Гапановичи (Гопановичи, Гапоновичи)

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Упоминание знакомых фамилий и личностей (по форуму) из ин-ета:
Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету
Випуск 3 (46), 2012
УДК: 37(09):(281.9:255)(477.82)
І.Б. ТИМОЧКО
ГРОМАДСЬКО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ДІЯЧІВ
ВОЛИНСЬКИХ БРАТСТВ У СИСТЕМІ РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ
ТЕНДЕНЦІЙ
Зокрема, серед представників світської та духовної
інтелігенції, які проводили активну просвітницько-громадську діяльність, відомі імена:
графині А. Блудової – засновниці та „дожиттєвої попечительниці” Кирило-Мефодіївського
братства в Острозі; О. Дверницького – голови Володимир-Волинського Свято-
Володимирського братства, відомого краєзнавця, науковця; педагога П. Бичковського;
В. Леонтовича – науковця, дослідника історичних пам’яток, краєзнавця; В. Ліберовського –
викладача Волинської духовної семінарії; М. Петрова – редактора часопису „Волинські
Єпархіальні Відомості”, дослідника-краєзнавця, архівіста; М. Теодоровича – церковного
історика-краєзнавця, богослова, публіциста, педагога; А. Терлецького – наглядача
Кременецького чоловічого духовного училища, педагога; І. Тихомирова – церковно-
освітнього діяча, письменника, журналіста, бібліографа; Ф. Четиркіна – викладача державної
історії та грецької мови, магістра богослов’я; представників духовенства: архієпископа
Волинського Агафангела (Соловйова) – активного діяча православного братського руху,
професора богослов’я; архімандрита Амвросія (Лотоцького) – православного церковного
письменника, історика, дослідника старовини; єпископа Острозького Віталія (Грегулевича) –
волинського просвітителя-реформатора, громадського та культурно-освітнього діяча,
ініціатора заснування Кременецького Богоявленського Свято-Миколаївського братства,
засновника-редактора журналу „Подорожній” („Странник”), автора значної кількості
просвітницьких, морально-виховних статей, нарисів; єпископа Ієрофея (Лобачевського) –
православного церковного діяча, історика, природодослідника, викладача вищої граматики,
німецької мови, риторики, філософії, фізики; архієпископа Модеста (Стрельбицького) –
одного з активних учасників історико-краєзнавчого руху у Холмщині, Підляшші і Волині,
дієвого ініціатора та співдіяча братського руху на Волині; архієпископа Волинського і
Житомирського Палладія (Ганкевича) – ректора Могилевської семінарії, голови Училищної
ради при Святійшому Синоді для керівництва церковно-приходськими школами; ієрея
Аполлонія (Сендульського) – православного священика, церковно-громадського й освітнього
діяча Волині, краєзнавця, дослідника; протоієрея Іларіона (Коровицького) – просвітителя,
церковного і громадського діяча, педагога, редактора періодичного видання „Волинь”; ієрея
Миколая (Левитського) – активного подвижника братського руху; священика Михайла
(Тучемського) – активного культурно-освітнього та церковно-громадського діяча,
публіциста, краєзнавця, дослідника; протоієрея Юлія (Гапановича). 12, 149-150.

Наконец-то память о деятельности дореволюционных исследователей Волыни, Холмщины и Подляшья, среди которых и мои родственники, восстанавливается...
из ин-ета : Тема автореферата диссертации (ГАВРИЛЮК СВІТЛАНА ВІТАЛІЇВНА ): Становлення й розвиток історичного пам'яткознавства Волині, Холмщини і Підляшшя (XIX - початок XX ст.) 2003 года.
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

6. Встановлено, що справжніми подвижниками історичного пам’яткознавства Волині, Холмщини і Підляшшя були такі дослідники як М.Максимович, В.Домбровський, Ю.Крашевський, М.Іванишев, В.Антонович, А.Сендульський, П.Гапанович, О.Дверницький, М.Петров, О.Левицький, М.Біляшівський, І.Каманін, О.Фотинський, Ф.Штейнгель, М.Страшкевич, Ф.Кораллов, П.Покришкін, В.Леонтович та інші особистості. Вивчаючи пам’ятки, дбаючи про їх збереження, окремі з пам’яткознавців намагалися просвітити місцеве українське населення і прищепити йому почуття національної гідності. Тому вони нерідко виходили за межі вимог офіційних властей і цим робили посильний внесок у справу українського національного відродження.

Людмила, вот здесь есть Васко Гапонович в Пинске... может заинтересуетесь?
http://dlib.rsl.ru/viewer/01003841748#?page=233

valcha Спасибо большое! Конечно заинтересовалась- какой источник, скажите пожалуйста, Валерия?
Со Старым Новым Годом!!!

Luche написал:

[q]
какой источник, скажите пожалуйста, Валерия
[/q]

Археографический сборник

http://dlib.rsl.ru/viewer/01003841748#?page=2

valcha спасибо большое за ссылочку! Интересно, что Vodnik_dnepr писал ( Сообщение отправлено: 19 февраля 2008 21:10)
Гапанович Васко с женою Настей Грицевной, мещане Пинские, жаловались на епископских мещан, будто бы обокравших их. Суд происходит на дворе монастырском епископском в июле 1627г.

Источник: Археологический сборник документов относящихся к истории Северо-Западной Руси

Вот прошло 5 лет- и разъяснение появилось! не все потеряно- открытия впереди!

ура! и новости по Гапановичам не замедлили появиться в моем дневнике!

https://forum.vgd.ru/618/

Здравствуйте! На сайте РГИА тоже выложили о Гапановиче Матвее Ивановиче в 1836 году в Сквире.Еще и о предыдущих Гапановичах можно теперь найти инфу.

же не поддержали его [5, с. 138].
Зельвяны Волковысского повета Белостокского воеводства.
18 декабря 1927 г. в заброшенной каплице Зельвян Волковысского
повета Полесского воеводства было проведено торжественное богослу-
жение прелатом Василием Гапановичем, прибывшим с этой целью в со-
провождении католического духовенства византийско-славянского обря-
да Георгия Ржецкого и Иосифа Сирко. Каплицу открыли православные,
которые высказались за принятие католичества византийско-славянско-
го обряда. Она была освящена, а после совершения нескольких богослу-
жений закрыта на замок. Но православная церковь стала добиваться пе-
редачи ключей от неё. На богослужениях византийско-славянского обря-
да обычно присутствовало около 300 человек, главным образом, право-
славного вероисповедания. 14 декабря 1927 г. постановлением Виленс-
кой курии в Зельвянах был организован католический приход византийс-
ко-славянского обряда.
Первым настоятелем прихода был Георгий Ржецкий. Через год его
сменил Василий Гапанович, который пребывал в Зельвянах до 1930 г..
Гражданские власти не смогли установить количество прихожан ви-
зантийско-славянского обряда в Зельвянах. На богослужения верующие
в числе более 300 человек каждый раз приходили из отдалённых дере-
вень. Следует отметить, что среди лиц, посещающих эти богослужения,
были православные и католики латинского обряда. Местное римско-ка-
толическое население добивалось создания в Зельвянах парафии латин-
ского обряда на месте прихода католической церкви византийско-славян-
ского обряда. В материалах государственной статистики отмечено, что в
1930 г. приход в Зельвянах находился в стадии организации.
В 1929 г. воевода докладывал в Варшаву, что в Зельвянах спокойно,
но католический костёл почти никто не посещал, потому что никто не счи-

Общая тема