На сайте ВГД собираются люди, увлеченные генеалогией, историей, геральдикой и т.д. Здесь вы найдете собеседников, экспертов, умелых помощников в поисках предков и родственников. Вам подскажут где искать документы о павших в боях и пропавших без вести, в какой архив обратиться при исследовании родословной своей семьи, помогут определить по старой фотографии принадлежность к воинским частям, ведомствам и чину. ВГД - поиск людей в прошлом, настоящем и будущем!
ИНФОРМАЦИЯ ПО ИСТОРИИ ПОЛКА, ССЫЛКИ НА АРХИВЫ, ПЕРЕПИСИ и пр. сточники. ВОПРОСЫ В СОСЕДНЕЙ ТЕМЕ - диалоговой. https://forum.vgd.ru/283/138547/ Для сотен полка есть отдельные темы. Вопросы по сотням задавайте в них.
================================ Ніжинський полк як військова та адміністративна одиниця Війська Запорозького почав формуватися напровесні 1648 р.
Йому підпорядковувалися козацькі підрозділи, які виникли в Острі, Новій Козарі, Козельці, Мрині, Моровську, Бобровиці, котрі на початку 1649 р. відійшли до Переяславського полку. На його території в окремі полки сформувалися бойові одиниці в Борзні та Сосниці, що відійшли до Чернігівського полку, а також в Ічні, яку у 1649 р. включили до Прилуцького полку. Адміністративні землі полку розташовувалися на лівому березі р. Десни, починаючи від Остра та Козельця, і тяглися аж до кордону з Росією в районі Трубчевська. Сотні знаходилися в нижніх течіях рік Остра, Сейма та Клевені, лівих допливів Десни. Сейм розтинав полк навпіл, тому сотні на його правому березі називалися „засеймські”. У полк увійшли ще староруські міста Ніжин, Сиволож (літописний Всеволож), Глухів, Короп. Це була територія Чернігівського воєводства Речі Посполитої, створеного після Поляновського миру 1634 р. у 1635 році. Юридично Ніжинський полк з полковим центром у м. Ніжині (тепер районний центр Чернігівської області) оформився 16 жовтня 1649 р., після Зборівської угоди Б. Хмельницького з королем Яном ІІ Казимиром. Кількість козаків та старшини у його складі у той час налічувала 991 особу, а територія поділялася на дев’ять сотень. Сім Ніжинських сотень, які мали сукупно 597 козаків: першої, або полкової (сотник Іван Борсук); другої (Фесько Мринський); третьої (Григорій Красножон); четвертої (Іван Нагорний); п’ятої (Іван Борсук); шостої (Григорій Василенко); сьомої (Григорій Кобилецький); Носівсько-Кобизької – 99 козаків, сотник Панас Єдута; Березанської (Березовської) – 95 козаків, сотник Яків Філоненко. У Зборівському реєстрі крім сотників записаний полковник Прокіп Шумейко, який у похилому віці (80 років) загинув під Берестечком у 1651 р., та козак Роман Ракушка (Романовський) – майбутній ніжинський сотник, генеральний підскарбій та ймовірний автор літопису Самовидця. Чисельно і територіально це був найменший полк Богдана Хмельницького.
Проте після Білоцерківської угоди 1651 р. територія полку зросла за рахунок повернутих з Чернігівського полку Батуринської, Бахмацької, Борзнянської, Івангородської сотень, створеної Стольненської, а також території Стародубського повіту Смоленського воєводства, де почалося формування нових козацьких військово-територіальних підрозділів за рахунок за рахунок втікачів з Правобережжя. Тут у 1653-1654 рр. навіть було сформовано і виділено в окремий Новгород-Сіверський полк, який після Переяславської угоди 1654 р. з царем знову включено до складу Ніжинського полку. Згідно з даними „Опису малоросійських міст і сіл Білоцерківського та Ніжинського полків...”, котрі присягнули цареві Олексію Михайловичу, на травень 1654 р. Ніжинський полк став найбільшим на Лівобережжі. Він складався з 37 сотень, в яких до присяжних списків потрапило 20 565 чоловік. Це були сотні: Батуринська, Бахмацька, Березівська, Бобівська, Борзнянська, Волинська, Глухівська, Дівицька-Володькова, Дівицька-Салтикова, Дроківська, Івангородська, Киселівська, Кобизька, Конотопська, Кролевецька, Мглинська, Менська, Мринська, Ніжинська, Новгородська, Новомлинська, Носівська, Оленівська, Олишівська, Підлипненська, Понорненська, Попогорська, Почепська, Рождественська, Сиволозька, Синявська, Сосницька, Стародубська, Топальська, Шаповалівська, Шептаківська. На кінець 1654 р. Ніжинський полк охопив території окремих повітів та волостей колишніх Київського, Чернігівського, Смоленського і навіть Мстиславського воєводств Речі Посполитої. Влітку 1654 р. зі складу полку виділено відновлений вдруге Борзнянський полк, який у 1655 р. швидко ліквідували і повернули його територію знову до Ніжинського полку.
Вперше полк радикально реформовано у 1663 р. після знаменитої Чорної ради в Ніжині, приходу до владу І. Брюховецького та страти його політичних опонентів – насамперед ніжинського полковника Василя Золотаренка. Того року полк втратив на користь новоствореного Стародубського 8 сотень, Чернігівського – 6 сотень, Київського – 2 сотні, 5 сотень розформовано у ході реорганізації. 1663 р. з Ніжинського полку виділено також Сосницький полк (1663-1668 рр.). Окрім того, тоді ж утворено окремий Глухівський полк із 6 „засеймських” ніжинських сотень. Щоправда, 1665 року Глухівський полк ліквідували, а територію знову включили під юрисдикцію ніжинських полковників. На короткий час, у 1668-1669 рр., з полку знову вилучали до складу відновленого Д. Дорошенком Новгородського полку „засеймські” сотні. Але, як і в історії з Глухівським, на початку 1669 р. Д. Многогрішний ліквідував цей полк, а сотні повернув до Ніжинського та Стародубського, із яких і формувалася нова адміністративна одиниця. На Конотопській раді (в Козачій Діброві) 25 травня 1672 року Ніжинський полк репрезентували: полковник Пилип Уманець; обозний Матвій Матвійович (Шендюх); писар Павло Михайленко; суддя Федір Завадський; хорунжий Василь Ігуменський; осавул Гнат Парпура. А також 20 сотників (...). Певних змін зазнавала територія Ніжинського полку у 1687, 1709 рр. У середині ХVІІІ ст. до Київського полку перейшли Олишівська та Мринська сотні. Відтак, за реєстром 1723 р. полк мав 19 сотень, 6525 кінних і 3379 піших козаків. За даними реєстрів 1750-х рр. полк мав 18 сотень, а в 1769 р. – 22 сотні.
Сотенними центрами були: Батурин, Бахмач, Березанка, Березна (Березна, Березина), Бобовиця (Бобів), Борзна, Веркіївка, Волинка (Волинь), Вороніж, Глухів, Дівиця Володькова, Дівиця Салтикова, Дроків, Заньки, Івангород, Киселівка (Кисилівка), Кобижча, Конотоп, Короп, Кролевець, Мглин, Мена, Мрин, Ніжин, Новгородок (Новгородка, Новгород-Сіверський), Нові Млини, Носівка, Оленівка, Олишівка, Підлипне, Погар (Погари), Понорниця (Понирне, Понурниця), Попівка, Попова Гора, Почеп, Прохори, Рождественське (Рождественне), Сиволож, Синявка, Сосниця, Стародуб, Топаль, Хороше Озеро, Шаповалівка, Шептаки, Ямпіль. Всього – 46 міст, містечок та сіл (Шаповалівка, Підлипне, Бобів). Протягом певного часу низка сотень (Воронізька, Коропська, Кролевецька, Ямпільська, частково Глухівська) вважалися гетьманськими або підпорядкованими генеральній старшині. З них формували охорону гетьмана – жолдаків. На території полку знаходилися дві гетьманські столиці: Батурин (1669-1709, 1750-1764) і Глухів (1708-1750, 1764-1782). В період судової реформи Кирила Розумовського 1763 року полк розділено на три судові повіти – Ніжинський, Батуринський та Глухівський. А у 1766 р. в ньому створено три фіскальні установи – Ніжинська, Батуринське та Глухівське комісарства. За указом Катерини ІІ від 16 (27) вересня 1781 р. про скасування полково-сотенного адміністративного устрою Лівобережної України Ніжинський поле і його сотні ліквідовано до початку січня 1782 року. Територію полку розділено між Київським намісництвом (перша Ніжинська сотня), Новгород-Сіверським намісництвом (Бахмацька, Шаповалівська, Попівська, Батуринська, Конотопська, Новомлинська, Коропська, Кролевецька, Глухівська, Воронізька, Ямпільська) та Чернігівським намісництвом (Ніжинські 2-5, Веркіївська, Дівоцька, Заньківська, Борзнянська, Прохорівська, Івангородська).
============================== ЗАРУБА В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 16481-782 рр. – Дніпропетровськ, 2007. – С. 71-74.
Добрый день ,ГЦМ ! А из с.Рожновки козаки Карпенко вам случайно не попадались ? Рожновка на самой границе Нежинского и Прилуцкого полков . Знаю ,что входила в состав 2-Нежинской сотни . В переписи села на 1813 г. они числятся как жители этого села . Галина
Україна Сообщений: 1979 На сайте с 2009 г. Рейтинг: 1615
Наверх##13 февраля 2011 16:3113 февраля 2011 16:52
[q]
51 -3 -19319. Ревізія Ніжинського полку. 1738 р. — 554 арк.
[/q]
вот тут нет казаков 1, 2, 3 полковой и части Мринской. Посполитые вроде все. т.е. нет начала ревизии. Могу предположить, что она в каком-то из дел "різні сотні за різні роки" или утеряна. вероятно с неё же
[q]
19694. Ревізія ІІ полкової сотні Ніжинського пол ку. 1738 р.
[/q]
Doly
[q]
с.Рожновки козаки
[/q]
[q]
Знаю ,что входила в состав 2-Нежинской сотни
[/q]
а в какой ревизии Нежинского полка присутствует с.Рожновка? Например, в списке казачих сел ревизии 1747 года её нет.
Есть подозрение, что Заруба ошибся и она или Прилуцкого, или как-то по-другому называлась.
Да , в Генеральном следствии о маетностях Нежинского полка 1729-1730 г село Рожновка ( стр.68 , № 259 ) отнесено ко второй полковой нежинской сотне . Им владели начиная с Якова Жураковского - Стефан Забела , Василий Кочубей , гетьман Мазепа и т.д.
ЦДІАК 51-3-2406 /106л/ 6.05.1727-5.06.1737 рр. Про розшук кріпаків-втікачів (переважно з Білгородської губернії) та стягнення штрафу з жителів Ніженського та Стародубського полку, які їх переховували.
ЦДІАК 51-3-2705 /5 л/ 1-3.12.1728р. Справа про сплату польовим Сторожам Ніжинського полку.
ЦДІАК 51-3-4677 /10л/ 9-13.06.1734р. Про відправку до військового походу козаків засеймських сотень Ніжинського полку.
Бунчуковие товарищи Иосиф Тарасович Яков Жураховский Петр Темеранский Андрей Володковский Андрей Бурсук Иван Жураховский Стефан Забела Григорий Козлувский Михайло Омелянович Василий Ханевский Иван Троцкий Евфим Кандиба Данило Кандиба Василь Харевич Иван Харевич Яков Грабовский Пантелимон Шишкевич Петро Шишкевич Петро Троцкий Иван Фалчевский Яков Довгеля Стефан Костенецкий Семен Дияковский Иосиф Дияковский Стефан Бутович Иван Забела Карп Виевский Василь Лазаревич Стефан Холодович Стефан Лазаревич Козма Заруцкий Иван Потапович Иван Биковский Данило Карпека Иван Пироцкий
Канцелярист войсковий Емелиан Велитчковский
Значковое товариство Петро Темранский Иван Демянович Мойсей Савич Павел Паливода Яков Кушчич Иван Гуменский Иван Павленко Григорий Голюнка Иван Монок Григорий Борсук Федор Борсук Опанас Штучний Васил Дмитрашенко Григорий Кубрековский Матвей Шендюх Стефан Селецкий Александер Кушакевич Иван Адасовский Яким Зубко Данило Дмитренко Федор Шиленко Михайло Грековский Петро Дмитриевич Василь Чуйневич Семен Иезучевский Григорий Костенецкий Андрей Парахонский Васил Дмитренко Иван Василиевич Алексей Охримовский Федор Купчинский Иван Небаба Иван Гриценко Петро Мацарский Кирило Гриценко Алексей Самуйлович Микифор Каленовский Климентий Стожок
Значковие товариство которие от своих полков отлучившис в Нежину присягалы Полку Чернеговского Михайло Нидецкий Полку Лубенского Васыл Парахонский
Писар судовий Нежинский Яков Вилковский
Артилерии Полковой Асаул Яков Борсук Атаман Борсук Иван
Пушкари Иван Копач Остап Копач Васко Лисенко Иван Войток
Армаши Семен Антоненко Васил Дереза Иван Назаренко Леско Лененко
Артилериского Полкового куреня Служители Иван Нуб Атаман Опанас Марченко Назар Марченко Юско Петрушенко Грицко Шлаганенко Яков Павленко Кирила Шустка Зенко Охримович Линник Юско Шепель Коновал Иван Богданец Римар Сидор Чорнопищик
