Среди ваших предков были поляки?

Подскажите, пожалуйста,на какие польские форумы можно писать о поиске предков?

Ищу своих предков Романовских, Велижская волость Витебской губернии

В Иваново-Вознесенске он заведовал строительной конторой, которая брала подряды на воз¬ведение целого ряда важных общественных зданий в городе. Его полную приземистую фи-гуру, короткую прическу ежиком и ухоженные усы стрелоч-ками можно было заметить на многих до¬революционных фо-тографиях, сохранивших потомкам лица тех, кто находился в гуще общественной жизни города, а Мариан Казимирович в начале ХХ в. был членом сразу нескольких местных обще-ственных организаций. Причем, будучи не просто состоя-тельным, а богатым человеком, он поддерживал эти общества скорее не личными организационными хлопотами, а матери-ально. Заседания польского отдела обычно проходили в по-мещении технической конторы Млынарского на Ильинской улице .
Кроме вышеназванных, функционерами польского отде-ла были химики с Куваевской мануфактуры В. М. Глищинский, В. Ю. Эборович, В. С. Червинский и их коллеги с фабрики Полушина В. Р. Келбасинский и И. В. Бенедек. Руководителем местного польского отдела стал В. С. Плужанский, казначеем — Г. А. Флейшер. При воз-никновении отдела в ноябре 1914 г. в нем насчитывалось 42 человека, это была значительная, если не боль¬шая часть польской общины, которая проживала в Иваново-Воз¬несенске.
Члены комитета приняли решение делать ежемесячные взносы в кассу организации. Как видно, эти отчисления были весьма солидными, т. к. обществу приходилось тратить на помощь жертвам войны немалые средства, а рассчитывать на поддержку со стороны не приходилось. Пять процентов всех сборов отсылались в Петроград центральному комитету об-щества, осталь¬ные расходовались на месте. В начале 1915 г. ежемесячно расходовалось около 1000 руб. на помощь бед-ствовавшим землякам, затем эта сумма увеличилась .
В составе польского отдела действовали несколько ко-миссий: по призрению раненых воинов, по распределению вещевых пожертвований среди раненых и беженцев, по устройству школ
и яслей-приютов.
Первые беженцы из Польши появились в Иваново-Возне¬сенске в конце 1914 — начале 1915 г. В августе 1915 г. отдел оказывал помощь около 200 эвакуированным из Поль-ши вне зависимости от их национальности и вероисповедания, среди них были и поляки, и русские, и евреи. Однако при-бывшие в город беженцы недолго оставались на иждивении отдела, на фабриках города не хватало рабочих рук, и боль-шинство прибывших довольно быстро подыскивали себе ра-боту. По инициативе отдела к помощи беженцам подключи-лись и другие организации. Городская дума создала так назы-ваемый соединенный комитет, в который, помимо польского отдела, вошли представители благотворительного общества, общества врачей, а также фабриканты и местная интел-лигенция.
Среди прибывших в Иваново-Вознесенск вынужденных пе¬реселенцев было много детей. О них также заботился мест-ный польский отдел. В декабре 1915 г. он арендовал на Ни-кольской улице дома, принадлежавшие Силантьеву, Грибко-вой и местному отделению Государственного банка. В этих зданиях поместился «приют-очаг» для маленьких беженцев на несколько десятков человек. Кстати, такие же заведения типа детских садов существовали и в соседних губернских центрах — Ярославле и Владимире. В 1916 г. в городе был открыт еще один детский приют. С декабря здесь же для детей по-старше начала работать школа с преподаванием предметов на родном языке .
Поляки ревниво следили за сохранением своей нацио-нальной культуры. В городе по инициативе отдела стала функционировать библиотека, книги на родном языке были частично собраны среди членов местной общины, а частично куплены по оказии. Г. А. Флейшеру было поручено устроить небольшую католи¬ческую часовню. Денег на строительство здания не было, и М. К. Млынарский предоставил комнату на втором этаже своей конторы, где и был оборудован костел в миниатюре.
Члены особой комиссии отдела заботились о раненых поляках, оказавшихся в Иваново-Вознесенске. Они навещали их в лазаретах, собирали одежду и обувь, которые выдавали выписавшимся. На территории России проживало много по-ляков, которые являлись подданными Германии и Австро-Венгрии — держав, с которыми мы воевали. Иваново-вознесенский отдел пожелал взять на себя попечение об этих людях, но власти в категорической форме отказали, ответив, что это дело не общественной организации, а военного начальства. Затем власти согласились на организацию патро-ната. По личному указанию губернатора главой патроната стал полицмейстер, эта организация снабжала подопечных деньгами и одеждой. От польского отдела патронат возглавил В. Э. Эборович .
В целом местной польской общине пришлось взвалить на свои плечи тяжелый груз, активисты отдела практически все свое свободное время отдавали всевозможным организа-ционным хлопотам. Приходилось нести и ощутимые матери-альные расходы. Все эти заслуги были оценены властями. В ноябре 1916 г., когда
в Иваново-Вознесенск приехала Великая княгиня Елизавета Федоровна (сестра императрицы) для инспекции по делам ра-неных и беженцев, два руководителя польского отдела — В. С. Плу¬жанский и Г. Ф. Флейшер были представлены Ее Высочеству
и получили благодарность за свои труды.
Устав общества вспомоществования бедным семействам поляков, участвующих в войне, и бедствующему польскому населению, постра-давшему от военных действий. Пг., 1914.
Государственный архив Ивановской области. Ф. 4. Оп. 1. Д. 1454. Л. 2, 6. Далее: ГАИО.
Там же. Л. 4.

Дела о дворянском происхождении родов /алфавитный список/ - более 6000 фамилий!

как можно найти нужную фамилию:
1) Сайт государственного архива Житомирской области: http://archive.zt.gov.ua/
2) слева - Описи - ДОРАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД- Оцифровані описи справ- Фонд 146 Волинські дворянські депутатські збори м. Житомир, Волинської губернії – опис 1 (СКАЧАЙТЕ)
(Стр. 289 в книге или стр. 62 в электронном документе)
___________________

https://cdiak.archives.gov.ua/...enshyn.php

ПОЛЯКИ в Україні

1585 р., березня 1. – Стефан Баторій викликає до королівського суду суддю Київського гродського суду Івана Солтана для розгляду справи про захоплення ним у київського митрополита Онисифора Петровича Дєвочки збору мита з продажу худоби. ф. 220, оп. 1, спр. 68.
1646 р., квітня 20. – Владислав IV підтверджує шлюбну умову між князем Лівонії, Семигалії та Курляндії Якубом та дочкою бранденбурзького електора Людовіка Каролоттою про посаг нареченої в коштовностях і передачу з боку нареченого дружині замків та префектури Шруден, Дюрбен, міст Лібава, верхній і Нижній Бартів, Рудів та Гейлігенах.
ф. 220, оп. 1, спр. 144. Мови латинська і німецька.
1649 р., березня 27. – Ян Казимир, на прохання гетьмана Богдана Хмельницького, дарує Іліашу і Яцьку Таранським за особисту хоробрість в битвах з татарами звільнення мешканців їх хуторів від усіх повинностей, крім несення військової служби. ф. 220, оп. 1, спр. 148. Мова польська.
Герб “Новина”. Опис. ф. 2227, оп. 1, спр. 923.
Копія 19 ст. – Географічна карта Польщі на час правління Болеслава Хороброго за кінець 12 ст. ф. 49, оп. 2, спр. 277.
Портрети польських шляхтичів. ф. 49, оп. 1, спр. 180а.
Щоденники Аделі Кеневич, невістки Ієроніма Владислава Кеневича – одного з організаторів Варшавського повстання 1863 р. ф. 2227, оп. 1, спр. 948-986
Річ Посполита. Географічний атлас країн Європи. ф. 739, оп. 1, спр. 389.
Малюнки і літографії Максиміліана Фаянса. ф. 49, оп. 2, спр. 2981а.
Документи до законодавства Речі Посполитої, сеймових ухвал, історії життєдіяльності польських королів. ф. 739, оп. 1, спр. 152, 154 (1733 р.); спр. 176, 177 (1744 р.); спр.222 (1754 р.); спр.260 (1761 р.) ; спр.491 (1781 р.).
Не раніше 1806 р. – Документ про внесення родини Рокітницьких до родової книги Радомишльського повіту Київської губернії. Зі справи про документи вилучені в учасників Польського повстання. ф. 467, оп. 1, спр. 21а, арк. 88
Укази російського імператора Миколи І від 22 березня і травня 1831 р. про покарання учасників польського визвольного повстання 1830-1831 рр. ф.2227, оп.1, спр.11, арк.1-2. Друкарські відбитки.
1832 р. – Алфавітний список осіб, що емігрували за кордон під час Польського повстання 1832 року. ф. 467, оп.1, спр.24а, арк. 43
1834 р., січня 29. – Реєстр книг дозволених Санкт-Петербурзьким комітетом іноземної цензури, що вийшли друком в типографії ксьондзов кармелітів у м. Бердичеві Київської губернії. ф. 442, оп. 783, арк. 9
1834 р., травня 12. – Протокол розгляду Київською губернською комісією для розбору справ осіб, що приймали участь у Польському повстанні, особової справи дворянина Адольфа Покршевницького. ф. 467, оп. 1, спр. 45, арк. 165.
1834 р. – Алфавітний список осіб, що приймали участь у Польському повстанні на території Київської губернії. ф. 467, оп.1, спр. 48, арк. 22
1850 р. – Молитовник І. Дзорського в оксамитовій палітурці з зображенням Св. Антонія. ф. 2227, оп. 1, спр. 784, арк. 1
Б/д. – Обкладинка молитовника послушника францисканського монастиря. ф. 2227, оп. 1, спр. 850
Б/д. – Молитва для дітей. ф. 2227, оп. 1, спр. 861, арк. 62
Б/д. – Друковані видання до історії розвитку польської мови та культури. ф. 442, оп. 813, спр. 326
1857 р., серпня 21. – Повідомлення Міністерства народної освіти про надання права на літературну спадщину поета А. Міцкевича його дітям. ф. 293, оп. 1, спр. 397, арк. 13 та зв.
1864 р., травня 29. – Фотографії невстановлених осіб у національних польських костюмах. ф. 442, оп. 814, спр. 527, арк. 4, 5
1910 р., липня 2. – Список споруд та заводів, збудованих землевласниками-поляками в Ізяславському повіті Волинської губернії. ф. 1262, оп. 1, спр. 39, арк. 89
1905 р., листопада 15. – Циркуляр Окремого корпусу жандармів щодо порядку заміщення посад у західних губерніях особами польського походження з додаванням «Списка должностей, не подлежащих замещению лицами польского происхождения». ф. 289, оп. 1, спр. 20, арк. 165-168
1914 р. – Справа про заборону написання вивісок польською мовою та вживання польської мови у римо-католицьких костьолах. ф. 442, оп. 855, спр. 187, арк. 1-68
1906 р., січня 11. – Циркуляр Управління залізниць щодо заборони приймання на залізничні роботи осіб польського походження. ф. 285, оп. 1, спр. 228, арк. 68-72
1907 р. – Про накладення арешту на брошуру «О том, как ПОЛЯКИ 40 лет не дремали». ф. 295, оп. 1, спр. 4, арк. 32
1907 р., травня 7 – 1909 р., листопада 17. – Справа про обмеження права на придбання земель у Південно-Західному краї польськими товариствами. ф. 442, оп. 637, спр. 300, арк. 1-16
1907-1908 рр. – Листування з жандармськими та поліцейськими управліннями та Управлінням Південно-Західної залізниці про кількість залізничників польської національності та їхню політичну перевірку. ф. 278, оп. 1, спр. 63, арк. 1-296
1907 р., листопада 12. – Пам’ятна записка про можливість призначення осіб польського походження на посади повітових предводителів дворянства у зв’язку з відсутністю бажаючих з числа місцевих землевласників. ф. 442, оп. 707, спр. 42, арк. 45
1912 р. – Справа про мову викладання закону Божого. ф. 442, оп. 858, спр. 418, арк. 1-221
1908-1913 рр. – Справа про закриття Польського гурта Київського економічного інституту за націоналістичну діяльність. ф. 442, оп. 858, спр. 111
1908 р., лютого 21. – Представлення Волинського губернатора про клопотання Ковельської міської думи про надання дозволу на викладання польської мови у міській гімназії для учнів польської національності. ф. 442, оп. 858, спр.114, арк. 1
1910 р., лютого 8. – Циркуляр Департаменту поліції довідкою про польський національний конгрес, що мав відбутися у Вашингтоні у травні 1910 р. ф. 274, оп. 1, спр. 2634, арк. 29-30, 65-66
1916 р. – Щодо «польського питання» у Південно-Західному краї. ф. 274, оп. 4, спр. 456, арк. 71, 80, 87
1916 р. – Щодо безправного становища поляків у Російській імперії ф. 385, оп.1, спр. 3030, арк. 44,46

ПОЛЯКИ на Півдні України

1851 р. – Листування генерал-майора Граве та начальника 5-го округу Корпусу жандармів про встановлення нагляду поліції у м. Одесі за графом Потоцьким М.
ф. 1252, оп. 1, спр. 110, арк. 1-2
1866 р. – Розпорядження міністерства внутрішніх справ київському, подільському і волинському генерал-губернатору про заборону перебування у м. Одесі особам польського походження, які не мають на це дозвіл місцевих губернаторів. ф. 442, оп. 816, спр. 465, арк. 1-1зв.
1872 р. – Відомості про розшук Яна Костецького, підозрюваного в організації революційної партії у Південних губерніях. ф. 385, оп. 1, спр. 43, арк. 42а, 45
1871 р. – Припис ІІІ відділення Власної його імператорської величності канцелярії про спостереження за прибуттям в Одесу з-за кордону учасників Паризької комуни 1871р. польських емігрантів. ф. 385, оп. 1, спр. 45, арк. 20-21
1911-1912 рр. – Відомості про діяльність в м. Одесі польських національних товариств (серед яких – “Ognisko”), діяльність кс. Грузинського. ф. 268, оп. 1, спр. 710, арк. 27 - 31
1912 р., травня 19 – Повідомлення начальника Полтавського ГЖУ від про існування у м. Одесі притулку для бідних дівчаток римо-католицького віровизнання, головою якого є Држевецька М. К. ф. 323, оп. 2, спр. 11, арк. 4-7
1915 р., грудня 3 – 1917 р., лютого 24. – Листування з головним начальником Одеського військового округа та генерал-губернатором про політичну перевірку ксьондза католицького собору у м. Одесі Ф. Лишевського, підозрюваного в антиурядовій діяльності. У справі є вирізки з газети “Одесские новости” про протистояння польської та німецької римо-католицьких общин.
ф. 385. оп. 2, спр. 221, арк. 23-26

libra3009 написал:

[q]

Уважаемые форумчане! Ищу сведения о моём прадеде и его семье. Костецкий Казимир Станиславович (год рождения примерно 1885-1902) был арестован в 1937 году в селе Ропотуха Уманского (ранее Ладыжинского) района, Черкасской (ранее Киевской)области. По неофициальным данным расстрелян в 1937 году под селом Быковня Киевской области .Буду признательна за любую информацию.

[/q]

Да, он был расстрелян именно там, только в 1938 году. К тому же, имеется точный год рождения.

Протокол №194
Заседания особой Тройки УНКВД Киевской области
от 3 марта 1938 г.

Председатель – заместитель начальника УНКВД Киевской области, майор госбезопасности Бабич
Члены: – секретарь Киевского обкома КП/б/У Евтушенко
Секретарь – начальник 8 отдела УГБ КОУ НКВД Альтзицер.

О конфискации имущества, принадлежащего осужденным по приговору НКВД Союза ССР и прокурора Союза ССР (протокол №810 от 19.01.1938 г.) по первой категории.

Слушали:
1. Бальцекар Казимир Иосифович, 1892 г.р.
2. Белдовский Станислав Адольфович, 1883 г.р.
...
...
...
50. Костецкий Казимир Станиславович, 1894 г.р.
...
...
...
126. Яницкий Генрих Титовиы, 1909 г.р.
127. Ятковский Василий Степанович, 1895 г.р.

Постановили:
имущество, лично принадлежащее осужденным, конфисковать.

(Подписи)
Заместитель начальника УНКВД по Киевской области майор госбезопасности Бабич
Секретарь Киевского обкома КП/б/У Евтушенко
Начальник 8 отд. УГБ КОУ НКВД Альтзицер.

Источник:
Биківнянські жертви, або Як працювала "Вища двійка" на Київщині: Док. та матеріали / Авт.-уклад. П.І.Амонс; С.І. Білоконь, передм. О.С. Кавуненко. – К.: МАУП, 2007. С. 284 – 287.