович зустрів М. С. Щепкіна (на Еллінсь
кому ярмарку в Ромнах). Талант юного актора вразив Головіна і він всіля
ко сприяв вступу Щепкіна до московської сцени, де останній виступав 40
років з великим успіхом.
Василь Іванович Головін, як людина творча, що мала необмежені здіб
ності, займався й перекладами. В 1827 р., у його перекладі, була пос
тавлена французька комічна опера-водевіль А. Дюваля «Похищенный
офицер». В 1832р. - написана романтична вистава у 5-ти частинах «Ви
конт Вальмор» за романом «Белый дом» П. де Кока. Головін друкується у
відомих московських журналах «Телескоп», «Вестник Европы». Про нього
виходять публікації в журналі «Пантеон».
По відставці з воєнної служби Василь Іванович був призначений По
чесним Доглядачем у Новгородське повітове училище, потім, за власним
бажанням, у Путивльське малонародне училище, яке було перетворене
на повітове. На користь училища В.І. Головін передав двоповерховий
кам’яний будинок, побудований на власні кошти. (див. послужний спи
сок). Щорічно Василь Іванович перераховував на потреби училища 200
крб., брав активну участь у житті навчального закладу, опікувався учнями,
сприяв їх розвитку і вихованню. В той же час, благодійник встигав займа
тись і літературною діяльністю. В 1842 р. Головін розпочав писати оперу-
водевіль «Трохим Ехремович Качура», рукописи якої, на жаль, втрачені;
працював над історичним романом, який так і не встиг завершити.
Що стосується особистого життя, то з документу видно, що В. І. Голо
він був вдівцем. Відомостей про дружину немає.
В 1844 р. Василь Іванович Головін помер. Похований у Путивльському
повіті.
Наприкінці хотілося б зазначити, що Василь Іванович Головін залишив
слід в історії як чудовий драматург, перекладач, дуже талановита і гуман
на людина. Завжди турбувався про добробут рідного краю і являв собою
приклад для наслідування як на полі битви, так і на мирній ниві.
Література
1. Общій формулярный списокъ о службе и достоинстве чиновниковъ Путивльскихъ Училищъ за 1836 год. // Фонди ДІКЗ: документ. – КВ № 1212/2. – Інвентарний № 1730.
2. Общій формулярный списокъ о службе и достоинстве чиновниковъ Путивльскихъ Училищъ за 1837 год. // Фонди ДІКЗ: документ. – КВ № 1212/5. – Інвентарний № 1733.
3. Особисте листування автора з працівниками Державного літературного музею у Москві. 2001 р.
