Уманский район (Украина (Україна)) - Генеалогический форум

>> Ответ на сообщение пользователя bevanik от 19 ноября 2025 1:24
Добрый день.
1) История села Дмитрушки на сайте сельского совета:
Страницы из вебархива https://web.archive.org/web/20...5-03-2019/
https://web.archive.org/web/20.../index/0-6
Оригинал: https://dmytrushkivska-gromada...5-03-2019/
Вторая ссылка в оригинале - не рабочая

__________________________________________________________________________________________
2) Из Słownik geograficzny Królestwa Polskiego/Tom II/Dmitrowskie:
Dmitrowskie, wś, pow. humański, nad rz. Babanką, wpadającą do rz. Jatrani, o 8 w. odległa od m. Humania. Mieszk. 1517 wyznania prawosł. Cerkiew prawosł. paraf., zbudowana 1816 r., szkółka. Ziemi wybornego czarnoziemu 2017 dz. Należała niegdyś do humańskiego majątku hr. Al. Potockiego, skonfiskowana 1834 r. Należy obecnie do rządu. Zarząd gm. we wsi Babance, policyj. w Dubowej.Kl. Przed.

http://dir.icm.edu.pl/Slownik_geograficzny/Tom_II/43
https://wikisource.org/wiki/S%...mitrowskie
__________________________________________________________________________________________
3) Из книги Нарис історії Уманщини (з найдавніших часів до 60-х роікв ХХ століття), 2001 р:

Дмитрушки
Територія теперішнього села була заселена з прадавніх давен.
Це засвідчують археологічні розкопки - виявлено 20 археологічних пам'яток, зокрема, залишки шести поселень трипільської кульгури, шести поселень доби бронзи та шести поселень черняхівської культури.
Задокументовані джерела повідомляють, що у першій половини XVlll ст. існувало два села: Старі й Нові Дмитрушки. У 1768 році в них налічувалось 122 двори, а у 1795 році у 126 господарствах
обох сіл проживало 900 осіб.” * У селі побутує легенда про походження його назви. Старожили розповідали, що в низинній частині села колись було кілька хуторів. Один з хуторів заснували два браги, одного з яких звали Дмитром. Він скоро розбагатів, почав наймати наймитів, а тому хутір швидко зростав і невдовзі його почали звати Дмитровським.
У 1842 році Старі й Нові Дмитрушки були об'єднані до одного населеного пункту з назвою - Дмитрівське. У 1845 році у селі на лінувалось 1402 жителі. Цього ж року було побудовано Петро-Павлівську церкву, якій належало 35 дес. землі. Було 398 дворів І шість вітряків. З такою назвою село проіснувало до 1917 року, і потім йому знову було повернуто назву - Дмитрушки.
У 1917-1920 роках тривав поділ землі. Сільських активістів, що встановлювали радянську владу, очолював Іван Микитович Кравченко
Новим великим випробуванням була Велика Вітчизняна війна, в якій брало участь 457 жителів села. З них 284 загинуло, а 373 нагороджено орденами і медалями.
У 1970 р. на території села Дмитрушки було розпочате будівництво Міжгосподарського підприємства з виробництва комбікормів. 16 жовтня 1972 року пущено цех з виробництва комбікормів,а в травні 1973 року запрацював цех з виробництва трав'яної муки.

______________________________________________________________
4)

[q]
о полковнике (старшине войсковом?) Белогруде?
[/q]

БІЛОГРУД Григорій (р. н. і р. с. невід.) — уманcький полковник, дипломат Української козацької держави 2-ї пол. 17 ст. Народився, імовірно, в с. Бабанка (нині селище Уманського р-ну Черкас. обл.). У 2-й пол.
1650-х рр. став бабанським сотником Уманського полку. 2 травня 1659 присягав на вірність умовам Гадяцького договору 1658 у Варшаві, підписався під статтями Чуднівського договору 1660. Від 1665 — уманський
полковник. 18 серпня присягнув на вірність гетьману П. Дорошенку. Відіграв важливу роль у розгромі польського війська у битві 1666 під Браїловим. Влітку наступного року здійснив розвідувальний рейд у Галичину. Наприкінці серпня 1668 разом із Л. Брускевичем виїхав до Стамбула, де вів переговори про умови прийняття протекції Османської імперії. У 1-й пол. 1670 знову двічі відвідував турецьку столицю й добивався відокремлення козацької України від Польщі по етнічному
кордонові розселення українців, стримування ворожих дій щодо України з боку Кримського ханства та надання Україні військової допомоги.
Розчарувавшись у турецькій протекції, разом з іншими правобережними полковниками брав участь у березні 1674 в роботі Переяславської ради, яка обрала гетьманом «обох сторін Дніпра» І. Самойловича. Для обстоювання інтересів правобережного гетьманства у складі посольства виїздив до Москви. Подальша доля невідома.
Літ.: Костомаров Н.И. Руина. В кн.: Собрание сочинений: Исторические монографии и исследования. — СПб., 1905, кн. 6, т. 15; Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. Огляд його життя і політичної
діяльності. — Нью-Йорк, 1985; Крикун М. Інструкція послам Війська Запорозького на Варшавський сейм 1666 року і відповідь короля Яна Казимира на неї // Україна модерна, 1999, число 2–3.
В.С. Степанков.

Источник: Енциклопедичний словник-довідник, Україна в міжнародних відносинах, Київ, 2014
__________________________________________________________________
5)

[q]
реально ли по Дмитрушкам и Танскому найти метрики/исповедки/ревизские до 179х годов?
[/q]

Ревизии на этой территории стали проводиться только после присоединения к Российской империи. 5-ая РС на этих территориях является самой ранней.

Аналоги исповедных существовали, но в открытых источника-каталогах информации о них нет.
Может содержаться информация в инвентарях владений помещиков. Например вот такой: Інвентар володінь графів Потоцьких 1787 р. з Бібліотеки Народової у Кракові. В указателе н.п. к нему есть и Малые, Старые Дмитрушки и Танское.

Есть ещё инвентарь 1768 года. Но какие там населённые пункты не подскажу.

Уманский район

(бывш. Уманский уезд Киевской губернии)