Наверх ##
30 января 2025 9:56 Іван Гараджа – полковник Орільської паланки. Саме він очолював козацьку команду, що вела заповзяту боротьбу зі східними сусідами запорожців – Ізюмською провінцією та новими поселенцями по річках Донцю, Торцю, Барвінковій Стінці, Камйшовасі. Методи були ті ж самі, що й у Фридрика – це згін слобід, забирання худоби, заборона сіяти житом і обробляти землю. Навіть після зруйнування Січі Гараджа разом з отаманом Полярухом чинили "роз’їзди" вже при новій владі. За напад навесні 1775 року на мешканців слободи Олексіївської Єкатерининської провінції, згін їх худоби та вбивство при цьому двох однодворців притягався 1776 року до військового суду при Олексіївській фортеці. Вчена не мала точних відомостей про результат цього притягання (І. Гараджа, до речі, був виправданий і відпущений [14; 213], але наголошувала, що згодом цей старшина отримав і офіцерський ранг, і значну земельну ділянку - вже від російського уряду [8; 91].
...
Таким чином, дізнаємось, що І. Кулик, В. Пишмич, М. Ногай були справжніми сільськими господарями, у своїх зимівниках мали весь потрібний реманент, але в цілому були старшинами середньої заможності. Натомість, найзаможніша старшина – П. Калнишевський, П. Головатий, І. Глоба – тримала величезні господарства скотарського профілю. Значні кошти у скотарство вкладали І. Гараджа, М. Ногай, С. Гелех, І. Смола.
...
8. Полонська-Василенко Н.Д. Південна Україна року 1787 (зо студій з історії колонізації) // Запоріжжя XVIII ст. та його спадщина. – Мюнхен, 1967. – Т.2. С. 90 – 169.
14. Шевчук С.П. Судовий процес над запорозькою старшиною в Олекеіївській фортеці / Південна Україна XVIII – XIX століття. Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України ЗДУ, 1999. – Випуск 4 (5). С. 213 – 214
Джерело:
Постаті запорожців Нової Січі у дослідженнях Н. Д. Полонської-Василенко та О. О. Рябініна-Скляревського / Н.І. Швайба // Козацька спадщина. – 2005. – Вип. 2. С. 104. ---
Знания - сила | 
