Загрузите GEDCOM-файл на ВГД   [х]
Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

Гложики (Hlozyk)

Гложики (Hlozyk) з Війська (Перемишль), Польща.
Військо (пол. Hujsko, з 1957 - Nowe Sady) та Серакізці (Sierakośce), Підкарпатське воєводство, Перемишльський повіт, гміна Фредрополь, Польща

← Назад    Вперед →Страницы: ← Назад 1 2 * 3 Вперед →
Модераторы: N_Volga, Asmodeika, Радомир
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470
Розпочинаємо дослідження родоводу родини Гложик (Hlozyk) з сел Гийско (пол. Hujsko, укр. Військо або Вісько, деканат Доброміль; з 1957 року - Новосади, пол. Nowe Sady) та Сиракізці, гміна Фредрополь, Підкарпатське воєводство (Польша).

Наші предки Михайло Гложик (1854-29.03.1915) та його дружина Катерина Гложикова (з родини Швець)
[/q]
є греко-католиками та долинянами — селянами з території у долинах рік від Дністра до Сяна, та їх приток: Стрвяж, Танви чи Вігора. Існує навіть оригінальний надсянський/долінський говір. Саме звідти, "над Вягром" (Вігором), бере початок рід Гложиків (Терешків) та Сподариків (Богоносів).

Батьки Михайла Гложика народилися у селі Сиракізці (пол. Sierakośce, в 1977-1981 - Kalinowice) Підкарпатського воєводства, Перемишльскій повіт, гміна Фредрополь у Польщі. І батько, і мамця були греко-католиками та вже наприкінці XIX ст. мешкали у сусідньому селі Військо (укр. також: Вісько або Гійсько, пол. Hujsko), зараз це — польське село Нові Сади (Nowe Sady). Це була територія українського Надсяння, яка після Другої Світової війни внаслідок операції "Вісла" (1945-48 рр.) відійшла до Польщі.

Михайло Гложик проходить під №1526 в "Алфавитном указателе жертв австро-мадьярского террора во время первой мировой войны 1914-1918 гг. в областях Галицкой и Буковинской Руси":
ГЛОЖИК Михаил, 61 год, крестьянин с. Гийско — арестован в 1914 году, умер в Талергофе 29.03.1915 от тифа. Могила № 1253, Официальный список; список К.О.Марковой, позиция №1371.ЛІНК:

В предисловии к третьей, дополненной редакции «Алфавитного указателя жертв австро-мадьярского террора во время первой мировой войны 1914 – 1918 гг. на землях Галицкой и Буковинской Руси» (Львов, 1971) говорится, что русское население Прикарпатья в это роковое время преследовалось австро-мадьярскими властями зачастую без всякого повода, когда «стоило только назвать себя русским именем, заявить свою кровную принадлежность русскому народу, чтобы повиснуть на первом встречном придорожном дереве или получить смертоносную пулю от любого австрийского жандарма или мадьярского гонведа»...
По словам составителя «Алфавитного указателя…» Романа Мировича, у солдат австро-мадьярской армии и их союзников немцев была неограниченная безответственная власть расправляться без суда и допроса с «неблагонадёжными», по их собственному усмотрению, гражданами своего же государства.
«В лучшем случае они могли попасть за крепостные стены Терезина, за колючую проволоку Талергофа и других концентрационных лагерей смерти, где узники обречены были на бесчеловечные издевательства, голод, холод, эпидемические заболевания и в премногих случаях ожидала эти жертвы произвола сырая, безымянная могила на чужой земле», — пишет он.

То есть, нам не известна конкретная причина, почему из 150 мужчин-жителей с. Гийско был арестован именно наш прадед Михаил Гложик и (в разное время) арестованы или убиты еще 5 человек.

Родина
Дружина: Катерина (пол. Катаржина) Гложикова з родини Швець (Szwiec).
Сестра (?): Рідною сестрою Михайла Гложика, вочевидь, була Мокрина (Макарина) Гложик. Взявши шлюб, вона стала відомою нам, як Мокрина Особа. Так само може бути, що мамця Катерини Гложиковой (Швець) походила з дому Особи, тобто це - її дівоче прізвище. Саме тому Особи подарували Михайлу та Катерині свою зімельну ділянку у Війську.*
Діти:
1. Іван Михайлович Гложик (1887-1965). Під час Першої Світової війни воював за цисаря у лавах Австро-угорської армії, потрапив у полон до росіян. Полоненим працював на пана у Єлісавєтграді (нині - Кропивницький) - доглядав за його садом. Господар його поважав, нерідко пив з ним чай, вів бесіди та годував білим хлібом — не хотів відпускати, бо той був дуже грамотним.
Наприклад, коли той хворів, Михайло Гложик читав йому газети.
Після 1917 р., коли більшовики забрали господарський дім, Іван Гложик повернувся до рідного села Гийсько (Військо). Йшов пішки — майже пів року.
Свою частину земельної дялянки відписав брату Михайлові. Дружина-1 - Гложикова Анна (рано померла), донька — так само Анна. У шлюбі з дружиною-2, яку також звали Гложикова Анна (Михайлівна, 1890-1958) було 6 дітей. Окрім Катерини, що напередодні війни поїхала на заробітки до Франціїї, а згодом емігравала звідти до Канади, вся родина після операції "Вісла" та виселення з с. Військо, мешкала у с.Боршевичи Старосамбірського району.

2. Василь Гложик (родина ані Марії Михайлівни, ані Івана Михайловича не мали контактів (принаймні після операції "Вісла") з цією гілкою — нащадками Василя Михайловича. Проте, ймовірно, це вони: ЛІНК

3. Михайло Гложик — мав над Віром (В'яром), ближче до лісу, чи не кращій маєток, ніж у Марії Михайлівни (можливо, це був батьківський двір).
Зі слів Іри Семашко, під час війни там була розташована краївка УПА, про що дізнались Совєти, тому на його доньку чекала дуже сувора доля. Дітей було двоє:
- донька Стефа Михайлівна (була вислана в Комі АРСР на 25 років);
- син Михайло(?) Михайлович молодший (І.Семашко вважає, що він пішов разом з упівцями за кордон та, завдяки цьому, опинився у Лондоні) присилав свойому двоюрідному брату Володимиру Івановичу Гложику вишиту сорочку (чи просто нейлонову сорочку?) з Англії; а сестрі Стефі він допоміг грошима, по які вона приїхала разом з дітьми у 80-ті роки з Сибіру до Львову.

4. Марія Михайлівна (з Гложиків) Сподарик (Maria Hlozyk) народилася в Сирокізцях (1895-1979)
- померла у с. Волиця Львівскої обл. (після переселення родини з Перемышлю)


Також є близькі родини:
1. Мама цьоці Ірени Біян — у шлюбі: Подоляк (дів. Андрух) - похована у Війську на німецькому цвинтарі біля кірхи.
Старші сестри Марії Миколаївни Сподарик (з дому Гложик) товаришували з мамою ц. Ірени — Андрух (Подоляк).
А мамін батько Андрух — це вже покоління батьків Маріх Миколаївни — Миколи Івановича Сподарика та Марії Михайливни Гложик.
2. Ще одна сестра - цьоця Геля (Гелена) живе у Вроцлаві (з Андрухами чи Сподариками)
3. Нащадки Єлени Назарової з дому Зелик, що виїхала до Франції у 1937-39 рр.
4. Косюри (живуть у Львові).

Марія Михайлівна Гложик мала 8 дітей від шлюбу з Миколою Івановичем Сподариком (весь родовід — ТУТ) з Трушевичів (пол. Truszowice), села у Старосамборському районі Львівщини.

Івана Михайловича Гложика діти:
2.1. Старша донька (від першого шлюбу): Ганна Іванівна Сидір (Гложик, ~1907-1992) — донька від 1-го шлюбу, зведена сестра до інших дітей. У шлюбі з Сидором* мала сина та доньку:
- Сидір Олег (нар. 1952, помер - в Нижанковичах)
- Сидір Галина (за паспортом вона - Олена, проте це знала тільки мамця) - одногодка Лесі (тобто 1943 р.н. = 78 р.) з 1964 р. після розподілу в інституті живе у Харкові (обидва з братом - бездітні).
* Батько Теодор Сидір був багатим та мав 30 га землі у Сракізцях.

У Івана Мих. (пом. 1967-68) також у шлюбі з другою дружиною Анною Михайлівною (пом. 1956), було 6 дітей:
2.2. Марія Іванівна Гложик (нар. 12 квітня 1912/13, «Особа»* - 1992) — мама вуйка Романа Слюсара з Нижинковичів (тітка Іри Семашко) у шлюбі з Володимиром Ільковичем Слюсарем (син Ілька Тимофійовича Слюсара та Анни) мала 6 дітей:
2.2.1. Старша донька - Ольга Мельник (20.03.1931 р.н.), живе зараз у Львові на пр. Чорновола (вул. Петра Панча) у шлюбі з Тарасом Мальником - два близнюки-сина: Володя та Сергій (22.04.1953), 3 онука, 4 праонуків. Згадує, як у дитинстві в Сирокізцях батько відправляв іі у 10 років щомісяця підписувати міль-карту за 3 км у сусіднє село (10 кг зерна). У них рцзниця з вуйком Іваном Івановичем - 2 роки, разом ходили до технікума, перед тим - до школи у Сиракізцях.
Зробила кар'єру через комсомол, чоловік був партійний діяч (допомогав знайти роботу Б.Мировичу), але рано пішов - десь у 47 років.
Діти:
2.2.1.1. Мельник Володимир Тарасович (1953. 22.04) у шлюбі з дружиною Іриною (зі Львова; батьки - професори у Львівській Політехніці, батько викладав до 92 років) - син Денис (дружина Люба, або Ірина?)
- Володимир будує сауни, живе під Одесою
- торгує: 10 років продава Китай, зараз - Німецччина, Польща; магазини: Миколаїв, Чернівці, Одеса.
2.2.1.2. Мельник Сергій Тарасович (1953. 22.04) - влітку живуть у Ланівцях (Тернопільська обл.), у садибі дружини Лариса (вона звідти) - ловить рибу; у них доньки-близнючки (1976 ок.) - живуть у Львові — одна на колишній вул. Леніна, друга біля аеропорту.
- донька Соломія (14 р. або 2014 р.н.)

2.2.2. Вуйко Роман Володимирович Слюсар (15.03.1934 р.н., тато вуйка Ромки - Володимир Ількович Слюсар (1905-1991), дід - Ілько Тимофійович, також є на фото!) живе у Львові на вул. Піша-4
- Василь Теодорович Слюсар (хто такий?)
2.2.3. Донька - Даниїла Володимирівна (16.03.1938 - 11.11.2009) - 2 сина: Олександр (ок. 1961) і Сергій (1965) - живуть у м.Стебнику (біля Трускавця).
2.2.4. Маленький син Євген (1940 р.н., помер у 8 міс.: мати перемерзла, нагодувала і він захворів; похований у Сиракізцях).
2.2.5. Леся (Олександра) Володимирівна (26.09.1943 р.н.) живе у Москві (працювала на заводі, зараз на пенсії). Має доньку Марину Ломоносову (~1964-65 р.н.), онука Олексія (~1990 р.н.), праонуків.
2.2.6. Любомир Володимирович (01.10.1946 р.н.) живе у Львові з сином Ярославом (50),
2.2.7. Тьоця Ірина Володимирівна (26.05.1953 р.н.) у шлюбі з Анатолієм Левинець з Києва (1949) має двох доньок: Тетяну (18.05.1975 р.н.) та Ольгу (17.04.1982 р.н.), всі живуть у Києві.
2.2.7.1. Тетяна у шлюбі з Михайлом Осипчуком (11.07.1978) має двох синів - Іван (21.04.2009) та Данило (04.06.2013).

Родина жила у Ходорові спочатку. Батьківські молитви допомогли.

2.3. Катерина Іванівна Марко (з родини Гложик, 19.02.1914 - †26.01.2010; 95 років) з Канади.
Ще до Другої Світової війни, у 1937-38 рр. виїхала до Франціі на заробітки. Працювала дояркою на фермі у якомусь селі. Спекла хліба селянам і взявши буханку, пішла з села вночі (втративши надію отримати будь-які документи). Село вночі було знищено німецьким бомбардувальником. Добралася до Парижу, де мешкав хотсь із знайомих з України (напевно, це могла бути, наприклад, пані Єлена Назарова з дому Зелик, див. нижче). Після війни, коли почали йти цивільні транспорти через Атлантіку, емігрувала до Канади (Regina Sask, центральне місто землі Саскачевань).

Чоловік Катерини - галицький емігрант Микола Марко (за легендою родини Гложик, його батько був українець, воював за УПА та емігрував до Канади) мав сестру у Львові, на вул. Ярослава Мудрого у 1980-ті. Загинув у 1960-ті в автокатастрофі.
У шлюбі з Миколою у 1954 році Катерина народила сина — Маркіяна Івана Марко (1954-2017). У 1972 р. Катерина приїзжала до Львова, до неї потім їздила сестра Марія Іванівна.
У Маркіяна Івана в першому шлюбі є син Доріан (онук Катерини Гложик), який живе в Канаді. Про це детальніше — ТУТ
З Катериною також листувалася цьоця Зося Гложик, через яку є фото Катерини з чоловіком (таке саме є і у Ольги, дочки Марії). Саме вона отримувала фото та листи від Катерини з Канади, бо її брат Іван Гложик не міг того робити, працюючи директором школи.
Померла вона у віці 95 років, перед смертю їй відрізали ногу (можливо, хворіла на діабет)

Згадує онук її брата Володимира, Юко Семашко:
"Пам"ятаю, як 2001 році (як раз в тому році Іван Павел ІІ завітав до Львова) ми отримали від канадської бабці Катерини величезний бокс-посидку з купою подарунків. Було багато одягу, мені серед усього дісталася цікавий шерстяний капелюх - таких тут ще ні у кого не було, декілька років ходив у ньому до школи. Також були набори звірів, наприклад - сови. Вони були з цінниками на різних мовах, тобто бабця Катерина привозила їх собі на згадку про подорожі з різних міст світу. А потім на 88 році життя раптом вирішила подарувати нам".
***
2.4. Володимир Іванович Гложик (нар. 23.02.1921-2003) - батько Іри Семашко (дядько Романа Слюсара). Одружився в Сирокізцях на Ганні Василівні (19.07.1924 - 2006) - теж з родини Гложик («Перці»)*. Жили в Нижанковичах (пов. Перемишль) з 1947. Під час війни вчився на "есесів".
- * Вочевидь Перець - прізвище мами Ганни Василівни (або бабці)
Володимира Івановича Гложика діти:
2.4.1. Любомир Володимирович Гложик (27.03.1950 р.н.) з Нижанковичів Старосамбірського р-ну Львівської обл. У нього дві доньки:
- Оксана Любомирівна Гложик (28.11.1974 р.н.), мешкає: с. Нижанковичі, вул. Шкільна, д.18
- Галина Любомирівна Гложик (26.03.1977 р.н.), мешкає: с. Нижанковичі, вул. Січових Стрільців, д.11.

2.4.2. Ірина Володимирівна Семашко (05.08.1957 р.н., з дому Гложик) з чоловіком Олександром Едуардовичем Семашко (зі Львову, нар. 1 квітня 1960, батьки з Хмельнитчини, с. Красний Цвєт) живуть у м/р Рясне-2 у Львові. У шлюбі мають двох дітей:
2.4.2.1. Юрій Семашко (06 травня 1991 р.)
2.4.2.2. Олеся Бонар (дів. Семашко, нар. 11 грудня 1995 р.) одруджилася з Віталєм Бонаром (1995 р. ?) з Хмельницької обл. у 2021 р.

2.5. Софія Іванівна Гложик (1923-2004) була одинока та бездітна, після Сирокізців також жила і померла в Нижанковичах. Зі слів Іри Семашко (Гложик), старшу сестру Зосю доглядала сестра Ольга Іванівна та Олег — син Ганни Сидір, "проте він пив сильно — від того, врешті, і помер".

2.6. Ольга Іванівна Підганяк (з родини Гложик, 1925-2011). Померла у 86 років, останні 3 роки була прикута до ліжка. За словами Іри Семашко (Гложик), коли вони жили в Нижанковичах і мама Ганна Василівна вже була стара, то Ольга пішла на пенсію і її доглядала (?). Сама Ольга мала у шлюбі з чоловіком на прізвище Підганяк 3 дітей:
2.6.1. Підганяк Олег - помер; залишились діті:
- дочка Люда Підганяк - живе у Львові;
- дочка Світлана Підганяк - у Нижанковичах
2.6.2. Підганяк Людмила (! контактує Ира) - у Нижанковичах, на пенсії, живе одна (? - чоловік, укр.)
- найстарший син загинув в авто з дитиною;
- дочка Ярина, розумна, живе у Львові;
- 3 сини — один тут, двоє живуть в Італії.
2.6.3. Підганяк Андрій (помер?) у Нижанковичах; 2 дітей (молодший помер) вони жили у м. Немирів - Люда розкаже.

2.7. Вуйко Іван Іванович Гложик (1929-2007) був був дуже розумний - працював вчителем, навіть директором сільської школи, яку сам побудува в с. Погірці, що біля с. Рудки та с. Чайковичи (з останнього, зокрема, походить український письменник та галицький адвокат Андрій Якович Чайковський, відомий по шкільній програмі, завдяки твору «Олюнька» про боротьбу українців з польською шляхтою).
Дружина — Грицик Стефанія Миколвївна (1933-2016). У шлюбі зі Стефанією у Івана Івановича Гложика — 3 доньки:
2.7.1. Старша - Ірина Іванівна Гонсьор (1957 р.н., з дому Гложик), у шлюбі з Гонсьором Романом Михайловичом (1954 р.н., прабатьки чоловіка - зі шляхти) мають двох синів:
2.7.1.1. Гонсьор Ігор Романович (1980 р.н.) у шлюбі з Гонсьор (з дому Шалко) Оксаною Йосипівною, діти:
- Гонсьор Юрій Ігорович (2003 р.н.)
- Гонсьор Уляна Ігорівна (2009 р.н.)
- Гонсьор Соломія Ігорівна (2017 р.н.)
2.7.1.2 Гонсьор Олег Романович (1989 р.н.) одружився у серпні 2020 року на Лілі з Хмельниччини.

Ірина Гонсьор згадує про батька:
Пропрацювавши 40 років директором школи, батько жодного дня не був комуністом. То були страшні часи, коли кожен крок відслідковувався КГБ. Було чимало сексотів - навіть в школі, які на батька регулярно писали доноси. Тато їх всіх вирахував, бо був дуже обережний. Тато розказував, що його неодноразово викликали телефоном на бесіди і кожен раз попереджали: "Іван Іванович, будьте обережним. Ми знаємо, що то неправда, але мусимо реагувати". І коли Украіна стала незалежною, тато плакав, що нарешті позбувся нагляду. Всі, хто був на керівних посадах, були змушені бути комуністами, відслідковувалися. А тато, ще й до того, не вступав у партію.

Оля Мельник, донька Марії Іванівни Гложик згадує про родину Грицик:
Батько Стефанії Грицик - Микола, їздив на заробітки до Франції. Повернувшись, на зароблені гроші він побудував собі заміжний дім. Коли прийшли совєти, то вирішили, що він куркуль. Разом з родиною його, начебто, було відправлено до Сибиру.

Ірина Гонсьор уточнює:
Насправді, у Францію перед самою війною виїхала тьоця Єлена Назарова з родини Зелик — є її оригінальне фото 1937-39 років (напевно, саме у неї зупинилася перед подорожжю до Канади баба Марко Гложик - Авт.). Натомість Андрій Грицик (тато Миколи Андрійовича та дід Стефанії) їздив на заробітки у США. Там він, за сімейною легендою, працював вдень на шахті, а ввечорі (щоб розрахуватися за аренду житла) — скрипалем у ресторані. Втім воно було того варто: заробивши, як кажуть, "мішок доларів", він повернувся до Нижанковичів. Після чого поїхав до землевласниці-графіні у Відень, у якої купив не аби яку земельну ділянку під Старим Самбуром. Андрій Грицик також відклав частину грошей та, найнявши будівельну компанію з Нижанковичів, побудував в Боршевичах файний дим. Грицики походять не з Боршевичів, а з села Боржава (це у Польші), а також з села Библо, що у Старому-Самбірському районі.

За словами Стефи Миколаївни, коли їх виселили з рідної хати, як куркулів, то її батька, пана Миколу Грицика, відразу ж відокремили від родини та кинули до тюрми (достеменно невідомо, якої саме), з якої він вже до рідних не повернувся. Найстаршу доньку (шосту дитину) мамі вдалося в останню мить приховати перед від'їздом у знайомих.

Коли совєти вивезли та викинули їх у чистому полі, спочатку жили у якомусь бараку, розділеному на маленьки клітиночки, як купе у потязі. Пізніше Стефа Миколаїівна разом з дідом та бабцею, старшою і ще одною сестрою були змушені рити поруч з бараком землянку та будувати хату у той час, як мати по 20 годин на добу з іншими жінками валила ліс. Стефа Миколаївна розповідала, що мати завжди збирала пайок, що їм видавали на лісоповалі, у бідончик та приносила їжу дітям та діду з бабцею — сама їла лише тоді, коли від голоду вже пухли ноги. В таких нелюдських умовах старий Андрій Грицик з дружиною невдовзі померли. Ближче до осени діти збирали ягоди та гриби, брат у 14 років вже найнявся до людей у селі поруч пасти їх худобу.


2.7.2. Середня - Галина Іванівна Шуберт (з дому Гложик, 1959 р.н.) - живе у селі, працює у Львові в лабораторії Єврейского шпиталю (на вул. Рапопорта). У неї діти:
2.7.2.1. Венгринович Уляна Ігорівна (1982 р.н., від першого шлюбу з Ігорем) у шлюбі з Венгриновичом Ігорем Ярославовичом має доньку Венгринович Христину Ігорівну (2005р.н.);
2.7.2.2. Шуберт Микола Іванович (1990 р.н., від другого шлюбу) - має сина Шуберт Богдана Миколайовича (2018).

2.7.3. Молодша - Оксана Іванівна Гунчик (1965 р.н. з дому Гложик) - працювала в Італії, вийшла заміж за Джермінаріо Леонардо. Має доньку та сина з попереднього шлюбу.
2.7.3.1. Донька - Мигулович Марта Орестівна (1984 р.н.) у шлюбі з Мигулович Олегом Ігоровичом має трьох дітей:
- доька Мигулович Богдана Олегівна (2007 р.н.)
- син - Мигулович Максим Олегович (2009 р.н.)
- син - Мигулович Назар Олегович (2013 р.н.)
2.7.3.2. Син - Гунчик Іван Анатолійович (1990 р.н.) - наразі неодружений.

На фото:
1. Сучасні нащадки родини Гложик:
Сидять: Євген Сюч (син Анни Сюч, онук Марії Миколаївни Сподарик-Гложик), Роман Слюсар (син Марії Іванівни Слюсар-Гложик, онук Івана Михайловича Гложика), Ірина Гонсьор-Гложик (донька Івана Івановича Гложика, онука Івана Михайловича Гложика).
Стоять: Роман Гонсьор (чоловік Ірини Гонсьор-Гложик), Діна Ярова (онука Стефи Миколаївни Сподарик-Гложик), Ростислав Касьяненко (чоловік Анни Сюч), Анна Сюч (онука Марії Михайлівни Гложик), Ірина Володимирівна Семашко-Гложик (донька Володимира Івановича Гложика, онука Івана Мих
айловича Гложика), Олександр Семашко (чоловік Ірини Семашко), Олеся Семашко (донька Ірини Семашко, онука Володимира Івановича Гложика)

1а. Ті самі, а також:
Сидить (у центрі): Марія Михайлівна Сподарик-Гложик (донька Марії Михайлівни Гложик, онука Михайла Дмитровича Гложика)
Стоїть (у центрі): Надія Ярова (мамця Діни Ярової, донька Стефи Миколаївни Сподарик-Гложик, онука Марії Михайлівни Гложик)

2. Гложик Іван Іванович з дружиною Гложик (Грицик) Стефанією Миколаівною (колір)
3. Катерина Іванівна Марко-Гложик з чоловіком Миколаєм Марко (ч/б)
4. Прадід Гложик Михайло Дмитрович (1854-29.03.1915), Кальварія (ч/б, 1904)


Ольга Гложик
Коли після операції "Вісла" осіли в Боршевичах, зустріла в училищі зустріла майбутнього чоловіка Івана Мельника
В Комі ССР / в Сибір - на говдах недалеко від Сподариків
Бджоляр - вуйна кормила медом
Ночували на чердаку
Хтось доложив - вистріляли всю хату

Война до Доброміля, кинули у тюрму, катували / маму вбили
Маму Стефи докатували
В Сибіру вийшла заміж
У тюрмі, 1991-93 рік - порадити - ніхто не відважився, раз так суджено - поїду доживати назад

Прикрепленный файл: IMG_0949.jpgIMG_0948.jpg, 424106 байтIMG_0943.jpg, 320699 байтIMG_0942.jpg, 369132 байтIMG_0941-1.jpg, 371487 байт
---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470
Михайло та Катерина Гложики
Також:
Марія, Василь, Анна, Федір Особи (діти Ілька Особи та Мокрини)
Брати: Іван, Василь, Михайло Гложики та Марія (з Гложиків) Сподарик (діти Михайла та Катерини Гложиків)



А ось інформація щодо родини Гложиків вже з Грунтових книг с. Військо (1875-1932),
куда вони переїхали ще раніше, ніж австрійці, відступаючи у 1914-му, спалили село Сирокізці вкщент.

Liczba wykazu hypotecznego 86
Gmina katastralna Hojske, Okreg sadowy Dobromil
№86 A-C, л331-332, 334-335

Лист В-332 (682)
20 березня 1874 року землю у Війську отримують Ілько Особа і його дружина Макарина (Мокрина) Особа.
Лист С-334
Зустрічаються на протязі 1887-1921 такі прізвища родини Особ:

1887

Марія Особа (також 1912)
Васько Особа (також 1905)
Ганнуся (Анна) Особа (також 1912)
Федя Особа (також 1906)
Макарина (Мокрина) Особа
1901
Анна Особа щось позичила у Давіда Лауба (вочевидь, під заставу землі)

1902
Міхал Гложик також щось позичав у Данила Лауба (брата чи сина Давіда)

Скорш за все, Мокрина Особа походить з дому Гложик:
а) по-перше, її пам'ятає Марія Миколаївна Сюч, донька Марії Гложик та Миколая Сподарика;
б) по-друге, з чого б це Особи вже через 3 роки (а саме - у 1887 р.) переписали цю землю на Міхала (Михайла) та Катаржину (Катерину) Гложиків 50/50?
Таким чином, на момент спалення австрійцями у 1914(15?) році с. Сиракізці Гложики вже 27-28 років, як мешкали у Війську.

25 листопада 1921 року (на той час, нагадаємо, Михайла Гложика вже не було в живих - він загинув у концтаюорі Талергоф), на підставі декрета від 31 січня 1918 року право на земельну ділянку Михайла та Катерини Гложиків перерозподіляється наступним чином:
Катерина Гложик отримує 4/16 (або 1/4) частину => пізніше вона відписує свою частину (кад. #339 Lako) на честь доньки, Марії (з Гложиків) Сподарик
Іван Гложик 3/16 => він відписує свою частину (кад. #338 rola) брату Михайлові
Василь Гложик 3/16
Михайло Гложик 3/16 (кад. #564/1 rola, кад. #564/2 ryn)
Марія (з Гложиків) Сподарик 3/16 (кад. #564/1 rola, кад. #564/2 ryn)

Запис щодо 1923 року не зовсім зрозумілий (щось з того, що належало Сподарикам, записується на честь Михайла Гложика)

Прикрепленный файл: IMG_0640.jpgIMG_0641.jpg, 1308457 байтIMG_0644.jpg, 1421287 байт
---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470
Федір Гложик (~1890-95 р.н.)
Його син Стефан Гложик з дружиною Вікторією Гложик (обидва: ~1915 р.н.)


№513, л.271-В
1906 р. Марія та Міхал Отт передають землю => Катаржине (з Миколишин) Гринді
1934 р. Якоб Баран та Анастасія (з Готуляков) Баран передали землю на честь доньки: Вікторіі (з Баранів) Гложик
1937 р. Стефан Гложик, син Федіра Гложика та Вікторії (з Баранів) Гложик отримав 50% маєтку від Катаржини (з Миколишин) Гринди
(кадастрові №№ 409 та 410)

Таким чином, маємо в 1934-37 році Стефана, сина Федіра Гложика
Раз Вікторія (з Баранів) стала дружиною Стефана Гложика у 1934 році, або раніше, то вони з чоловіком народилися у ~1915 році чи раніше.
Федір, батько Стефана, відповідно, народився десь у 1890-95 рр. Якщо його немає у заповіті Михайла Гложика від 1918 рр., то це міг бути син його рідного брата з Сирокізців.

---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470
Василь Гложик
Його діти: Степан, Василь, Софья та Пелагея Гложики


1929, 1933
Дом 23
(л.502)
Гложик Степан, син Василя
Гложик Василь, син Василя (також в 1910 отримав землю, кад №456)
Крючковская Софья з Гложиків (донька Василя)
Пелагея з Гложиків (донька Василя)

1910
Гложик Анна отримала (кад #249, 270, л.48)
Перець Марія, донька Гната (кад #279) - можливо, якось поріднена з Васильом (?)

Гложик Василь, син Василя (кад #456)
Перець* Марія, донька Гната (кад #279)
- Iра казала, що хтось був з Перців, а хтось з Особ
/ з Особ могла бути мама Михайла Гложика (бо дружина Катерина була з Швеців)
/ також його сестра могла бути Гложичкою, а потім стала особою

_____________
Зараз шукаємо нащадків Василя Гложика (так само, як і Михайла).
Маємо двух жінок-Гложиків з Нижанковичів у 1920-х (вони були сусідки, тобто, скоріше всього, родичі)

.
ГЛОЖИК СТЕПАНИЯ СТЕПАНОВНА (06.11.1926 р.н.)
Место рождения : УКРАЇНА ЛЬВІВСЬКА СТАРОСАМБІРСЬКИЙ Т НИЖАНКОВИЧІ
Адрес проживания : УКРАЇНА ЛЬВІВСЬКА СТАРОСАМБІРСЬКИЙ Т НИЖАНКОВИЧІ ВУЛ.
КОСТЮШКО д.94

ГЛОЖИК СОФИЯ ИВАНОВНА (09.04.1923 р.н.)
Место рождения : УКРАЇНА ЛЬВІВСЬКА СТАРОСАМБІРСЬКИЙ Т НИЖАНКОВИЧІ
Адрес проживания : УКРАЇНА ЛЬВІВСЬКА СТАРОСАМБІРСЬКИЙ Т НИЖАНКОВИЧІ ВУЛ.
КОСТЮШКО д.92










---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470
Родина Слюсар:
Ежи/Юрій => Тимош => Ілько => Володимир => Роман з сестрами


realdozor написал:
[q]

Михайло Гложик (Hlozyk) (1854 р.н., дружина Катерина Гложикова) — селянин с. Військо деканат Доброміль, у віці 61 рік був у 1914 році заарештований у Першу Світову війну австрійцями. Помер від тифу в концтаборі Талергоф 29.03.1915.

Іронія долі: його син Іван Михайлович Гложик ~1885-90 р.н.) під час Першої Світової служив саме в Австрійській армії. Потрапивши у полон до росіян, після трибуналу відправився на заслання до Ростова-на-Дону, де доглядав сад губернатора. Той його поважав, пив з ним чай і не хотів відпускати, бо той був дуже грамотним. І хоча у Ростові навіть полонених годували білим хлібом, Іван Михайлович після 1918 року повернувся в с.Боршевичи Старосамбірського району, де його родина жила після того, як відступаючи, австрійці спалили Сирокізці. Свою частину маєтку у с.Військо він відписав брату Михайлові.
(...)
Івана Михайловича Гложика діти:
2.1. Старша: Ганна - донька від 1-го шлюбу (вдовець, щодо першої дружини - нічого невідомо, одружився вдруге), зведена сестра до інших дітей.
Також діти від шлюбу з другою дружиною - Анною (похована в Боршевичах):
2.2. Марія Іванівна Гложик (нар. 12 квітня 1912, «Особа»*) - тітка Іри Семашко. Від шлюбу з Володимиром Ільковичом Слюсаром, сином Ілька Тимофійовича Слюсара (після Сирокізців жили в Нижинковичах) мала дітей:
- Ольга Володимирівна (Львів) 1931 р.н.
- Роман Володимирович Слюсар (Львів) 1934 р.н.
- Данило Володимирович (Львів) 1937 р.
- (був ще брат, який помер у віці 7 міс.)
- Леся Володимирівна (Олександра, Москва) 1943 р.н.
- Ірина Володимирівна (Київ) 1946 р.н.
Родину переселили під час операції "Вісла" у Нижанковичі у 1948 році.
2.3. Катерина Іванівна з Канади (виїхала у Францію на заробітки, ще до Другої Світової війни)
2.4. Володимир Іванович Гложик (нар. 23.02.1921) - батько Іри Семашко (дядько Романа Слюсара). Одружився в Сирокізцях на Ганні Василівні (19.07.1924) - теж з родини Гложик («Перці»**). Також жили в Нижинковичах з 1947.

Примітки.
* Рідною сестрою Михайла Гложик, вочевидь, була Мокрина (Макарина) Особа. Так само може бути, що Катерина Гложик була з дому Особи
** Вочевидь, Перець - це прізвище мами Ганни Василівни (або - батько, тоді мама - Гложик)
[/q]

Родина Слюсар:
Двір №101
1853 р. отримав землю Слюсар Ежи* (батько Тимоша?)
1897 р. отримав землю Слюсар Тимош або Тимко (Тимофій, батько Ілька, кад #311)
1900 р. отримала землю Катаржина Слюсар (кад #137, сестра Ілька?) з Макаром отримала землю (кад #135) від Слюсар Тимка
1910 р. отримав землю Слюсар Гриць (був і такий) отримав від Михайла Коваля землю (кад #81, л.41)
1921 р. отримав землю Слюсар Ілько (кад #96, л.243) по Тимку (тобто син Тимофія) мав сина Володимира (кад #141)
* Ежи (Jerсhzy, Jerzy — польский аналог имени Юрий/Георгий.

Двір №109
1921-25, 1926 р. Іван Слюсар та дружина Марія (з Мархалов Слюсар) передали землю => сину Степану Іванову Слюсару (л. 345, 369)
1928 р. Слюсар Володимир, син Iлька (#142) переписал на Івана Слотиляка (л.452)
Ще начебто був такий Василь Федорович Слюсар (хто такий ?)



---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470
Sierakowce (есть и такое написание, но Sierakowice - это другое село: гміна Сераковіце належить до Картузького повіту Поморського воєводства
- правильно: Sierakośce!

1855 Sierakośce Sierakośce in Galizien, Kreis Przemyśl [Sierakośce, pow. Przemyśl – Galicja] 2638

Inne Materiały Pokrewne
Sierakośce, filia 135
http://agad.gov.pl/inwentarze/ksGrec298.xml

Powiet podatkowy Nizankowice
1925 - Kraj Malopolska
1926 - Wojewodstvo Lvovske
Nomer arkusha posiedanna gruntovogo

Archiwum Państwowe w Przemyślu

Sygn.: 135
Tytuł: Parafia: Niżankowice. Dekanat: Niżankowice. Diecezja: przemyska. Księgi metrykalne urodzeń, ślubów, zgonów parafii Niżankowice z filiami: Sierakośce, Wychadów, Zabłotce.
Niżankowce, parafia,
ur.: 1877-1885, 1903-1909, 1911-1926, 1932-1933, śl.: 1877-1885, 1903-1909, 1911-1926, 1932-1933, zg.: 1877-1885, 1903-1909, 1911-1926, 1932-1933.
Sierakośce, filia,
ur.: 1877-1885, 1903-1909, 1911- 1926, 1932-1933, śl.: 1877-1885, 1903-1909, 1911-1926, 1932-1933, zg.: 1877-1885, 1903-1909, 1911-1926, 1932-1933. Wychadów, filia,
ur.: 1877- 1879, 1881-1885, śl.: 1881-1885, zg.: 1877-1885.
Zabłotce, filia, ur.:
1877- 1885, 1903-1909, 1911-1926, 1932-1933, śl.: 1880-1885, 1906, 1909, 1911- 1926, 1932-1933, zg.: 1877-1885, 1903-1909, 1911-1926, 1932-1933.

Daty: 1877-1885, 1903-1933
Opis: luzy, s. 550
Dawna Sygn.: 189/USC
Język: łac., ukr.
Wpisy dla parafii Niżankowice na s.: 1-4, 16-18, 21, 24-26, 29, 32-34, 37-38, 41, 44-56, 49-51, 56-57, 60, 62, 65-66, 69, 72, 75-77, 82, 84, 87-89, 92, 95-96, 99-129, 175-187, 207-218, 232-241, 258-268, 330-382, 408-460, 465, 471-473.
Wpisy dla filii Sierakośce na s.: 5-10, 15, 18-19, 21-22, 26-28, 30, 32, 34-35, 38-40, 42, 44, 46-47, 51-54, 57-58, 60-61, 63, 66-68, 70-71, 73-74, 78-80, 82-83, 85, 89- 90, 93, 96-97, 130-167, 189-201, 219-229, 242-255, 269-278, 302-329, 383-407, 461-464, 469-470, 475-476, 481-550. Wpisy dla filii Wychadów na s.: 13, 20, 23, 26, 31, 35-36, 43, 48, 54-55, 59, 68-69, 73, 81, 86, 91, 94, 98.
Wpisy dla filii Zabłotce na s.: 11-12, 20, 22, 26, 30, 35, 43, 48, 54, 58, 61, 64, 68, 71, 80-81, 83, 86, 90, 93, 98, 168-174, 202-206, 230-231, 256-257, 279-301, 474, 477-480.
W parafii Niżankowice nie odbył się żaden ślub w 1878 r. W filii Wychądów nie odbył się żaden ślub w latach: 1877- 1878, 1880, 1884, 1890; nie było urodzeń w 1880 r. i zgonów w 1882 r. W filii Zabłotce nie odbył się żaden ślub w latach: 1977-1878, 1881, 1903-1905, 1907-1908, 1911, 1914-1918, 1920, 1925; nie było urodzeń w 1880 r. i zgonów w 1915 r.
W filii Sierakośce nie odbył się żaden ślub w 1917 r. W jednostce występują błędy w układzie chronologicznym: wpisy dotyczące ślubów z 1880 r. dla filii Sierakoście znajdują się na s. 60-61, dla filii Zabłotce na s. 61; wpisy dotyczące urodzeń z lat: 1911-1926 znajdują się na s. 481-550. W aktach nazwa filii w zapisie Wyhadów; w Skorowidzu miejscowośći Rzeczypospolitej miejscowość Wyhadów/Wychadów nie występuje.

Hujsko, parafia 412

Sygn.: 412
Tytuł: Parafia: Dublany, Hujsko z filią Truszowice, Kupiczwola, Łużek Górny, Ozimina, Wulka Kunińska, Żabcze Murowane dla filii Bezejów. Dekanat: Bełz, Dobromil, Łąka, Mosty Wielkie, Stary Sambor, Żółkiew. Diecezja: przemyska. Księgi metrykalne urodzeń, ślubów, zgonów parafii z diecezji przemyskiej. Bezejów, filia, ur.: 1938, śl.: brak, zg.: brak. Dublany, parafia, ur.: 1925, śl.: brak, zg.: 1925. Hujsko, parafia, ur.: 1923, śl.: brak, zg.: brak. Kupiczwola, parafia, ur.: brak, śl.: 1875, 1914, 1917-1924, zg.: 1875. Łużek Górny, parafia, ur.: brak, śl.: 1878, zg.: brak. Ozimina, filia, ur.: 1925, śl.: brak, zg.: brak. Truszowice, filia, ur.: 1923, śl.: brak, zg.: brak. Wulka Kunińska, parafia, ur.: 1934, śl.: 1934, zg.: 1934.
Daty: 1875, 1878, 1914, 1917-1925, 1934, 1938
Opis: luzy, s. 50, destrukt
Dawna Sygn.: brak
Język: łac., ukr.
Jednostka utworzona z połączenia akt luźnych z wpisami dotyczącymi różnych parafii z diecezji przemyskiej. Dublany (s. 1-5), Ozimina (s. 6-9) - dekanat Łąka. Truszowice (11-13), Hujsko (w aktach nazwa parafii w zapisie Wijsko, s. 14-18) - dekanat Dobromil. Kupiczwola (19-34) - dekanat Mosty Wielkie; według schematyzmów w XIX i na początku XX w. była filią parafii Bojaniec w dekanacie Żółkiew. Łużek Górny (s. 35) - dekanat Stary Sambor. Wulka Kunińska (s. 36-49) - dekanat Żółkiew (plik przesunięty z zespołu 461, sygn. 40, dołączony do jednostki w 2018 r.). Bezejów (s. 50) - dekanat Bełz. Dublany, Ozimina i Żabcze Murowane dla filii Bezejów - akta przekazane z Oddziału III. Jednostka została przepaginowana w 2018 r.

ARCHIWUM ZESPÓŁ / Jednostka
Inwentarz wsi Truszowice [Spis poddanych i wykaz powinności i danin]
[Orzeczenie Sądu Namiestnikowskiego o rozgraniczeniu ról dworskich i gminnych]

Zbiór szczątków zespołów dominiów w zasobie Archiwum Państwowego w Przemyślu
Reference code: 56/841/0/12/15
Dates: 1773, 1827, 1869
Archiwum Państwowe w Przemyślu
https://www.szukajwarchiwach.g...a/18133339

Indeks osób i liczby wykazu hipotecznego gminy katastralnej Truszowice, okręg sądowy Dobromil
Reference code: 56/2400/0/1/799
Archiwum Państwowe w Przemyślu
Zbiór ksiąg i akt gruntowych skompletowanych przez sądy w Przemyślu

Spis posiadłości gminy katastralnej Truszowice, okręg sądowy Dobromil
Reference code: 56/2400/0/1/798
Archiwum Państwowe w Przemyślu
Zbiór ksiąg i akt gruntowych skompletowanych przez sądy w Przemyślu

Truszowice in Galizien
Reference code: 56/126/0/-/1700M
Dates: 1854
Archiwum Państwowe w Przemyślu
Archiwum Geodezyjne

Dominium Truszowice
Reference code: 56/841/11
Border dates: 1773-1869
Archiwum Państwowe w Przemyślu

Zbiór szczątków zespołów dominiów
Reference code: 56/841/0
Border dates: 1773-1883
Number of series: 13
Archiwum Państwowe w Przemyślu

Zestawienie klas gminy Sierakośce
Reference code 56/1415/0/-/303
Dates: 1895 - 1896
Archiwum Państwowe w Przemyślu

Arkusze posiadłości gruntowej gminy Sierakośce, nr 5-113
Reference code: 56/1415/0/-/305
Dates: 1886 - 1905
Archiwum Państwowe w Przemyślu

------------------
https://www.szukajwarchiwach.g...a/18226890
Inwentarz wykazujący roczne powinności inwentarskie włości Truszowice dnia 10 grudnia 1832 roku

https://www.szukajwarchiwach.g...a/18226887
Inwentarz dóbr, wyszczególnienie gruntów dworskich oraz summariusz intraty rocznej wsi Truszowice

Sygnatura: 56/1915/0/9/42
Daty: 1805
Sygnatura: 56/1915/0/10/45
Daty: 1832

Archiwum Państwowe w Przemyślu
Zespół: Akta rodziny Młotkowskich z Truszowic oraz rodzin spokrewnionych [Padlewskich i Wahnów]

Аrchiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu 1889-1904
Roll
Voivodeship since 1999: przemyskie
Community: Fredropol
Dates: 1889-1904
Confession: greckokatolickie

----------------------
Archiwum Główne Akt Dawnych
Collection Archiwum Warszawskie Radziwiłłów


Truszowice woj. Ruskie, pow. Dobromilski
Content Inwentarz folwarku Truszowice
Reference code 1/354/0/25/4386
Dates 1696
Archiwum Główne Akt Dawnych
Collection Archiwum Warszawskie Radziwiłłów
Microfilm number 16890

Truszowice pow. dobromilski
Akta t.s. sumy zapisanej Franciszkanom Klaryskom zamojskim na dobrach Truszowice
Reference code 1/354/0/8/0658
Dates 1682-1820
Archiwum Główne Akt Dawnych
Collection - Archiwum Warszawskie Radziwiłłów
Microfilm number 18890

Truszowice pow. dobromilski
Inwentarz majętności Truszowickiej, woj. ruskie, pow. dobromilski
Reference code 1/354/0/25/4387
Dates 1711
Archiwum Główne Akt Dawnych
Collection: Archiwum Warszawskie Radziwiłłów
Microfilm number: 16891

Truszowice pow. dobromilski
Inwentarz majętności Truszowicz, woj. ruskie, pow. dobromilski
Reference code 1/354/0/25/4391
Dates 1730
Number of pages 11
Archiwum Główne Akt Dawnych
Collection Archiwum Warszawskie Radziwiłłów
Microfilm number 16895

Truszowice pow. dobromilski
Reference code 1/354/0/25/4392
Dates 1736
Archiwum Główne Akt Dawnych
Collection: Archiwum Warszawskie Radziwiłłów
Microfilm number 16896

Pokwitowania plebana niżankowskiego z odbioru dziesięciny wytycznej z dóbr radziwiłłowskich Truszowice
Reference code 1/354/0/8/0411
Dates 1719-1730
Archiwum Główne Akt Dawnych
Collection Archiwum Warszawskie Radziwiłłów
Number of pages 38
Comments - Niżanków w starostwie przemyskim.
Microfilm number 18644

Inwentarz majętności Truszowice woj. ruskie, pow. dobromilski
Reference code 1/354/0/25/4385
Dates 1862
Archiwum Główne Akt Dawnych
Collection Archiwum Warszawskie Radziwiłłów
Microfilm number 16889

Archiwum Główne Akt Dawnych w Warszawie
PL 00-263 WARSZAWA, ul. Długa 7
Numer Zespołu 298
Aktotwórca: Kancelarie parafii greckokatolickich
Tytuł: Księgi metrykalne parafii obrządku greckokatolickiego z archidiecezji lwowskiej, diecezji przemyskiej i stanisławowskiej
Daty: 1728-1951
Rozmiary i Stan zachowania: 21,7 mb. (456 j. a.). dużą część stanowią luźne składki.

Abstract Zespół ten jest zespołem otwartym. Najstarsze księgi w zbiorze to księgi urodzeń/chrztów z parafii Pawełcze (dek. Stanisławów) i Bołszowce (dek. Halicz) pochodzące z 1728 roku. Tylko najstarsze z ksiąg metrykalnych można faktycznie nazwać księgami. Większość metrykaliów to luźne składki, obejmujące jedną serię zapisów (np. urodzenia) z jednego roku dla parafii i jej filii, lub wszystkie zapisy (urodzenia, śluby, zgony) z jednego roku, dla jednej miejscowości. Wynika to z faktu, że są to duplikaty metryk, sporządzane każdego roku na potrzeby archiwum diecezjalnego i dosyłane do będących już w archiwum dokumentów danej parafii. W archiwum diecezjalnym w Przemyślu (pochodzi stąd główny zrąb zespołu) okładano akta w okładki z grubej tektury, w których przetrwały do dzisiejszego dnia. Niestety, przemieszczenia i postać zewnętrzna akt (luźne składki) sprawiły, że część jednostek przed znalezieniem się ponownie w AGAD uległa rozproszeniu, część luźnych składek zaginęła. Znaczną część ksiąg w zespole stanowią dokumenty z XX wieku, które są dostępne tylko przez kwerendy prowadzone przez pracowników AGAD.

Ця команда - відкрита команда. Найдавніші книги колекції - це книги про народження / хрещення з парафії Павелче (Станіславський благочиння) та Болшевце (Галицький деканат) з 1728 року. Тільки найдавніші книги записів насправді можна назвати книгами. Більшість записів - це вкладені внески, що охоплюють одну серію записів (наприклад, народження) за один рік для парафії та її філій, або всі записи (народження, весілля, смерть) від одного року для одного міста. Це пов’язано з тим, що це дублікати записів, що готуються щороку для потреб єпархіальних архівів та надсилаються до документів, які вже є в архівах парафії. В єпархіальних архівах у Перемишлі (основний корпус групи походить звідси), файли були розміщені в обкладинках з товстого картону, в яких вони збереглися до наших днів.
На жаль, зміщення та зовнішня форма акта (вільні внески) спричинили розсіювання деяких підрозділів перед повторним зарахуванням до Центрального архіву історичних записів, а деякі внески були втрачені. Значну частину книг у колективі складають документи 20-го століття, які доступні лише через запити, проведені працівниками AGAD.
Мова Польська, російська, латинська, німецька, українська

Набір книг записів греко-католицької релігії, що зберігаються в Центральному архіві історичних записів, складається з підрозділів приблизно з 350 парафій, переважно з Перемишльської єпархії, а також з Львівської архієпархії та Станіславської єпархії; одна парафія з Луцької єпархії, одна невстановлена ​​парафія. Найдавніші у колекції книги про народження з парафій Павелче та Болшевце з 1728 р. Під час організації колективу було виключено 39 одиниць. Це переважно книга оголошень та книга діяльності парафіяльних канцелярій різних парафій. Відповідно до принципу відокремлення книг від парафіяльних файлів, прийнятих у Центральному архіві історичних записів, вони були включені до окремої сукупності (№ 461). У кількох книгах, що зберігаються в Центральному архіві історичних записів, переважно XVIII століття - крім записів із записів, є й інші матеріали, наприклад, списки прихожан та списки обтяжень для церкви (посилання № 379)

___________________

Archiwum Narodowe w Krakowie
https://www.szukajwarchiwach.g...w-krakowie
Address: ul. Sienna 16
Kraków, 30-960
Opening hours:
09:00 - 17:00 (monday)
09:00 - 15:00 (tuesday)
09:00 - 15:00 (wednesday)
09:00 - 15:00 (thursday)
09:00 - 15:00 (friday)
Phone:+48 12 422 40 94 Fax number:+48 12 421 35 44
---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470
Григорій та Ананій Гложики та їх діти: Федір та Миколай

realdozor написал:
[q]

[q]
Двір №108. 27.07.1831 народився Іоанн
Батько: Григорій Гложик, син Василя Гложика та Анни Кійовскої, селяни
Мати: Анна Козакова, донька Іоанна Козака та Олени Іваницької
[/q]
Список землевласників в Сиракозцях на 1855 рік.
Двір №88:
Гложик Гриць
Двір №90: Гложик Ананій
[/q]

Двір №88
1853 - Гложик Гриць
1878, 1904 р. Гложик Федір передав землю => Сидорам: Гриць + Катаржина*; Грегор; Катаржина Пакула (л. 161)
Таким чином, Федір - це син Гриця (Григорія) Гложика — двір той самий 1853 => 1878
* Катаржина Cидорова, скорш за все, була з Гложиків — донькою Федора (?)

1908 Гложик Федір (кад №330) передав землю синам (л.330, 394):
1/3 Степан, син Федора
1/3 Федор, син Федора
1/3 Іван (Ян), син Федора

Двір №26
1925 р. - Гложик Степан, син Федора, отримав землю від Грабовскої Текли, Двір №143 (л.284)
1925 р. - Гложик Степан, син Федора передав землю Теклі Гложик (л.317) - напевно просто йдеться про обмін ділянками, Текла - сестра Федора.

1910
Гложик Анна отримала землю (кад №249, 270, л.48)

Двір №85
1922 р. - Гложик Іван (Ян) передав землю => Анне (з Глотуляков) Гложик (л.249)

Двір №89
1897р. - Aннa з Гложиків Венґжин(ська) (Wegrzyn), 2-й раз по мужу: Білик



Двір №90
1853 - Гложик Ананий
1897, 1904 - Гложик Миколай з дружиною Марією => на Івана (wh. 55, 6; л. 164, 166)
1908 Гложик Миколай (кад #385) - це, напевно, син Ананія (номера домів співпадають 1853 => 1897)
Іван, скорш за все — син Гложика Миколая в шлюбі з Марією, тобто онук Гложика Ананія









---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470

realdozor написал:
[q]
25.11.1921 року (коли Михайла Гложика вже не було в живих), на підставі декрета від 31.01.1918 р. право на земельну ділянку Михайла та Катерини Гложиків перерозподіляється наступним чином:
Катерина Гложик отримує 1/4 частину => пізніше вона відписує свою частину (кад. №339 Lako) на честь доньки, Марії (з Гложиків) Сподарик
Іван Михайлович Гложик 3/16 => він відписує свою частину (кад. №338 rola) брату Михайлові
Василь Михайлович Гложик 3/16
Михайло Михайлович Гложик 3/16 (кад. №564/1 rola, кад. №564/2 ryn)
Марія Михайлівна (з Гложиків) Сподарик 3/16 (кад. №564/1 rola, кад. №564/2 ryn)
1923 р. - щось з того, що належало Сподарикам, записали на честь брата Марії - Михайла Гложика
[/q]


1911 р. - Гложик Іван отримав землю від батька Михайла Гложика та мати Катаржини Гложик з родини Швець (Szwiec)
1917 р. - Катаржина Гложик передала землю (кад №441) на честь Івана Антоновича Білецького (записи 441, 455, 480, 495)

Двір №98
1918 р. - Гложики: Катаржина з дітьми: Іван, Михаїл, Василь Гложики та Марія (з Гложиков) Сподарик (1921)
1925, 1928 рр. - Михаїл Михайлович Гложик та Марія Михайлівна (з Гложиків) Сподарик передали свою землю брату Івану Михайловичу (л.450, кад. #136)
1929 р. - Іван Гложик передав землю синам: Михаїлу Івановичу та Івану Івановичу (л.442-444, кад #325)

1910 (л.41) кад. #55, 62
Гложики Михаїл 5/12 и Іван 5/12 передали на: Гложика Степана (запис 291, л.42, кад. №328)

Також Гложик Михаїл => Марія Васюнець, дочка Федора (запись 340)

1925, 1928 (л.450, кад. #136)
Земля Михаїла та Івана Гложиков і Маріі з Гложиков Сподарик була переписана на брата Івана

1910 р. - Гложики Михаїл 5/12 та Іван 5/12 передали свою землю на честь: Гложика Степана (л.41, кад. №55 и 62, запись 291, л.42, кад. №328)


realdozor написал:
[q]
Діти:
1. Іван Михайлович Гложик (1887-1965). Служив під час Першої Світової війни в Австрійський армії, потрапив у полон до росіян. Полоненим мив золото у Сибіру, потім жив у селищі біля прііску. Господар його поважав, не хотів відпускати, бо той був дуже грамотним. Після 1918 повернувся в с.Боршевичи Старосамбірського району, де його родина жила після того, як австрійці спалили Сирокізці. Свою частину у маєтку у с.Війську відписав брату Михайлові. Дружина-1 - Гложикова Анна (рано померла). Дружина-2 - також Гложикова Анна (Михайлівна, 1890-1958).
2. Василь Гложик (про нього наразі нічого невідомо)
3. Михайло Гложик (про нього наразі теж нічого невідомо)
4. Марія Михайлівна (з Гложиків) Сподарик (Maria Hlozyk) народилася в Сирокізцях (1895-1979)
- померла в с. Волиця Львівскої обл. (після переселення з Перемышлю)
[/q]

Иван Михайлович Гложик, будучи жителем Австро-Венгрии — территории Надсяння, близлежащей к Перемышлю (в частности — села Сиракозцы (Sierakośce), воевал за цисаря и попал в российский плен. По семейным преданиям, ухаживал за садом ростовского губернатора.

Загадочная подпись на фото:
На памятку
дорогому сыну
з молодухой женой
посилает Отец
Иоанн
19.XII.57г.
-----
Профили:
Мильн Петр
Вукалович Серг.


Наш прадед, Гложик (Glozhyk, Hlozyk, Hlozek) Иван Михайлович (1887-1965) - военнослужащий Австрийской армии, военнопленный ПМВ.
Житель Галиции, воевавший за Австро-Венгрию, после пленения был откомандирован в Елисаветград, где ухаживал за садом уважаемого человека, возможно даже губернатора (возможно, это из разряда семейных баек, но кто знает? Елисаветград ведь был центром Херсонской губернии). Есть фото, на котором Иван Михайлович с ним (ниже).

Начинать поиски стоит с Елисаветградского уездного (губернского) комитета/комиссариат по делам пленных и беженцев.
Возможно - списков Губернского военного присутствия (?), но начал бы с первого.

Если пленного забрали из лагеря "на работы", в его карточке военнопленного может быть отметка об этом факте. На протяжении последующих лет жизни при заполнении анкет по месту работы (или при иных жизненных коллизиях) он мог указать некие сведения о своём плене. Поэтому есть смысл искать личные дела прадеда.

Параллельно постараюсь поискать в ЦентрПленБеже в ГАРФ его прошение на выезд из России после ссылки (поскольку он не был гражданином России), Хотя, возможно, его выслали без всяких прошений. Как вспоминают внучки, дед рассказывал, что хозяин, на которого он работал, пил с ним чай и не хотел отпускать - прадед был ему интересен.


Прикрепленный файл: file (1).jpgfile (2).jpg, 471128 байтfile.jpg, 1982524 байт
---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470
Миколай та Петро Гложики та діти Петра

realdozor написал:
[q]
Список землевласників в Сиракізцях на 1855 рік.
Двір №41:
Гложик Миколай
Двір №48: Гложик Петро
[/q]

Двір №41:
1853 р. Гложик Миколай

Двір №48:
1853 р. — Гложик Петро (син Івана та Єви Гложик), живе там принаймні до 1897 (л.97)
1925 р. — земля Петра:
- перейшла до Катаржини Гложик, донці Сенька (Степана) Гложика (л.339-340)
- має спільний кордон з Василем Гложиком, сином Петра (л. 357, 361, 362, 365)
Логічно вважати що Степан Гложик був сином Петра, онуком Івана та Єви Гложик.
1926 р. — Катаржина Мандрак (з Гложиків, двір №48) вже є женою Базеля, тобто Василя (Мандрака)


---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470
Дмитро Гложик та його діти: Марія, Михаїл та Анна

realdozor написал:
[q]
[q]
Список землевласників у Сиракізцях, 1855 рік.
Двір №68:
Гложик Дмитро
[/q]

Наприкінці 18-го сторіччя у Павла Гложикка в шлюбі з Пелагією, донькою Петра Гриника, згідно з метриками, були діти Стефан (двір №34) та Петро (двір №70). Оскільки двір №68 через паркан від №70, варто припустити, що Дмитро, землевласник у 1855 році є сином Петра.
[/q]

Двір №68:
1853 р. Гложик Дмитро переписав землю на (дітей):
1/3 - Марія (з Гложиків) Кузак*, двір №68;
1/3 - Гложик Михаїл, двір №68;
1/3 - Анна (з Гложиків) Васюнець, двір №68 (пізніше вийшла, переписав на сестру Марію)

Також є записи: 1888, 1895, 1903 рр. (л.132)
Гложик Михайло щось відписав на Марію, дочку Федора Васюнця (запис 340, ~1910)

Двір №39 - нарешті маємо двір Михайла Гложика!
1888 Гложик Михаїл передав землю на Анастасію (л.73), яка у 1900 р. переписала її на: Каську (Катаржину) з Гложиков Васюнец та Федора Гложика (л.73)
1888 (Анна-? +) Текла Гложик (л.71-72)

1922, 1925 (лл. 296, 336)
* Мария (з Гложиків) Кузак (кад #134) переписала свою землю на племінників:
1/3 - Гложик Михаїл (кад #224)
1/3 - Гложик Іван
1/3 - Марія з Гложиків Сподарик

Родина
1. Наприкінці 18-го сторіччя - у Павла Гложика в шлюбі з Пелагією Гриник (донька Петра) - діти:
Стефан Павлів Гложик - двір №34;
Петро Павлів Гложик - двір №70.
2. Двір №68. Дмитро Гложик, землевласник у1855 році, вочевидь, є сином Петра.
Діти Дмитра Гложика:
Марія (з Гложиків) Кузак;
Михаїл ДмитрівГложик;
Анна (з Гложиків) Васюнець.
3. У Михаїла (Дмитрова) Гложика (Двір №39) в шлюбі з Катаржиною з родини Швець (Szwiec) діти:
Іван Михайлов Гложик;
Василь Михайлов Гложик;
Михайло Михайлов Гложик;
Марія Михайлова (з Гложиків) Сподарик.
У 1918 році родина (вже без батька, який у 1915 році помер від тифу в концтаборі Талергоф) живе у Дворі №98.



---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
realdozor

realdozor

Мюнхен
Сообщений: 573
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 1470

realdozor написал:
[q]
Катерина Іванівна Марко, "баба Марко" (з родини Гложик, 1914 - †2010) з Канади. Ще до Другої Світової війни, у 30-х роках виїхала до Франціі на заробітки, потім емігрувала у Канаду (Regina Sask, центральне місто землі Саскачевань). У шлюбі з чоловіком на прізвище Марко (батько був українець, воював за УПА, емігрував до Канади) у 1954 році народила сина - Маркіяна Івана Марко (1954-2017). В Маркіяна є також син Доріан (~1979 р.н) — саме від нього останні відомості про "бабу Марко". Його мати пішла від пана Маркіяна та прийняла другий шлюб.

Про те, що в неі був син, родині відомо від цьоці Зосі Гложик, через яку є її та його фото. Отримувала фото та листи від Катерини саме цьоця Зося, бо Іван Іванович Гложик (брат Катерини Гложик-Марко) не міг того робити, бо працював директором школи, а листування з родичами в Канаді за часів СРСР не дуже схвалювало радянське керівництво.
Стосовно цьоці Катерини з Канади, мав би щось знати вуйко Роман Слюсар, але він старий і вже не пам'ятає - може має ще якісь фото. Його мама, цьоця Марія Іванівна Слюсар(Гложик), іздила до сестри Катерини у Канаду один раз ще в радянські часи.
[/q]


Катерина Іванівна Марко (з родини Гложик, 1914 - †2010) перед Второй Мировой войной выехада из села Гисько (пол. Hujsko, укр. Військо або Вісько, зараз - Новосади) на заработки во Францию. После этого переехала в Канаду - г. Реджа́йна (Regina) — столица и второй по численности город провинции Саскачевань.
В браке с человеком по фамилии Марко (отец которого также был украинец, служил в УПА и эмигрировал в Канаду после Второй Мировой войны) родила сына - Маркіяна Марко (1954). Умерла Екатерина где-то в 1994-96г. (на самом деле, как оказалось, в 2010-м!)
Екатерина приезжала в Украину, к ней в советское время ездила сестра Мария, которая жила в Нижанковичах (Львовская обл.).

Воспользовавшись поиском на FamilySearch (база данных "Find A Grave Index,"), введя фамилию "Marko", получил где-то 140 фамилий в выдаче. Что любопытно: найдя нашу Екатерину, увидел ее почившего также сына, а вместе с ним - и отца, Николая. Но - самое главное: на похоронах у сына Катерины обнаружил всех родственников, присутствовавших на похоронах.
В общем, "тихо умереть" в Канаде не получится. На сайте есть опция - отправить цветы, что открывает возможность отдать дань памяти родственнику из любой точки мира. Заодно Вам сфотографируют надгробие.

"Find A Grave Index," database, FamilySearch:

Имя: Katherine Hlozyk Marko
Девичья фамилия: Hlozyk (daughter of Ivan and Anna)
Тип события: Burial
Место: Regina, Regina Census Division, Saskatchewan, Canada
Дата рождения: 19 Feb 1914
Дата смерти: 26 Jan 2010 (aged 95)
MEMORIAL ID: 149813316
Кладбище: Riverside Memorial Park Cemetery ССЫЛКА

Имя: Nicholas Marko
Тип события: Burial
Место: Regina, Regina Census Division, Saskatchewan, Canada
Дата рождения: unknown (1903)
Дата смерти: 1969 (age 63)
MEMORIAL ID: 149813332
Кладбище: Riverside Memorial Park Cemetery ССЫЛКА

Имя: Markian Ivan NULL Marko
Тип события: Burial
Место: Regina, Regina Census Division, Saskatchewan, Canada
Дата рождения: 25 Jun 1954
Дата смерти: 21 Mar 2017
MEMORIAL ID: 190594368
Кладбище: Riverside Memorial Park Cemetery ССЫЛКА ФОТО

Markian Ivan Markian (Ian) Marko passed away peacefully on Tuesday, March 21, 2017 at the age of 64.
Markian was born in Regina to KATHERINE and NICHOLAS MARKO on June 25, 1954.
He is survived by his son, DORIAN MARKO of Vancouver, BC; his cousins, LILLIAN (Vance) THOM and family of White Rock, BC and MARGE KROESKAMP and family of Grand Prairie, AB, as well as ANNE MARKO of Edmonton, AB.
Celebration of Life and Reception was held at Victoria Avenue Funeral Home, 2080 East Victoria Avenue, on Monday, March 27, 2017 at 2 pm.
---
Работаю по архивам Германии и Украины. Мои рода: Касьяненко и Шовкоплясы (с. Ястребенное, Сумской у. Харьк. губ.), Грабовец и Малеванные (с. Поддубовка, Прилукский у. Полтавской губ.), Колесник и Новохацие (сл. Евсуг, Старобельский у. Харьковской губ.), Подстегины и Шуваловы (Бар. Дубрава, Орехово-З
← Назад    Вперед →Страницы: ← Назад 1 2 * 3 Вперед →
Модераторы: N_Volga, Asmodeika, Радомир
Вверх ⇈