Волынская Губерния

Всем доброго дня.
Помогите найти предков. Интересует Юсин Захарий, Васковец Иван, Базака Тимофей. Известно, что проживали в селе Новаки, Владимирецкого района, Ровенской области. Годы рождения 50-80-е года 19 века

Alenaklove написал:

[q]

Добрый день.
Ищу какую-нибудь информацию о своем прадеде
Ващук Ефим Дементьевич 1903 года рождения
https://pamyat-naroda.ru/heroe...1993513817
Указано место рождения Украинская ССР, Волынская обл., Паурский р-н, с. Паурск, но я не могу нигде найти такой район и село. Может как-то по-другому называлось?
И где искать метрические книги этого района?
На familysearch тоже ничего по имена и фамилии не находит(

[/q]

Пово́рськ — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області (в стародавніх актах — Повурськ і Поворсько). Розташований на лівому березі річки Стохід (притока Прип'яті), за 25 кілометрів на схід від Ковеля (районного центру, міста обласного підпорядкування). Через село проходить залізниця Ковель — Київ. На околиці — залізнична станція Повурськ. Населення становить 1875 осіб.

Метрики и остальное в в архиве Волынской обл. в гор Луцк.

попробуйте тут искать
https://uk.wikisource.org/wiki/Архів:Архіви

потому что

До уваги користувачів!
У зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану в Україні, припиняються будь-які комунікації з архівними та іншими установами, а також громадянами Республіки Білорусь, яка є пособником агресії, щодо опрацювання та надання відповідей на запити громадян цієї країни, що надходять на адресу ЦДІАК України.

и все архивы тоже

если что - то когда-то после войны поищите

поизучайте описи фондов на сайте архива.
Гугл переводчик в помощь

Lesya15 написал:

[q]

Здравствуйте. Подскажите пожалуйста, к какому лют. приходу относилось с.Грюнталь Червоноармейский р-он, Житомирской области.

[/q]

Червоноармейский район — район Житомирской области, образованный в 1935 году и переименованный в 2016 году в Пулинский район.

https://ru.wikipedia.org/wiki/Пулинский_район

с. Грюнталь - нет такого села. если ваши - немцьі, то жили скорее всего в колонии, а вот в какой?

откуда вьі взяли название?

ЧЕРВОНОАРМіИСЬКИИ (до 17.10.35 Пулинський). Утворений 07.03.23, в складі
Житомирської окр., з 21 с-р Пулинської (Адамівська, Буряківська, Вацлав-
пільська, В ’юнківська, Корчівська, Кошелівська, Мартинівська, Неборівська,
Новозаводська, Олізарівська, Павлівська, Прутівська, Пулино-Гутянська,
Пулинська, Радецько-Болярська, Стрибізька, Цвітянська, Чернявська, Ш е-
ремет івська) вол. Житомирського пов., та Курненської (Довбишська, Кур-
ненська, Лугська, Недбаївська, Очеретянська, Соколовська, Старомайдан-
ська, Тетірська, Улашанівська, Яблунецька, Янушівська) вол. Новоград-Волинського пов. 24.08.23 підпорядковано Бабичівську, Гуто-Юстинівську, Старо-Олександрівську с-р Черняхівського р-ну, ліквідовано Чернявську та утворено
В’язовецьку с-р. 28.09.25 підпорядковано Дубовецьку, Колодіївську, Кру-
чинецьку, Новопільську, Окілківську, Черемошненську, Щербинську, Юліанів-
ську, Здань-Болярську с-р Черняхівського, Березівську і Василівську с-р Тро-
янівського, Язвинську с-р Володарського р-нів. Одночасно утворено Березо-
вогатську, Вольвахівську, Генрихівську, Курганську, Чернявську, ліквідовано
Павлівську с-р. 27.10.26 внутрішню адміністративну мережу розширено за рахунок
створення Видумської, Габрівської, Кароліно-Дерманської, Мирненсь-
кої, Рудокопської, Стрибізької-німецької с-р. В зв’язку з утворенням Довбиш-
ського польського національного р-ну 27.07.25, до його складу віднесено В’ю-
нківську, Гуто-Юстинівську, Довбишську, Новозаводську, Олізарівську, Шере-
метівську с-р. Постановою ВУЦВК від 03.06.30 Пулинський р-н реорганізовано
у німецький національний, в зв’язку з чим до його складу передано Солодирів-
ську та Лісківську с-р Володарського, Крем’янську, Олександрівську, Соро-
чинську, Будо-Бобрицьку с-р Барашівського, р-нів. Згідно тієї ж постанови до
складу новоутвореного Соколовського р-ну віднесено Вацлавпільську, Велико
л уц ь ку, Генрихівську, Кароліно-Дерманську, Курненську, Недбаївську,
Очеретянську, Рудокопівську, Соколовську, Старомайданську, Тетірську, Ула-
шанівську, Яблунецьку, Янушівську с-р. В подальшому ліквідовано Мирненсь-
ку с-р (10.03.33), та передано до складу Черняхівського р-ну Бабичівську с-р
(21.03.34). Постановою ЦВК СРСР від 17.10.35 Пулинський німецький національний
р-н розформовано, на його базі з створено Червоноармійський р-н, з
відповідним перейменуванням райцентру Пулини на Червоноармійськ. До складу
нового р-ну увійшли Адамівська, Березово-Гатська, Вольвахівська, В’язовець-
ка, Габрівська, Корчівська, Кошелівська, Курганська, Мартинівська, Пулино-
Гутська, Пулино-Українська, Пулино-Німецька, Пулино-Єврейська, Стрибізька,
Фрайнвальдська, Цвітянська, Чернявська с-р Пулинського р-ну; Білківська,
Грузливецька, Костянтинівська, Неборівська, Нейгеймська, Олізарівська, Пру-
тівська, Шереметівська Мархлевського р-ну; Вацлавпільська, Великолузька,
Генрихівська, Кароліно-Дерманська, Курненська, Очеретянська, Рудокопська,
Соколовська, Старомайданська, Тетірська, Улашанівська, Яблонецька, Янушів-
ська с-р Новоград-Волинської м-р. 20.06.37 підпорядковано Буряківську с-р
Черняхівського р-ну. В зв’язку з утворенням 14.05.39 Щорського району до
його складу передано Білківську, Грузливецьку, Костянтинівську, Нейгеймсь-
ку, Олізарівську, Прутівську, Старомайданську, Шереметівську с-р. Одночасно
Ч. р-ну підпорядковано Видумську с-р Ж итомирської м-р. В період тимчасової
окупації району 1941-43 утворено 8 с-у. В ході укрупнення сільських рад 11.08.54
ліквідовано Адамівську, Буряківську, Видумську, Вольвахівську, В’язовецьку,
Корчівську, Неборівську, Рудокопську, Слобідську, Соколовську, Старо-Олек-
сандрівську, Улашанівську, Червоноармійську Другу, Червоноармійську Першу,
Чернявську, Юліанівську, Яблонську, Яснополянську с-р. 28.11.57 Ч. р-н
укрупнено за рахунок передачі йому Великолугівської та Шереметівської с-р
ліквідованого Довбишського р-ну. 20.03.59 підпорядковано В’юнківську та Новозаводську
с-р Дзержинського р-ну. 30.12.62 Ч. р-н ліквідовано, сільради
приєднано до Ємільчинського (Кошелівська, Пулино-Гутянська, Теньківська),
Новоград-Волинського (Андріївська, Великолугівська, В ’юнківська, Курнен-
ська, Мартинівська, Новозаводська, Очеретянська, Стрибізька, Червоно-
армійська), Черняхівського (Бабичівська, Колодіївська) р-нів. Указом Президії
ВР УРСР від 08.12.66 Ч. р-н відновлено в складі Андріївської, Бабичівської,
В’юнківської, Івановицької, Колодіївської, Кошелівської, Курненської, Марти-
нівської, Новозаводської, Очеретянської, Стрибізької, Теньківської, Червоно-
армійської, Чернявської с-р Житомирського р-ну, Старомайданської Дзержин-
ського, Зеленополянської Ємільчинського, Великолугівської та Тетірської с-р
Новоград Волинського, р-нів. З середини 1960-х рр. межі і склад Ч. р-ну суттєвих
змін не зазнали. Утворено Теньківську та Павлівську с-р (20.09.89).

Грюнталь
Структура

Статья
Напечатать статью

Автор: Александр Шпак

Грюнталь
(Сейчас не существует.)
https://lexikon.wolgadeutsche.net/article/508

Грюнталь (Grüntal), также Гринталь, Луговое – в сов. период хутор Прейсского с/совета сначала Ровненского р-на, позже Ровненского к-на ТКОНП, с 1924 г. – Ровненского, затем Зельманского к-на АССР НП. На планшетных картах АССР НП 1934 г. и адм.-хоз. карте АССР НП 1938 г. показан под 46°05' в. д. и 50°48' с. ш., на лев. берегу Волги, в 75 км к югу от Покровска. В 1942 г. переименовано в с. Луговое. Сейчас не существует. В 1926 г. хутор насчитывал 9 домохоз. с населением 35 чел. (18 муж., 17 жен.), в т.ч. немцев – 35.
Александр Шпак (Средняя Ахтуба)


Парафія Житомир
Євангелічно-лютеранська кірха, м. Ж итомир Ж итомирського повіту
П: кол. Березівка, Каролінка Барашівської волості; кол. Андріївка,
М ар’янівка, Осівка Горошківської волості; кол. Вольвахівка, Добрий
Кут, Єрузалимка, Людвиківка, Людмилівка, Мартинівка, Нова
О лександрівка, О лексіївка, П ротівка, Станіславівка, Стрибіж,
Юстинівка, Ягодинка Пулинської волості; кол. Катеринівка Троя-
нівської волості; кол. Заріччя, Лісовщина, Стебниця Ушомирсь-
кої волості; кол. Рудня Фасова, Томашівка Ф асівської волості;
кол. Городище, К ам ’янка Черняхівської волості; кол. Сульжинів-
ка, Тартачок Чуднівської волості, кол. Дублянівка Миропільської
волості, кол. Горщик Іскоростської волості, та і н /
Народження: 1900 ( 6 7 / 8 / 1 8 ) ; 1902 - 1910 ( 6 7 /8 /1 9 - 2 8 ) ; 1912 -
1915, 1917 ( 6 7 /8 /2 9 - 3 2 )
Ш лю б : 1904 ( 6 7 / 8 / 2 1 ) ; 1908 ( 6 7 / 8 / 2 5 ) ; 1912 - 1913 ( 6 7 / 8 / 2 9 30);
1915, 1917 ( 6 7 / 8 / 3 2 )
Смерть: 1900, 1902 - 1904 ( 6 7 /8 /1 8 - 2 1 ) ; 1907-1910 ( 6 7 /8 /2 4 - 2 8 ) ;
1912 - 1915, 1917 ( 6 7 /8 /2 9 - 3 2 )

Здравствуйте, люди добрые! Подскажите, пожалуйста, к какому приходу католической веры относилось село Майдан Крапивинский (Майдан Крупивны) в 1909г.? Хочу найти метрику по прадеду Корженевскому (Коренёвскому) Станиславу Адольфовичу 1909г.р.
Прикрепляю карту, где красным обвёл деревню, в которой родился Станислав Адольфович, а оранжевым - два крупных города для ориентира: Корец и Новоград-Волынск.

yuriy_romanovich написал:

[q]

Здравствуйте, люди добрые! Подскажите, пожалуйста, к какому приходу католической веры относилось село Майдан Крапивинский (Майдан Крупивны) в 1909г.? Хочу найти метрику по прадеду Корженевскому (Коренёвскому) Станиславу Адольфовичу 1909г.р.
Прикрепляю карту, где красным обвёл деревню, в которой родился Станислав Адольфович, а оранжевым - два крупных города для ориентира: Корец и Новоград-Волынск.

[/q]

Житомир архив
Майдан Кропивня, с. Новоград-Вол. с.15
Корець, м-ко Новоград-Волинського повіту, костьол Успіння Пресвятої
Богородиці
П: м-ка Городниця, Килікіїв, сс. Аннівка, Бабин, Більчаки, Богате, Богданівка, Болярка Крижик, Болярка Мишакова, Бриків, Велика Деражня, Велика Клецька, Гвоздів, Глибочок, Головниця, Дідовичі, Дубники, Дуплинки, Жеребилівка, Забара, К ам ’янка Берездівська, К ам’янка Суховольська, Кобиллє, Копитів, Користь, Косенів, Кошелів, Крайня Деражня, Кривальська Гута, Крилів,Кутки, Лучиця, Майдан Березницький, Майдан Глушків, Майдан Кропивня, М айдан Пищівський, М айдан Сторожівський, Мала Клецька, Маренин, Михиївка, Морозівка, Мужиловичі, Оличівка, Охманівка, Перевезня, Печиводи, Пищів, Піддубці, Повчини, Річки, Рудня Кленова, Рудня Піскова, Сапожинка, Середня Д еражня, Слобідка Дераженська, Совпа, Сторожів, Суховоля, Татарщина,
Тожир, Токарів, Топча, Тростянець, Устя, Хутори Корецькі,
Чарнокали, Черниця, Ш итня
Народження, шлюб, смерть: 1839 (1 7 8 /5 1 /4 3 3 ) ; 1851 ( 3 /7 2 )

Центральний державний історичний архів України, м. Київ
(ЦДІАК України)

Головна сторінкаПро архівДовідковий апаратЧасті питанняКонтактна інформація
Українська назва Корець, м-ко Російська назва
Коментарі
Адмін поділ Новоград-Волинського пов. Волинської губ.
Деканат Новоград-Волинський Релігія Католики
Приписні села Аннівка, с.; Бабин, с.; Більчаки, с.; Богате, с.; Богданівка, с.; Болярка Крижик, с.; Болярка Мишакова, с.; Бриків, с.; Велика Деражня, с.; Велика Клецька, с.; Гвоздів, с.; Глибочок, с.; Головниця, с.; Городниця, м-ко; Дідовичі, с.; Дубники, с.; Дуплинки, с.; Жеребилівка, с.; Забара, с.; Кам'янка Берездівська, с.; Кам'янка Суховольська, с.; Килікіїв, м-ко; Кобиллє, с.; Копитів, с.; Користь, с.; Косенів, с.; Кошелів, с.; Крайня Деражня, с.; Кривальська Гута, с.; Крилів, с.; Кутки, с.; Лучиця, с.; Майдан Березницький, с.; Майдан Глушків, с.; Майдан Кропивня, с.; Майдан Пищівський, с.; Майдан Сторожівський, с.; Мала Клецька, с.; Маренин, с.; Михіївка, с.; Морозівка, с.; Мужиловичі, с.; Оличів- ка, с.; Охманівка, с.; Перевезня, с.; Печиводи, с.; Пищів, с.; Піддубці, с.; Повчини, с.; Річки, с.; Рудня Кленова, с.; Рудня Піскова, с.; Сапожинка, с.; Середня Деражня, с.; Слобідка Дераженська, с.; Совпа, с.; Сторожів, с.; Суховоля, с.; Татарщина, с.; Тожир, с.; Токарів, с.; Топча, с.; Тростянець, с.; Устя, с.; Хутори Корецькі, с.; Чарнокали, с.; Черниця, с.; Шитня, с.;
Костел Успіння Пресвятої Богородиці
Тип Фонд Опис Справа
сповідний розпис 1045 2 710(1888); 929(1912); 942(1914)
сповідний розпис 127 1016 632(1917-1918)

и всееее

но...
До уваги користувачів!

У зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, введенням воєнного стану в Україні, припиняються будь-які комунікації з архівними та іншими установами, а також громадянами Республіки Білорусь, яка є пособником агресії, щодо опрацювання та надання відповідей на запити громадян цієї країни, що надходять на адресу ЦДІАК України.

и все архивы тоже

если тут нет
https://uk.wikisource.org/wiki...0%B2%D0%B8

когда-то после войны...