Загрузите GEDCOM-файл на ВГД   [х]
Всероссийское Генеалогическое Древо
На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
Вниз ⇊

КАНЕВСКИЙ ПОЛК (1648-1712)

Общие вопросы

    Вперед →Страницы: ← Назад 1  2 3 4 Вперед →
Модераторы: valcha, -Stepan-
Metallist

Metallist

Чернигов
Сообщений: 644
На сайте с 2009 г.
Рейтинг: 1211
КАНІВСЬКИЙ ПОЛК
(1648-1678; 1702-1712)

==========================

Один з найстаріших, ще реєстрових козацьких полків Речі Посполитої, який мав охороняти переправи через Дніпро в районі Стайок, Трахтемирова, Іржищева та Канева.
Полковий центр - місто Канів над Дніпром. Нині це районне місто Черкаської області. За відомими реєстрами полків 30-х pp. XVII ст. ми знаємо про таких канівських полковників, як Кулага Іван (1630), Данило (1632-1634), Лагода Андрій (1637), Боярин Іван Іванович (1638), Сікиринський Амвросій (1638), Голуб Юрій (1644-1646).

Від початку 1648 р. полк став складовою армії Б. Хмельницького, а після Зборівської угоди 8 серпня 1649 року і адміністративною одиницею Війська Запорозького. Межі полку були дотичні до кордонів Київського, Білоцерківського, Корсунського, Черкаського, Кропивнянського та Переяславського полків на лівому і правому березі Дніпра.
А до 1648 р. - це була територія Київського воєводства, Переяславського, Черкаського та Канівського староств.

За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці].
А саме:
1. Стародуба - Стародуб Іван;
2. Волинця - Волинець Павло;
3. Кулаги - Кулага Яким;
4. Богданенка - Богданенко Фесько;
5. Гуняка - Гуляк Федір;
6. Рощенка - Рощенко Петро;
7. Климова - Малашенко Клим;
8. Юхимова - Рощенко Юхим;
9. Андрійова - Андрій;
10. Межиріцька (147 козаків) - Супрун Михайлович;
11. Трахтемирівська (167 козаків) - Цепковський;
12. Ржищівська (222 козаки) - Чугун;
13. Стаєцька (170 козаків) - Шеремет Тарас;
14. Михайлівська (98 козаків) - Данило Юхимович;
15. Маслівська (100 козаків) - Євлашенко Семен;
16. Канівська полкова - Іван Голота.
Полковим писарем у реєстрі значиться Герасим Савич, а полковим осавулом – Богдан Шабельниченко.

В цілому Канівський полк за кількістю особового складу і стратегічним значенням займав третє місце у Війську Запорозькому після Корсунського та Чигиринського полків. В одному лише Каневі концентрувалося десять сотень і 2263 козаки.
Від Білоцерківського миру 18 (28) вересня 1651 р. і до Переяславської ради 8 січня 1654 р. адміністративний склад полку зазнав змін. Були ліквідовані Маслівська та Трахтемирівська сотні, скоротилася кількість Канівських сотень до п'яти, а також з'явилися дві нові сотні - Бубнівська (на Лівобережжі) та Конончанська (створена, ймовірно, з однієї Канівської та з Маслоставської сотень). Всього ж у 1654 році Канівський полк нараховував 11 сотень, з яких 9 тих, що виникли 1649 року, та 3152 реєстрових козаки.

У період Руїни полк зазнав нових значних змін, часто переходячи із рук одного гетьмана до іншого.
Підчас бувало по два, а то й по три полковники, мінявся сотенний склад. За Андрусівським перемир'ям 1667 р. полк мав відійти до Речі Посполитої. Від 1668 р. він входив до вілаєта П. Дорошенка і з його здачею у 1676 році фактично припинив існування, за винятком вузенької придніпровської смуги із сотнями у Ржищеві, Трахтемирові та Каневі, які очолював полковник Давид Пушкаренко. Після Чигиринських походів 1677 і 1678 pp. за умовами Бахчисарайського миру 1681 р. полк було остаточно ліквідовано. Козаки перейшли на Лівобережжя і розселилися у Переяславському полку.

Відроджений у кінці 80-х pp. XVII ст. як зійськовий підрозділ правобережного козацтва С. Палієм. Центр полку розмістився у місті Богуславі (нині райцентр Київської області), тому його в цей період іменують Богуславським, а 1702 р. створюють окремий Канівський полк. Проте спроба приєднати Правобережну Україну до Гетьманщини тоді не вдалася і Канівсько-Богуславський полк був остаточно ліквідований 1712 року за Прутським миром.
====================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 52-53.
ANKa10

Сообщений: 199
На сайте с 2010 г.
Рейтинг: 114
Село Ключники Каневского района- на период войны 1941-1945гг -Киевская область, а сейчас, похоже, Черкасская область.
1648-1678-Таганская сотня Каневского полка.
Семья Святун из этого села-двое погибли в 1942 и 1943гг, один перебрался в Донецк.
В каком архиве искать метрические и исповедные книги по этому селу?



Комментарий модератора:
Смотря за какой период времени Вы хотите найти МК и ИВ.

На 1659 . сотенное село Таганча было в Корсунском старостве

По Зборовскому реестру 1649 г. этой сотни не было

К моменту Переяславской рады 1654 г. Каневский полк насчитывал 11 сотен (из них 9 тех, что возникли в 1649 г.), и 3152 реестровых козака.
1. Каневская городовая сотня (села: Чернище, Ходоров, Тулибле, Соркланов, Студенец).
2. 1-я сотня Каневского полка (Литвинецкая, по селу Литвинец).
3. 2-я сотня Каневского полка (Пекарская, по с. Пекари)
4. 3-я сотня Каневского полка (Костенецкая, по с. Костенец)
5. 4-я сотня Каневского полка (Келибердинская, по с. Келибердей).
6. 5-я сотня Каневского полка (Клепачицкая, сс. Клепачи, Доманчиц).
7. 6-я сотня Каневского полка (Леплявская, сс. Леплява, Решотки за Днепром).
8. 7-я сотня Каневского полка. (Бубновская, иногда назвается Прохоровская – сс. Бубнов, Прохоровка).
9. Таганская сотня (сс. Таганча, Голяки, Вороново, Синявка, Беркозово)
10. Межирицкая сотня (с. Межиричка, иначе Товаров).
11. Терехтемировская сотня (Трахтемиров, Пiдсiнне).
12. Иржавецкая сотня (сс. Иржавец, Полстин, Ржавец, Македонец, Лазарщица, Бабичи)
13. Масловская сотня (Маслов Став).
14. Стайковская сотня (Стайки)
15. Михайловская сотня (Михайловка)
16. Конончацкая сотня (1654 – Кононча, Бобрица, Богородична слобода, Глинча, Григоровка, Бруча, Бурнеливщина, Дударцы, Колтегаев, Курильчицы, Лука, Малудовце, Процки, Романивку, Россохате, Совин, Степанчицы, Тулицы, Пие, Хмильна, Чаплицы, Черленков, Юсков Млинок, Яриловичи, Сушка ).

---
Антонина Николаевна
Koriolan
Новичок

Koriolan

Приморский край, Владивосток
Сообщений: 17
На сайте с 2016 г.
Рейтинг: 9
Мой поклон, Уважаемые!
Моей Семье было известно, что Лезненко до революции жили в Амурской области и есть мнение, что были казачьего сословия. Сама фамилия очень редка и в источниках встречается не часто и вот в списках Каневского полка нахожу Лезненко Никифора, благодарю всех составивших сей реестр.
Подскажите, Любезные, первоисточник выложенного реестра в каком архиве находится и есть ли возможность найти реестр-оригинал в цифровом виде? И есть ли метод проследить пути дороги этого человека до и после 1647 года?

Доброго дня всем!
---
Варакин, Новосёлов, Неверов, Пятанов-/Тюменская область/, Лезненко /Амурская область/, Откидыч /Приморский край/, Патлах, Турчин/Черниговская губерния деревня Клишки/.
hgv

hgv

Харьков. обл.
Сообщений: 1071
На сайте с 2011 г.
Рейтинг: 993
КАНІВСЬКИЙ ПОЛК (ДЕЯКІ ПИТАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ГЕОГРАФІЇ)
Мета цієї статті подати матеріали про деякі населенні пункти Канівського полку.


Прикрепленный файл (file -552.pdf, 339687 байт)
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29423
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 32103

Metallist написал:
[q]
За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці]. А саме:
1. Стародуба - Стародуб Іван;
[/q]

Полковники
...
Стародуб Іван (? – липень 1653 – січень 1654 – ?),
...
Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 21.




Перша (Литвинецька) сотня.
Сотники
Костенко Яків (1638 – ?), Стародуб Іван (? – 1649 – ?).

Стародуби
І
1. Іван – сотник Канівсьеого полку (1649). Полковник Канівський.
2. Ілля – козак сотні Івана Стародуба (1649).
ІІ
3. Лесько – козак сотні Івана Стародуба (1649).

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 70 – 71.
---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29423
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 32103

Metallist написал:
[q]
За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень - одну полкову, дев'ять іменних та по сотні у Межирічі, Трахтемирові, Ржищеві, Стайках, Михайлівці, Масловому Ставі [Маслівці]. А саме:
...
2. Волинця - Волинець Павло;
...
[/q]

Перша (Пекарська) сотня.
Сотники
Маркович Петро (1638 – ?), Волинець Павло (? – 1649 – ?).

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 76.
---
Знания - сила
valcha
Модератор раздела
https://forum.vgd.ru/349/

valcha


Сообщений: 25240
На сайте с 2006 г.
Рейтинг: 21181


dfkthbz98 Ищите в Мазепиной книге, ее можно найти в Инете.

Царенко Ілко, козак 154(185зв.)
Царенко Семенъ, селянин 212(253)
Царенко Тимош, селянин 133(159зв.)
Царенко Юрко, козак 201(236)


---
Платным поиском не занимаюсь. В личке НЕ консультирую. Задавайте, пож-ста, вопросы в соответствующих темах, вам там ответЯТ.
митоГаплогруппа H1b
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29423
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 32103
Вернёмся к заявленной теме.

Сотники Канівські
Боярин Іван Іванович (1638 – ?)
Шабельниченко Богдан (? – травень 1651)
Томиленко Осип (? – 1655 – ?)
Лизогуб Іван Кіндратович ( ? – квітень 1658 – ?)
Трушенко Стефан (? – грудень 1659 – ?)
Носенко (Носач) Степан (? – лютий 1663 – ?)
Ігнатович Андрій (? – 1664 – 1665 – ?).

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 61.
---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29423
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 32103
Третя Канівська (Костянецька) сотня
Сотники


Дударенко Федір (1638 – ?)
Кулага Яким (? – 1649 – ?)
Шангирей Іван (? – 1650 – ?)
Мітченко Васько (? – 1658 – ?)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 83.
---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29423
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 32103
Шоста (Леплявська) сотня
Сотники

Рощенко Петро (? – 1649 – ?)
Лизогуб-Кобизевич Іван Кіндратович, не виключено, що сотником він був раніше 1659 р.4.
Ращенко Семен Юхимович (? – 1667 – червень 1672 р. – ?)
Петкало Іван (? – квітень 1672 – ?, у Дорошенка)
Гладченко (Козаченко) Гнат (? – лютий 1673 – 1675)
Гусяченко Іван (? – лютий 1676 – ?)

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 119.
---
Знания - сила
Klim2018

Klim2018

Сообщений: 29423
На сайте с 2018 г.
Рейтинг: 32103
Калебердинська сотня
Сотники


Богданенко Фесько (? – 1649 – ?)

У Каневі поминався рід Тараса з Каребердеїв, боярина канівського:
Тарас
Гаврило
Агій
Тимофій
Гаврило
Феодора
Радіон
Килина
Марія
Гликерія
Василь
Григорій1.
Вірогідно, від Каребердеїв походить назва населеного пункту Калеберда2.

1. ІР НБУ. – Ф. 28. – № 762. – Арк. 7.
2. Описи Київського намісництва 70 – 80 років XVIII ст. – К., 1989. – С. 108.

Джерело:
В. Кривошея. Генеалогія українського козацтва: Канівський полк. – Київ: Центр учбової літератури, 2019. С. 88.
---
Знания - сила
    Вперед →Страницы: ← Назад 1  2 3 4 Вперед →
Модераторы: valcha, -Stepan-
Вверх ⇈