Гараджа - тема для генеалогического и биографического поиска

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Моя фамилия Гаршин, а дальний татарский предок - мурза Гарша. Об этих исследованиях смотрите на http://katori.pochta.ru/Garshin.html . Как Вы думаете, есть ли связь имен Гарша - Гараджа - Гаухаршанд? Как переводится Гараджа, кто Ваш дальний предок?

Виктория, моя девичья фамилия Городжа. Как думаете, у нас есть что-то общее?

Гараджа Василий Микитич работник плотника - 53 года, вдовец, хохол.
Родился - Полтавская Губерния, Кременчугский уезд.
Проживает в Ялуторовском округе, Юргинской волости
Временно проживает (как работник) в д. Монастырева Овсянниковского с/с, Кучаевской волости, Тобольского р-на, Тобольской Губернии

Тобольский архив ф.И417, оп.2, д.414, д. Монастырева, д. Овсянникова (Перепись 1897 года), файл 29.

У моей матери девичья фамилия Гаранжа. Интересно, могла ли со временем фамилия претерпеть изменения

Гараджа
запорізький полковник (близько 1760 – 1770 рр.).
1769 р. виконував розпорядження Запорізького Коша про повернення Кошеві земель, захоплених поміщиками на ізюмському й новосербському прикордоннях.
За наказом Гараджі жителі Слобожанщини й Гетьманщини стали переселятися на землі між Ізюмом і Тором, що викликало скарги.
Населив слободу Комишеваху й хутори.

Джерело:
Миргородський родовідник: знадоби до генеалогії Миргородщини XVII – XX ст. / Л.О. Розсоха / Науково-довідкове видання. – Вінниця: ТВОРИ, 2022. С. 159.

Іван Гараджа – полковник Орільської паланки. Саме він очолював козацьку команду, що вела заповзяту боротьбу зі східними сусідами запорожців – Ізюмською провінцією та новими поселенцями по річках Донцю, Торцю, Барвінковій Стінці, Камйшовасі. Методи були ті ж самі, що й у Фридрика – це згін слобід, забирання худоби, заборона сіяти житом і обробляти землю. Навіть після зруйнування Січі Гараджа разом з отаманом Полярухом чинили "роз’їзди" вже при новій владі. За напад навесні 1775 року на мешканців слободи Олексіївської Єкатерининської провінції, згін їх худоби та вбивство при цьому двох однодворців притягався 1776 року до військового суду при Олексіївській фортеці. Вчена не мала точних відомостей про результат цього притягання (І. Гараджа, до речі, був виправданий і відпущений [14; 213], але наголошувала, що згодом цей старшина отримав і офіцерський ранг, і значну земельну ділянку - вже від російського уряду [8; 91].
...

Таким чином, дізнаємось, що І. Кулик, В. Пишмич, М. Ногай були справжніми сільськими господарями, у своїх зимівниках мали весь потрібний реманент, але в цілому були старшинами середньої заможності. Натомість, найзаможніша старшина – П. Калнишевський, П. Головатий, І. Глоба – тримала величезні господарства скотарського профілю. Значні кошти у скотарство вкладали І. Гараджа, М. Ногай, С. Гелех, І. Смола.
...

8. Полонська-Василенко Н.Д. Південна Україна року 1787 (зо студій з історії колонізації) // Запоріжжя XVIII ст. та його спадщина. – Мюнхен, 1967. – Т.2. С. 90 – 169.
14. Шевчук С.П. Судовий процес над запорозькою старшиною в Олекеіївській фортеці / Південна Україна XVIII – XIX століття. Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ, 1999. – Випуск 4 (5). С. 213 – 214

Джерело:
Постаті запорожців Нової Січі у дослідженнях Н. Д. Полонської-Василенко та О. О. Рябініна-Скляревського / Н.І. Швайба // Козацька спадщина. – 2005. – Вип. 2. С. 104.

Gawain написал:

[q]
девичья фамилия Гаранжа
[/q]

да хоть от Karrantza (Carranza, Carrantza, а тут недалеко от ГаранДжа, т.к. Д/Т фонетически заменяемы и могут быть съедены) - в память о родине, на земле басков. В этом контексте может быть неудивительно, если вдруг в роду много с отрицальным резусом крови. Гаранжо есть. Мало ли какой условно француз где осел, например в 1812 г, или по "работе". Изучайте генеалогию вглубь веков, днк-генеалогию (отдельный раздел форума). Может вообще с района Азербайджана.

Земля ("Вольности") Войска Запорожского Низового
(1734 – 1775)

Гараджа Иван

Источник:
Макидонов А.В. Персональный состав административного аппарата Новороссии XVIII века. – Запорожье. Просвіта, 2011. С. 32 – 33.

РГИА
Шифр
Ф. 1344 Оп. 111 Д. 1293
Заголовок
Второй (крестьянский) департамент Сената. По рапорту подольского губернатора за № 8233, с жалобой бывшего сельского старосты села Лозоватой Якима Гараджи, по делу о подвержении его аресту на семь суток.
Крайние даты
26 августа 1894 г.
Персоны (2)
Гараджа Д.И., дворянин; список
Состав дела (1)
Ф. 1343 Оп. 51 Д. 542 Л. 29
Гараджи И., сек.-май.;
Состав дела (1)
Ф. 1343 Оп. 51 Д. 579 Л. 1

Гараджа Іван Никифорович
1893 р.н.,
уродженець с. Мотовилівка Любарського р-ну Житомирської обл.,
українець,
б/п.
Проживав у с. Цибулів Монастирищенського р-ну.
Головний лікар лікарні.
НКВС та Прокуратурою СРСР 9 лютого 1938 р. засуджений до розстрілу.
Реабілітований ВС УРСР 19 вересня 1958 р.

Джерело:
Реабілітовані історією. Черкаська область. Книга третя. – Сміла: Тясмин, 2003. С. 304.