Для всех Осмоловских

Bontch–Osmolovskaia Marina написал:

[q]

По каждой второй–третьей персоналии у него были ошибки или несуществующие данные.

[/q]

....Марина, спасибо, я уже это и сама поняла перепроверяя своих....

Список разместила просто как информер - до того времени никто из "моих" сородичей не дошел пока, т. что я же сама его и правлю потихоньку....
Понадеялась как раз на то, что увидев фамилии жен, знакомые места проживания и пр., мне форумский народ как раз и поможет в нём кое-что исправить - т.к. всё перепроверить сама я не имею возможности.....
Вот например приведенные мной 2 имени-фамилии вам ни о чём не говорят ?

южа

Вот что я нашла по Вашим сигнатурам.

НИАБ, ф. 1729, оп. 1. Мстиславский гродский суд.
Онищенко по нашей договоренности смотрел для меня дела из этого фонда. Но, как позже выяснилось, он выбирал из фонда только те дела, которые были интересны ему самому. То есть за мои деньги он смотрел то, что было нужно ему. Поэтому:
дела 26 у меня вообще нет.
дела 36 у меня вообще нет.

НИАБ ф. 1772 оп. 1. Мстиславский земский суд.
д. 2 он видел, несколько листов мне прислал, но лист 386 – не выписал.

южа написал:

[q]

....понятненько.....и печальненько.....Ведь всё равно так или иначе приходится пользоваться чьими-то трудами....Всё не перепроверишь.....хотя конечно, по ключевой информации стараюсь найти как мин. 2-3 источника, если это возможно конечно.....Ну что ж, будем искать дальше и надеяться, что может у кого-то ещё выплывет информация.....Ещё раз благодарю !

[/q]

Тут можно было бы сказать, что он выписывал для меня только мою фамилию, а если она встречалась в делах других семей только косвенно, то он имел как бы моральное право эти листы (или дела) не выписывать. Все это так. Но дело в том, что я сама несколько раз работала в НИАБ, и у меня есть выписи. И в известной части случаев присутствие не сходится.

В последнюю нашу встречу мы с ним взяли по моей просьбе в НИАБ одно дело и вместе открыли его на странице, которую он указал, – Осмоловских там не было вообще. А речь шла о 17 веке, что, извините, "не хухры–мухры".

Второе вот что.
Онищенко выписал для меня некое количество дел, довольно большое. Одновременно с этим он готовил (и, по–видимому, готовит) собственные публикации – списки шляхты (в интересующем меня случае, Мстиславского повета). Он помещал моих в свои списки шляхты. Как и в приведенном Вами случае – с братьями–сыновьями–женами–годами упоминаний и т.д. и т.п. Эти списки он прислал мне, и я с его письменного разрешения поставила их в свою книгу, естественно, дав на него полную ссылку. Вообще я ему всецело доверяла. Однажды совершенно случайно я заметила большую странность, просто когда занималась редакторской правкой текста: были упомянуты четыре сына Павла Евсеевича, нашего первого предка, о котором я имею даты с 1511 по 1588 гг. А годы его детей в списке Онищенко стояли... на 100 лет позже. Я начала проверять... Тогда и всплыло, что как минимум треть случаев информации в списках шляхты Мстиславского повета не сходится с той инфой, которую он мне прислал ранее. Я оказалась перед очень оригинальным вопросом: чему из присланного я вообще могу доверять, а чему нет.
Классная история.

LuckyLuke написал:

[q]

Книга document.write('<a href="http://diasporiana.org.ua/memuari/3715-kedrovskiy-v-1917-rik/" rel="nofollow" target=_blank>Кедровський В. 1917 рік</a>';Кедровський В. 1917 рікОсмоловський. капітан — делегат П івденно-Західного фронту — 76.Боїгі-Осмоловський, лікар в Херсоні — член Конституційно-Демократичної Партії — 425.

[/q]

Большое спасибо, Антон!
Кадет в Херсоне – это понятно, мой двоюродный дед, хирург, некое время городской голова. А что означает П івденно-Західного фронту – я не читаю по–украински Еще почему он делегат фронта, как Вы это понимаете?

Книга Коновалець Є. Причинки до історії української революції

Стр. 15:

[q]

Було це в часі подорожі делеґації від республіканських військ, що їхала на переговори до головного німецького командування. У делеґації брав участь між іншими полковник Осмоловський, др. Назарук, сотник Чорний і я. Не звертаючи уваги на німецького старшину, який товаришив нам, добровольчий «отряд» Святополк-Мірського арештував нас у Святошоні й одставив на Пост-Волинський до штабу ґенерала Кірпічова, де ми провели цілу ніч до слідуючого пополудня.

[/q]

Книга Гражданская война на Украине. 1918–1920

Осмоловский 465, 475, 588

Стр.: 464 (507):

[q]

№ 532
УСЛОВИЯ ПЕРЕМИРИЯ ДИРЕКТОРИИ С НЕМЕЦКИМ КОМАНДОВАНИЕМ
29 ноября 1918 г.
....
Договор подписали:
Полковник Осмоловский, доктор Назарук, Лепницкий
Со стороны германцев: Ярош, Бронзард, фон Шеллендорф и Бемэ
Уполномоченный главного германского солдатского Совета Ризенфельд

[/q]

Стр. 475 (518)

[q]

2) Полковник сечевых стрельцов Коновалец, полковник Осмоловский, доктор Н а з а р у к и железнодорожный комиссар В и р к о

[/q]

Стр. 588 (631)

[q]

ТЕЛЕГРАММА АТАМАНА ГРИГОРЬЕВА ПЕТЛЮРЕ О РАЗЛОЖЕНИИ ПЯТИТЫСЯЧНОГО ПОЛКА АТАМАНА САМОКИША
27 января 1919 г.
Киев, главная ставка, атаману Петлюре Генеральный штаб, Раздельная, комкору Осмоловскому Апостолово, только генеральный штаб

[/q]

Чорні запорожці. Спомини командира 1-го кінного полку Чорних запорожців Армії УНР

[q]

У штабі, крім полковника [Юрія] Осмоловського, були присутні командири Мазепинського і Наливайківського полків. Я прохав командира дивізії дати дозвіл з полком іти на Чорний Острів, в якому містився уряд. Осмоловський тільки розводив руками та виправдувався, що він недавно в Запорозькому корпусі, й запропонував [Павлові] Зельніцькому та [Іванові] Дубовому взяти всю відповідальність на себе, але ті теж умили руки. Не допомогли мої благання про наказ, що мені треба тільки моральної підтримки, а вже з полком на Чорному Острові я сам дам собі раду.

[/q]

Книга Капустянський М. Похід Українських Армій на Київ-Одесу в 1919 році Ч. 2

Стр.: 149 (148):

[q]

Лишалася ще не досить витривала Волинська група, що перебувала в цей час в районі Війтівців.
Волинці не брали участи в боях уже біля 3-х тижнів. Новий командувач Волинської групи полк. Осмоловський працював над упорядкуванням її. Щоб реорганізувати цю групу і зміцнити її, за Начальника Штабу групи призначено Генштабу полковника Мішківського. Цей видатний старшина значно спричинився до відновлення її боєздатности. *).
Командармом Наддніпрянської призначено отамана В. Тютюнника, Начальником Штабу — от. Сінклера, 1-м генквартом — полк. Капустянського, другим — от. Янушевського.
Фактично персональний склад ШДА увійшов цілком до Штабу Наддніпрянської армії.
Командармові Наддніпрянської підлягали також усі повстанські відділи на терені України, і від нього одержували зарядження.
Як бачимо, лише одна дивізія була на бойовому фронті Наддніпрянської армії, решта частин допіру скупчувалися.

[/q]

Книга Омелянович-Павленко М. Спогади українського командарма

Стр. 215 (218)

[q]

Організаційно - Запоріжці року 1919-го ділилися на три дивізії: 6-ту- отамана (з урядовців) Ліневського, обов’язки начштабу виконував Генштабу полковник Стефанів у складі полків: Дорошенківців полк. Литвиненка, Гайдамаків - Волоха й Немирівців - сотника Лисогора2"; 7-му дивізію Осмоловського в складі: Мазепинців - полк. Дубового, Наливайківців - полк. Пирогова та Республіканців; нарешті 8-му дивізію полк. Базильського - обов’язки начштабу виконував сотник Силін - у складі: Кармелюків полк. Троцького, Сагайдаків полк. Жупінаса й Богданівців - найстаршої української частини (прізвища командира не пам’ятаю). При дивізії була й невелика гарматна група.

[/q]

Стр 579 (582):

[q]

212 Осмоловський Віктор (???) (рр. життя невід.) - український військовий діяч, підполковник
Армії УНР. У 1919 р. - командир 7-ї Запорізької дивізії Армії УНР. У 1920 р. - командир 1-ї
запасної бригади Армії УНР.

[/q]

Книга Удовиченко О. Третя Залізна Дивізія: Матеріяли до історії Війська Української Нарподньої Республіки. Рік 1919

Стр. 97 (111)

[q]

У червні того ж року, великий український патріот і лицар по своїй натурі, полк. Болбочан став жертвою свого довір'я до кількох партій правого ухилу і групи командирів полків свого 97 корпусу. К-ир 2-ої Запорізької дивізії, полк. Осмоловський (мол.) і полковники його дивізії Дяченко, Дубовий, Малець, Троцький, Цирюльник і Пирогів склали заяву державному інспекторові Запорізької групи, Гавришкові, з вимогою, щоб уряд УНР призначив полк. Болбочана командиром повищої групи, а праві партії обіцяли підтримати його.

[/q]

Книга Омелянович-Павленко М. На Україні 1919: Війні й переговори з російською добровольчою армією

[q]

О р г а н і з а ц і й н о — Запоріжці року 1919. ділилися на три дивізії: 6-ту — отамана (з урядовців) Ліневського, обовязки начштабу виконував генштабу полковник Стефанів, у складі полків: Дорошенківців полк. Литвиненка, Гайдамаків — Волоха й Немирівців — сотника Лисогорського; 7-му дивізію Осмоловського в складі: Мазелинців — полк. Дубового, Наливайківців — полк. Пирогова та Республіканців; нарешті 8-му дивізію полк. Базильського — обов'язки нач. штабу виконував сотник Сплін — у складі: Кармелюків полк. Троцького, Сагайдаків полковн. Жупінаса й Богданівців — найстаршої української частини (прізвища командира не пам'ятаю). При дивізії була й невелика гарматна група.

[/q]

Книга Стахів М. Україна в добі Директорії УНР т.5

Стр. 194

[q]

Десять полковникїв цього фронту разом з отаманом Волохом утворили у Вапнярці «Революційний Комітет» під проводом
отамана Волоха. До цього комітету входили між іншими такі командири: Данич-Данченко, Загродеький, Колодій і Осм’яловський.

[/q]

Книга Стахів М. Україна в добі Директорії УНР т.6

Стр. 177

[q]

До ревкому входили отамани Донич-Донченко, Загродський і Осм’ядовський. У Вапнярці цей ревком видав свій «універсал» з плятформою і рішенням, що він входить у мирові переговори з Совнаркомом України.

[/q]

Книга Христюк П. Замітки і матеріяли до історії української революції 1917-1920 рр. Т.4

Стр. 116

[q]

Шукаючи виходу з утвореної дпректоріянською політикою і поразками на фронті ситуації, весь південно-західний республіканський фронт став на ґрунт радянської влади, утворив Революційний Комітет, який звернувся до большевиків з пропозицією миру (в склад Комітету входили в числі инших — В о л о х , Д о н и ч - Д о н ч е н к о , З а г о р о д с ь к п й , К о л о д і й і О с м я л о в с ь к и й ; Комітет оголосив на ст. Вапнярка, 21. березня 1919 р., У н і в е р с а л , в якому заявляв, що українське військо стає на ґрунт радянської влади і стремить до миру з радянським правительством). Одначе, з ріжних причин, і Революційний Комітет не перетворився в серйозний політичний осередок. Зі спроб його договоритись до чогось з російським совітським військом нічого не вийшло. У відповідь на пропозицію миру російське військо повело ще більш енерґійний наступ; окремі українські військові відділи, що перейшли на бік большевиків, було обеззброєно, багацько козаків з них перебито. Військо мусіло після цього шукати порятунку в Румунії*).

[/q]

Книга Тинченко Я. Перша Українсько-Більшовицька війна (грудень 1917 березень 1918)

[q]

Звичайно, цi факти вплинули на те, що настрiй гайдамакiв значно пiдупав (206,с.145). Пiсля цих змiн 1-й Гайдамацький курiнь очолив капiтан Осмоловський, 2-й курiнь ротмiстр Янчевський.
...
Рештки гайдамакiв на чолi з капiтаном Осмоловським та пiдполковником Продьмом вирушили в напрямку Балти, де сподiвались об'єднатись з 31-ю з українiзованою дивiзiєю, що демобiлiзовувалась там. Однак цим планам не судилося збутись. Дiзнавшись, що гайдамаки облишили Одесу, бiльшовики послали навздогiн їм червоногвардiйськi загони з метою остаточно розправитись з ними. Крiм того, бiльшовики 8-ї армiї на зустрiч гайдамакам послали зведений загiн. У результатi 1 лютого (19 сiчня) 1918 року радянськi вiйська наздогнали гайдамакiв. На станцiї Роздiльна їх остаточно роззброїли (275,с.577).
Так закiнчилася збройна боротьба в Одесi, завдяки перемозi в якiй бiльшовики захопили владу над усiм Пiвднем України. Вже через кiлька днiв був створений Одеський радянський уряд на чолi з Юдовським, який перебрав на себе функцiї влади в Херсонськiй, Бессарабськiй i Таврiйськiй губернiях.
...
2.Рештки Одеської гайдамацької дивiзiї. Пiсля боїв в Одесi, пiд Роздiльною та iншими станцiями, невеличкий загiн одеських гайдамакiв на чолi з усiма трьома курiнними командирами (М.Янчевським, Ю.Осмоловським та Продьмом) пробився до 1-ї Української дивiзiї. Разом з нею вiн брав участь у боротьбi з 2-м Гвардiйським корпусом i таким чином потрапив до Житомира. Загiн мав 150200 гайдамакiв, до останку вiдданих українськiй справi та готових продовжувати боротьбу.

[/q]

Книга Гунчак Т. Україна і Польща в документах 1918-1922 т. 1

[q]

1) Generalny komisarz Osmołowski1 zwrócił baczną uwagę na sprawy tych kresów.
...
1 Osmołowski, Jerzy, chief of the Civil Administration of the Eastern Territories (i.e. Lithuanian, Belorussian, and Ukrainian provinces under the Polish m ilitary occupation).

[/q]

Книга Єрошевич П. З боротьби українського народу за свою не залежність//3а Державність. — Варшава. — 1939. — М № 9.

Стр. 43

[q]

Приїхав до дивізії новопризначений командуючий Волинською групою отаман Бонч-Осмоловський. Познайомилися, поговорили. Це була старша людина, але від військової справи був дуже далекий. Поміркував я собі, що напевне це особа полістична, ставлений якоїсь політичної партії

[/q]

Книга Дяченко П. Чорні запорожці

Стр. 45:

[q]

Десь по півночі до штабу Чорного полку прибув ад’ютант полковника Болбочана поручник Корж із вісткою, що полковник Болбочан арештований Дорошенківцями, а варта з піхоти обеззброєна. Засурмили “сполох”, і по хвилині з цілим полком галопував до штабу 7-ї дивізії, щоб там отримати накази.
У штабі, крім полковника [Юрія] Осмоловського, були присутні командири Мазепинського і Наливайківського полків. Я прохав командира дивізії дати дозвіл з полком іти на Чорний Острів, в якому містився уряд. Осмоловський тільки розводив руками та виправдувався, що він недавно в Запорозькому корпусі, й запропонував [Павлові] Зельніцькому та [Іванові] Дубовому взяти всю відповідальність на себе, але ті теж умили руки. Не допомогли мої благання про наказ, що мені треба тільки моральної підтримки, а вже з полком на Чорному Острові я сам дам собі раду.

[/q]

Стр.142:

[q]

Державному Інспектору Запорожської групи Зібрання полковників Запорожської групи Військ Української Народньої Республіки
Ми, полковники полків Запоріжської Групи...

1 липня 1921 р. часопис ‘Українське слово” (Берлін) вперше опублікував це звернення. У примітці зазначалось: “Це звернення підписали: Отаман 2-ї (7-і) [Юрійі Осмоловськии, т. в. о. помічника отамана 2-ї Запорізької дивізії полковник [Павло] Зельницький, полковник 1-го Окремого Кінно-Республіканського полку [Петро] Дяченко, полковник 1-го пішого Республіканського полюг [Віктор] Мальцев, полковник 2-го пішого Мазепинського полку [Іван] Дубовий, полковник 3-го пішого Наливайківського полку [Микола] Пирогів, полковник 2-го пішого огунівського полку [Дем’ян] Цирулик”.

[/q]

Стр. 144:

[q]

Лист полковників Запорізької групи військ Дієвої армії УНР до Уряду УНР
Від 15 червня 1919 р.
Д[ієва] армія
...

Підписи поставили отаман 2-ї (7-ї) Запорозької дивізії Юрій Осмоловський, т. в. о. помічника отамана 2-ї (7-ї) Запорозької дивізії полковник Павло Зельницький, командир 1-го Окремого Кінно-Республіканського полку Петро Дяченко, командир 1-го пішого Республіканського полку Віктор Мальцев, командир 2-го пішого Мазепинського полку Іван Дубовий, командир 3-го пішого Наливайківського полку Микола Пирогів, командир 2-го пішого Богунівського полку Дем’ян Цирулик.

[/q]

Стр. 168:

[q]

Збираємося до урочистого входу до Київа, чекаємо тільки підходу дивізії [Юрія] Осмоловського, яка о год. 4 пополудні почала втягувалися в Київ. Одержавши відомости, що дивізія вже входить, командир Групи наказав сідати на коней і їхати до пам’ятника князю (графу. -Р ед .) Бобринському. Біля пам’ятника всі ми позлазили з коней і чекали на підхід дивізії, яка незабаром і підійшла.
Ми рушили. Спереду їхав командир Групи отаман [Володимир] Сальський зі штабом і державним інспектором [Петром] Дерещуком, за ними - кінна сотня Чорношличників, далі йшла дивізія отамана Осмоловського. Йдемо Бібіковським бульваром. По дорозі котиться товпа народу, все висипало на вулицю: жінки, діти, мужчини, і майже всі з квітами. Стільки квітів я ніколи не бачив! Квіти давали в руки старшинам і козакам, квіти кидали під ноги коням. Шлях був усипаний квітами!..

[/q]

А вот и статья в Википедии:
Осмоловський Юрій

Дай Бог, вы ее скоро дополните