Поляки в Херсонской губернии (Polacy w gubernii Chersonskiej

На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!

Здравствуйте уважаемые коллеги. Подскажите пожалуйста кто обладает информацией по переселению поляк в Херсонскую губерни. Ориентировочно мои предки переселились до 1872 г. в с. Горностаевка.

Уважаемые форумчане, если кому что-либо известно о херсонских поляках-кантонистах и военных, напишите здесь. Интересуют фамилии, места и т.д.

Вроде бы в Архиве Республики Крым есть такое дело
ГАРК
ф.26 оп. 1 д. 34932. О польских дворянах прибывших в Таврическую губ. 1865, 18 стр.

aleksgooo написал:

[q]
Вроде бы в Архиве Республики Крым есть такое дело
ГАРК
ф.26 оп. 1 д. 34932. О польских дворянах прибывших в Таврическую губ. 1865, 18 стр.
[/q]

Добрый вечер. Подскажите, а в онлайн доступе его можно посмотреть?

Дело в том, что мои предки по фамилии Нагель проживали в с. Цареводар. Это селение основано в 1846 году переселенцами поляками из западных губерний. Ищу информацию откуда были переселены для продолжения поисков. Пока зашла в тупик.

Здравствуйте,

Занимаюсь поиском Канарских из села Преображенка Днепровского уезда Таврической губернии. Посоветуйте пожалуйста источники по Преображенке. Возможно ли найти метрические книги где-то помимо familysearch (там есть только за 1879 -- 80, 1882 -- 85 и 1915)? Меня интересует родословная Григория Васильевича Канарского 1901 года рождения. Возможно, он сын Василия Павловича Канарского из этого же села -- но, к сожалению, пока не получилось найти этому подтверждения. В родственниках могут быть Дамиан и Северин Павлович Канарские -- также Канарские из Преображенки. Возможно поляки, возможно переселенцы из Киевской губернии -- пока ничего не знаю.

sdubrovskaya написал:

[q]
Здравствуйте,

Занимаюсь поиском Канарских из села Преображенка Днепровского уезда Таврической губернии. Посоветуйте пожалуйста источники по Преображенке. Возможно ли найти метрические книги где-то помимо familysearch (там есть только за 1879 -- 80, 1882 -- 85 и 1915)? Меня интересует родословная Григория Васильевича Канарского 1901 года рождения. Возможно, он сын Василия Павловича Канарского из этого же села -- но, к сожалению, пока не получилось найти этому подтверждения. В родственниках могут быть Дамиан и Северин Павлович Канарские -- также Канарские из Преображенки. Возможно поляки, возможно переселенцы из Киевской губернии -- пока ничего не знаю.
[/q]

Попробуйте на Familysearch в "Снимках" - в "Ключевом слове" - набрать "Р-3843-1". Это дела Исполкома Преображенского совета депутатов трудящихся Чаплынского района Херсонской области В первом же деле Р-3843-1-1 можно увидеть списки населения Преображенки за 1943 год.

https://www.familysearch.org/r...-3843-1%22

а здесь можно увидеть метрические книги по Преображенке, за 1889, 1899, 1901, 1904, 1913.

https://uk.wikisource.org/wiki/Архів:ДАХеО/259/58

Птица Сирин написал:

[q]
Интересуют поляки Кульчицкие из с.ПАВЛОВКА,Днепровского уезда,Таврической губ.(Херсонская обл.)

Мизецкие Херсонская губ.

С ув.Ольга!
[/q]

Добрый день. Моя бабушка девичья фамилия Кульчицкая Мария Григорьевна, жила и умерла в селе Григорьевка сейчас Херсонская обл., Чаплынский район, недалеко от с. Павловка

Ковнацький (Kownacki) Влодзімєж
(1890 – 1944)
підротмістр 7-го полку уланів.

Народився 28 січня (11 лютого) 1890 р. в селі Чабанка Одеського повіту Херсонської губернії66. При хрещенні в римо-католицькому костелі отримав імена Влодзімєж і Мечислав. По досягненні відповідного віку, його батьки Владислав і Ванда (уроджена Якса-Малаховська) Ковнацькі герба Сухекомнати вирішили віддати Влодзімєжа до семикласного Одеського кадетського корпусу, куди він був прийнятий після складання вступних іспитів. Закінчив його в 1910 році.67
Після цього вирішив продовжити службу в кавалерії. Циркуляром Головного управління військово-навчальних закладів був призначений до ескадрону столичного Миколаївського кавалерійського училища з дворічною програмою навчання. З 1 вересня 1910 року Владимир (як його називали росіяни) Ковнацький перебував у ньому як тимчасово прикомандирований, а рівно через місяць був зарахований до числа юнкерів. З того дня розпочалася його військова служба. Після переведення до наступного курсу і проходження літньої практики був удостоєний унтерофіцерського звання68.
Ковнацький закінчив Миколаївське кавалерійське училище за І розрядом і Височайшим наказом від 6 серпня 1912 р. отримав звання корнета армії і призначення до 2-го лейбдрагунського Псковського Її Величності Імператриці Марії Федорівни полку. Однак прагнув продовжити службу в гвардійській частині. Його старання про переведення до гвардії завершилися успішно. 9 вересня 1912 року Ковнацький був тимчасово прикомандирований до лейбгвардії Кірасирського Його Величності полку, розташованого в Царському Селі69.
Це ще не означало прийняття до полкового товариства офіцерів. За традицією, це відбувалося лише за згоди всіх офіцерів, які спостерігали за новачком і вивчали його особисті якості, репутацію, родовід. Через рік офіцери полку розглянули кандидатуру В. Ковнацького і після позитивного голосування прийняли до свого товариства. На підставі Височайшого наказу від 1 вересня 1913 р. він став корнетом гвардії і міг нарешті одягнути колет кірасирів Його Величності.
В 1913-1914 роках Ковнацький був відзначений світло-бронзовими медалями з нагоди 100-річчя Вітчизняної війни 1812 р., 200-річчя битви під Полтавою та 300-річчя царювання династії Романових70.
...

66. Czapała M. Pułkownik Włodzimierz Kownacki // Podolak. 2017. № 149. S. 56; Rocznik oficerski 1932. S. 140; Rocznik oficerów kawalerji 1930. S. 71; Rocznik oficerski 1928. S. 338.
67. Czapała M. Op. cit. S. 56.
68. Czapała M. Op. cit. S. 57.
69. Czapała M. Op. cit. S. 57 – 58.
70. Czapała M. Op. cit. S. 58.

Джерело:
Петров Л.О. 7-й полк уланів Військ Польських в Україні. 1917 – 1918 рр. – Вінниця: ТОВ "ТВОРИ", 2020.С. 189 – 190.

Ковнацький (Kownacki) Влодзімєж
(1890 – 1944)
підротмістр 7-го полку уланів.

... Мирний період служби В. Ковнацького закінчився 20 липня 1914 р., коли він разом зі своїм 4-м ескадроном виїхав на театр воєнних дій. 3-9 серпня його полк воював у Східній Пруссії. 6 серпня корнет Ковнацький став учасником битви біля с. Каушен. 25 серпня розпочався відступ кірасирів Його Величності до кордону, під час якого були збройні сутички з неприятелем. 12-20 вересня полк брав участь у боях вздовж лінії державного кордону. Наступного місяця полк оперував у районі Ширвіндта й Владиславова, а 21 жовтня був зарахований до резерву Головного командування. "За отличия в делах против германцев" імператор своїм наказом від 6 жовтня пожалував корнету Ковнацькому орден Святого Станіслава ІІІ ступеня з мечами й бантом71.
За наказом Ставки, 11-12 листопада полк передислокувався в район Радома. Відразу 4-й ескадрон був направлений для зачистки Козеницьких лісів від німецьких й австрійських солдатів, що залишилися тут після відступу основних сил. 19 листопада 4-й ескадрон приєднався до свого полку, розквартированого в селах на захід від м. Пйотркув. Наступні дні минули в боях, під час яких Ковнацький отримав важку контузію. Після цього, очевидно, перебував на лікуванні. Це підтверджує відсутність його прізвища у списку бойового складу офіцерів лейбгвардії Кірасирського Його Величності полку на 1 січня 1915 р.72
Наказом 4-й армії від 16 лютого 1915 р. за бої з неприятелем В. Ковнацький нагороджений орденом Святої Анни ІІІ ступеня з мечами й бантом. З цього місяця його полк у складі 1-ї гвардійської кавалерійської дивізії проводив бойові дії в напрямку на Сімно, Людвінов і Маріамполь.
7 березня 1915 року корнет Ковнацький на чолі взводу 4-го ескадрону кірасирів і взводу піхоти прикривали наступ основних сил на Людвінов, а наступного дня брали участь у стримуванні натиску німецького 3-го ландверного піхотного полку, доки не надійшов наказ відступити73.
15 березня того ж року Ковнацький прийняв обов’язки відсутнього командира 4-го ескадрону. 19 квітня кірасири Його Величності відійшли на відпочинок неподалік містечка Орани, а з 13 травня перебували на позиціях, розташованих на північний схід від Маріамполя. 20 травня 1915 р. Ковнацький повернувся до виконання своїх обов’язків молодшого офіцера. До 6 червня кірасири Його Величності перейшли в район Ковенської фортеці, а наступного дня корнет Ковнацький знову став заміщати відсутнього командира 4-го ескадрону74.
...

Фото: Корнет 4-го ескадрону лейбгвардії Кірасирського Його Величності полку В. Ковнацький. 1914 – 1915 рр.

71. Памятная книжка Ломжинской губернии на 1912 год. Ломжа: Типография Губернского Правления, 1912. 211, XXIX с.
72. Памятная книжка Плоцкой губернии на 1913 год. Плоцк: Типография Губернского Правления, 1913. [7], ХХХІІІ, 174, 55, 31, XХIV, [16] л. ил.
73. Папакін А. Г. Війська польські. Польські військові формування колишньої російської армії в Україні (1917 – 1919). Київ: mimolet.com, 2011. 128 с.: іл.
74. Папакін А. Уніформа Польських військ в Україні 1917 – 1918 // Однострій. 2009. № 9. С. 20-23.

Джерело:
Петров Л.О. 7-й полк уланів Військ Польських в Україні. 1917 – 1918 рр. – Вінниця: ТОВ "ТВОРИ", 2020.С. 190 – 192.

Ковнацький (Kownacki) Влодзімєж
(1890 – 1944)
підротмістр 7-го полку уланів.
Народився 28 січня (11 лютого) 1890 р. в селі Чабанка Одеського повіту Херсонської губернії

... До середини липня полк брав участь у боях в районі рік Дубіса, Німан і Свєнта. 24 червня В. Ковнацький передав командування 4-м ескадроном, а на другий день прийняв обов’язки відсутнього командира роти 313-го піхотного Балашовського полку, який займав окопи поряд з кірасирами. 5 липня 1915 р. німці атакували позиції роти біля с. Довмантишкі снарядами з отруйним газом. Ковнацький був контужений, але залишився в строю. За героїзм у боях з неприятелем наказом 5-й армії від 30 липня 1915 року був нагороджений орденом Святої Анни IV ступеня для носіння на холодній зброї з написом "За хоробрість". Нагородження затверджене Височайшим наказом 30 березня 1916 р.75
Від середини липня до 11 серпня 1915 р. лейбгвардії Кірасирський Його Величності полк брав участь у бойових діях в районі населених пунктів Онікштов і Коварськ, а з 12 серпня до 21 вересня – у Віленській операції й ліквідації Свенцянського прориву. Весь жовтень полк ніс службу в окопах. 6 жовтня 1915 р. корнет Ковнацький був контужений втретє і знову залишився в строю. Того ж дня імператорським наказом за відзнаку в боях з неприятелем був удостоєний ордена Святого Володимира IV ступеня з мечами і бантом. 31 жовтня кірасири Його Величності перейшли на північ від міста Дриса. 1 листопада – 25 грудня 1915 р. Ковнацький знову виконував обов’язки командира 4-го ескадрону. 8-9 грудня полк прибув у район Проскурова. 15 грудня в Чорному Острові взяв участь в огляді гвардійської кавалерії імператором Миколою ІІ. 4-й ескадрон кірасирів Його Величності провів перед ним Ковнацький. Наказом від 4 грудня 1915 р. військам 4-ї армії В. Ковнацький за відзнаку в боях отримав орден Святого Станіслава IІ ступеня з мечами (затверджено Височайшим наказом 26 червня 1916 р.)76.
26 березня 1916 р. лейбгвардії Кірасирський Його Величності полк залізницею вирушив з Проскурова у район Режиці, де увійшов до резерву Головнокомандувача, а наприкінці квітня – до резерву Західного фронту. 9 травня полк вирушив звідти і після чотирьох переходів дістався околиць м. Кохановичі Вітебської губернії. Тут 17 травня 1916 р. в наказі по полку оголошено про присвоєння Височайшим наказом від 11 травня того ж року корнету Ковнацькому звання поручика.
В червні Ставка вислала лейбгвардії Кірасирський Його Величності полк на Південно-Західний фронт. 13 липня всі його частини прибули на станцію Ківерці. Вони мали взяти участь у зайнятті Ковеля. 14 липня 1916 р. кірасири перейшли до сіл Адамівка й Острів, а наступного для полк був направлений на підсилення 3-ї гвардійської піхотної дивізії. Поручик Ковнацький, який з 5 червня 1916 р. знову виконував обов’язки командира 4-го ескадрону, в кінній атаці 16 липня біля колонії Адамівка отримав важку контузію голови і спини шрапнеллю і був евакуйований до Києва, в лазарет імені великого князя Михайла Олександровича Російського товариства Червоного Хреста, куди прибув 20 липня77.
Наказом імператора від 10 серпня 1916 року Ковнацький підвищений у званні до штабсротмістра. 15 серпня наказом військам гвардії, 1-го армійського і 1-го Туркестанського корпусів за відвагу у бою йому було надано орден Святої Анни ІІ ступеня з мечами.
До 1 грудня 1916 р. кірасири брали участь у боях на Володимир-Волинському напрямку. 3 грудня полк став у районі Рівного як резерв Головнокомандувача. На початку 1917 року Ковнацький знову двічі очолював 4-й ескадрон: з 10 січня до 20 лютого та з 27 лютого до 11 березня. Після Лютневої революції і зречення шефа полку Миколи ІІ, 4 березня 1917 р. полк змінив назву на "1-й гвардійський Кірасирський полк"78.
...

75. Czapała M. Op. cit. S. 61.
76. Ibid.
77. Czapała M. Op. cit. S. 61 ; Гоштовт Г. А. Кирасиры Его Величества в Великую войну 1916, 1917 года. С. 122.
78. Czapała M. Op. cit. S. 62 ; Гоштовт Г. А. Кирасиры Его Величества в Великую войну 1916, 1917 года. С. 124.

Джерело:
Петров Л.О. 7-й полк уланів Військ Польських в Україні. 1917 – 1918 рр. – Вінниця: ТОВ "ТВОРИ", 2020.С. 193 – 194.