И это все о них. ШТЕЙНГЕЛИ.

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

RinaZ написал:

[q]
У меня очень много материала по Федору
[/q]

... У фонді зберігається документ з описом водяних млинів маєтку баронів Штейнгелів, переданих в оренду острозькому купцю А. Глибі. Він датований 1894 р. і містить детальний опис млинів41.
26 березня 1899 р. барон уклав другий договір з А. Глибою щодо оренди двох водяних мукомельних млинів строком на 6 років і 5 місяців. Їхній ремонт покладався на орендаря. Він також зобов’язувався підтримувати нормальний рівень води у ставку, своєчасно відкривати під час дощів та весняного розливу шлюзи з тим, щоб вода не завдала шкоди греблі й не затопила угіддя та луги, розташовані біля млинів42.
Документи четвертої групи представлені звітами на утримання лікарні св. Бориса за період з 1894 по 1899 рр. Для більшої інформативності варто розглянути їх у поєднанні з листами, що зберігаються в Інституті рукопису НБУ ім. В.І. Вернадського. Інформацію про діяльність цього благодійного закладу можна отримати переважно з особистого листування Федора Штейнгеля з Федором Ріхтером. Збереглося 313 листів, що створюють більш-менш повну картину функціонування установи43.
Медичний заклад було засновано в с. Городок 1893 р. на кошти Федора Штейнгеля для лікування місцевих селян, а також мешканців інших сіл Волині. Заклад утримувався за рахунок фундатора. Спочатку хворих приймали амбулаторно, пізніше була побудована лікарня і став проводитися стаціонарний прийом. Лікарем спочатку в амбулаторії, а потім у лікарні був з 1893 р. Федір Ріхтер. Він був запрошений на 4–5 місяців44, але настільки полюбив це село, що залишився тут разом із дружиною та синами на довгі роки. Молодий лікар виявився гарним спеціалістом і дуже відповідальною людиною, за що отримав від місцевих селян прізвисько "великий лікар"45.
Уже в перші місяці існування амбулаторії виникла ідея побудови в селі стаціонарної лікарні. Усі клопоти, пов’язані з оформленням документів та керівництвом будівництва, взяв на себе Ф. Ріхтер, який знаходився в постійному листуванні з Федором Штейнгелем і радився з ним із будь-яких питань. Між ними встановилися на довгі роки теплі, дружні стосунки. Молоді люди були однодумцями й підтримували один одного в будь-яких починаннях...

41. Держархів Рівненської обл., Ф. 366. Оп. 1. Спр. 13. Арк. 1. .
42. Там само, Спр. 43. Арк. 13. .
43. Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі – ІР НБУВ), Ф. 109. Оп. 1. Спр. 226, 227 – 299.
44. Там само, Спр. 282. Арк. 125. .
45. Там само, Спр. 226. Арк. 132. .

Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 63.

1895 р. у Городку та найближчих селах спалахнула епідемія холери. Тоді Федір Штейнгель прийняв рішення про заснування лікарні для таких хворих. На цей час Ф. Ріхтер був призначений лікарем у Ставках, Зозові та на 10 сіл довкруги64.
На жовтень 1895 р. хвороба у Ставках пішла на спад, хоча в с. Городку вона ще тривала, але селяни, навчені лікарем, її не запускали, тому до тяжких випадків не доходило65. 10 жовтня 1895 р. Ф. Ріхтер надіслав Ф. Штейнгелю офіційний звіт про холеру у Волинській губернії66. Хоча холерні випадки ще траплялися, спалах її був придушений. Зазначимо, що з першого року функціонування амбулаторії, а пізніше лікарні, дотримувалася сувора звітність та реєстрація.
Офіційні звіти про діяльність медичного закладу висилалися Ф. Штейнгелю щороку.
В особовому фонді барона збереглися звіти за 1894 – 1899 рр. Окрім цього, Ф. Ріхтер планував надсилати їх кожні три місяці, а на практиці в листах він часто щомісячно, а то й щоденно інформував барона про свою діяльність у лікарні й долю пацієнтів, описуючи найбільш цікаві та тяжкі випадки.
...

Про ефективність лікарської роботи говорить і той факт, що, коли 1897 р. на селі трапилися масові захворювання кору, на 60 – 70 випадків був лише один летальний, і в тому були винні батьки, які не давали ліки дитині вчасно68.
Ф. Ріхтер настільки переймався, що вирішив запровадити в щойно відкритій Федором Рудольфовичем чайній лекції для селян із різних предметів, зокрема, спершу дати основи медичних знань: "…хотілося б мені влаштувати для них популярні читання з медицини спочатку, хоча б раз на тиждень… Спишуся в Києві з ким-небудь з лікарів для виписки таких брошур, нехай надішле мені з комісії для народних читань. Якщо справа піде, тоді вже можна буде й розширити справу, додати туманні картини…"69...

64. ІР НБУВ. Ф. 109. Оп. 1. Спр. 226. Арк. 149.
65. Там само, Арк. 151.
66. Там само, Арк. 155.
68. ІР НБУВ. Ф. 109. Оп. 1. Спр. 256. Арк. 65 зв.
69. ІР НБУВ. Ф. 109. Оп. 1. Спр. 226. Арк. 6.

Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 66 – 67.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 28 октября 2023 15:55

Вы очень помогли мне в сборе еще более подробного материала по роду Штейнгелей. Примите мою благодарность за ваше участие в моих поисках!

Афиши. Кубанское селение, Имение "Хуторок" барона В.Р. Штейнгеля; ., Любители драматического искусства из имения Барона В.Р. Штейнгель "Хуторок"
Местонахождение
Федеральное государственное бюджетное учреждение культуры "Государственный центральный театральный музей имени А.А. Бахрушина"
https://goskatalog.ru/portal/#...xists=null

... Будівництвом у с. Городку стаціонарної лікарні для хворих Ф. Штейнгель керував дистанційно, через листування з Ф. Ріхтером, який взяв на себе всі обов’язки: починаючи від обрання місця та оформлення документів, закінчуючи безпосередньо процесом будівництва лікарні та криниці при ній для задоволення потреб хворих. Спочатку він планував, що вона буде вміщувати 8 – 10 ліжок78.
У травні 1894 р. був майже готовий фундамент лікарні та затверджений губернатором її план79.
1895 р. було складено перелік інвентарю, необхідного для майбутнього медичного закладу. Його вартість склала 2 тис. руб., утримання ж лікарні та амбулаторії, разом із зарплатнею персоналу та безпосередньо лікарю, складало додатково ще 5 тис. руб.80
У серпні 1896 р. було отримано статут лікарні, а разом із ним – дозвіл на будівництво81. Окрім фінансового утримання закладу, Федір Рудольфович та його дружина допомагали також речами82.
Лікарня в с. Городку завдячувала Федору Штейнгелю не лише своєю появою. Щороку барон щедро фінансував заклад, який для успішного функціонування потребував нового медичного обладнання, постійного поповнення ліків, виплати зарплатні лікарю та медперсоналу.
Наведемо декілька цифр: за січень-травень 1894 р. вартість відпущених ліків склала в амбулаторії 495 руб., 1895 р. витрати становили 4133 руб., 1896 р. – 6628 руб., у 1897 р. – 7327 руб.83
...

Вартість утримання закладу 1897 р., включаючи не лише ліки та предмети догляду за хворими, а й продукти харчування, зарплатню лікарю та медичному персоналу, консультації інших лікарів під час операцій тощо, становила 7327 руб. 52 коп. Лікування кожного хворого коштувало 24,2 коп., а відвідини – 17 коп.
При лікарні існував кухоль для пожертв, але за рік там назбиралося лише 33 руб. 74 коп. Тобто її утримання повністю брав на себе Федір Рудольфович Штейнгель88.

78. ІР НБУВ. Ф. 109. Оп. 1. Спр. 226. Арк. 8.
79. Там само, Арк. 23, 25, 26.
80. Там само, Арк. 119, 120.
81. Там само, Спр. 234. Арк. 14, 15 зв.
82. Там само, Спр. 226. Арк. 188.
83. Держархів Рівненської обл., Ф. 366. Оп. 1. Спр. 34. Арк 5; Спр. 35. Арк. 11; Спр. 36. Арк. 2 зв.; Спр. 37. Арк. 9.
88. Там само, Арк. 6 зв., 9, 10.

Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 69 – 70.

... Нарешті, до п’ятої групи документів належать ті, що стосуються участі Ф. Штейнгеля у відкритті жіночої гімназії в м. Рівному. 26 квітня 1900 р. відбулося зібрання гласних Рівненської міської думи з даного питання. Міський голова заявив, що від попечителя Київського учбового округу надійшов лист, в якому повідомлялося: на влаштування приміщення необхідно 52 тис. руб., на утримання закладу — 11 тис. руб. щорічно. Міністр народної освіти повідомив Управління Київського учбового округу, що відкрити такий учбовий заклад немає можливості й запропонував натомість обмежитися утворенням жіночої прогімназії90. На засіданні було вирішено просити про відкриття такого закладу на таких підставах: а) місто бере жіночу гімназію під свою опіку й утримання; б) плата за навчання, 60 руб. з учениці, надходитиме в міські кошти на утримання гімназії; в) до побудови власної будівлі жіноча гімназія буде розташовуватися в орендованому приміщенні91. Цього ж дня на доповнення постанови міська дума ухвалила "уповноважити барона Федора Штейнгеля прийняти на себе клопотання про прискорення заснування в м. Рівному жіночої гімназії"92.
Обрана загальними зборами гласних Рівненської міської думи комісія вирішила пристосувати для гімназії будинок поблизу тюремного замку, який був переданий волинському військовому начальнику під збірний пункт на випадок мобілізації. Після огляду будинку комісія визнала його придатним за умови певного ремонту й просила міського голову звернутися до начальника губернії з клопотанням про тимчасову передачу цього будинку на влаштування там жіночої гімназії93. Було розглянуто також навчальну програму та включено до обов’язкового списку два додаткові уроки малювання в кожному класі. Було вирішено просити дозволу на відкриття з початку 1900–1901 навчального року трьох підготовчих класів, а при наявності охочих (не менше 20 осіб) – ще одного. Кошторис витрат на утримання школи та зарплатню педагогам склав 6,8 тис. руб. Враховуючи те, що в кожному з перших трьох класів в середньому планувалося навчати по 30 учениць, а в підготовчому – 40, передбачалося отримати за навчання дівчаток 7,8 тис. руб.94
Довіреність на ведення цієї справи була видана Федору Штейнгелю. Збереглася чернетка листа, адресованого попечителю Київського учбового округу, щодо виконаної роботи. Повідомлялося, зокрема, що барон Ф. Штейнгель як уповноважений від міста Рівного особисто звернувся зі словесним клопотанням до міністра народної освіти під час відвідин останнім міста. Той погодився дати дозвіл на відкриття гімназії, але за умови надання в Київський учбовий округ статистичних даних, які доведуть необхідність створення подібного навчального закладу. На виконання цієї умови було розіслано 900 запитальних листів особам, які проживали в м. Рівному та повітових містах Волинської губернії, – чиновникам різних відомств, військовим, землевласникам, духовенству, купцям, управляючим, бухгалтерам, лікарям, технікам, архітекторам, адвокатам, аптекарям, агентам, домовласникам та ін.95 Федір Рудольфович так обґрунтовував необхідність побудови гімназії: "в усій Волинській губернії є тільки одна жіноча гімназія в м. Житомирі, то звичайна річ, що друга гімназія в краї повинна цікавити не одних тільки жителів цього міста, де будується нова гімназія. Рівне як центральний пункт губернії, вузол залізничних доріг, військовий центр і торгове місто є найбільш зручним містом для гімназії"96. Оскільки відкриття планувалося на осінь 1900 р., термін надання відповідей обмежувався початком червня97.
Кошти на влаштування гімназії жертвували різні люди, хто скільки міг. Щоб зібрати необхідну суму, було проведено два аматорських спектаклі, на яких було зібрано 2752 руб.98
У вересні 1900 р. Рівненський міський голова повідомив Ф. Штейнгеля про те, що міністр народної освіти та попечитель Київського учбового округу дозволили відкриття гімназії й запропонували підшукати для неї відповідне приміщення99. Це відбулося в грудні 1900 р. Для гімназії було орендовано будинок, що містився поруч із в’язницею. Найбільший вклад у її відкриття поряд із міським головою О. Буховичем був зроблений бароном Ф. Штейнгелем, який прагнув, щоб якомога більше дітей отримали ґрунтовні знання та застосували їх у власному житті100.
Отже, дослідницький особистий фонд містить матеріали, які дають можливість історику істотно доповнити уявлення про життя та діяльність однієї з ключових осіб української національної революції 1917–1920 рр. – Федора Штейнгеля, а також є цінним джерелом з вивчення особливостей поміщицького господарства й повсякденного життя сільської глибинки українського Правобережжя в пореформену добу.

90. Держархів Рівненської обл., Ф. 366. Оп. 1. Спр. 41. Арк. 11 – 11 зв.
91. Там само.
92. Там само, Арк. 7.
93. Там само, Арк. 15.
94. Там само, Арк. 15 зв., 16.
95. Там само, Арк. 2 – 3.
96. Там само, Арк. 3.
97. Там само, Арк. 3 – 3 зв.
98. Там само, Арк. арк. 10 – 10 зв.
99. Там само, Спр. 42. Арк. 1.
100. Прищепа О. Вулицями Рівного: погляд у минуле. – Рівне, 2006. – С. 155.

Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 70 – 72.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 31 октября 2023 9:54

Еще раз благодарю вас за помощь!

УКРАИНСКИЕ ВЕТВИ РОДА ШТЕЙНГЕЛЬ.
Кузьмина Ирина Владимировна, диссертация, 2016г.
Источник в интернете: clck.ru/36MpB2

Барон Федор Рудольфович Штейнгель
https://blog.rusdeutsch.ru/witalijausrowno/

Ф.Р.ШТЕЙНГЕЛЬ
Ранее я выставляла информацию и это фото на котором Федор Рудольфович с женой и ребенком вместе со своими работниками. Но проверив тот источник увидела, что сайта больше нет. Так что выставляю это фото, но уже с другого сайта и другим текстом к ней. Указываю не только источник, но и время просмотра этой информации.
https://blog.rusdeutsch.ru/witalijausrowno/, 16.11.2023г., 15ч.04м.

Новое пояснение к снимку:
Фотография Барона Штенгеля с семьёй и прислугой в его личном имении Городок около Ровно. Барон в белом костюме с бородой. Перед ним сидит его жена с двумя сыновьями. Фотографию опубликовала правнучка служанки барона Татьяна Максымчук в Facebook. Она написала: когда моя прабабушка (на фото нижний ряд вторая слева) выходила замуж, барон и баронесса организовали для нее свадьбу.

Также фотографию прокомментировала Юлия Демчук: я живу в селе Городок, в котором жил барон. Тут его до сих пор уважают и любят. Он построил для села за собственный счёт школу, больницу, помогал простым крестьянам в их просьбах. Действительно, был очень хороший человек, невзирая на свой статус.

Наталка Осовець написала: не было у барона гордыни, видать был человечный, сейчас никто с прислугой не фотографируется.

Жизнедеятельность баронов Штейнгель с их взлетами и падениями.