ЯГОТИНСКАЯ сотня. Страница: 4 - Генеалогический форум ВГД

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

ЯГОТИНСЬКА СОТНЯ
(1648-1782 рр.)
======================

Одна з найстаріших сотень козацького реєстрового війська. Сформувалася в 30-х pp. XVII ст. За реєстром старшини 1638 р. Яготинську сотню Переяславського козацького полку Речі Посполитої очолювали сотник Захар Ялтинський та отаман Льонецький. Тобто у складі армії Б. Хмельницького Яготинська сотня, поза сумнівами, з'явилася наприпочатку 1648 р.

Юридично закріплена у складі козацької автономії як адміністративна одиниця і військовий підрозділ Переяславського полку у кількості 152 козаків Зборівським трактатом 16 жовтня 1649 року. Весь час існування незмінно входила до Переяславського полку аж до ліквідації полково-сотенної адміністрації Лівобережної України у 1782 р. Відтак її населені пункти розподілено поміж Переяславським, Пирятинським та Золотоніським повітами Київського намісництва.
Сотенний центр: містечко Яготин, нині - районне місто Київської області.

Сотники: Оброженко Станіслав (1649). Челюскин Петро Іванович (1661). Захар'ященко Опанас (1661). Скоченко Лаврін (1672). Литовченко Іван (1682). Савоненко Роман (1685-1687). Момот Григорій Іванович (1690-1691). Рокитний Логвин (1695-1705). Павлович Йосип (1706-1733). Рокитний Іван Логвинович (1710-1713, н.). Бережний Лук'ян (1723, н.). Феодосеєв Дмитро (1729, н.). Карпович Петро (1731; 1733, н.). Купчинський Пилип Григорович (1733-1751). Крихно Федір (1736; 1739, н.). Калита Федір (1737; 1740, н.). Сезченко Дорош (1738, н.). Лукомський Степан (1752-1757). Канаровський-Соха Олексій Григорович (1757-1760). Ісаєвич Михайло (1759; 1760, н.). Славатинський Федір Степанович (1761-1770). Козловський Андрій Дмитрович (1761, н.). Юзефович Михайло Іванович (1770-1782).

Писарі: Загоровський Яків (1718-1723). Моісеєнко Матвій (1729). Кордовський Степан (1732-1733). Чаяловський Михайло (1734-1737). Полієшко Яким (1734, н.). Скибинський Прокіп (1738-1746). Козярин Григорій (1747, н.). Боровицький Тимофій (1749-1750). Даценко Артем (1752-1757). Павловський Іван (1755). Дацей Юхим (1758). Бохановський Петро (1759-1767). Лень Іван (1769-1779). Анатієнко Йосип (1779-1782).

Осавули: Калита Іван (1732). Ганжа Влас (1736). Розум Григорій (1737). Мичка Матвій (1738, н.). Саранча Іван (1738-1751). Коркач Іван (1758-1773). Полонський Федір (1775-1782).

Хорунжі: Близнюченко Охрім (1723). Калита Іван (1732-1746). Козярин Григорій (1746-1758). Плакса Семен (1759). Полонський Федір (1761-1774). Перетятько Василь (1775-1782).

Городові отамани: Карпович Гавриш (1691). Ройко Захар (1710; 1718). Дикий Степан (1713-1718; 1728). Кущенко Дмитро (1723). Крихно Федір (1725-1730). Андрій (1729). Розум Григорій (1730-1735; 1738-1740; 1748). Куєвда Федір (1736). Непийвода Гордій (1737; 1740-1741). Дикий Дмитро (1742-1747; 1752-1753). Колчевський Іван (1750). Колежний Григорій (1751). Ошкал Андрій (1753-1757). Турчиновський Олексій (1759). Колодій Дмитро (1760). Батрак-Згурський Тимофій Леонтійович (1762-1764). Плакса Семен (1764-1767). Лукашевич Данило (1772-1779).

Населені пункти: Безуглівка, село; Березанка, село; Богданівка, село; Войтівці, село; Гаврилівка, слобода; Георгіївка, село; Годонівка, село; Городище, село; Демки, хутір; Дениси, село; Журавка, село; Кантакузівка, село; Капустищі, село; Ковалівка, село; Коломийці, село; Лісняки, село; Лозовий Яр, село; Ничипорівка, село; Оржиця, хутір; Панфили, село; Пирлівка, село; Плужники, село; Погреби, село; Положки, село; Пречиська слобода; Семенівка, село; Слобода біля с. Вирлівки; Соснове, село; Старий Полуботківський хутір; Твердоглібівський хутір; Томарівка, село; Фарбоване, село. Хутори: Афендика Степана, абшитованого баришівського сотника; Бахчевського, військового канцеляриста; Безбородькової, дружини Якова Безбородька; Глібова Олексія, бригадира; Голенковського, прилуцького полкового обозного; Горленка Петра, бунчукового товариша; Гриневича, трахтемирівського сотника; Думитрашкової, дружини Андрія Думитрашка; Іваненка Григорія, бунчукового товариша; Каневського Якима, полкового писаря; Киселівського, військового канцеряриста; Копцевича Семена, полкового сотника; Купчинського; Лебедя, військового товариша; Лизогуба Якова, бунчукового товариша; Лукашевича Михайла, полкового осавула; Малиновського, бунчукового товариша; Пилипенка Якова, полкового осавула; Платковської, дружини домонтовського сотника; Прохоровича Антона, значкового товариша. Містечко Яготин.

За "Генеральним описом Малоросії" 1765-1769 pp. до сотні належали також села: Бирлівка, Мала Березанка, Новооселивша Слобода, Степанівка, Черевки, Черкасівщина, Черняхівщина, Чумчак.
=======================================

Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 220-221.

Спасибо всем за подробные ответы и помощь! Нашёл посполитого Михаила Червяка в деревне Фарбованной Яготинской сотне. Подскажите, сохранилась ли Румянцевская опись по данной деревне? В покажчике что-то не смог найти

Игорь Червяк написал:

[q]
сохранилась ли Румянцевская опись...в ~~деревне~~ Фарбованной Яготинской сотне.
[/q]

Вы можете сами поискать тут у Лазаревского А.М. в его капитальном труде: Обозрение Румянцевской описи Малороссии, что сохранилось и в каком виде по полкам, сотням и сёлам малороссийским.

В Малороссии были сёла, хутора и фольварки. Деревень не было.
https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_003820707/

Заглянуть еще и сюда
https://ru.wikipedia.org/wiki/...1%81%D1%8C
И узнать, что в 1920-х годах материалы описи сосредоточились в Киевском центральном Архиве древних актов, а затем в Центральном государственном историческом архиве в Киеве и частично в рукописном отделе Центральной научной библиотеки АН Украины им. В. И. Вернадского

С 1649 у складі Яготинської сотні Переяславського полку Гетьманщини.
Фарбо́ване - За часів правління імператриці Єлизавети (1741-1761) у селі Фарбоване Яготинської сотні, мав маєток Федір Вишневський, нащадок відомого роду Вишневських.

Яготинської сот. Переяславського п., з 1781 р. Переяславського повета. Київського намместничества.
За адмін. поділом XIX ст. Пирятинського пов. Полтавської губ.
За адмін. поділом XXI ст. Яготинського р-ну Київської обл.
Церковь -Успіння Пресвятої Богородиці
См. за какие годы сохранились МК села
https://web.archive.org/web/20...rb_001.xml
в ЦДІАК Украины.

По Румянцевской описи вопросы наличия в ней описания конкретного села или др. н\п задавайте в теме форума .
https://forum.vgd.ru/654/3867/all.htm?a=stdforum_view&o=

valcha написал:

[q]
Вы можете сами поискать тут у Лазаревского А.М. в его капитальном труде: Обозрение Румянцевской описи Малороссии, что сохранилось и в каком виде по полкам, сотням и сёлам малороссийским.
[/q]

да вот почему-то не нашёл его работ именно по Переяславскому полку. Таковая вообще есть?

Игорь Червяк написал:

[q]
Спасибо всем за подробные ответы и помощь! Нашёл посполитого Михаила Червяка в деревне Фарбованной Яготинской сотне. Подскажите, сохранилась ли Румянцевская опись по данной деревне? В покажчике что-то не смог найти
[/q]

Разве это какие другие населенные пункты в указателе? Страница 67:

Игорь Червяк написал:

[q]
Яготинська сотня
Фарбованське, село — оп. 1, кн. 3!2, арк. 380; кн. 340, арк. 99 зв.
Фарбованський, хутір — оп. 1, кн. 314, арк. 177— 178, 252, 263—265
[/q]

valcha написал:

[q]
... были сёла, хутора и фольварки. Деревень не было.
[/q]

Были. В документах Гетьманщины 18 века существовало различие между селами и деревнями. Например Универсал стародубского полковника Лукьяна Жоравки от 19 июля 1715 г. о не продаже по селам и деревням кроме города, пеньки, меда, воска и пр. московским людям или документы того же Переяславского полка (прилагаю файлик). В последних из года в год такие населенные пункты как Гайшин, Гланышев, Леляки, Харьковцы и многие другие современные села именуются деревнями, в то время как соседние - селами. Для первых характерно значительное некозацкое население (подсуседки, посполитые), вторые населены преимущественно козаками и, по моим наблюдениям, всегда имели собственные церковные парафии. Часто история этих "деревень" связана с большими землевладельцами (например, тем же Румянцевым). Однако, я пока в работах исторических социологов не встречал точных определений и/или характеристик такого деления.

ЯГОТИНСКАЯ СОТНЯ ПО ДАННЫМ РЕВИЗИИ 1723 года
(Статья К.И. Козубенко «Записки Полтавского Полтавского Института народного образования» Полтава, 1925/1926 г. Т. III. С. 217–223).

В состав Яготинской сотни в 1723 году входили следующие села и хутора:
1. м. Яготин. Сотник Иосиф Павлович, писарь - Яков Загоруенко, атаман городовой Митро Кущенко и хорунжий Охрим Близнюченко.
2. с. Лисняки. Атаман куренной Николай Липський.
3. с. Ничипоровка. Атаман куренной Фёдор Бурма.
4. с. Капустинцы. Атаман куренной Василий Даценко.
5. д. Плужники. Относится к куреню Капустинскому.
6. с. Денисы. Атаман куренной Грицько Тищенко.
7. с. Положаи. Относилось к куреню Денисовскому.
8. с. Соснова. Атаман куренной Яков Рокочий.
9. с. Панфилы. Атаман куренной Павел Тарасенко.
10. с. Студеники. Атаман куренной Степан Илленко.
11. с. Черевки. Атаман куренной Петр Тищенко.
12. с. Войтовцы. Атаман куренной Филипп Петрашенко.
13. с. Березанка
14. д. Безугловка
15. Слобода Лизогубовка
16. д. Бирловка
17. Слободка Журавка
18. Слободка Фарбовано
19. с. Коломийцы
20. д. Семеновка
21. х. над Чумгаком [Василя] Томары
22. Слоб. над Чумгаком [генеральши] Кантакузиной
23. с. Годуновка
24. с. Городище

Яготинская сотня состояла из 24 населенных пунктов.
Делилась она на 10 куреней: Яготинский, Лисняковский, Ничипоровский, Капустинский, Денисовский, Сосновский, Панфиловский, Студеницкий, Черевковский, Войтовецкий
Куренной атаман был в каждом селе, что имело значительное количество казачьего населения. Меньшие казачьи села присоединялись к соседнему куренному селу.
Из всего количества сел одно — Положай — имело население полностью казачье, 13 сел — состояло из преимущественного количества казаков и меньшей части посполитых, а остальные 10 сел — исключительно населены посполитыми.