⮉
VGD.ru | РЕГИСТРАЦИЯ | Войти | Поиск |
Гложики (Hlozyk) Гложики (Hlozyk) з Війська (Перемишль), Польща.
|
← Назад Вперед → | Страницы: 1 * 2 3 Вперед → Модераторы: N_Volga, Asmodeika, Радомир |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | Розпочинаємо дослідження родоводу родини Гложик (Hlozyk) з сел Гийско (пол. Hujsko, укр. Військо або Вісько, деканат Доброміль; з 1957 року - Новосади, пол. Nowe Sady) та Сиракізці, гміна Фредрополь, Підкарпатське воєводство (Польша). Наші предки Михайло Гложик (1854-29.03.1915) та його дружина Катерина Гложикова (з родини Швець) є греко-католиками та долинянами — селянами з території у долинах рік від Дністра до Сяна, та їх приток: Стрвяж, Танви чи Вігора. Існує навіть оригінальний надсянський/долінський говір. Саме звідти, "над Вягром" (Вігором), бере початок рід Гложиків (Терешків) та Сподариків (Богоносів). Батьки Михайла Гложика народилися у селі Сиракізці (пол. Sierakośce, в 1977-1981 - Kalinowice) Підкарпатського воєводства, Перемишльскій повіт, гміна Фредрополь у Польщі. І батько, і мамця були греко-католиками та вже наприкінці XIX ст. мешкали у сусідньому селі Військо (укр. також: Вісько або Гійсько, пол. Hujsko), зараз це — польське село Нові Сади (Nowe Sady). Це була територія українського Надсяння, яка після Другої Світової війни внаслідок операції "Вісла" (1945-48 рр.) відійшла до Польщі. Михайло Гложик проходить під №1526 в "Алфавитном указателе жертв австро-мадьярского террора во время первой мировой войны 1914-1918 гг. в областях Галицкой и Буковинской Руси": ГЛОЖИК Михаил, 61 год, крестьянин с. Гийско — арестован в 1914 году, умер в Талергофе 29.03.1915 от тифа. Могила № 1253, Официальный список; список К.О.Марковой, позиция №1371.ЛІНК: В предисловии к третьей, дополненной редакции «Алфавитного указателя жертв австро-мадьярского террора во время первой мировой войны 1914 – 1918 гг. на землях Галицкой и Буковинской Руси» (Львов, 1971) говорится, что русское население Прикарпатья в это роковое время преследовалось австро-мадьярскими властями зачастую без всякого повода, когда «стоило только назвать себя русским именем, заявить свою кровную принадлежность русскому народу, чтобы повиснуть на первом встречном придорожном дереве или получить смертоносную пулю от любого австрийского жандарма или мадьярского гонведа»... По словам составителя «Алфавитного указателя…» Романа Мировича, у солдат австро-мадьярской армии и их союзников немцев была неограниченная безответственная власть расправляться без суда и допроса с «неблагонадёжными», по их собственному усмотрению, гражданами своего же государства. «В лучшем случае они могли попасть за крепостные стены Терезина, за колючую проволоку Талергофа и других концентрационных лагерей смерти, где узники обречены были на бесчеловечные издевательства, голод, холод, эпидемические заболевания и в премногих случаях ожидала эти жертвы произвола сырая, безымянная могила на чужой земле», — пишет он. То есть, нам не известна конкретная причина, почему из 150 мужчин-жителей с. Гийско был арестован именно наш прадед Михаил Гложик и (в разное время) арестованы или убиты еще 5 человек. Родина Дружина: Катерина (пол. Катаржина) Гложикова з родини Швець (Szwiec). Сестра (?): Рідною сестрою Михайла Гложика, вочевидь, була Мокрина (Макарина) Гложик. Взявши шлюб, вона стала відомою нам, як Мокрина Особа. Так само може бути, що мамця Катерини Гложиковой (Швець) походила з дому Особи, тобто це - її дівоче прізвище. Саме тому Особи подарували Михайлу та Катерині свою зімельну ділянку у Війську.* Діти: 1. Іван Михайлович Гложик (1887-1965). Під час Першої Світової війни воював за цисаря у лавах Австро-угорської армії, потрапив у полон до росіян. Полоненим працював на пана у Єлісавєтграді (нині - Кропивницький) - доглядав за його садом. Господар його поважав, нерідко пив з ним чай, вів бесіди та годував білим хлібом — не хотів відпускати, бо той був дуже грамотним. Наприклад, коли той хворів, Михайло Гложик читав йому газети. Після 1917 р., коли більшовики забрали господарський дім, Іван Гложик повернувся до рідного села Гийсько (Військо). Йшов пішки — майже пів року. Свою частину земельної дялянки відписав брату Михайлові. Дружина-1 - Гложикова Анна (рано померла), донька — так само Анна. У шлюбі з дружиною-2, яку також звали Гложикова Анна (Михайлівна, 1890-1958) було 6 дітей. Окрім Катерини, що напередодні війни поїхала на заробітки до Франціїї, а згодом емігравала звідти до Канади, вся родина після операції "Вісла" та виселення з с. Військо, мешкала у с.Боршевичи Старосамбірського району. 2. Василь Гложик (родина ані Марії Михайлівни, ані Івана Михайловича не мали контактів (принаймні після операції "Вісла") з цією гілкою — нащадками Василя Михайловича. Проте, ймовірно, це вони: ЛІНК 3. Михайло Гложик — мав над Віром (В'яром), ближче до лісу, чи не кращій маєток, ніж у Марії Михайлівни (можливо, це був батьківський двір). Зі слів Іри Семашко, під час війни там була розташована краївка УПА, про що дізнались Совєти, тому на його доньку чекала дуже сувора доля. Дітей було двоє: - донька Стефа Михайлівна (була вислана в Комі АРСР на 25 років); - син Михайло(?) Михайлович молодший (І.Семашко вважає, що він пішов разом з упівцями за кордон та, завдяки цьому, опинився у Лондоні) присилав свойому двоюрідному брату Володимиру Івановичу Гложику вишиту сорочку (чи просто нейлонову сорочку?) з Англії; а сестрі Стефі він допоміг грошима, по які вона приїхала разом з дітьми у 80-ті роки з Сибіру до Львову. 4. Марія Михайлівна (з Гложиків) Сподарик (Maria Hlozyk) народилася в Сирокізцях (1895-1979) - померла у с. Волиця Львівскої обл. (після переселення родини з Перемышлю) Також є близькі родини: 1. Мама цьоці Ірени Біян — у шлюбі: Подоляк (дів. Андрух) - похована у Війську на німецькому цвинтарі біля кірхи. Старші сестри Марії Миколаївни Сподарик (з дому Гложик) товаришували з мамою ц. Ірени — Андрух (Подоляк). А мамін батько Андрух — це вже покоління батьків Маріх Миколаївни — Миколи Івановича Сподарика та Марії Михайливни Гложик. 2. Ще одна сестра - цьоця Геля (Гелена) живе у Вроцлаві (з Андрухами чи Сподариками) 3. Нащадки Єлени Назарової з дому Зелик, що виїхала до Франції у 1937-39 рр. 4. Косюри (живуть у Львові). Марія Михайлівна Гложик мала 8 дітей від шлюбу з Миколою Івановичем Сподариком (весь родовід — ТУТ) з Трушевичів (пол. Truszowice), села у Старосамборському районі Львівщини. Івана Михайловича Гложика діти: 2.1. Старша донька (від першого шлюбу): Ганна Іванівна Сидір (Гложик, ~1907-1992) — донька від 1-го шлюбу, зведена сестра до інших дітей. У шлюбі з Сидором* мала сина та доньку: - Сидір Олег (нар. 1952, помер - в Нижанковичах) - Сидір Галина (за паспортом вона - Олена, проте це знала тільки мамця) - одногодка Лесі (тобто 1943 р.н. = 78 р.) з 1964 р. після розподілу в інституті живе у Харкові (обидва з братом - бездітні). * Батько Теодор Сидір був багатим та мав 30 га землі у Сракізцях. У Івана Мих. (пом. 1967-68) також у шлюбі з другою дружиною Анною Михайлівною (пом. 1956), було 6 дітей: 2.2. Марія Іванівна Гложик (нар. 12 квітня 1912/13, «Особа»* - 1992) — мама вуйка Романа Слюсара з Нижинковичів (тітка Іри Семашко) у шлюбі з Володимиром Ільковичем Слюсарем (син Ілька Тимофійовича Слюсара та Анни) мала 6 дітей: 2.2.1. Старша донька - Ольга Мельник (20.03.1931 р.н.), живе зараз у Львові на пр. Чорновола (вул. Петра Панча) у шлюбі з Тарасом Мальником - два близнюки-сина: Володя та Сергій (22.04.1953), 3 онука, 4 праонуків. Згадує, як у дитинстві в Сирокізцях батько відправляв іі у 10 років щомісяця підписувати міль-карту за 3 км у сусіднє село (10 кг зерна). У них рцзниця з вуйком Іваном Івановичем - 2 роки, разом ходили до технікума, перед тим - до школи у Сиракізцях. Зробила кар'єру через комсомол, чоловік був партійний діяч (допомогав знайти роботу Б.Мировичу), але рано пішов - десь у 47 років. Діти: 2.2.1.1. Мельник Володимир Тарасович (1953. 22.04) у шлюбі з дружиною Іриною (зі Львова; батьки - професори у Львівській Політехніці, батько викладав до 92 років) - син Денис (дружина Люба, або Ірина?) - Володимир будує сауни, живе під Одесою - торгує: 10 років продава Китай, зараз - Німецччина, Польща; магазини: Миколаїв, Чернівці, Одеса. 2.2.1.2. Мельник Сергій Тарасович (1953. 22.04) - влітку живуть у Ланівцях (Тернопільська обл.), у садибі дружини Лариса (вона звідти) - ловить рибу; у них доньки-близнючки (1976 ок.) - живуть у Львові — одна на колишній вул. Леніна, друга біля аеропорту. - донька Соломія (14 р. або 2014 р.н.) 2.2.2. Вуйко Роман Володимирович Слюсар (15.03.1934 р.н., тато вуйка Ромки - Володимир Ількович Слюсар (1905-1991), дід - Ілько Тимофійович, також є на фото!) живе у Львові на вул. Піша-4 - Василь Теодорович Слюсар (хто такий?) 2.2.3. Донька - Даниїла Володимирівна (16.03.1938 - 11.11.2009) - 2 сина: Олександр (ок. 1961) і Сергій (1965) - живуть у м.Стебнику (біля Трускавця). 2.2.4. Маленький син Євген (1940 р.н., помер у 8 міс.: мати перемерзла, нагодувала і він захворів; похований у Сиракізцях). 2.2.5. Леся (Олександра) Володимирівна (26.09.1943 р.н.) живе у Москві (працювала на заводі, зараз на пенсії). Має доньку Марину Ломоносову (~1964-65 р.н.), онука Олексія (~1990 р.н.), праонуків. 2.2.6. Любомир Володимирович (01.10.1946 р.н.) живе у Львові з сином Ярославом (50), 2.2.7. Тьоця Ірина Володимирівна (26.05.1953 р.н.) у шлюбі з Анатолієм Левинець з Києва (1949) має двох доньок: Тетяну (18.05.1975 р.н.) та Ольгу (17.04.1982 р.н.), всі живуть у Києві. 2.2.7.1. Тетяна у шлюбі з Михайлом Осипчуком (11.07.1978) має двох синів - Іван (21.04.2009) та Данило (04.06.2013). Родина жила у Ходорові спочатку. Батьківські молитви допомогли. 2.3. Катерина Іванівна Марко (з родини Гложик, 19.02.1914 - †26.01.2010; 95 років) з Канади. Ще до Другої Світової війни, у 1937-38 рр. виїхала до Франціі на заробітки. Працювала дояркою на фермі у якомусь селі. Спекла хліба селянам і взявши буханку, пішла з села вночі (втративши надію отримати будь-які документи). Село вночі було знищено німецьким бомбардувальником. Добралася до Парижу, де мешкав хотсь із знайомих з України (напевно, це могла бути, наприклад, пані Єлена Назарова з дому Зелик, див. нижче). Після війни, коли почали йти цивільні транспорти через Атлантіку, емігрувала до Канади (Regina Sask, центральне місто землі Саскачевань). Чоловік Катерини - галицький емігрант Микола Марко (за легендою родини Гложик, його батько був українець, воював за УПА та емігрував до Канади) мав сестру у Львові, на вул. Ярослава Мудрого у 1980-ті. Загинув у 1960-ті в автокатастрофі. У шлюбі з Миколою у 1954 році Катерина народила сина — Маркіяна Івана Марко (1954-2017). У 1972 р. Катерина приїзжала до Львова, до неї потім їздила сестра Марія Іванівна. У Маркіяна Івана в першому шлюбі є син Доріан (онук Катерини Гложик), який живе в Канаді. Про це детальніше — ТУТ З Катериною також листувалася цьоця Зося Гложик, через яку є фото Катерини з чоловіком (таке саме є і у Ольги, дочки Марії). Саме вона отримувала фото та листи від Катерини з Канади, бо її брат Іван Гложик не міг того робити, працюючи директором школи. Померла вона у віці 95 років, перед смертю їй відрізали ногу (можливо, хворіла на діабет) Згадує онук її брата Володимира, Юко Семашко: "Пам"ятаю, як 2001 році (як раз в тому році Іван Павел ІІ завітав до Львова) ми отримали від канадської бабці Катерини величезний бокс-посидку з купою подарунків. Було багато одягу, мені серед усього дісталася цікавий шерстяний капелюх - таких тут ще ні у кого не було, декілька років ходив у ньому до школи. Також були набори звірів, наприклад - сови. Вони були з цінниками на різних мовах, тобто бабця Катерина привозила їх собі на згадку про подорожі з різних міст світу. А потім на 88 році життя раптом вирішила подарувати нам". *** 2.4. Володимир Іванович Гложик (нар. 23.02.1921-2003) - батько Іри Семашко (дядько Романа Слюсара). Одружився в Сирокізцях на Ганні Василівні (19.07.1924 - 2006) - теж з родини Гложик («Перці»)*. Жили в Нижанковичах (пов. Перемишль) з 1947. Під час війни вчився на "есесів". - * Вочевидь Перець - прізвище мами Ганни Василівни (або бабці) Володимира Івановича Гложика діти: 2.4.1. Любомир Володимирович Гложик (27.03.1950 р.н.) з Нижанковичів Старосамбірського р-ну Львівської обл. У нього дві доньки: - Оксана Любомирівна Гложик (28.11.1974 р.н.), мешкає: с. Нижанковичі, вул. Шкільна, д.18 - Галина Любомирівна Гложик (26.03.1977 р.н.), мешкає: с. Нижанковичі, вул. Січових Стрільців, д.11. 2.4.2. Ірина Володимирівна Семашко (05.08.1957 р.н., з дому Гложик) з чоловіком Олександром Едуардовичем Семашко (зі Львову, нар. 1 квітня 1960, батьки з Хмельнитчини, с. Красний Цвєт) живуть у м/р Рясне-2 у Львові. У шлюбі мають двох дітей: 2.4.2.1. Юрій Семашко (06 травня 1991 р.) 2.4.2.2. Олеся Бонар (дів. Семашко, нар. 11 грудня 1995 р.) одруджилася з Віталєм Бонаром (1995 р. ?) з Хмельницької обл. у 2021 р. 2.5. Софія Іванівна Гложик (1923-2004) була одинока та бездітна, після Сирокізців також жила і померла в Нижанковичах. Зі слів Іри Семашко (Гложик), старшу сестру Зосю доглядала сестра Ольга Іванівна та Олег — син Ганни Сидір, "проте він пив сильно — від того, врешті, і помер". 2.6. Ольга Іванівна Підганяк (з родини Гложик, 1925-2011). Померла у 86 років, останні 3 роки була прикута до ліжка. За словами Іри Семашко (Гложик), коли вони жили в Нижанковичах і мама Ганна Василівна вже була стара, то Ольга пішла на пенсію і її доглядала (?). Сама Ольга мала у шлюбі з чоловіком на прізвище Підганяк 3 дітей: 2.6.1. Підганяк Олег - помер; залишились діті: - дочка Люда Підганяк - живе у Львові; - дочка Світлана Підганяк - у Нижанковичах 2.6.2. Підганяк Людмила (! контактує Ира) - у Нижанковичах, на пенсії, живе одна (? - чоловік, укр.) - найстарший син загинув в авто з дитиною; - дочка Ярина, розумна, живе у Львові; - 3 сини — один тут, двоє живуть в Італії. 2.6.3. Підганяк Андрій (помер?) у Нижанковичах; 2 дітей (молодший помер) вони жили у м. Немирів - Люда розкаже. 2.7. Вуйко Іван Іванович Гложик (1929-2007) був був дуже розумний - працював вчителем, навіть директором сільської школи, яку сам побудува в с. Погірці, що біля с. Рудки та с. Чайковичи (з останнього, зокрема, походить український письменник та галицький адвокат Андрій Якович Чайковський, відомий по шкільній програмі, завдяки твору «Олюнька» про боротьбу українців з польською шляхтою). Дружина — Грицик Стефанія Миколвївна (1933-2016). У шлюбі зі Стефанією у Івана Івановича Гложика — 3 доньки: 2.7.1. Старша - Ірина Іванівна Гонсьор (1957 р.н., з дому Гложик), у шлюбі з Гонсьором Романом Михайловичом (1954 р.н., прабатьки чоловіка - зі шляхти) мають двох синів: 2.7.1.1. Гонсьор Ігор Романович (1980 р.н.) у шлюбі з Гонсьор (з дому Шалко) Оксаною Йосипівною, діти: - Гонсьор Юрій Ігорович (2003 р.н.) - Гонсьор Уляна Ігорівна (2009 р.н.) - Гонсьор Соломія Ігорівна (2017 р.н.) 2.7.1.2 Гонсьор Олег Романович (1989 р.н.) одружився у серпні 2020 року на Лілі з Хмельниччини. Ірина Гонсьор згадує про батька: Пропрацювавши 40 років директором школи, батько жодного дня не був комуністом. То були страшні часи, коли кожен крок відслідковувався КГБ. Було чимало сексотів - навіть в школі, які на батька регулярно писали доноси. Тато їх всіх вирахував, бо був дуже обережний. Тато розказував, що його неодноразово викликали телефоном на бесіди і кожен раз попереджали: "Іван Іванович, будьте обережним. Ми знаємо, що то неправда, але мусимо реагувати". І коли Украіна стала незалежною, тато плакав, що нарешті позбувся нагляду. Всі, хто був на керівних посадах, були змушені бути комуністами, відслідковувалися. А тато, ще й до того, не вступав у партію. Оля Мельник, донька Марії Іванівни Гложик згадує про родину Грицик: Батько Стефанії Грицик - Микола, їздив на заробітки до Франції. Повернувшись, на зароблені гроші він побудував собі заміжний дім. Коли прийшли совєти, то вирішили, що він куркуль. Разом з родиною його, начебто, було відправлено до Сибиру. Ірина Гонсьор уточнює: Насправді, у Францію перед самою війною виїхала тьоця Єлена Назарова з родини Зелик — є її оригінальне фото 1937-39 років (напевно, саме у неї зупинилася перед подорожжю до Канади баба Марко Гложик - Авт.). Натомість Андрій Грицик (тато Миколи Андрійовича та дід Стефанії) їздив на заробітки у США. Там він, за сімейною легендою, працював вдень на шахті, а ввечорі (щоб розрахуватися за аренду житла) — скрипалем у ресторані. Втім воно було того варто: заробивши, як кажуть, "мішок доларів", він повернувся до Нижанковичів. Після чого поїхав до землевласниці-графіні у Відень, у якої купив не аби яку земельну ділянку під Старим Самбуром. Андрій Грицик також відклав частину грошей та, найнявши будівельну компанію з Нижанковичів, побудував в Боршевичах файний дим. Грицики походять не з Боршевичів, а з села Боржава (це у Польші), а також з села Библо, що у Старому-Самбірському районі. За словами Стефи Миколаївни, коли їх виселили з рідної хати, як куркулів, то її батька, пана Миколу Грицика, відразу ж відокремили від родини та кинули до тюрми (достеменно невідомо, якої саме), з якої він вже до рідних не повернувся. Найстаршу доньку (шосту дитину) мамі вдалося в останню мить приховати перед від'їздом у знайомих. Коли совєти вивезли та викинули їх у чистому полі, спочатку жили у якомусь бараку, розділеному на маленьки клітиночки, як купе у потязі. Пізніше Стефа Миколаїівна разом з дідом та бабцею, старшою і ще одною сестрою були змушені рити поруч з бараком землянку та будувати хату у той час, як мати по 20 годин на добу з іншими жінками валила ліс. Стефа Миколаївна розповідала, що мати завжди збирала пайок, що їм видавали на лісоповалі, у бідончик та приносила їжу дітям та діду з бабцею — сама їла лише тоді, коли від голоду вже пухли ноги. В таких нелюдських умовах старий Андрій Грицик з дружиною невдовзі померли. Ближче до осени діти збирали ягоди та гриби, брат у 14 років вже найнявся до людей у селі поруч пасти їх худобу. 2.7.2. Середня - Галина Іванівна Шуберт (з дому Гложик, 1959 р.н.) - живе у селі, працює у Львові в лабораторії Єврейского шпиталю (на вул. Рапопорта). У неї діти: 2.7.2.1. Венгринович Уляна Ігорівна (1982 р.н., від першого шлюбу з Ігорем) у шлюбі з Венгриновичом Ігорем Ярославовичом має доньку Венгринович Христину Ігорівну (2005р.н.); 2.7.2.2. Шуберт Микола Іванович (1990 р.н., від другого шлюбу) - має сина Шуберт Богдана Миколайовича (2018). 2.7.3. Молодша - Оксана Іванівна Гунчик (1965 р.н. з дому Гложик) - працювала в Італії, вийшла заміж за Джермінаріо Леонардо. Має доньку та сина з попереднього шлюбу. 2.7.3.1. Донька - Мигулович Марта Орестівна (1984 р.н.) у шлюбі з Мигулович Олегом Ігоровичом має трьох дітей: - доька Мигулович Богдана Олегівна (2007 р.н.) - син - Мигулович Максим Олегович (2009 р.н.) - син - Мигулович Назар Олегович (2013 р.н.) 2.7.3.2. Син - Гунчик Іван Анатолійович (1990 р.н.) - наразі неодружений. На фото: 1. Сучасні нащадки родини Гложик: Сидять: Євген Сюч (син Анни Сюч, онук Марії Миколаївни Сподарик-Гложик), Роман Слюсар (син Марії Іванівни Слюсар-Гложик, онук Івана Михайловича Гложика), Ірина Гонсьор-Гложик (донька Івана Івановича Гложика, онука Івана Михайловича Гложика). Стоять: Роман Гонсьор (чоловік Ірини Гонсьор-Гложик), Діна Ярова (онука Стефи Миколаївни Сподарик-Гложик), Ростислав Касьяненко (чоловік Анни Сюч), Анна Сюч (онука Марії Михайлівни Гложик), Ірина Володимирівна Семашко-Гложик (донька Володимира Івановича Гложика, онука Івана Мих айловича Гложика), Олександр Семашко (чоловік Ірини Семашко), Олеся Семашко (донька Ірини Семашко, онука Володимира Івановича Гложика) 1а. Ті самі, а також: Сидить (у центрі): Марія Михайлівна Сподарик-Гложик (донька Марії Михайлівни Гложик, онука Михайла Дмитровича Гложика) Стоїть (у центрі): Надія Ярова (мамця Діни Ярової, донька Стефи Миколаївни Сподарик-Гложик, онука Марії Михайлівни Гложик) 2. Гложик Іван Іванович з дружиною Гложик (Грицик) Стефанією Миколаівною (колір) 3. Катерина Іванівна Марко-Гложик з чоловіком Миколаєм Марко (ч/б) 4. Прадід Гложик Михайло Дмитрович (1854-29.03.1915), Кальварія (ч/б, 1904) Ольга Гложик Коли після операції "Вісла" осіли в Боршевичах, зустріла в училищі зустріла майбутнього чоловіка Івана Мельника В Комі ССР / в Сибір - на говдах недалеко від Сподариків Бджоляр - вуйна кормила медом Ночували на чердаку Хтось доложив - вистріляли всю хату Война до Доброміля, кинули у тюрму, катували / маму вбили Маму Стефи докатували В Сибіру вийшла заміж У тюрмі, 1991-93 рік - порадити - ніхто не відважився, раз так суджено - поїду доживати назад |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | realdozor написал: Йосифінська метрика (Циркул Перемишльський) містить, серед іншого «Грунтові метрики поземельного прибутку, описи земельних границь громади, правила фасіювання нив, сумарії та ін..» за 1786-88 роки (Фонд 19, опис 13, справа 283). Содержание описаний и титульного листа "Грунтових метрик..." Йосифінська метрика (частина 3) 806. Петро Сидор №30 (8265) Поля на стороні ровної дороги, що йде біля спільної Пустки аж до Віяру 854. Поле: Антошко Гальчин №16 (8266) 855. Поле: Ян Цабак Мельник №108 856. Поле: Іван Лоренцов № 4 ____________________________________ 866. Поле: Гриць Ковалишин №103 867. Поле: Іван Стадніков №102 868. Поле: Іван Лоренцов № 4 869. Поле: Павло Терешкович №8 (8267) 870. Поле: Андрій Кулик №96 Latt #58 ____________________________________ 871. Поле: Васько Труш №14 872. Поле: Яцко Мархал №11 873. Поле: Васько Слюсарьов №101 (8267) 874. Поле: Гриць Століто №100 875. Поле: Васько Сенчишин №10 876. Поле: Василь Паштетник №99 877. Поле: Федько Паранчак №98 … Паствиська громадські за Млинівкою ____________________________________ 888. Поле: Михайла Гаврилова №43 899. Поле: Микити Гаврилова №42 900. Поле: Пустка на двор №1 (№8269) 901. Поле: Федько Кіця №41 902. Поле: Івана Сидора №40 903. Поле: Гриця Кийовського №39 904. Поле: Стецька Гаврилова №38 905. Поле: Пустка на двор №1 906. Поле Андрія Сидорова №36 907. Поле: Павло Лысенко-Глухий №35 908. Поле: Пустка на двор №1. ___________________________________ 909. Поле Павло Гложек №34 (№8270) 910. Поле: Пустка на двор №1 911. Поле: Пустка Ільковська на двор №1. 912. Поле: Пустка Якубцьовська на двор №1. 913. Поле: Іван Ружка №31 914. Поле: Пустка на двор №1. 915. Поле Петра Сидорова №30 ____________________________________ 921. Поле: Павло Лысенко-Поддубний №26 (№8271) ____________________________________ 939. Поле: Ян Цабак Мельник №108 940. Поле: Павло Терешкович №8 (8272) 941. Поле: Васько Слюсарьов №101 942. Поле: Гриць Століто №100 … 945. Поле: Васько Карабінчик №17 ____________________________________ 957. Поле: Васько Слюсарьов №101 (8273) 970. Поле під могили панські №1 (8274) 972. Поле Дворске для аренді подданими Рекапитуляция Луга над Віярем (8275) |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | realdozor написал: Йосифінська метрика (Циркул Перемишльський) містить, серед іншого «Грунтові метрики поземельного прибутку, описи земельних границь громади, правила фасіювання нив, сумарії та ін..» за 1786-88 роки (Фонд 19, опис 13, справа 283). |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | realdozor написал: Наприкінці XVIII сторіччя у Сиракізцях було принаймні 3 двори, де землевласниками вказані Гложики. Через метрики Державного Архіву в Перемишлі можно простежити, як у тих самих землевласників саме в цей час народжувались діти. Двір №55 04.01.1787 У Івана Гложика в шлюбі з Марією, донькою Іоанна Васюнцьо народилася донька Юстина 31.10.1790 У Івана Гложика та Марії Васюнцьо народилася ще одна донька - Катерина Двір №34 22.08.1787 У Павла Гложика в шлюбі з Пелагією, донькою Петра Гриника народився син Стефан Хресні: селянин Іоанн Васильов та дружина селянина - Марія Павлівна Мархал P.S. Згідно з метриками, у Павла та Пелагії Гложиків також був ще один син - Петро. - двір №70 Родовід 1. Наприкінці 18-го сторіччя - у Павла Гложика в шлюбі з Пелагією Гриник (донька Петра Гриника) - діти: 1.1. Стефан Павлів Гложик - двір №34; 1.2. Петро Павлів Гложик - двір №70. 2. Двір №68. Дмитро Гложик, землевласник у1855 році, вочевидь, є сином Петра. Діти Дмитра Гложика: 2.1. Марія (з Гложиків) Куцак; 2.2. Михаїл Дмитрів Гложик; 2.3. Анна (з Гложиків) Васюнець. 3. У Михаїла (Дмитрова) Гложика (двір №39) в шлюбі з Катаржиною з родини Швець (Szwiec) діти: Іван Михайлів Гложик; Василь Михайлів Гложик; Михайло Михайлів Гложик; Марія Михайлова (з Гложиків) Сподарик. В 1918 році родина (вже без батька, який в 1915 році помер від тифу в концтаборі Талергоф) живе у дворі №98 у Війську |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | realdozor написал: Йосифінська метрика (Циркул Перемишльський) містить, серед іншого «Грунтові метрики поземельного прибутку, описи земельних границь громади, правила фасіювання нив, сумарії та ін..» за 1786-88 роки (Фонд 19, опис 13, справа 283). |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | realdozor написал: Через метрики Державного Архіву в Перемишлі можно простежити, як у тих самих землевласників саме в цей час народжувались діти. Двір №15. 29.04.1831 народилася Марфа Батько: Николай Стадник - батьки: Николай Стадник та Анна Ваглова(га), селяни Мати: Пелагія Гложикова, донька Іоанна Гложика* та Марії Вігорскої * цікаво, бо у відомостях про землевласників (див. «Грунтові метрики поземельного прибутку, описи земельних границь громади...» - ТУТ) за 1786-88 роки цей Іоанн Гложик не вказаний (як і чоловік вдови Агафії Гложихи). Двір №82. 24.07.1831 народилася Марія Батько: Николай Юрек Мати: Юстина Гложикова, донька Іоанна Гложика та Марії Васюнцьо Двір №108. 27.07.1831 народився Іоанн Батько: Григорій Гложик, син Василя Гложика та Анни Кійовскої, селяни Мати: Анна Козакова, донька Іоанна Козака та Олени Іваніцкої P.S. Також в 1831-32 роках ми бачимо серед хресних батьків Петра (вочевидь, це син Павла та Пелагії) та Анну Гложиків (остання, ймовірно, — це мати Григорія). |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | Ми знайшли в архиві Перемишля алфабетний список усіх землевласників в Сиракозцях на 1855 рік. Що стосується родини Гложиків, вона займає 5 дворів: Двір №88: Гложик Гриць realdozor ранее написал: Двір №108. 27.07.1831 народився Іоанн Двір №90: Гложик Ананій Скорш за все Григорій та Ананій - брати, або Ананіє є сином Григорія, оскільки в 1831 році той вже жив у Сирокізцях (хоч і во Дворі №108), а Ананій - ще ні. Двір №68: Гложик Дмитро realdozor ранее написал: Наприкінці 18-го сторіччя у Павла Гложика в шлюбі з Пелагією, донькою Петра Гриника, згідно з метриками, у були діти Стефан (двір №34) та Петро (двір №70). Оскільки двір №68 через паркан від №70, варто припустити, що Дмитро, землевласник у 1855 році є сином Петра. Двір №41: Гложик Миколай Двір №48: Гложик Петро realdozor ранее написал: Інформація щодо родини Гложиків вже з Грунтових книг с. Військо (1875-1932), Наш предок Михайло Гложик (Hlozyk) (1854-1915) має бути сином когось з цих землевласників з Сирокізців. Залишилося зрозуміти - кого саме. |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | Михайло та Катерина Гложики Також: Марія, Василь, Анна, Федір Особи (діти Ілька Особи та Мокрини) Брати: Іван, Василь, Михайло Гложики та Марія (з Гложиків) Сподарик (діти Михайла та Катерини Гложиків) А ось інформація щодо родини Гложиків вже з Грунтових книг с. Військо (1875-1932), куда вони переїхали ще раніше, ніж австрійці, відступаючи у 1914-му, спалили село Сирокізці вкщент. Liczba wykazu hypotecznego 86 Gmina katastralna Hojske, Okreg sadowy Dobromil №86 A-C, л331-332, 334-335 Лист В-332 (682) 20 березня 1874 року землю у Війську отримують Ілько Особа і його дружина Макарина (Мокрина) Особа. Лист С-334 Зустрічаються на протязі 1887-1921 такі прізвища родини Особ: 1887 Марія Особа (також 1912) Васько Особа (також 1905) Ганнуся (Анна) Особа (також 1912) Федя Особа (також 1906) Макарина (Мокрина) Особа 1901 Анна Особа щось позичила у Давіда Лауба (вочевидь, під заставу землі) 1902 Міхал Гложик також щось позичав у Данила Лауба (брата чи сина Давіда) Скорш за все, Мокрина Особа походить з дому Гложик: а) по-перше, її пам'ятає Марія Миколаївна Сюч, донька Марії Гложик та Миколая Сподарика; б) по-друге, з чого б це Особи вже через 3 роки (а саме - у 1887 р.) переписали цю землю на Міхала (Михайла) та Катаржину (Катерину) Гложиків 50/50? Таким чином, на момент спалення австрійцями у 1914(15?) році с. Сиракізці Гложики вже 27-28 років, як мешкали у Війську. 25 листопада 1921 року (на той час, нагадаємо, Михайла Гложика вже не було в живих - він загинув у концтаюорі Талергоф), на підставі декрета від 31 січня 1918 року право на земельну ділянку Михайла та Катерини Гложиків перерозподіляється наступним чином: Катерина Гложик отримує 4/16 (або 1/4) частину => пізніше вона відписує свою частину (кад. #339 Lako) на честь доньки, Марії (з Гложиків) Сподарик Іван Гложик 3/16 => він відписує свою частину (кад. #338 rola) брату Михайлові Василь Гложик 3/16 Михайло Гложик 3/16 (кад. #564/1 rola, кад. #564/2 ryn) Марія (з Гложиків) Сподарик 3/16 (кад. #564/1 rola, кад. #564/2 ryn) Запис щодо 1923 року не зовсім зрозумілий (щось з того, що належало Сподарикам, записується на честь Михайла Гложика) |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | Федір Гложик (~1890-95 р.н.) Його син Стефан Гложик з дружиною Вікторією Гложик (обидва: ~1915 р.н.) №513, л.271-В 1906 р. Марія та Міхал Отт передають землю => Катаржине (з Миколишин) Гринді 1934 р. Якоб Баран та Анастасія (з Готуляков) Баран передали землю на честь доньки: Вікторіі (з Баранів) Гложик 1937 р. Стефан Гложик, син Федіра Гложика та Вікторії (з Баранів) Гложик отримав 50% маєтку від Катаржини (з Миколишин) Гринди (кадастрові №№ 409 та 410) Таким чином, маємо в 1934-37 році Стефана, сина Федіра Гложика Раз Вікторія (з Баранів) стала дружиною Стефана Гложика у 1934 році, або раніше, то вони з чоловіком народилися у ~1915 році чи раніше. Федір, батько Стефана, відповідно, народився десь у 1890-95 рр. Якщо його немає у заповіті Михайла Гложика від 1918 рр., то це міг бути син його рідного брата з Сирокізців. |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | Василь Гложик Його діти: Степан, Василь, Софья та Пелагея Гложики 1929, 1933 Дом 23 (л.502) Гложик Степан, син Василя Гложик Василь, син Василя (також в 1910 отримав землю, кад №456) Крючковская Софья з Гложиків (донька Василя) Пелагея з Гложиків (донька Василя) 1910 Гложик Анна отримала (кад #249, 270, л.48) Перець Марія, донька Гната (кад #279) - можливо, якось поріднена з Васильом (?) Гложик Василь, син Василя (кад #456) Перець* Марія, донька Гната (кад #279) - Iра казала, що хтось був з Перців, а хтось з Особ / з Особ могла бути мама Михайла Гложика (бо дружина Катерина була з Швеців) / також його сестра могла бути Гложичкою, а потім стала особою _____________ Зараз шукаємо нащадків Василя Гложика (так само, як і Михайла). Маємо двух жінок-Гложиків з Нижанковичів у 1920-х (вони були сусідки, тобто, скоріше всього, родичі) . ГЛОЖИК СТЕПАНИЯ СТЕПАНОВНА (06.11.1926 р.н.) Место рождения : УКРАЇНА ЛЬВІВСЬКА СТАРОСАМБІРСЬКИЙ Т НИЖАНКОВИЧІ Адрес проживания : УКРАЇНА ЛЬВІВСЬКА СТАРОСАМБІРСЬКИЙ Т НИЖАНКОВИЧІ ВУЛ. КОСТЮШКО д.94 ГЛОЖИК СОФИЯ ИВАНОВНА (09.04.1923 р.н.) Место рождения : УКРАЇНА ЛЬВІВСЬКА СТАРОСАМБІРСЬКИЙ Т НИЖАНКОВИЧІ Адрес проживания : УКРАЇНА ЛЬВІВСЬКА СТАРОСАМБІРСЬКИЙ Т НИЖАНКОВИЧІ ВУЛ. КОСТЮШКО д.92 |
realdozor Мюнхен Сообщений: 573 На сайте с 2018 г. Рейтинг: 1470 | Родина Слюсар: Ежи/Юрій => Тимош => Ілько => Володимир => Роман з сестрами realdozor написал:
Родина Слюсар: Двір №101 1853 р. отримав землю Слюсар Ежи* (батько Тимоша?) 1897 р. отримав землю Слюсар Тимош або Тимко (Тимофій, батько Ілька, кад #311) 1900 р. отримала землю Катаржина Слюсар (кад #137, сестра Ілька?) з Макаром отримала землю (кад #135) від Слюсар Тимка 1910 р. отримав землю Слюсар Гриць (був і такий) отримав від Михайла Коваля землю (кад #81, л.41) 1921 р. отримав землю Слюсар Ілько (кад #96, л.243) по Тимку (тобто син Тимофія) мав сина Володимира (кад #141) * Ежи (Jerсhzy, Jerzy — польский аналог имени Юрий/Георгий. Двір №109 1921-25, 1926 р. Іван Слюсар та дружина Марія (з Мархалов Слюсар) передали землю => сину Степану Іванову Слюсару (л. 345, 369) 1928 р. Слюсар Володимир, син Iлька (#142) переписал на Івана Слотиляка (л.452) Ще начебто був такий Василь Федорович Слюсар (хто такий ?) |
← Назад Вперед → | Страницы: 1 * 2 3 Вперед → Модераторы: N_Volga, Asmodeika, Радомир |
Генеалогический форум » Фамильные темы » Поиск предков, родичей и/или однофамильцев » Г » Гж - Гл » Гложики (Hlozyk) [тема №95203] | Вверх ⇈ |
|
Сайт использует cookie и данные об IP-адресе пользователей, если Вы не хотите, чтобы эти данные обрабатывались, пожалуйста, покиньте сайт Пользуясь сайтом вы принимаете условия Пользовательского соглашения, Политики персональных данных, даете Согласие на распространение персональных данных и соглашаетесь с Правилами форума Содержимое страницы доступно через RSS © 1998-2025, Всероссийское генеалогическое древо 16+ Правообладателям |