И это все о них. ШТЕЙНГЕЛИ.. Страница: 11

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Афиши. Кубанское селение, Имение "Хуторок" барона В.Р. Штейнгеля; ., Любители драматического искусства из имения Барона В.Р. Штейнгель "Хуторок"
Местонахождение
Федеральное государственное бюджетное учреждение культуры "Государственный центральный театральный музей имени А.А. Бахрушина"
https://goskatalog.ru/portal/#...xists=null

... Будівництвом у с. Городку стаціонарної лікарні для хворих Ф. Штейнгель керував дистанційно, через листування з Ф. Ріхтером, який взяв на себе всі обов’язки: починаючи від обрання місця та оформлення документів, закінчуючи безпосередньо процесом будівництва лікарні та криниці при ній для задоволення потреб хворих. Спочатку він планував, що вона буде вміщувати 8 – 10 ліжок78.
У травні 1894 р. був майже готовий фундамент лікарні та затверджений губернатором її план79.
1895 р. було складено перелік інвентарю, необхідного для майбутнього медичного закладу. Його вартість склала 2 тис. руб., утримання ж лікарні та амбулаторії, разом із зарплатнею персоналу та безпосередньо лікарю, складало додатково ще 5 тис. руб.80
У серпні 1896 р. було отримано статут лікарні, а разом із ним – дозвіл на будівництво81. Окрім фінансового утримання закладу, Федір Рудольфович та його дружина допомагали також речами82.
Лікарня в с. Городку завдячувала Федору Штейнгелю не лише своєю появою. Щороку барон щедро фінансував заклад, який для успішного функціонування потребував нового медичного обладнання, постійного поповнення ліків, виплати зарплатні лікарю та медперсоналу.
Наведемо декілька цифр: за січень-травень 1894 р. вартість відпущених ліків склала в амбулаторії 495 руб., 1895 р. витрати становили 4133 руб., 1896 р. – 6628 руб., у 1897 р. – 7327 руб.83
...

Вартість утримання закладу 1897 р., включаючи не лише ліки та предмети догляду за хворими, а й продукти харчування, зарплатню лікарю та медичному персоналу, консультації інших лікарів під час операцій тощо, становила 7327 руб. 52 коп. Лікування кожного хворого коштувало 24,2 коп., а відвідини – 17 коп.
При лікарні існував кухоль для пожертв, але за рік там назбиралося лише 33 руб. 74 коп. Тобто її утримання повністю брав на себе Федір Рудольфович Штейнгель88.

78. ІР НБУВ. Ф. 109. Оп. 1. Спр. 226. Арк. 8.
79. Там само, Арк. 23, 25, 26.
80. Там само, Арк. 119, 120.
81. Там само, Спр. 234. Арк. 14, 15 зв.
82. Там само, Спр. 226. Арк. 188.
83. Держархів Рівненської обл., Ф. 366. Оп. 1. Спр. 34. Арк 5; Спр. 35. Арк. 11; Спр. 36. Арк. 2 зв.; Спр. 37. Арк. 9.
88. Там само, Арк. 6 зв., 9, 10.

Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 69 – 70.

... Нарешті, до п’ятої групи документів належать ті, що стосуються участі Ф. Штейнгеля у відкритті жіночої гімназії в м. Рівному. 26 квітня 1900 р. відбулося зібрання гласних Рівненської міської думи з даного питання. Міський голова заявив, що від попечителя Київського учбового округу надійшов лист, в якому повідомлялося: на влаштування приміщення необхідно 52 тис. руб., на утримання закладу — 11 тис. руб. щорічно. Міністр народної освіти повідомив Управління Київського учбового округу, що відкрити такий учбовий заклад немає можливості й запропонував натомість обмежитися утворенням жіночої прогімназії90. На засіданні було вирішено просити про відкриття такого закладу на таких підставах: а) місто бере жіночу гімназію під свою опіку й утримання; б) плата за навчання, 60 руб. з учениці, надходитиме в міські кошти на утримання гімназії; в) до побудови власної будівлі жіноча гімназія буде розташовуватися в орендованому приміщенні91. Цього ж дня на доповнення постанови міська дума ухвалила "уповноважити барона Федора Штейнгеля прийняти на себе клопотання про прискорення заснування в м. Рівному жіночої гімназії"92.
Обрана загальними зборами гласних Рівненської міської думи комісія вирішила пристосувати для гімназії будинок поблизу тюремного замку, який був переданий волинському військовому начальнику під збірний пункт на випадок мобілізації. Після огляду будинку комісія визнала його придатним за умови певного ремонту й просила міського голову звернутися до начальника губернії з клопотанням про тимчасову передачу цього будинку на влаштування там жіночої гімназії93. Було розглянуто також навчальну програму та включено до обов’язкового списку два додаткові уроки малювання в кожному класі. Було вирішено просити дозволу на відкриття з початку 1900–1901 навчального року трьох підготовчих класів, а при наявності охочих (не менше 20 осіб) – ще одного. Кошторис витрат на утримання школи та зарплатню педагогам склав 6,8 тис. руб. Враховуючи те, що в кожному з перших трьох класів в середньому планувалося навчати по 30 учениць, а в підготовчому – 40, передбачалося отримати за навчання дівчаток 7,8 тис. руб.94
Довіреність на ведення цієї справи була видана Федору Штейнгелю. Збереглася чернетка листа, адресованого попечителю Київського учбового округу, щодо виконаної роботи. Повідомлялося, зокрема, що барон Ф. Штейнгель як уповноважений від міста Рівного особисто звернувся зі словесним клопотанням до міністра народної освіти під час відвідин останнім міста. Той погодився дати дозвіл на відкриття гімназії, але за умови надання в Київський учбовий округ статистичних даних, які доведуть необхідність створення подібного навчального закладу. На виконання цієї умови було розіслано 900 запитальних листів особам, які проживали в м. Рівному та повітових містах Волинської губернії, – чиновникам різних відомств, військовим, землевласникам, духовенству, купцям, управляючим, бухгалтерам, лікарям, технікам, архітекторам, адвокатам, аптекарям, агентам, домовласникам та ін.95 Федір Рудольфович так обґрунтовував необхідність побудови гімназії: "в усій Волинській губернії є тільки одна жіноча гімназія в м. Житомирі, то звичайна річ, що друга гімназія в краї повинна цікавити не одних тільки жителів цього міста, де будується нова гімназія. Рівне як центральний пункт губернії, вузол залізничних доріг, військовий центр і торгове місто є найбільш зручним містом для гімназії"96. Оскільки відкриття планувалося на осінь 1900 р., термін надання відповідей обмежувався початком червня97.
Кошти на влаштування гімназії жертвували різні люди, хто скільки міг. Щоб зібрати необхідну суму, було проведено два аматорських спектаклі, на яких було зібрано 2752 руб.98
У вересні 1900 р. Рівненський міський голова повідомив Ф. Штейнгеля про те, що міністр народної освіти та попечитель Київського учбового округу дозволили відкриття гімназії й запропонували підшукати для неї відповідне приміщення99. Це відбулося в грудні 1900 р. Для гімназії було орендовано будинок, що містився поруч із в’язницею. Найбільший вклад у її відкриття поряд із міським головою О. Буховичем був зроблений бароном Ф. Штейнгелем, який прагнув, щоб якомога більше дітей отримали ґрунтовні знання та застосували їх у власному житті100.
Отже, дослідницький особистий фонд містить матеріали, які дають можливість історику істотно доповнити уявлення про життя та діяльність однієї з ключових осіб української національної революції 1917–1920 рр. – Федора Штейнгеля, а також є цінним джерелом з вивчення особливостей поміщицького господарства й повсякденного життя сільської глибинки українського Правобережжя в пореформену добу.

90. Держархів Рівненської обл., Ф. 366. Оп. 1. Спр. 41. Арк. 11 – 11 зв.
91. Там само.
92. Там само, Арк. 7.
93. Там само, Арк. 15.
94. Там само, Арк. 15 зв., 16.
95. Там само, Арк. 2 – 3.
96. Там само, Арк. 3.
97. Там само, Арк. 3 – 3 зв.
98. Там само, Арк. арк. 10 – 10 зв.
99. Там само, Спр. 42. Арк. 1.
100. Прищепа О. Вулицями Рівного: погляд у минуле. – Рівне, 2006. – С. 155.

Джерело:
Кузьміна І.В. Особовий фонд Федора Штейнгеля в державному архіві Рівненської області як історичне джерело // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К.: НАН України, Інститут історії України, 2015. Число 26 – 27. С. 70 – 72.

>> Ответ на сообщение пользователя Klim2018 от 31 октября 2023 9:54

Еще раз благодарю вас за помощь!

УКРАИНСКИЕ ВЕТВИ РОДА ШТЕЙНГЕЛЬ.
Кузьмина Ирина Владимировна, диссертация, 2016г.
Источник в интернете: clck.ru/36MpB2

Барон Федор Рудольфович Штейнгель
https://blog.rusdeutsch.ru/witalijausrowno/

Ф.Р.ШТЕЙНГЕЛЬ
Ранее я выставляла информацию и это фото на котором Федор Рудольфович с женой и ребенком вместе со своими работниками. Но проверив тот источник увидела, что сайта больше нет. Так что выставляю это фото, но уже с другого сайта и другим текстом к ней. Указываю не только источник, но и время просмотра этой информации.
https://blog.rusdeutsch.ru/witalijausrowno/, 16.11.2023г., 15ч.04м.

Новое пояснение к снимку:
Фотография Барона Штенгеля с семьёй и прислугой в его личном имении Городок около Ровно. Барон в белом костюме с бородой. Перед ним сидит его жена с двумя сыновьями. Фотографию опубликовала правнучка служанки барона Татьяна Максымчук в Facebook. Она написала: когда моя прабабушка (на фото нижний ряд вторая слева) выходила замуж, барон и баронесса организовали для нее свадьбу.

Также фотографию прокомментировала Юлия Демчук: я живу в селе Городок, в котором жил барон. Тут его до сих пор уважают и любят. Он построил для села за собственный счёт школу, больницу, помогал простым крестьянам в их просьбах. Действительно, был очень хороший человек, невзирая на свой статус.

Наталка Осовець написала: не было у барона гордыни, видать был человечный, сейчас никто с прислугой не фотографируется.

Записки барона В. И. Штейнгеля. Биографический очерк. Издание 1905г.

Баронъ Владиміръ Ивановичъ Штейнгель. Біографическ. очеркъ—
В . И . С е м е в с к ій ................................................................................281
Записки барона В. И . Ш тейнгеля. Подъ ред. /7. Е. Щеголева. ............321
Письма В. И. Штейнгеля къ Императору Николаю I. Подъ ред.
П . Е. Щ е г о л е в а ............................................................................... .475

https://rusneb.ru/catalog/000199_000009_003979670_25059/

Перша сторінка закордонного паспорту Ф.Р. Штейнгеля
1893 р.

ІР НБУВ. Ф. 109. Спр. 2. Арк. 1

Перша сторінка закордонного паспорту Ф.Р. Штейнгеля
з реєстраційною печаткою готелю "Європейський" у Варшаві
14 лютого 1901 р.

ІР НБУВ. Ф. 109. Спр. 2. Арк. 1

И это все о них. ШТЕЙНГЕЛИ.

Жизнедеятельность баронов Штейнгель с их взлетами и падениями.